Протягом 2020 року мирне населення України продовжувало потерпати від збройного конфлікту на сході, а пандемія COVID-19 мала руйнівний вплив на українську економіку і призвела до порушення соціальних прав людини. Збройні угруповання, які контролюють частини Донецької та Луганської областей, продовжували затримувати і катувати цивільних. Росія порушувала права українських громадян в окупованому Криму. Про це, зокрема, йдеться у щорічній доповіді міжнародної організації Human Rights Watch, яка здійснює моніторинг дотримання прав людини у майже сотні країн світу.
Збройний конфлікт на Донбасі
Бойові дії, зокрема в березні та травні 2020 року, призвели до жертв серед мирного населення, мовиться у доповіді. За даними моніторингової місії ООН, за перші сім місяців 2020 року внаслідок обстрілів було вбито 18 цивільних, а 89 зазнали поранень.
Збройні угруповання у Донецькій та Луганській областях затримували людей, піддавали їх тортурам і чинили сексуальне насильство.
Читайте тут:
Реєстр злочинів та ніякої амністії за «концтабір». Що в Україні думають про донецьку «Ізоляцію»?
Міжнародні правозахисники також зауважують, що з березня 2020 року через запровадження карантинних обмежень щонайменше 1,2 мільйона людей, які проживають у районах, постраждалих від конфлікту, не змогли отримати пенсію або побачитися із рідними.
Самоізоляція і обмежений доступ до пенсій негативно позначилися на пенсіонерах, занурюючи їх у злидні і змушуючи економити на продуктах харчування, засобах гігієни та життєво важливих ліках.
Озброєні групи в Донецькій області під час пандемії запровадили жорсткі обмеження на поїздки, фактично забороняючи жителям отримувати місцеві посвідки на проживання.
КПВВ на Донбасі. Лише два з них працюють. Чому закрита решта? – ФОТО
Верховенство права і судова реформа
Як мовиться у звіті, впродовж минулого року не було помітно жодного прогресу в розслідуванні судових справ, повֹֹ’язаних із Майданом.
У грудні 2019 року апеляційний суд звільнив з-під варти п'ятьох колишніх офіцерів «Беркуту», які проходять у справі про вбивство протестувальників під час Майдану у лютому 2014 року. Згодом їх передали до Донецька та Луганська в рамках обміну полоненими.
У лютому влада посадила під домашній арешт правоохоронця, якого звинувачували у вбивстві учасника акцій протесту на Майдані в лютому 2014 року. Через два місяці він був звільнений під заставу.
Права жінок
Від СОVID-19 постраждали жінки, які становлять понад 80 % медичних та соціальних працівників в України, говорять автори звіту. Пандемія також спровокувала спалах домашнього насильства: кількість випадків зросла на 30 %.
У лютому президент Володимир Зеленський пообіцяв подати на ратифікацію до парламенту Конвенцію про попередження насильства щодо жінок (так звана Стамбульська Конвенція). Уряд підписав її у 2011 році.
Свобода вираження поглядів
У грудні 2019 року поліція затримала трьох підозрюваних у справі вбивства у 2016 році журналіста Павла Шеремета. Вони своєї провини не визнають, а звинувачення називають безпідставними.
Того ж місяця в рамках обміну полоненими звільнили з полону бойовиків журналістів Станіслава Асєєва та Олега Галазюка.
У січні уряд представив законодавчу ініціативу проти розповсюдження «дезінформації», яка б поставила під загрозу свободу вираження поглядів та незалежність ЗМІ. Пропозиція не надійшла до парламенту.
У червні суд Херсона заарештував муніципального чиновника високого рівня, якого звинувачують у тому, що він був замовником нападу на антикорупційну активістку Катерину Гандзюк (Гандзюк облили кислотою – ред.), що призвело до її смерті у 2018 році, мовиться у звіті.
Злочини, скоєні на ґрунті ненависті
Протягом року ультраправі групи та окремі особи здійснювали напади на етнічні меншини та представників ЛГБТ-спільноти. Влада часто не могла провести належне розслідування цих злочинів, скоєних на ґрунті ненависті.
У серпні група місцевих жителів напала на будинок ромської родини в Харківській області. Це трапилося після закликів до насильства проти ромів у соціальних мережах.
У тому ж місяці учасники акцій протесту, що відстоюють «традиційні цінності» здійснили напад на представників ЛГБТ-спільноти під час Одеського прайду.
Поліція заарештувала 16 осіб за звинуваченням у хуліганстві, але не помітила в їхніх діях ознаки злочину, скоєного на ґрунті ненависті.
У квітні група чоловіків пограбувала та жорстоко побила 19-річного юнака- трансгендера в Житомирі. Спочатку поліція трактувала інцидент як пограбування, але в липні під тиском правозахисників відкрила додаткове розслідування за фактом зґвалтування та ознаками злочину, спричиненого ненавистю.
Читайте тут: В Україні закривають очі на те, як світ бачить ультраправий рух в країні?
Крим
Міжнародні правозахисники наголошують, що російська влада продовжувала переслідувати активістів кримських татар в окупованому Криму, висунувши проти них необґрунтовані звинувачення у тероризмі.
У листопаді 2020 року російський військовий суд засудив до тюремного увֹֹֹֹֹ’язнення від 13 до 19 років сімох активістів групи «Кримська солідарність», яка надає фінансову та юридичну допомогу кримським татарам та їхнім сім’ям. Їх звинувачували у зв’язках з «Хізб-ут Тахрір», яка заборонена в Росії як «терористична» організація.
Занепокоєння правозахисників викликають також дії російської влади, яка продовжує призовну кампанію в окупованому Криму для проходження служби в російських збройних силах, порушуючи тим самим міжнародне гуманітарне право.
У січні російська влада відмовила у в'їзді до Криму Тарасу Ібрагімову.
Журналісту заборонили в'їзд до Росії до 2054 року. Російська влада півострова не надала вмотивованих пояснень, посилаючись на ймовірне порушення національної безпеки та громадського порядку.
Читайте ще:
