Окупована частина Донбасу фактично закрита на в’їзд і виїзд. Бойовики контрольованого Росією угруповання «ДНР», наприклад, відкривають єдиний блокпост у бік підконтрольної Україні території всього кілька разів на тиждень і пропускають близько 100 людей на день. Це при тому, що раніше лінію розмежування за добу перетинали і 30, і 40 тисяч людей. Але найпарадоксальніше, що з Донецька не можливо проїхати не тільки до Краматорська чи Києва, а й до окупованого Луганська. Журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» дізнавались, як живуть у Сніжному – у місті на півдорозі між Донецьком і Луганськом.
Серед териконів, закритих і працюючих шахт місто Сніжне ніби застигло у часі. Радянський «знак пошани» із написом «пролетарі всіх країн об’єднуйтесь» зустрічає кожного, хто в’їжджає до міста. Місцеві жителі на запитання, чи «тихо» тут зараз, відповідають: «Всяке буває».
Сніжне розташоване на півдорозі з Донецька до Луганська. Відразу за містом проходить умовна «межа» між угрупованнями бойовиків «ДНР» і «ЛНР».
Жителі Сніжного кажуть, що до Луганська приблизно така сама відстань, що й до Донецька.
– А ви взагалі їздите до Луганська?
– Ні. У мене син з Антрацита не може приїхати вже 5 місяців. У зв’язку з коронавірусом, як кажуть, а там хто його знає, у кого які політичні переконання, важко сказати...
Проїзд у бік Луганська закрили ще в березні. А от як так званий «кордон» виглядає зараз:
Рейсів на Луганськ немає
Луганська вже навіть немає у розкладі автобусів на місцевій автостанції. Два роки тому «Донбас Реалії» розповідали про Сніжне – тоді дорога до Луганська коштувала вдвічі дорожче від поїздки до Донецька.
А зараз маршрутки ходять лише в один бік. А ще в російські Ростов і Таганрог. І хоча в Луганськ не пускають нібито через коронавірус, до Росії дорога відкрита.
«Зараз ні [не їжджу до Росії – ред.]. Зараз важко проїхати», – каже жителька Сніжного.
– Я вже, вважайте, росіянин. У мене російський паспорт, є прописка російська, я сам росіянин колишній, з 1974 року будував тут місто.
– Часто їздите в Росію?
– Часто.
– А зараз?
– Ну ось недавно був. Якщо на державному автобусі їдеш, то швидко, а якщо на приватному – черга.
– А якісь тести на коронавірус треба здавать зараз?
– Я не знаю, я після операції.
Шахти і «Сніжнянський машинобудівний завод»
Головне підприємство в місті – «Сніжнянський машинобудівний завод». «СМЗ» випускав ключову деталь для авіадвигунів підприємства «Мотор Січ» – лопатки. Судячи із заяв угруповання «ДНР», завод працює і зараз, продукція йде в Росію. 20 липня на «СМЗ» побував ватажок донецьких бойовиків Денис Пушилін.
«На території «ЛНР» проживає 12 працівників нашого підприємства. З березня місяця вони не можуть повернуться на роботу», – заявили працівники заводу Пушиліну.
«З директором ми вже поспілкувалися на найближчому засіданні штабу, я думаю, ми вирішимо це питання. Що стосується взаємовідносин донецької і луганської «народних республік» – ми як були «братськими республіками», так і залишаємося «братськими республіками», але виходячи з розуміння коронавірусної інфекції. У нас підходи відрізняються», – відповів ватажок угруповання бойовиків «ДНР».
У Сніжному продовжують видобувати вугілля. Якщо вірити оголошенням в інтернеті і на вулицях міста, в околицях працюють так звані шахти-копанки.
– Я працюю на «Зорі».
– Шахта?
– Так.
– А ще що працює?
– Ну мене не цікавить, я працюю вже 40 років.
– «СМЗ» працює, а так здебільшого приватне все.
– А шахти працюють?
– Так, 9-а, 32-а, «Зоря».
Чи є на ринку товари з Луганська?
Близькість кордону зазвичай видно по товарах, які продають в місті. На місцевому ринку, щоправда, товари з Луганська зустрічаються рідко, про це кореспонденти «Донбас Реалії» дізналися від тамтешніх продавців. Але все ж таки вдалося відшукати луганські продукти, зокрема молочку і ковбаси.
– Якісь луганські товари тут є, щось продають з Луганська?
– Я не зустрічала, здебільшого російські товари, з Ростова.
Сніжне так і залишалося б звичайним провінційним містом в окупації. Але катастрофа MH17 зробила його відомим на весь світ. Тут був зафіксований «Бук», з якого збили малайзійський «Боїнг», як з'ясувало міжнародне розслідування. Тоді загинули 298 осіб. І саме звідси українські спецслужби вивезли одного з підозрюваних у справі – Володимира Цемаха. Останнього, щоправда, незабаром в рамках обміну передали Росії.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС РЕАЛІЇ»:
