Доступність посилання

ТОП новини
21 Квітень 2019, Київ 12:03

Оксана Забужко про окупацію Росією українського Криму: «П'ять років прожити під диктатурою – важке випробування»


Оксана Забужко

Повернення окупованого Росією Криму до складу України ‒ неминуче, адже материкова частина була завжди нероздільною з півостровом. Утім, Україні слід уже готуватися до деокупації та розробляти психологічні програми реабілітації кримчан. Про це, а також про те, чим є Крим для Оксани Забужко, вона розповіла в інтерв'ю журналістам проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

«​Безперечно, Крим повернеться назад до України, тому що він завжди був з Україною: в динаміці, у війнах, у дружбах, у любові, ненависті, ми географічно нероздільні. Не можна просто так відрубати ногу разом із водою, скажемо так. Як із цього приводу гарно говорить Мустафа Джемілєв (лідер кримськотатарського народу, народний депутат України – ред.), що ми мінялися: то частина України входила до складу Кримського ханства, а потім Крим входив до складу України. І втручання Російської імперії, яка за допомогою наших козаків, котрі були зацікавлені в Кримові ‒ про що не говорить сьогоднішня російська влада і про що не говориться в українському інформаційному просторі, ‒ що повернення Криму в Українську обладу було в національних інтересах України. І саме тому наші козаки тоді погодилися на союз із Російською імперією. От за що вона нам, бачите, тепер і подякувала», ‒ розповідає Оксана Забужко.

З цією великою війною, яку почала Росія, яку почав Кремль, відбудуться великі та дуже некорисні зміни для самої Росії
Оксана Забужко

На її думку, окупуючи Крим, Кремль вплутався в складну геополітичну проблему і почав велику війну, що, зрештою, принесе великі та некорисні зміни для самої Росії.

«Це складна історично геополітична тема, це великий нервовий вузол між Україною, Туреччиною, Росією, яка туди вплуталася і має звідти забиратися. Вузол, який розв'яжеться, зрозуміло, не за один день, але поза всяким сумнівом, Крим повернеться в Україну. І з цією самою великою війною, яку почала Росія, яку почав Кремль, відбудуться великі та дуже некорисні, врешті-решт, зміни для самої Росії», ‒ переконана українська письменниця.

«Кримськотатарський народ пережив два смертельні удари»

Сьогодні, за словами Оксани Забужко, в Криму є дві великі теми, які не мають залишатися поза увагою ні України, ні міжнародної спільноти.

Кримські татари мають бути сьогодні занесені до списку загрожених народів
Оксана Забужко

«Це тема кримськотатарського народу, який впродовж одного покоління отримав два, в принципі, смертельні, важкі удари. В межах одного покоління отримати тотальну зачистку та повну депортацією із своєї землі, ще й із забороною мати свою еліту, з забороною в тому Узбекистані доступу до вищої освіти ‒ забороною таким чином мати свою інтелігенцію, яка могла би колись поставити питання про повернення на свої автономні землі. І реабілітуватися народові, який отримав таку травму ‒ це само собою бере кілька поколінь. А тут в межах одного покоління ще один удар, коли вони тільки-тільки почали повертатися і ще несміливо, але освоювати свою землю, землю своїх дідів. І це проблема справді міжнародного значення. І я вважаю, що кримські татари мають бути сьогодні занесені до списку народів під загрозою. Про це менше говориться вголос, аніж би треба було говорити. А про це треба говорити і кричати з усіх міжнародних трибун», ‒ говорить Оксана Забужко.

Друга важлива тема, на думку української письменниці, полягає в підтримці всіх кримчан, які зараз перебувають під окупацією.

«Це проблема наших громадян, які залишилися там, під окупацією чужої армії, під законами та звичаями чужої країни. Можна висловити їм глибокі співчуття, але тяжко це висловлювати, коли ти нічого не можеш зробити. І ніби ти от махаєш знадвору в тюрьму і кажеш: «Мы мысленно с вами». Але насправді вільний із невільним ніколи не є в одній ситуації, і ти це розумієш. І будь-які слова потіхи, певною мірою, звичайно ж, лицемірні. Але просто дати до знаку: ні-ні, люди, ви не забуті насправді. Але скільки вам іще терпіти, і яким чином вам ростити своїх дітей для майбутнього вільного світу, а не для «Сибіру неісходимого», як писав Шевченко, ‒ цього наразі ніхто сказати не може», ‒ каже Оксана Забужко.

Оксана Забужко: Крим повернеться тому, кому належить ‒ Україні (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:12 0:00

Саме тому, за словами української письменниці, Києву потрібно вже зараз готуватися до неминучого повернення півострова і розробляти з міжнародною спільнотою програми психологічної реабілітації жителів Криму.

Це великий, тяжкий, травматичний досвід, який потім ціле життя треба буде випльовувати і відхаркувати з оцих самих затруєних неволею легень
Оксана Забужко

«Це дуже тяжка ситуація і дуже тяжке випробовування. Це великий відтинок часу ‒ п'ять років прожити під диктатурою, шість років, можливо, сім років у межах одного людського життя ‒ це великий, тяжкий, травматичний досвід, який потім ціле життя треба буде випльовувати і відхаркувати з оцих самих затруєних неволею легень. Тому якісь програми психологічної реабілітації Україна вже мала би сьогодні в спілці із міжнародними дослідницькими центрами розробляти для цих територій», ‒ додає письменниця.

«Крим відкривався для мене з історій Лесі Українки»

Оксана Забужко також поділилася своїм відчуттям Криму й історією знайомства із півостровом.

Оксана Забужко
Оксана Забужко

«Боляче згадувати все це, тому це речі сентиментальні і теплі. Тут теж є елемент травми, коли ти це в собі десь закопуєш глибоко-глибоко, от на саме дно скрині, щоби про це не згадувати, тому що це боляче. Боляче згадувати своє відкриття і розуміння Криму, який відкрився мені ще до поїздок на півострів, з історій Лесі Українки. Побачений її очима і подарований мені нею ‒ це Крим 90-х років ХІХ століття. Крим татарський, Крим її чудесного оповідання «Над морем» і «Іфігенія в Тавриді» і всього того, що було там написано. Це могила Степана Руданського, який загинув, рятуючи Ялту від холери. І це спогад, як я маленька з батьками, ми здіймаємося, дряпаємося, йдемо на могилу Руданського. І мама мені дорогою співає «Повій, вітре, на Вкраїну» ‒ романс на його слова. Ось там цей нещасливий Руданський зараз теж, його могила теж під окупацією», ‒ згадує українська письменниця.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG