Доступність посилання

ТОП новини

Атаки в темряві: РФ закидає ЗСУ нічними дронами – як протидіяти?


Цілі на планшеті українського БПЛА вночі. Останнім часом дедалі більше говорять про потребу наповнити війська нічними дронами через різке збільшення їхньої кількості у Росії
Цілі на планшеті українського БПЛА вночі. Останнім часом дедалі більше говорять про потребу наповнити війська нічними дронами через різке збільшення їхньої кількості у Росії

Росія почала масово використовувати дрони з тепловізорами та камерами нічного бачення, щоб атакувати українські позиції вночі. Для цього, за даними військового експерта Сергія Флеша, агресор закупив у Китаї близько тисячі дорогих нічних камер. Останнім часом почастішали повідомлення з фронту, що така технологія буквально «кошмарить» українських військових.

Саме вночі відбувається ротація військових, пересувають техніку і поповнюють боєприпаси, тож БПЛА з нічним баченням роблять усе це видимим для противника, а бійці українських Сил оборони стають більш вразливими.

Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповідає, як працюють нічні FPV-дрони, як їм протидіяти та чи достатньо такої техніки у України.

Як працюють нічні безпілотники

«Хочеться пройтись і показати це відео у високих кабінетах. Росіяни бʼють наші війська нічними FPV. У тому числі, піхоту. До весни такого буде більше разів у 10», – опублікував відео з таким підписом український блогер Сергій Стерненко.

Відмінність нічного FPV-дрона від звичайного – наявність тепловізора або спеціальної камери, яка дозволяє бачити ціль в темряві. Система наведення «рядового» коптера працює так, що вночі ним керувати, м’яко кажучи, складно, адже звичайна камера під покровом ночі не побачить багатьох об’єктів. Натомість нічна камера чи тепловізійна матриця дозволяють розрізняти об’єкти у темряві та, відповідно, прицілюватися.

Камера може бути як аналоговою (працює у сутінках або за умови яскравого місячного світла), так і цифровою (працює в темряві). Тепловізор дозволяє відстежувати переміщення об'єктів навіть в умовах мінімальної видимості, адже тепловізійні камери для БПЛА можуть визначати температуру поверхні багатьох об'єктів і виводити цю інформацію на екран оператора безпілотника.

Квадрокоптер Дежприкордонслужби України готується до зльоту вночі
Квадрокоптер Дежприкордонслужби України готується до зльоту вночі

Такі технології роблять дрон дорожчим, однак дозволяють несподівано завдати удару по позиціях чи техніці в темряві, що надає перевагу на полі бою.

У Росії нічних БПЛА– тепер в рази більше

Безпілотники, адаптовані до виконання бойових завдань вночі, і ЗСУ, і армія держави-агресора використовували і раніше. Однак вильоти таких коптерів переважно були одиничними і тестовими у обох сторін. Українські військові попереджали, що масова поява у РФ нічних дронів – специфіка, до якої потрібно бути готовими. Їхні прогнози вже справдились.

За спостереженнями командира взводу БПЛА 59-ї окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Гандзюка Андрія Сергана, останнім часом агресор збільшив використання подібної техніки в рази.

«Якщо на нашій смузі ми ще тримаємось, бо у нас є якісний РЕБ і класні спеціалісти, то інші бригади можуть дуже сильно страждати від цього», – каже Донбас Реалії військовослужбовець.

Військовий та експерт в сфері радіотехнологій Сергій Флеш у своєму телеграм-каналі пише, що, ймовірно, російські війська отримали партію нічних дронів. «Наші джерела інформації у Китаї також це підтверджують», – зазначає експерт.

При цьому на різних апаратах супротивник використовує різні камери: дешевші або дорожчі.

«Їх там сотні різних видів. В принципі, вже нічого не потрібно придумувати: просто на AliExpress заходиш – і замовляєш собі комплектуючі до дронів», – додає Серган.

Камери для нічних дронів, як і решта обладнання, просто замовляються на Aliexpress
Камери для нічних дронів, як і решта обладнання, просто замовляються на Aliexpress

Як виявляти нічні дрони

За словами Флеша, фіксація нічних FPV може бути: за звуком (аудіо), тепловізійною і радійною.

Протягом листопада рішення російських сил здебільшого було побудоване або на дешевій аналоговій нічній камері RunCam Night Eagle, яка коштує 50 доларів, або на дорожчих нічних цифрових камерах ціною 250-400 доларів, пише експерт. Проте, зазначає він, більш дорогі камери працюють у темряві, але відстані візуального огляду у них гірші, ніж в аналоговому приладі нічного бачення.

До того ж на полі бою починають застосовувати дрони з самонаведенням: це означає, що оператору FPV-дрона зможе захопити ціль, виділивши об’єкт на екрані, а далі дрон летітиме до неї самостійно.

«Ще вчора нам здавалося, що зайві 300 доларів на нічне бачення одноразового FPV – це дорого. Виявилося, ні. Весь тиждень росіяни кошмарять нас нічними FPV. Нині реальністю стає система самонаведення FPV. Ціна навскидь 300 доларів. Оператор під час підльоту до цілі виділяє об'єкт – далі дрон летить сам», – описує технологію Флеш.

Які тут потужності у Росії?

Військовий оглядач порталу Defence Express Іван Киричевський каже, що немає чітких даних про те, скільки дронів з нічним баченням накопичили російські військові.

«Просто можна відзначити тенденцію, що в них з’явилися такі безпілотники. Наявність повідомлень про використання такого виду зброї не означає настільки високий рівень її застосування», – зазначає він.

Експерт припускає, що рівень уваги до цієї зброї пов'язаний з медійною увагою до Бахмутського напрямку, де російські сили найбільш активно використовують нічні дрони-камікадзе. Натомість на Авдіївському, Куп’янському і Лиманському напрямах вони застосовують переважно авіацію.

«Скоріше, йдеться про появу нового інструменту для ведення протиборства, який використовує, зокрема, і ворог. Те, що він може закуповувати з різних специфічних джерел, серед них китайських, тепловізорні матриці або отримувати прилади тепловізійного бачення – на жаль, тенденція», – констатує Киричевський.

Іван Киричевський, військовий оглядач порталу Defence Express
Іван Киричевський, військовий оглядач порталу Defence Express

Як приклад він наводить те, що російські військові почали модернізовувати свої танки, використовуючи замість нової західної електроніки тепловізорні приціли, які виготовляли ще за радянських часів.

«І тут виникає питання, де ж вони змогли взяти такі архаїчні елементи електроніки і запроваджувати її для цієї бронетанкової техніки? З цього випливає логічний висновок: якщо у них не виникло проблем знайти хоча б старі тепловізорні матриці під танки – на дрони-камікадзе, – щоб точково, але масово використовувати їх на лінії фронту, очевидно, засоби знайшлись», – додає оглядач Defence Express.

І експерти, і військові зазначають: російська армія масштабувала використання нічних FPV як для того, щоб створити напругу, «закидаючи» Сили оборони, так і тому, що таким чином дрони можуть частково замінити артилерію.

В умовах проблеми з артилерією «Ланцет» – теж засіб боротьби
Іван Киричевський

«У 2022 році вони могли собі дозволити відстріляти мінімум 12 мільйонів снарядів, а зараз більш орієнтований показник – 7 мільйонів снарядів, і це із зовнішніми поставками. В умовах проблеми з артилерією «Ланцет» – теж засіб боротьби, – додає Киричевський. – Судячи з усього, вони все одно не відмовляються від класичної артилерії. Відповідно, у них ставка на дрони не є абсолютною. Це скоріше такий імпровізований метод, поки вони поновлюють деякі свої можливості в сфері класичного озброєння».

Андрій Серган каже, що російська армія розуміє потенціал нічних дронів, тому і нарощує потужності.

«Наші начебто теж це розуміють, і в інформаційному просторі достатньо чути багато, що треба нарощувати кількість. Але коли це «треба» перетворитися на дію, ніхто не розуміє, тому що бюрократичних перепон дуже багато», – каже військовослужбовець.

Яка ситуація з нічними FPV в Україні

Командир групи аеророзвідки «Птахи Мадяра» Роберт Бровді з позивним «Мадяр» ще в лютому цього року писав, що «нічні дрони з тепловізорами – головний біль літунів: ефективність доведено, але кількість обмежена, ціна висока, спекулянти біснуються, врегульованого каналу спрощеного вивозу з EU немає».

Забезпечення дронами з нічним баченням в Україні – на ентузіазмі волонтерів, розробників та інженерів. Є і власні розробки, однак це – одиниці, каже командир взводу БПЛА 59-ї бригади Андрій Серган.

«Вони не стоять на озброєнні в Україні на даний момент. Зараз є тільки максимум літакового типу «Лелеки», «Фурії», «Вампіри», у них теж є нічні камери. Нічні Mavic чи Autel максимум може закупити держава. Це – цивільні дрони. Щоб сказати, що у нас є військові розробки, то це одиниці. На лінію фронту в 4 тисячі кілометрів – це ні про що. FPV з нічними камерами – за рахунок волонтерів. Від держави з нічними камерами ще не заходив жоден FPV, можу вас запевнити», – каже військовий.

Проте, за його словами, проблема здебільшого полягає навіть не в наявності нічних дронів, а у необхідності нарощення засобів захисту від них. Це впирається не лише у фінансування, а й у відсутність фахівців та часу.

«Методи боротьби з ворогом йдуть секунда в секунду. Хоча бригади день в день не встигають навіть за розвитком подій. Наприклад, якщо взяти 59-ту бригаду, вона по РЕБу захищена максимально. Це вважається «мажорна» бригада тільки за рахунок того, що комбриг дуже вдало спілкується з волонтерами, зі спонсорами, з усіма іншими. Але це не заслуга держави. Інші бригади сильно страждають від нічних дронів, від «Ланцетів», від дронів загалом, від всього іншого. Тому що у них (російських військових – ред.) дуже цупкий РЕБ. Проблема з нічними дронами є і буде рости доти, поки держава не усвідомить це», – додає військовослужбовець.

Він виділяє кілька основних факторів, на які державі слід звернути увагу:

  • Люди, які розуміються на засобах протидії, РЕБу: це мають бути висококласні ITівці, науковці тощо;
  • Прискорення процедури закупівель і можливість у бригад мати власні кошти, якими вони можуть керувати і якими можна швидко закривати «дірки» по РЕБу, нічних камерах тощо.
  • Налагодження обміну досвідом між бригадами: одна може навчатися в іншої, у якої краще виходить з певною технологією.

Українська станція РЕБ «Буковель АД»
Українська станція РЕБ «Буковель АД»

«Нам потрібно нарощувати свою систему виробництва і РЕБів, і дронів в Україні. Тобто нам потрібно ставити економіку на військові рейки, тому що, по факту, існування України залежить зараз від роботехніки в тому числі», – резюмує Андрій Серган.

Іван Киричевський же акцентує, що «дрони територію не займають». Для перемоги, каже експерт, в першу чергу потрібні усе ж танки, бронетехніка та артилерія. Проте БПЛА став важливим інструментом, саме тому Росія і Україна змагаються у технологічності безпілотників тактичного рівня, серед них і нічних. І відставання тут болюче вдарить по Силах оборони.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.

Форум

XS
SM
MD
LG