Колишня канцлерка ФРН Анґела Меркель заявила, що готова стати посередником у мирному врегулюванні війни між Росією та Україною, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
В інтерв’ю виданню RND політик уточнила, що «не відкидає» такої ролі для себе в майбутньому, проте нині обговорень цієї теми немає.
Меркель розповіла, що до свого звільнення з посади федеральної канцлерки в грудні 2021 року намагалася запобігти війні, але не досягла успіхів. За її словами, Путін більше не був готовий до самітів у «нормандському форматі» («нормандська четвірка» – група з врегулювання конфлікту на сході України, утворена у 2014 році, до неї увійшли керівники РФ, України, Німеччини та Франції). При цьому Меркель не змогла «створити додатковий дискусійний формат для Росії та Європи щодо порядку європейської безпеки».
Колишня канцлерка заявила також, що не вважає, що Кремль чекав на її відхід для того, щоб розпочати війну в Україні. На думку Меркель, її відставка могла бути лише одним із факторів поряд із виборами у Франції, виведенням військ з Афганістану та відсутністю прогресу у реалізації Мінських угод.
На початку червня Анґела Меркель дала своє перше інтерв’ю після відставки Der Spiegel. У ньому вона теж говорила про війну РФ проти України і, зокрема, заявила, що не вважає себе винною в тому, що війні не вдалося запобігти.
«Дипломатія не є неправильною тільки тому, що вона не спрацювала. Тому я не розумію, чому я маю говорити, що це було неправильно, і я не вибачатимуся за це, – заявила Меркель.
Наприкінці 2021 року Меркель заявляла, що не буде займатися політикою і вирішувати політичні конфлікти, як піде з посади.
Наступник Анґели Меркель на посаді федерального канцлера Олаф Шольц різко засудив російське вторгнення та схвалив постачання в Україну зброї. У тому числі у квітні ФРН оголосила про готовність поставити в Україну танки та важке озброєння. Однак до середини червня ці поставки так і не розпочалися, за що Шольца критикують як усередині країни, так і ззовні.
В інтерв’ю виданню DPA 17 червня Шольц заявив, що зброя, у тому числі реактивні системи залпового вогню та протиракетні системи, буде поставлена та «прибуде вчасно», але після того, як українські військові отримають відповідну підготовку. Затримки канцлер пояснив тим, що Німеччина спочатку мала виконати зобов’язання щодо постачання, що існували до війни.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури. Москва, попри численні свідчення і докази, заявляє, що не обстрілює цивільних в Україні.
Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого, але не досягла бажаного, зокрема захоплення Києва, через запеклий опір українців.
22 квітня в Росії заявили про нові плани під час другої фази «спецоперації» (так там називають повномасштабне вторгнення). Російські військові заявили про намір встановити повний контроль над Донбасом та південною Україною для забезпечення сухопутного коридору до окупованого Криму та отримання виходу в Придністров’я.
Проте, за даними західних розвідок, російські успіхи на Донбасі обмежені та досягнуті значними втратами для російських військ через потужний опір України.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
