Доступність посилання

ТОП новини

В сербському таборі підлітків й молодь навчають і російські ветерани


Національні прапори Сербії та Росії
Національні прапори Сербії та Росії

Сербську молодь навчають військовій справі сербські та російські ветерани війни. Організатором табору, про який нещодавно повідомили у пресі, є так звана Спілка учасників війн на території колишньої Югославії. Громадян Сербії й регіону схвилювало повідомлення про це, і до державних органів пішли запити щодо того, як іноземці могли організувати табір для молоді й дітей. Міністерство оборони стверджує, що воно жодним чином не причетне до табору, ані до діяльності ветеранів, яку багато хто вважає незаконною.

Формально, йдеться про двотижневий «молодіжно-патріотичний табір» на горі Златібор, що в південно-західній Сербії. Організатори отримали дозвіл влаштувати «зібрання громадян метою якого є перебування та виживання в природі й патріотичне виховання». Кошти для організації табору надала община Чаєтина, на території котрої знаходиться Златібор. Голова громади Мілан Стаматович каже, що учасники табору мають можливість навчитися того, про що не вчать у школах – «захищати себе й свою сімʼю, розвивати любов до батьківщини та готуватися до трудного життя».

Ідея створення табору прийшла з Росії

Психологи заявляють, що такі табори негативно впливають на молодь й мілітаризують її. Викладачами й інструкторами є відставні офіцери та поліцейські, серби й росіяни, котрі не мають ніякого педагогічного досвіду.

Представник Спілки ветеранів Сербії Желько Вукелич відкидає твердження, що йдеться про мілітаризацію молодого покоління. Він наполягає на тому, що 10 дівчат та 34 хлопці віку від 14 до 23-ох років прибули до табору добровільно та за згодою батьків. А щодо зброї, він уточнює що діти користуються пластиковими рушницями та алюмінієвими пістолетами.

Вукелич каже, що ідея організувати табір в Сербії виникла в травні, коли 30 юнаків з Сербії перебували в російському таборі. Згаданий табір організувала російська ультранаціоналістична група E.N.O.T. Corp, котра надала відповідну допомогу своїм однодумцям в Сербії. Представник цієї організації табір називає «військово-патріотичним». Табір відвідав військовий аташе посольства Російської Федерації в Белграді. Вукелич стерджує, що табори з схожою програмою влаштовують також в Угорщині, Бельгії та Великій Британії.

Розширення звʼязків сербських й російських ультранаціоналістів

Деякі опозиційні партії вимагають від уряду закрити табір. Урядовці досі ухилялися від коментарів. Формально, немає законної підстави для заборони, бо немає відповідного закону. Щоправда, немає ані закону який допускає військові навчання неповнолітніх. Державне агенство Танʼюґ в своєму коментарі ставить запитання: «Які будуть наслідки таких навчань та хто інструкторам надав повноваження провадити навчання?»

В проекті Закону про права дитини визначається, що «заборонені навчання дітей військовій справі із застосуванням зброї». В Міністерстві праці й соціального захисту висловлюють сподівання, що закон буде ухвалений наступної осені.

Єлена Мілич, керівник белградського Центру євроатлантичних інтеграцій, попереджає, що серед організаторів табору є особи, які в девʼяності роки скоїли немало лиха в регіоні. Вона додає, що розширення звʼязків сербських й російських ультранаціоналістів є частиною «негативного російського впливу на Сербію».

Більшість учасників табору походить з ветеранських сімей. Отож, для них там немає багато нових тем, а військова форма й зброя їм ні трохи не заважають. Тамара з Нового Сада заявила для телебачення, що в таборі «навчилася що таке спільнота, що таке команда, як треба спілкуватися». Її друг Оґнєн з Белграда сказав: «Тут дуже часто бувають війни й тому не шкодить знати військову спарву». А Ненад Андрашич, котрий перебуває в таборі разом з трьома синами, відкидає критику й запевняє, що молоде покоління там навчається «праці, порядку й дисципліни».

  • Зображення 16x9

    Михайло Рамач

    Михайло Рамач (16.08.1951 – 13.05.2023). За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор семи поетичних книжок, пʼяти книг есе про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співпрацював з Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ від початку 1990-х років друкував матеріали про Україну.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG