Ердоган підтвердив, що це агенти турецької розвідки захопили у Бішкеку турецько-киргизького педагога, очільника мережі шкіл «Сапата» в Киргизстані Орхана Інанді. Його офіційна Анкара звинувачує у зв'язках із рухом Фетхуллаха Ґюлена (Фето), який є забороненим у Туреччині через звинувачення у спробі державного перевороту.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган офіційно підтвердив, що турецька розвідка захопила у Бішкеку керівника мережі шкіл «Сапата» в Киргизстані Орхана Інанді і доправила його у Туреччину. Його звинувачують у зв'язках із рухом Фетхуллаха Ґюлена, який офіційна Анкара визнала терористичною організацією, відповідальною за невдалу спробу перевороту в 2016 році.
Про це очільник Туреччини повідомив на пресконференції після засідання кабінету міністрів країни.
За словами Ердогана, операцію провела Національна розвідувальна організація. Орхана Інанді Ердоган назвав «керуючим FETÖ у Центральній Азії».
«Під час свого перебування в Туреччині ця людина входила до таємної структури FETÖ. Згодом він став одним з вищих керівників організації. Його діяльність полягала в управлінні брудними фінансами FETÖ в Центральній Азії. Він використовував людей, чию свідомість йому вдалося отруїти, як інструмент для досягнення темних цілей організації», – сказав Ердоган.
«Ми не дозволимо будь-якої структури, яка зраджує цю державу і націю, влаштовує засідки, проливає кров або завдає матеріальної чи моральної шкоди, продовжувати своє існуванням», – цитує Ердогана TRT Haber.
Ердоган також сказав, що наразі турецькі спецслужби вже доставили в країну понад 100 осіб з інших країн, яких Туреччина звинувачує у зв'язках із рухом Фетхуллаха Ґюлена.
Зник на вулиці
Орхан Інанді жив у Киргизстані і кілька років тому отримав громадянство цієї країни. Він зник на вулиці Бішкеку 31 травня 2021 року – як досі заявляли, при нез'ясованих обставинах.
На наступний день його машину знайшли в центрі столиці. Двері автомобіля були відкриті, але цінні речі залишалися всередині.
Його дружина Рейхан заявила, що її чоловіка утримують в посольстві Туреччини в Бішкеку і змушують відмовитися від громадянства Киргизстану. А якщо він це зробить, то його вивезуть до Туреччини, де судитимуть.
Біля будівлі посольства Туреччини в Бішкеку проходили акції протесту з вимогою звільнити Інанді, але турецькі дипломати офіційно ніяких коментарів про викрадення діяча так і не дали.
У міліції Киргизстану завели справу за статтею 170 КК («Викрадення людини»). Пізніше Інанді оголосили в міжнародний розшук по лінії Інтерполу. Дане питання порушувалося і в парламенті Киргизстану, і стало відомо, що в 2019 році Киргизстан відмовив Туреччині в екстрадиції Орхана Інанді.
Депутати Киргизстану назвали зникнення турецького опозиціонера «політичною операцією», зазначивши, що «людина не зникає просто так». При цьому в ГУВС Бішкека запевнили, що Орхан Інанді офіційно не перетинав державний кордон країни.
Хто такий Орхан Інанді?
Інанді очолював мережу освітніх установ «Себат» (пізніше перейменовану в «Сапата»), яка працювала в Киргизстані з 1992 року. У неї входять 16 ліцеїв, міжнародний університет «Ала-Тоо», міжнародна школа UWIS і кілька загальноосвітніх шкіл.
Туреччина заявляє, що засновником мережі є турецька проповідник Фетхуллах Ґюлен. Його організації та установи Анкара вважає терористичними, а самого Ґюлена звинувачує в організації військового перевороту проти президента Реджепа Ердогана.
Державна прикордонна служба України у січні 2021 року повідомила Радіо Свобода, що двох затриманих громадян Туреччини відправили через аеропорт «Бориспіль» до країни походження через порушення українського законодавства.
Раніше у ЗМІ з’явилася інформація, що йдеться про двох турецьких вчителів – Самета Гюра і Саліха Фідана. Вже перебуваючи в «Борисполі», вони намагалися зв’язатися із правозахисними організаціями, повідомляючи, що святкували Новий рік на центральній площі прикордонного українського містечка Рава-Руська, після чого їх затримали українські силовики та доправили в Київ для видворення. За версією чоловіків, їхнє повернення на Батьківщину ініціювало турецьке консульство, адже вони є прихильниками забороненого в Туреччині опозиційного руху Ґюлена. Вчителі-ґюленісти переконані, що вдома їм загрожує ув’язення або навіть смерть.
Колишня депутатка Європарламенту Ребекка Гармс у твітері заявила: «Україна не повинна екстрадувати людей –таких як ці вчителі – в країни, де їх чекає політичне переслідування. Натомість Україна повинна гарантувати верховенство права та права людини».
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган та його оточення звинувачують у невдалому військовому перевороті саме 75-річного мусульманського клірика Фетхуллаха Ґюлена. Він – проповідник помірного ісламу і голова релігійного руху «Хізмет». На думку Ердогана, цей у минулому найближчий соратник, а тепер один із найзатятіших противників чинного президента, прагне перехопити владу. У Туреччині переслідують і прихильників руху Ґюлена, і так звані школи Ґюлена.
