Польська преса про політичну кризу в Україні.

Варшава, 14 вересня 2005 - Польський тижневик «Впрост» відомий українським сухачам своїми рейтингами найбагатших українців. До такого списку цього року уперше попав колишній секретар Ради національної безпеки і оборони Петро Порошенко, хоча сам Порошенко відмовлявся від цієї честі. Нинішня політична ситуація в Україні, відставка уряду та різні звинувачення стали сюжетом аналітичного огляду двох відомих польських політологів, які справжнім автором кризи вважають Юлію Тимошенко. Тим самим польський тижневик підтверджує думку, яку нещодавно висловив Олег Рибачук з Секретаріату Президента – спершу пані Тимошенко попросилася у відставку, а лише потім Президент Ющенко дав добро на це її рішення. На думку «Впрост», пані Тимошенко саме про це і йшлося. У статті «Помаранчевий неокучмізм» зі знаком запитання автори розцінюють останні рішенням Президента України і аналізують причини розбрату в помаранчевому таборі.

Для відомого польського експерта Єжи Марека Новаковського та співавтора статті Аґнешки Корнієнко причини української кризи аж надто очевидні. Уряд Юліїї Тимошенко не втілював у життя економічні реформи, багато її рішень мали антиринковий, популістський характер, це на заході сприймали вельми негативно. Разом із тим, як не парадоксально, популярність прем’єр-міністра зростала. Саме тоді, коли популярність Юлії Тимошенко перевищила рейтинг Президента Ющенка, прем’єр-міністр вирішила відокремитися і створити самостійну політичну силу напередодні парламентських виборів. Тимошенко має намір повернутися до влади навесні наступного року в статусі прем»єр-міністра з новими, розширеними повноваженнями, вважає тижневик.

Разом із тим польські оглядачі наголошують, що ситуація в країні стала нестерпною не лише з приводу невдалих реформ та інтриг Тимошенко, але також через діяльність кількох оліґархів з найближчого оточення Ющенка. «Впрост» стверджує, що близькі соратники українського президента Петро Порошенко, Євген Червоненко та Давид Жванія займалися тим, що можна назвати неокучмізмом. Оскільки ці особи були близько Президента, склалося враження, що новий Президент іде дорогою свого попередника Леоніда Кучми. Ба більше, названа трійця, заявляє «Впрост», намагалися впливати на Президента так, щоб Україна не дуже віддалялася від Росії, оскільки у них там свій бізнес.

Власне тому, наголошують автори статті, рішення Президента Ющенка відправити усіх учасників конфлікту у відставку треба оцінювати як новий шанс для країни, передусім шанс на прискорення економічних реформ, без чого буде неможливо досягти мети, які Україна поставила перед собою: вступ до Світової організації торгівлі, а в дальшій перспективі - членство в Европейському союзі.

У цьому плані польські оглядачі вельми обнадійливим вважають призначення Олега Рибачука новим головою Секретаріату Президента Ющенко. «Це рішення миттєво стабілізувало міжнародну ситуацію України і покращило атмосферу на Банковій», - зазначає тижневик «Впрост».

Ще більше позитивів автори статті бачать у рішенні Президента призначити Юрія Єханурова (як вони кажуть, вірного полководця Ющенка) виконувачем обов’язків прем’єр-міністра. Вони нагадують, що у 2001 Єхануров був разом із Ющенком співавтором успішних економічних реформ в Україні. Тижневик «Впрост» дає зрозуміти, що можливий успіх уряду Єханурова-Ющенка - це єдиний шанс зруйнувати плани Тимошенко повернутися на посаду прем’єр-міністра наступного року.

На переконання тижневика, в період правління Юлії Тимошенко, Ющенко намагався бути арбітром, залишаючи при тому максимум свободи прем’єр-міністрові. З призначенням Єханурова, Ющенко фактично буде керувати урядом разом із ним.

Єжи Марек Новаковський та Аґнешка Корнієнко наголошують, що Тимошенко та Ющенко уособлюють дві відмінні візії економічних реформ. Тимошенко - соціалістка, а Ющенко - прозахідний ліберал. Це несумісні погляди.

До січня, коли повноваження Президента України будуть обмежені, залишилося небагато часу. Президент Ющенко зараз не має права втрачати жодного дня, якщо Україна справді хоче повернути собі надію на членство в Европейському союзі. А поки що, зазначає «Впрост», з української кризи радіють не лише у Москві, але також у Берліні, Парижі чи Лондоні. Невдалий період правління Тимошенко, неокучмівське інтригантство в оточенні Ющенка, результатом чого стала політична криза - все це означає кинути Україну на призволяще, а точніше, залишити її Кремлеві, дати росіянам карт-бланш реалізувати свої плани в Україні. А чого хоче від України Росія – всім зрозуміло.