Про те, як і через кого Московський патріархат хоче заблокувати надання томосу Україні, розповідає газета «День». Видання пише, що приклад сучасного «комплексу кочубеївщини» спостерігається під час нинішніх історичних подій на «церковному фронті». Днями народні депутати Андрій Деркач, Яків Безбах, Андрій Шипко та народні депутати попередніх скликань Григорій Смітюх і Василь Горбаль – написали лист Вселенському патріарху Варфоломію із проханням відкласти надання автокефалії православній церкві України. Політики пишуть, що «більша частина українських православних зможе прийняти автокефалію тільки за наявності згоди російського патріарха». Експерт видання наголошує, що прагнення президента Росії Володимира Путіна полягає якраз у тому, щоб сигнал до заперечення автокефалії української церкви надходив саме з України і від політиків. Газета наголошує, що «комплекс кочубеївщини» все ще притаманний окремій частині українського суспільства. Саме на них і робить ставку Москва, особливо напередодні майбутніх виборів. Задача національно свідомої більшості – не допустити реваншу п’ятої колони. На цьому наголошується в матеріалі «Сучасні «кочубеї».
В Україні створюють військово-медичний спецназ. Як інформує газета «День», українське військо створює не лише нові бойові підрозділи, здатні воювати на суші, в морі й навіть у повітрі. Наступного року Збройні сили матимуть і власний загін спецпризначення медичного спрямування. Йдеться про переформатування всієї системи медичної евакуації у війську під сучасні стандарти НАТО та потреби, які постійно виникають на передовій. Нова система дозволить із Києва контролювати кожен етап медичної евакуації в онлайні й координувати дії та відслідковувати порядок виконання команд. Так з’явиться змога працювати над власними помилками. Створюється не просто експериментальний підрозділ, а глобальна система медичної евакуації та рятувальних операцій ЗСУ, спроможна працювати в будь-якій частині України. Він матиме найкращі підготовку і обладнання. Докладніше про загін спецпризначення йдеться в статті «Примусити людину жити».
Під час свого 40-хвилинного виступу в Генасамблеї ООН президент США Дональд Трамп жодного разу не згадав про Україну, зазначає газета «День». А Росію згадав лише в контексті критики Німеччини за те, що вона стане «повністю залежною від російської енергії» в разі побудови газопроводу «Північний потік-2». При цьому Трамп оминув такі теми, як агресія Росії проти України, її можливе втручання в американські вибори, роль у Сирії, ймовірна відповідальність за отруєння колишнього подвійного шпигуна Сергія Скрипаля та його доньки в Солсбері. Як переконує експерт видання, професор, американіст Олександр Цвєтков, відсутність згадування про Україну, зокрема конфлікту на сході, пов’язана з тим, що на полях Генасамблеї ООН тривають кулуарні переговори між американською та російською сторонами щодо ситуації з поширенням НАТО й питань безпеки. Про це йдеться в публікації «Про що промовчав Трамп?»
Зараз Україна переживає період постреволюційного спаду. Такий відкат в історії відбувається завжди. Падають активістські настрої. Відбувається неймовірний опір паразитарних бюрократичних структур та монополій. Вони – головний ворог реформ. На цьому в тижневику «Країна» наголошує історик Георгій Касьянов. Однак, волонтерський рух свідчить, що українці здатні на самоорганізацію. Але роблять це, коли треба вийти на протест. Коли збиватимуться до купи для позитивної мети, тоді й еліти ставатимуть інакшими. Для цього потрібна зміна щонайменше двох поколінь. Головне, щоб доти Україна протрималась як держава. Зміни стануть реальними, коли на виборах глави держави переможе, умовно кажучи, кандидат, який мешкає в трикімнатній квартирі. А коли термін президентства закінчиться, в ту ж квартиру і повернеться. Тоді й країна стане іншою, переконує історик.
Під час анексії Криму 2014 року Москва діяла за схемами російської імперії, яка насильно приєднала до себе півострів 1783 року, переконує дописувач тижневика «Країна». В обох випадках постраждали кримські татари, а агресором була спочатку Російська імперія, а тепер – Росія, яка вважає себе її правонаступницею. Автор статті наголошує, що Україні важливо не повторити помилки Османської імперії, яка змушена була погодитися на фактичну анексію. У квітневому маніфесті імператриці Катерини ІІ 1783 року Крим згадувався лише як географічний об’єкт – ні про яку державність не було й мови. Ідеологічно, зараз на зміну «Грецькому проекту» прийшов агресивний «русский мир». У XVIII столітті Росія називала себе головною захисницею усіх християн, зараз – росіян. Небезпека в тому, що свідомо не роблять різниці між тими, хто тільки спілкується російською, та власне російською нацією, наголошує автор статті.
