Доступність посилання

ТОП новини

Головне на ранок: підсумки засідання ОБСЄ у Відні, атака хакерів на урядові сайти, український супутник на орбіті


Обговорення загроз Україні з боку Росії відбулося у Відні в рамках засідання ОБСЄ
Обговорення загроз Україні з боку Росії відбулося у Відні в рамках засідання ОБСЄ

Відбулося перше засідання ОБСЄ у новому році з обговорення загроз Україні з боку Росії; цієї ночі в Україні відбулася хакерська атака на сайти уряду і низки міністерств; компанія Space X запустила ракету з українським супутником «Січ 2-30».

Представник України розповів про підсумки засідання ОБСЄ у Відні

Засідання ОБСЄ у Відні 13 січня було «ще однією маленькою дипломатичною перемогою» – таку оцінку висловив постійний представник України в міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк, передає кореспондент Радіо Свобода.

Він позитивно оцінив засідання ОБСЄ. За словами Цимбалюка, він намагався донести до усіх партнерів, що нині безпека України дорівнює безпеці всієї Європи.

Дипломат наголосив, що припинення російської агресії та окупації Криму і ОРДЛО «буде найкращою гарантією безпеки у Європі».

«Україну підтримали практично всі делегації, які висловлювалися з питання неподільності безпеки. Ми чітко заявили, що для нас є неприйнятним повернення до якихось сфер впливу або нав’язування російського наративу з точки зору участі в безпекових організаціях, і Україна може вільно обирати свій шлях з точки зору безпекових союзів, чи безпекових планів», – сказав Цимбалюк.

Російські медіа раніше поширили заяву постійного представника Росії при ОБСЄ Олександра Лукашевича. Він заявив за підсумками зустрічі, що, якщо Москва не отримає «конструктивної відповіді» на свої вимоги, то муситиме вдатися до заходів для «усунення неприйнятних загроз національній безпеці». При цьому він не уточнив, про які конкретно заходи йдеться.

Переговори у Відні 13 січня були спрямовані на послаблення напруженості через нарощування російських військ біля кордону з Україною, у той час, як Москва, Вашингтон і його європейські партнери шукають шлях, щоб уникнути серйозної безпекової кризи.

Зустріч є останнім за цей тиждень дипломатичним заходом, скликаним на тлі звинувачень Заходу в тому, що Москва накопичила танки, артилерію, близько 100 тисяч військових біля кордону з Україною і може готувати нове вторгнення.

В Україні виявили близько 10,5 тисяч нових випадків COVID-19

В Україні за добу 13 січня виявили 10 476 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19, зокрема, захворіли 663 дітей і 241 медпрацівник, повідомило Міністерство охорони здоров’я.

Найбільше нових випадків зафіксували в Києві (1193), у Львівській (1001), Івано-Франківській (880) областях.

За даними МОЗ, минулої доби шпиталізували 1 656 людей, 7 285 – одужали, 140 людей померли. Протягом доби зробили понад 79 тисяч тестувань.

За весь час пандемії в Україні, за даними МОЗ, на COVID-19 захворіли понад 3,7 мільйона людей, 98 068 – померли.

Хакери атакували урядові сайти в Україні у ніч на 14 січня – МОН

В Україні в ніч з 13 на 14 січня відбулася хакерська атака на сайти уряду і низки міністерств, інформація про це з’явилася на сторінці Міністерства освіти і науки у фейсбуці.

«У зв’язку з глобальною атакою в ніч з 13 на 14 січня 2022 року офіційний сайт Міністерства освіти і науки тимчасово не працює», – йдеться в повідомленні.

У МОН додали, що тривають роботи з усунення несправності, а також працює кіберполіція.

Про кібернапад на урядові сайти повідомила також Служба безпеки України.

Не працюють також сайти Міністерства закордонних справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Кабінету міністрів.

Крім того, недоступний сайт «Дії». Там вказано: «У зв’язку з необхідністю проведення планових технічних робіт доступ до Кабінету тимчасово обмежений. Приносимо вибачення за незручності. Спробуйте, будь ласка, пізніше».

На стартовій сторінці МЗС розміщене оголошення, написане трьома мовами (українською, російською і польською): «Українець! Усі ваші особисті дані були завантажені в загальну мережу. Всі дані на комп’ютері знищуються, відновити їх неможливо. Вся інформація про вас стала публічною, бійтеся і чекайте гіршого. Це вам за ваше минуле, сьогодення та майбутнє. За Волинь, за ОУН-УПА, за Галичину, за Полісся та за історичні землі».

У кіберполіції ситуацію наразі не коментували. Про те, яке угруповання стоїть за атаками, поки що невідомо.

У Службі безпеки України раніше повідомляли, що в грудні 2021 року припинили 59 кібератак на інформаційні системи органів державної влади, а за перше півріччя минулого року нейтралізували понад тисячу кібератак й інцидентів на ресурси органів влади і об’єктів критичної інфраструктури.

Сенат США не підтримав санкції проти «Північного потоку-2», запропоновані республіканцями

Прихильникам санкцій проти компанії-оператора газопроводу «Північний потік-2» та інших фірм, що мають відношення до експлуатації і сертифікації газопроводу, не вистачило п’яти голосів для схвалення відповідного законопроєкту Сенатом США.

Законопроєкт, запропонований сенатором-республіканцем Тедом Крузом, був відхилений в результаті голосування. За документ проголосували 55 сенаторів, проти – 44.

Серед тих, хто проголосував проти – сенатори-демократи, які заявили, що законопроєкт Круза зашкодить відносинам із Німеччиною в той час, коли США намагаються виступити єдиним фронтом проти Росії та нарощування її військ біля кордону з Україною.

Круз сказав, що голосування 55 проти 44 показало, що більшість сенаторів підтримують швидкі дії щодо газопроводу.

«Лише негайне введення санкцій може змінити розрахунок Путіна, зупинити вторгнення в Україну і зняти екзистенційну загрозу, яку становить «Північний потік-2», – сказав Круз.

При цьому за законопроєкт, який змусив би адміністрацію Джо Байдена запровадити санкції всупереч бажанню президента, проголосували і кілька сенаторів-демократів.

Водночас демократи внесли до Сенату власний законопроєкт, який передбачає санкції проти президента Росії Володимира Путіна, його найближчого оточення, провідних російських фінансових інституцій у разі нападу Росії на Україну. Час розгляду цього законопроєкту наразі невідомий.

Незважаючи на розбіжності щодо санкцій проти оператора «Північного потоку-2», переважна більшість американських сенаторів виступили проти цього проєкту, вважаючи, що він дасть Кремлю новий інструмент тиску на європейські країни.

Підводний трубопровід вартістю 11 мільярдів доларів, контрольований російською державною газовою компанією «Газпром», був завершений у вересні після років суперечок, але досі не отримав схвалення регуляторних органів Німеччини.

Трубопровід у Балтійському морі має подвоїти поставки російського газу до Німеччини, що, за словами найбільшої економіки ЄС, необхідно для того, щоб допомогти їй відмовитися від вугілля і ядерної енергетики.

Але критики стверджують, що «Північний потік-2» посилить залежність ЄС від Росії і дозволить Москві перенаправляти експорт газу в обхід України, позбавляючи країну транзитних виплат у мільярди доларів на рік.

Із супутником «Січ-2-30» встановлений зв’язок

Національний центр управління і випробувань космічних засобів поблизу Дунаївців у Хмельницькій області успішно провів перший сеанс зв’язку із супутником «Січ-2-30», виведеним на космічну орбіту 13 січня, повідомив президент України Володимир Зеленський.

«Наразі з апаратом встановлено стійкий зв'язок, усі його бортові системи працюють у штатному режимі. Дані, отримані завдяки «Січ-2-30», допомагатимуть у роботі українським аграріям, картографам, а також у сферах лісового та водного господарства, безпеки й оборони, моніторингу надзвичайних ситуацій і стихійних лих», – написав Зеленський ввечері 13 січня у телеграм-каналі.

Крім того, за його словами, супутник буде інтегрований у програму Європейського союзу зі спостереження за Землею Copernicus.

13 січня компанія Ілона Маска Space X запустила ракету SpaseX Falcon 9 з українським супутником «Січ 2-30», повідомили в державному конструкторському бюро «Південне» в Дніпрі, яке було розробником і виробником супутника. Запуск відбувся 13 січня о 17:25 за київським часом з мису Канаверал у Флориді (США).

Завдяки супутнику можна буде отримувати цифрові зображення поверхні Землі та моніторити магнітосферу планети. Він має роздільну здатність 7 метрів (на один піксель) при охопленні смуги у 45 кілометрів.

Начальник інформаційно-комунікаційного управління КБ «Південне» Сергій Полуян розповів, що йдеться не тільки про запуск супутника, а й про більш широке завдання – систему дистанційного зондування Землі, до якої входять наземний і орбітальний компоненти. Наземний компонент готовий – в Дунаївцях Хмельницької області, орбітальний – має наразі запрацювати.

Україна 2014 року втратила центр управління польотами в кримській Євпаторії після анексії Криму, наразі цю систему відновлять.

Раніше запуск «Січ 2-30» планували до кінця 2021 року, потім – на 10 січня 2022 року. Це перший за останні 10 років вітчизняний апарат, який Україна запускає в космос.

Активна стадія розробки супутника «Січ 2-30» розпочалася 2015 року. Загальна вага супутника становить 170 кілограмів та 40 кілограмів корисного навантаження.

Запустивши супутник, Україна сподівається відновити свою присутність в навколоземному просторі й бути космічною державою де-факто.

Суму контракту не розголошують.

Раніше в КБ «Південне» Радіо Свобода розповіли, що розробка та виготовлення супутника велися винятково коштом конструкторського бюро. Роботи обійшлися в понад 110 мільйонів гривень.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.
XS
SM
MD
LG