Доступність посилання

ТОП новини
14 грудня 2019, Київ 13:02

Зірки YouTube в окупації: що кажуть блогери з Донецька і Луганська? 


Прогулянки містом, історія обстрілів, колишній будинок Януковича, огляди місцевих закладів, політика та пропаганда – в огляді YouTube-блогерів на окупованій частині Донбасу

Як показують життя в Донецьку і Луганську місцеві блогери? Хто вони – зірки YouTube, які живуть на окупованих територіях, які перебувають під контролем угруповань російських гібридних сил «ДНР» і «ЛНР»? Як виглядає найпопулярніше відео? І що зараз в тренді? Розбиралися журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».


Офіційно в Україні – близько півтора мільйона переселенців. І далеко не всі можуть повернутися або хоча б навідатися в свої рідні місця. Тому одні з найпопулярніших відеоблогів – просто прогулянки окупованими містами.

«Щоденник товстуна»

На каналі Ігоря Полтавця «Щоденник товстуна» – сотні відеороликів. Він разом з дружиною Наталею ділиться зі своїми 14-ма тисячами підписників рутинними домашніми справами, життєвими історіями або враженнями від подорожей.

Але найпопулярніші ролики на каналі – прогулянки Донецьком та його околицями. Наприклад, влітку цього року «Щоденник товстуна» зняв блог про те, як його бабуся розповідає про обстріли та показує глядачам, наскільки небагатолюдно стало в Донецьку, порівняно з тим, як було раніше.

«Раніше Донецьк був містом-мільйонником, зараз 350 тисяч максимум в ньому живе. Ні машин, ні людей в ньому немає», – каже блогер на одному зі своїх відео.

Місцеві ціни на продукти теж збирають чимало переглядів. Своїм глядачам блогер показував також будинок в Донецьку, у якому, можливо, жив український президент-втікач Віктор Янукович.

«Хтось тут помідорчики вирощує повним ходом. Ось такі хороми за цим парканом, які нам, на жаль, не побачити. Видно, що, напевно, тут ніхто не живе», – розповідає Ігор Полтавець у своєму блозі.

«Щоденник товстуна» – це дуже крутий блог, дуже важливий. При чому він важливий в першу чергу, мені здається, для українського медіапростору, для України як для країни. Він намагається подавати все, що він розповідає, максимально неупереджено, безоціночно, як справжній, насправді, журналіст. Тому що він оперує фактами. Це в умовах інформаційної війни дуже важливо», – каже оглядач «Детектор медіа» Марія Ряпулова.

«Кафешний критик»

Ірина Кирієнко зі своїм оператором кілька років знімала огляди донецьких закладів – це перетворилося на блог «Кафешний критик». На YouTube-каналі блогу – понад півтори тисячі підписників.


Про проєкт ведуча блогу Ірина Кирієнко казала так: «Що ми робимо? Ми ходимо по закладах. І ні, ми – не «Ревізор». У нас немає рукавичок, санкнижок і довідок. У нас нічого немає. У нас є тільки бажання відпочити».

Серед відео на каналі є навіть огляд донецької шаурми.

Цього літа Ірина написала російському журналісту Олексію Пивоварову. І згодом стала героїнею випуску про життя в Донецьку на його YouTube-каналі «Редакція».

А з осені почала працювати разом з ним, переїхавши до російської столиці.

«Наша невелика внутрішня новина – пам’ятаєте Іру Кирієнко, це блогер з Донецька, ми з нею в серпні робили випуск про Донецьк очима блогера – вона переїхала в Москву і ми пробуємо співпрацювати з Ірою в рамках редакції», – так Олексій Пивоваров представив блогерку з Донецька у своїй команді.

«Креосан»

Найбільш, мабуть, незвичайний у списку і дуже популярний на YouTube канал «Креосан». Канал луганчан Олександра Крюкова і Павла Рябухина з’явився в 2011-му. Стартував з простого короткого відео – в багатті вибухнув балон.

З того часу автори каналу багато чого підривали і експериментували. А після початку війни на Донбасі на каналі показували і винаходили найнеймовірніші способи добути електрику, інтернет, зарядити телефон і посилити сигнал мобільного зв’язку.

І, наприклад, розповідали про небезпеку мін і снарядів.

«У колишніх зонах бойових дій можна наштовхнутися на міни, снаряди і розтяжки з гранатами. У цьому випуску ми розповімо вам про правила безпеки в таких місцях», – йдеться в одному з відео авторів.

Зараз на каналі – понад три мільйони підписників, а у роликів – десятки мільйонів переглядів.

Політика

Блогів на політичну тему теж, звісно, вистачає. Один із них – канал донеччанина Івана Ліхачова. Він – колишній легкоатлет. Після початку війни на сході України переїхав до Росії, а два роки тому почав викладати на своєму каналі ролики зі спортивними тренуваннями.

Через місяць вирішив розповісти про те, як він перебрався до Санкт-Петербурга і які умови там надають переселенцям. Згодом фітнес-тренер перетворився на «політичного експерта». Зокрема, в одному зі своїх відео проводив паралелі між скандальною перепискою народного депутата Верховної Ради України Богдана Яременка і розведенням сил та засобів в Золотому.

«Я показував ролик, де один недбайливий депутат вирішив під час засідання Верховної Ради вирішив вибирати собі повій. Так ось, ви запитаєте мене, де зв'язок між цим секс-скандалом і розведенням в Золотому. Я спробую вам зараз все це показати і роз’яснити», – йдеться у відео.

На YouTube-каналі Ліхачова зараз – понад 14 тисяч підписників, в середньому відео набирає 2-3 тисячі переглядів. Свої ролики він описує так: вони «спрямовані на адекватний розгляд процесів, які відбуваються у світі». Його блог має відверто проросійський характер.

YouTube, Facebook, Telegram, Instagram, Twitter давно вже перестали бути лише майданчиками для розважального контенту – зараз це справжнє поле битви інформаційної війни, кажуть фахівці.

«Думка про те, що телевізор може брехати, до багатьох дійшла, а думка про те, що точно так само може брехати будь-яке джерело інформації – не дуже. Люди кинулись в інтернет, а що робити з цією величезною кількістю інформації, ще не знають. Критичного мислення не вистачає. Вони не можуть відокремити правдиву інформацію від неправдивої, нормальну від ненормальної, шкідливу від корисної», – зауважує оглядач «Детектор медіа» Марія Ряпулова.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:


FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG