Один із гуртожитків університету в Дніпрі, де живуть внутрішні переселенці з «гарячих» точок, потрапив до списку «порушників», за версією українського омбудсмена. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець та його представники проводять ревізії в місцях компактного проживання ВПО в регіонах. Уже знайшли недоліки на близько 20 об’єктах, з них – на 10 на Дніпропетровщині.
Серед іншого, перевірка виявила порушення в студентському гуртожитку «Дніпровської політехніки». Такі, як недоступність будівлі для людей з інвалідністю й зависоку платню за проживання.
В адміністрації гуртожитку та вишу з зауваженнями не згодні. Мешканці ж кажуть, що умови, звісно, не розкішні, але й вибір у них невеликий. Радіо Свобода завітало в гуртожиток після комісії уповноваженого, щоб з’ясувати, в яких умовах живуть люди й чи можна їх покращити.
«У нас немає вибору»
Подружжя Вікторія та Андрій Шеховцови – з Великої Новосілки, що на Донеччині. Зараз це зона бойових дій. Виїхали з дому понад рік тому, 4 квітня 2022-го, на старенькому «Жигулі» разом з двома доньками та песиком. Думали, що вирушили з дому на два місяці.
У рідному селищі жили в приватному будинку – неподалік був «приліт».
«Було два будинки. Один з них мені в спадщину дістався, від мами. Не встигла оформити – будинку вже нема», – говорить Вікторія.
Там, де ми жили, днями прилетіло, і двері повибивало, і вікна, і дахПереселенець Андрій
«Там, де ми жили, днями прилетіло, і двері повибивало, і вікна, і дах. Посікло все. Хату розмародерили: все вигребли, навіть малої спідню білизну винесли. А на городі «Град» прилетів – стирчить хвостовик», – додає Андрій.
Їхати до родичів на Херсонщину не ризикнули – там ситуація ще гірша, каже Андрій.
Випадково дізналися про вільні місця у гуртожитку політехніки в Дніпрі, оселилися. Тепер вони мешкають учотирьох у невеликій кімнатці. В приміщення влізли чотири ліжка, шафа, тумбочка й стіл. Дівчата навчаються дистанційно.
За проживання в гуртожитку платять близько тисячі гривень на місяць з людини.
Умови? У нас немає виборуПереселенець Андрій
«Орендувати житло в Дніпрі нереально. Умови? У нас немає вибору. Вода взимку була крижана з крана. Але данські благодійники приходили, встановили бойлери, тепер краще», – каже Андрій.
«Тіснувато, нікуди речі складати. Старша донька купила коробку, складає туди, ставить на підвіконня, але місця все одно бракує для речей. Вікна затулили картонками поки. Хочеться штори… Допомагає триматися надія на перемогу, що тих відгонять, що зможемо повернутися додому», – додає Вікторія.
В іншій кімнаті Тетяна – вже двічі переселенка. Вперше вона рятувалася від війни 2014-го, коли виїхала з рідного Донецька. Вдруге довелося тікати вже з Покровська: у місті дуже неспокійно, до того ж був ракетний удар по залізничній станції, через яку жінка їздила на роботу. У Дніпрі вона – рік. У гуртожитку політехніки жінка живе в одній кімнаті разом з онуком-студентом.
Жінка на пенсії, але не любить сидіти, склавши руки. Знайшла роботу прибиральницею тут же, в гуртожитку. Зарплатня мінімальна. На умови в помешканні Тетяна не скаржиться.
Чекаємо, щоб перемога була, і поїхати додому – в ДонецькПереселенка Тетяна
«Звісно, хотілось би кращих умов, але де їх взяти? Такі вже раді, що у нас хоч щось є. За 9 років, як я «подорожую», я вже звикла не те, що до спартанських умов, а до аскетичних. Чекаємо перемоги, і поїхати додому – в Донецьк», – каже жінка.
Умови в гуртожитку і перевірка
Регіна Кротова, завідувачка гуртожитку №5, що належить вишу, каже: на умови мешкання ніхто з переселенців їй не скаржився.
Гуртожиток політехніки – це 10-поверхова будівля 70-х років XX століття. Кімнати – по 12 та 16 квадратних метрів. Сім’ї стараються селити окремо від студентів.
Душ на нижньому поверсі – один на весь корпус. Є дві душові – сім кабінок. На кожному поверсі – кухня, по дві газові плити. Вбиральні – теж на кожному поверсі: в одному крилі – чоловіча, у другому – жіноча.
Внизу є кімната для прання, де розташовані дві машинки й три ванни, а також місце для просушування речей.
Під час ревізії представників омбудсмена, зазначає завідувачка гуртожитку, вона була присутня. Жодних зауважень тоді їй не висловили.
Після перевірки сказали: «До вас питань немає»Регіна Кротова
«Перевірка піднялася на другий поверх, вони подивилися кухню – з комендантом, вбиральні й спустилися вниз. До них спустилися переселенці, пішли в кімнату на третьому поверсі. А я в той час показувала пральню. Після перевірки сказали: «До вас питань немає». І пішли. А потім в телеграмі ми побачили допис, де згадувався наш гуртожиток. І світлини – жодної фотографії з нашого гуртожитку не було», – говорить Регіна Кротова.
Що кажуть в ректораті
Загалом в університету налічується шість гуртожитків. В них прихистили близько 400 переселенців.
Осередки проживання ВПО спеціально не створювали – так вийшло спонтанно, розповідає проректор з соціальних питань національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Олексій Григор’єв.
Уже наприкінці лютого 2022 року люди з зони активних бойових дій почали приїжджати до Дніпра й проситися на поселення. Їм надавали вільні кімнати в найм. Це, кажуть у виші, передбачено положенням про гуртожитки університету.
«Вони тут живуть на загальних умовах – як сторонні особи. Як будь-яка людина, яка не є студентом університету», – пояснює Григор’єв.
Із зауваженнями, які пролунали на адресу гуртожитку, – недоступність для людей з інвалідністю й зависока платня, говорить проректор, в адміністрації не згодні.
Справді, саме цей гуртожиток необладнаний для доступу осіб з інвалідністю. Але є іншийОлексій Григор'єв
«Справді, саме цей гуртожиток необладнаний для доступу осіб з інвалідністю. Але є інший гуртожиток, який визнано доступним, там усе є – ми можемо селити людей туди. Що стосується оплати, то тарифи формуються прозоро. В оплаті – лише виплати на комунальні послуги, заробітна платня прибиральниць, двірників і двох осіб адміністрації. Взимку додається опалення. Тому тариф дещо вищий – близько 1 100 гривень на місяць. Влітку – це 800-900 гривень з людини», – прокоментував Радіо Свобода проректор.
Посадовець каже, що за рік їм вдалося поремонтувати дві вбиральні загального користування. Про ремонт кімнат поки не йдеться, зі слів Григор’єва в оплату за житло не закладений тариф на ремонти, тож нині бракує коштів, щоб їх зробити.
Він також повідомив, що керівництво вишу підготувало лист голові департаменту освіти обласної військової адміністрації, де пояснило свою незгоду з результатами перевірки.
Нас поставили в положення тих, хто виправдовуєтьсяОлексій Григор'єв
«Офіційного запиту не було. Ми реагували лише на пост, на допис в соцмережах. Нас поставили в положення тих, хто виправдовується», – каже проректор.
За його словами, студенти та викладачі вишу намагаються точково допомагати переселенцям, які мешкають в кімнатах, що належать університету.
Загалом ВПО, які оселилися в гуртожитках, підтримують міжнародні організації: зокрема, Міжнародна організація з міграції, що працює під егідою ООН, інші благодійники, як-от «Право на захист» чи «Людина в біді». Нещодавно одна з інституцій з Данії оновила бойлери душових і забезпечила гарячу воду на кухнях.
Дніпро, за офіційними даними з міськради, прийняло понад 150 тисяч переселенців. Це найбільший з-поміж обласних центрів України осередок внутрішньо переміщених осіб.
