Доступність посилання

ТОП новини
07 липня 2020, Київ 19:20

Волонтери vs Сovid-19: з киснем, дезінфекцією і спецкостюмами


Випуск дезінфекційних рамок, виробництво спецкостюмів для лікарів, закупівля комп’ютерів для опрацювання результатів ПЦР-тестів, ремонт кисневих систем. Це лише частина допомоги, яку вже кілька тижнів, від початку епідемії коронавірусу в Україні, надають українським лікарям волонтери. За їхнім твердженням, готовність України зустріти Covid-19 була мінімальною. Бракує всього – від антисептиків, рукавичок, бахіл до респіраторів ffp3 і ffp2, кисневих систем та апаратів швидкої вентиляції легень. А наявне медобладнання здебільшого було у занедбаному стані. Закупівля апаратів ШВЛ – окремий дуже важливий аспект, про нього Радіо Свобода розповідало. А яким є на сьогодні становище з волонтерською допомогою за іншими напрямами?

Для недореформованої української медицини епідемія коронавірусної інфекції стає таким же випробуванням, яким виявилася для майже знищеної до 2014 року української армії агресія Росії, констатують експерти. Як зокрема зауважував УП бізнесмен Андрій Ставніцер, готовність наприклад Одеської області до протидії Covid-19 – «нульова».

Не краще ситуація і в інших регіонах України. У тому числі це стосується захищеності медиків. Таку проблему не вдається вирішити і державам із більш розвинутою медичною галуззю, зокрема, Італії.

Приклад Тернопільщини, де за даними на 6 квітня заразилися на COVID-19 уже 44 медпрацівники, підтверджує гостроту становища в даному питанні й для України.

За таких умов, як і шість років тому, допомогти намагаються волонтери. Дезінфекційні рамки, спецкостюми виробництва України для лікарів, закупівля комп’ютерів, моніторів, принтерів ля оперативного опрацювання результатів ПЦР-тестів, придбання апаратів штучної вентиляції легень… За все це беруться бізнесмени.

«З рідиною ми давно «дружимо»

Якщо брати до уваги іншу допомогу медикам з боку волонтерів, цим часто займаються компанії, які до початку епідемії в Україні не виробляли медпродукцію. Прикладом цього є агротехнологічна компанія у Шепетівці (Хмельницька область). Її власник Марат Мінц розповів у коментарі Радіо Свобода про випуск дезінфекційних рамок для захисту лікарів. Здавалося б – випуск сільгосптехніки і медобладнання, що може бути спільного? Марат Мінц не вбачає тут нічого дивного.

Ми розробили і вже запустили серійне виробництво

«Рідкі добрива – це наш профіль. Тобто, з рідиною ми давно «дружимо» і має непогані системи. Ми використовуємо розпилення сумішей у вигляді туману – це ефективна технологія. Таке напрацювання цілком підходить для виробництва дезінфекційної рамки для запобігання зараження українських лікарів на Covid-19. Ми розробили і вже запустили серійне виробництво. Проходячи через таку рамку, лікар дезінфікує одягу через розпилювання дезінфекційної суміші. Сам принцип дії усім і давно відомий. Це ті самі форсунки (пристрої з одним або кількома отворами для розпилення рідини), які використовують у теплицях для підтримання клімату. Чому лікарі? А тому що як відомо із застережень фахівців, коронавірус, осідаючи на поверхнях,несе загрозу. Звичайно, лікар, вийшовши з палати, де перебувають хворі на Covid-19, може нести на своєму костюмі цей вірус. І навіть дотримуючись усіх норм безпеки, лікар може «підчепити» вірус, знімаючи свій костюм, яким би непроникним для інфекції не було це вбрання. Тому корисним було б дезінфікувати костюм при виході із палати, ще до зняття його. Для цього і знадобиться така рамка. Тобто, лікар виходить і його з усіх сторін обробляють ці форсунки, з’являється цей туман із дезінфекційної суміші. Неможливо дати стовідсоткову гарантію дезінфекції, але ризик для лікаря суттєво зменшується», – стверджує Марат Мінц.

За його словами, на сьогодні клініки замовили понад тридцять таких рамок. Замовлення надійшли з Тернополя, Київщини, Чернігова, Одещини, Закарпаття. Згодом фірма готова вийти обсяги випуску сто рамок на тиждень і більше. Вартість рамки – 15 тисяч гривень. За твердженням Марата Мінца, виробництво здійснюється з невеликою рентабельністю. Щоб і зарплати працівникам компанії було з чого платити, і з іншого боку це не вдарило по кишені волонтерів, які закуповують рамки, або по бюджету клінік. Марат Мінц зазначив, що його фірма звернулася з листом до кабміну, до МОЗу з приводу використання лікарнями рамки, чекає на відповідь (на час написання цього матеріалу Міністерство охорони здоров’я України поки не дало відповіді з приводу використання даної рамки – ред).

Лікар, тільки-но вийшовши з палати, не має відкритих частин тіла

З іншого боку, очевидно з рекомендацій ВООЗ, що можна використовувати звичайний дезінфікуючий засіб на основі спирту. Він знищує вірус. Водночас лікар, тільки-но вийшовши з палати, не має відкритих частин тіла. Відповідно можна застосовувати дезінфікуючий засіб без шкоди здоров’ю медика, переконує Марат Мінц.

«У нас зараз потужності – випуск п’ятисот медкостюмів на день»

А бізнесмен, волонтер із Дніпра Валентин Чанглі розповів Радіо Свобода як допомагають лікарям у цьому місті-мільйоннику, обласному центрі, де на ранок 10 квітня було офіційно зафіксовано понад півсотні хворих на Covid-19. За словами Чанглі, підприємці малого та середнього бізнесу сформували місяць тому спільноту «Бізнес Дніпра vs Сovid-19».

Засоби індивідуального захисту персоналу дніпровських інфекційних лікарень, виробництво масок і костюмів, забезпечення медиків 21-ї клініки регіону гарячими обідами та вечерями…

Це лише частина допомоги, якою займаються ці волонтери. Зокрема, вони допомагають Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені Мечникова, тій самій, яка від початку російської агресії на Сході України рятує життя поранених воїнів ЗСУ.

На Дніпропетровщині стався «свій» спалах поширення недуги

Ситуацію з епідемією коронавірусу на Дніпропетровщині ускладнює те, що напередодні тут стався «свій» спалах поширення недуги (у шахтарському містечку Першотравенську за три дні діагностовано інфекцію у 26 людей, це половина всіх випадків, лабораторно підтверджених в області. Хворобу виявили також у чотирьох людей з інших населених пунктів Дніпропетровщини, які контактували з хворими першотравенцями. Влада й правоохоронці пов’язують спалах із діяльністю однієї з протестантських церков, яка, попри карантин, організувала заняття в біблійній школі, зібравши на них не тільки сотні українців, а й людей із-за кордону. У церкві звинувачення відкидають і заявляють про тиск).

Реагуючи на цей локальний спалах епідемії, активісти оперативно зібрали і надіслали лікарям до Першотравенська одноразові халати, сотні респіраторів ffp3 і ffp2, рукавичок, бахіл тощо. Також передали у Першотравенськ сотню захисних костюмів.

Стосовно саме костюмів – окремий кейс

Стосовно саме костюмів – окремий кейс, зауважив Радіо Свобода Валентин Чанглі. Так, активісти закуповують їх за імпортом, передусім із Китаю. Але у Дніпрі запустили виробництво українських захисних медкостюмів. Місцева фірма-розробник меблів швидко перепрофілювалася на випуск саме такої продукції. Це костюми зі спецщитками та іншими пристосуваннями, тому медикам не потрібні спеціальні окуляри, рукавички, все є в наборі.

«Завезення медобладнання, медвбрання з Китаю – непроста річ. По-перше, незважаючи на те, що в цій державі епідемію на сьогодні приборкали, КНР установила обмеження певні на експорт цього всього. По-друге, волонтерам складно мати справу з Китаєм щодо такої закупівлі – пріоритет у державних структур України. Тому, щоб не гаяти часу, у Дніпрі почали випуск лікарських костюмів – вітчизняних. Це дешевше і швидше надходить лікарям. От буквально 9 квітня ми вже тестували другу розробку захисного костюма, який у Дніпрі з нульового циклу шиють.

Медкостюм у Дніпрі з нульового циклу шиють

Виробляють тканину в Дніпрі й тут же знову ж таки шиють костюми. У нас зараз потужності – приблизно п’ятсот таких костюмів на день. Тестування за участю фахівців показала – костюм відповідає за якістю всім необхідним медичним нормам. Єдина проблема (я звертаюсь до владних структур) – дозвольте прискорити сертифікування. Сертифікат на тканину є, але ж треба і сертифікувати і сам костюм. Це треба прискорити, бо ми вже зараз готові задовольнити цими костюмами потреби всіх дніпровських клінік, в яких лікують хворих на Covid-19», – стверджує Валентин Чанглі.

«Блоки кисневих систем наших лікарень часто знаходяться у занедбаному стані»

Волонтери долучаються до підтримки медиків у ще одному обласному центрі України – Сумах (на 10 квітня на Сумщині зафіксовано 63 хворих на Covid-19). Сумський активіст Олександр Цупко сказав Радіо Свобода, що від 20 березня в обласному центрі діє благодійний фонд «Бізнес – місту». Аспекти його допомоги медикам – в основному такі ж, як і у Дніпрі. Зокрема, постачання кисневих масок, пульсоксиметрів. І не лише.

Загалом протягом одного минулого тижня передали місцевим медикам понад 24 тисяч одиниць засобів індивідуального захисту. На усі ці ми використали понад 568 тисяч гривень, зібраних благодійним фондом «Бізнес – місту».

Протягом одного тижня передали місцевим медикам понад 24 тисяч одиниць засобів індивідуального захисту

Водночас здійснили придбання костюмів для Сумської міської клінічної лікарні Святої Зінаїди. Ще ілюстрація допомоги – забезпечення Сумського лабораторного центр МОЗ України комп’ютерами для оперативного опрацювання тестів. Це єдина установа в Сумах, яка здійснює ПЦР тести.

Окремий аспект підтримки сумських медиків волонтерами – ремонт, налаштування кисневих систем місцевих інфекційних лікарень, зокрема, обласної інфекційної лікарні імені Красовицького. Це, як і наявність апаратів ШВЛ – особливо важливо. Адже за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кисневої терапії потребують близько 15 відсотків хворих на Covid-19 (ще 5-ти відсоткам потрібна штучна вентиляція легень).

Ми взяли і закінчуємо роботи у п’яти сумських лікарнях

«Блоки кисневих систем (не плутати з апаратами ШВЛ – ред.) наших лікарень часто знаходяться у занедбаному стані. До цієї епідемії вони багато часу не експлуатувалися. Тому ми взяли і закінчуємо роботи в цьому плані по п’яти сумських лікарнях. Це обласна інфекційна лікарня, перша міська лікарня, дитяча лікарня, п’ята і четверта міські лікарні. Кожен такий проєкт коштував від 170, 250, 350 тисяч гривень. Ми все робимо під ключ, закінчуємо ці роботи, наш благодійний фонд це оплачує. Хоча є сумські бізнесмени, якіце напряму оплачують підрядникам. У підсумку ми передаємо відремонтовані, промиті блоки кисневих систем лікарням. Ми також закуповуємо і нове кисневе обладнання сумським клінікам», – зазначив Олександр Цупко.

  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG