Доступність посилання

ТОП новини
21 Серпень 2018, Київ 15:33

Опорні плани. Чи врятують нові підходи архітектурну спадщину України?


Ілюстраційне фото. Костел святого Миколая

Київ – Знищенням старовинних будинків, щоб звільнити місце для сучасної забудови, або ж побудовою сучасних багатоповерхівок упритул до тієї чи іншої архітектурної пам’ятки важко здивувати не лише пересічних містян, але і чиновників. При цьому активісти звинувачують чиновників у корупційних зв’язках із інвесторами, а чиновники нарікають на недосконалість чинного законодавства та розбіжності між законами, які захищають історико-культурні пам’ятки, та законами, які регулюють забудову і розвиток міст.

Влада у черговий раз намагається досягти компромісу між інвесторами і громадою, спростивши процедуру розроблення і погодження науково-проектної документації на будівництво в історичних населених місцях. Але чи це посприяє досягненню компромісу, з’ясовували учасники дискусій з проблеми розбудови історичних міст та збереження культурної спадщини 22 травня у Києві.

​До кінця поточного року проектну документацію на новобудову, яку хочуть будувати в історичному місці, розробляють в документі, який називається «історико-містобудівне обґрунтування (ІМО)». Із 1 січня 2019 року вся проектна документація на нове будівництво в історичних місцях буде розроблятися відповідно до історико-архітектурних опорних планів. Згідно із законом, такий план розробляють місцева влада, громада і незалежні експерти, після чого його передають на затвердження Міністерства культури.

ІМО дотепер залишається чи не єдиним джерелом інформації для громадських активістів, які борються проти забудов в історичних кварталах українських міст. Про це Радіо Свобода розповіла менеджер проектів урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» Тетяна Лишневець.

«Активісти могли отримати копію цього документа (історико-містобудівне обґрунтування) у Міністерстві культури, а потім у суді оскаржити його, якщо ішлось про неприпустимі будівельні перетворення. Водночас, як свідчить досвід, іноді Міністерство культури погоджувало ІМО, які суперечили містобудівним документам, таким як генеральний план розвитку міста тощо. Та й наявність історико-архітектурних опорних планів не заважає добудовувати сучасні «прибудови» до пам’ятки історії», – зазначає Лишневець.

Відповідального за розробки «опорників» дотепер немає – експерти

Це не перша спроба влади узгодити проблеми забудов історичного середмістя, каже фахівець ІКОМОС (міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць) Ольга Рутковська. За умов децентралізації і повноважень з центру місцевим органам самоврядування, використання локальних історико-архітектурних планів є доцільним, зазначає експерт.

У населених пунктах вже присутня документація місцевого рівня, яка обмежує містобудівну діяльність. До того ж, і на всеукраїнському рівні маємо певні правила, які обмежують забудову
Ольга Рутковська

«Скасування історико-містобудівних обґрунтувань – це крок на сьогодні сміливий і корисний. Ми багато говоримо про опорні плани. Але давайте не забувати, що у населених пунктах вже присутня документація місцевого рівня, яка обмежує містобудівну діяльність. Це може бути зона охорони пам’яток, де обмежене або заборонене будівництво, або місцеві правила забудови, наприклад. До того ж, і на всеукраїнському рівні маємо певні правила, які обмежують забудову у певних місцях. Щоб запустити системний процес розробки історико-архітектурних опорних планів, достатньо міжвідомчої наради. Але для цього не вистачає політичної волі – у нас немає політики збереження культурного надбання», – додала Рутковська.

За її словами, дотепер не визначений або ж не призначений державний орган, відповідальний за терміни розробки історико-архітектурних опорних планів; відсутня програма взаємодії і координації дій з цих питань між Міністерством регіонального розвитку і Міністерством культури України.

На сьогодні, за даними Міністерства культури, з понад 400 міст України зі статусом історичних населених пунктів лише 97 мають плани з підтримки історико-культурних пам’яток у контексті міського розвитку.

Серед міст, які таких «опорників» не мають – Київ. Щоправда, у Київській міській держадміністрації обіцяють до кінця травня передати його на розгляд та узгодження до Міністерства культури України.

Як зменшити ризики незаконних забудов?

Для максимального зменшення ризиків незаконної забудови, історико-архітектурні опорні плани треба робити максимально деталізованими і прозорими, їх необхідно додавати до детального планування території генеральних планів міст. На цьому наголосила учасниця дискусій, заступник директора підприємства-об’єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Людмила Томилович.

Історико-архітектурні опорні плани треба робити більш уточненими і додавати їх до документації з детального планування території
Людмила Томилович

«Якщо такий історико-архітектурний опорний план розробляється для великого міста, він не здатен передбачити усі нюанси забудови чи реставрації, реконструкції кожної ділянки чи кварталу. Я думаю, історико-архітектурні опорні плани треба робити більш уточненими і додавати їх до документації з детального планування території», – зазначила Томилович.

Якщо уряд за підтримки громад і органів місцевого самоврядування, науковців та архітекторів не розроблять детальних правил написання і механізмів реалізації історико-архітектурних опорних планів, з наступного року культурна спадщина історичних населених пунктів України може опинитись під загрозою, наголошують фахівці.

У Києві ж хаотична забудова у середмісті може призвести до пошкоджень пам’яток історії та культури, які внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО, зазначають експерти.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG