Що штовхає Кремль до заяв про готовність вести переговори з Україною? Для чого керівництво Росії намагається посадити українську владу за стіл переговорів? Що стане черговим переломом у війні РФ проти України та як змінюються настрої всередині російського суспільства? Про це своїми міркуваннями поділився в інтервʼю проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» полковник ФСБ Росії у відставці, російський опозиційний політик Геннадій Гудков.
«Лобовий наступ неможливий»
Геннадій Гудков наголошує на тому, що Росія не в змозі наступати на Херсонщині, тому серйозно готується до оборони, в тому числі в окупованому Херсоні.
– Є низка серйозних військових експертів, які вивчають те, що відбувається під Херсоном, навколо Херсону. І от один із військових експертів каже, що лобовий наступ на Херсон неможливий. Вірніше, він можливий, але це буде потребувати якихось гігантських зусиль, великих втрат. Він пояснює, що за цей час Херсон перетворили в ешелоновану оборону, тобто там створені системи рубежів, укріплених точок, бетон, метал, ходи, запаси боєприпасів, мінні поля, пристріляні зони, точки. І це дуже серйозна оборона.
– Росія готується обороняти, вона розуміє, що далі вона наступати не зможе. Потихеньку перевага навіть числа знарядь, засобів подавлення і систем залпового вогню, систем ППО, вона переходить до України. Це результат військової допомоги, яку надає увесь світ.
На думку політика, втрата Росією Херсону та Херсонської області стане переломом у війні.
– Херсон – це частина правобережної території України, що окупована «путінською» армією, і, звичайно, існує нестійкість такої території, бо вона відрізана від усіх інших територій великою річкою, яка є природним рубежем.
Врата Херсону матиме великий моральний і політичний вплив на хід війни
– Зрозуміло, що втрата Херсону і деокупація Херсонської області, яку вже оголосили на віки віків російською територією, відібраною в України, це буде перелом у війні. Це буде мати великий моральний і політичний вплив на хід війни, на ставлення світу до цієї війни, на зміцнення коаліції, на посилення об'ємів військової та іншої допомоги Україні, оскільки вона покаже, що вона здатна з цією допомогою отримувати перемоги над противником і не обмежуватись контрнаступами, такими як під Харковом і десь ще.
«Території, якими можна торгуватися»
Саме через розуміння програшної для російської армії ситуації на фронті керівництво Кремля намагається зараз затягнути владу України за стіл переговорів, вважає Гудков.
Путін прекрасно розуміє, що як тільки все посиплеться, торгуватись буде нічим
– Чому Путін намагається усіх всадити за стіл переговорів? Бо в нього поки що ще є козирі у вигляді захоплених українських територій, якими можна торгуватися, бо він прекрасно розуміє, що як тільки все посиплеться, торгуватись буде нічим, крім, так би мовити, умов капітуляції. Це він теж чудово розуміє, і ті, хто його оточують. Тому вони зараз розвели по всьому світу «плач Ярославни» про те, що давайте друзі якось, ми от за мир, а Україна не хоче миритись, вона хоче продовжувати війну.
– Правильно, що Україна хоче продовжувати війну, бо, по-перше, на її стороні сила, підтримка світової спільноти. Та на її стороні правда, яка полягає в необхідності деокупувати захоплені території й не вступати з противником в перемовини доти, доки українська земля буде захоплена Путіним.
«Немає відчуття безнадії»
Гудков вважає, що у російського президента є розуміння ситуації та ймовірність втрати Херсону, через що і змінюється його риторика.
Путін перебуває в стані істерики – все його дратує, все його пригнічує
– З точки зору емоційно-психологічного стану, він (Путін – ред.) перебуває в стані істерики – все його дратує, все його пригнічує, проте, я послухав оцінку нейролікарів, які оцінюють поведінку по людських реакціях. Вони сказали, що в Путіна немає такої розгубленості, яка була у Гітлера наприкінці 1944 року, але я сподіваюся, що вона буде.
– Поки що, скоріш за все, в нього немає такого відчуття безнадії, я вибачаюсь за просте слово, мені здається, що особисто у Путіна не сформувалося відчуття безвихідної ситуації і я дуже сподіваюся, що йому в цьому допоможуть ЗСУ і народ, який піднявся на боротьбу з загарбником.
Разом з цим, як стверджує Гудков, всередині самого російського суспільства настрої вже змінюються.
Йде скорочення підтримки війни, йде прозріння певної частини населення
– В цілому тенденції зрозумілі, йде скорочення підтримки війни, йде прозріння певної частини населення, кого торкнулись повістки, міграція, бо у нас же міграція зараз за результатами «могилізації» вийшла мільйон з зайвим людей. Я чому в цю цифру вірю, бо Грузія, наприклад, опублікувала число людей, які перейшли кордон за цей час, і вийшло 113 тисяч людей, це невелика країна, невеликі прикордонні пункти і там були великі черги, не все було так просто.
– От 113 тисяч перейшли кордон, і це тільки в Грузії, а що там коїться в Туреччині, яка стала хабом із приймання усіх тих, хто хотів би, міг би і хоче уникнути участі у війні, це тільки Богу відомо. Я думаю, що треба запитати у влади Туреччини, що у них там коїться. Вони звикли і вони там вже вроді понад мільйон біженців прихистили і російська міграція там на другому місці після сирійської.
- Москва далі чекає від Києва очевидних сигналів про прагнення відновити переговорний процес, заявила 2 листопада на брифінгу речниця МЗС Росії Марія Захарова. Вона також вказала, що «законодавчо київський режим сам собі заблокував переговори з Росією».
- Коментуючи чергові заяви Москви про бажання переговорів, радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк порівняв Росію з «лудоманом у казино, якому декілька разів пощастило, і він повірив у доленосність».
- Президент України Володимир Зеленський на початку жовтня своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 вересня, в якому, зокрема, зазначено неможливість ведення переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним і необхідність посилення обороноздатності України.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
