Польща, що перебуває у правовому конфлікті з ЄС, відкрила вогонь по Брюсселю зі своєї найпотужнішої зброї – декілька днів тому Конституційний трибунал Польщі поставив під сумнів пріоритет законодавства ЄС над польським.
Через це всі надзвичайно напружені. Багато хто вважає, що це найбільший удар по загальноєвропейській правовій системі.
Все ж, «полекзит», тобто вихід Польщі з ЄС за британським прикладом, залишається малоймовірним – принаймні станом на зараз.
У основі цієї ситуації лежить «політизоване правосуддя». Очевидно, польська владна партія «Право і справедливість» використовує це як політичний інструмент. Проте цим усе не обмежується.
Це ж стосується й опозиції – вона так само прагне отримати вигоду. До того ж, саме Європейській комісії доведеться розряджати кризову ситуацію. І це рішення буде скоріше політичним, аніж правовим.
Зрештою, зазвичай політика підкорює собі право, навіть у Євросоюзі, який надзвичайно прив’язаний до ідеї спільного правопорядку.
Було зрозуміло, що рішення трибуналу буде таким. Як стверджують опоненти влади, саме ця палата суду вже давно втратила незалежність.
Польський прем’єр Матеуш Моравецький просував це рішення ще минулого року. Тоді Європейський суд справедливості встановив, що новоухвалений польський закон про призначення суддів йде у розріз з європейським законодавством. Польський суд не може дозволити собі так познущатися з очільника уряду, партія якого від моменту встановлення своєї влади у 2015 році перебуває у конфлікті з Брюсселем щодо судової влади.
Дехто сподівався, що Польща захоче уникнути фронтального зіткнення з Брюсселем. Як виявилося, вони приймали бажане за дійсне – минулого тижня рішення було опубліковане, тож воно вже набуло чинності. Моравецькому довелося утихомирювати міністра юстиції та запеклого євроскептика Збігнева Зьобро та «ядерний» електорат «Права і справедливості», адже вони вважають, що Брюссель втручається у внутрішні справи Польщі.
Тепер настала черга ЄС, і він має декілька варіантів підходу. Швидше за все, вони запустять чергову процедуру щодо порушення європейського законодавства. Найімовірніше, ЄС виграє справу. Через це Польщі призначать великий штраф, який стягуватимуть щодня доти, доки Польща не усуне порушення.
ЄС може звернутися до Європейського суду з клопотанням про накладання на Польщу найбільшого штрафу за історію ЄС. Влітку Варшава не виконала інше рішення, що стосувалося ліквідації новоствореної дисциплінарної палати Верховного суду. До того ж, нещодавно суд призначив штраф у 500 тисяч євро на день за те, що Варшава ігнорувала рішення про припинення видобутку бурого вугілля на шахті «Туров», поблизу чеського кордону. Тож вже у найближчому майбутньому виплата цих штрафів стане дорогим задоволенням для польського уряду.
Загроза недоотримання грошей – чи не найпотужніша зброя в арсеналі Єврокомісії.
Схоже, на час протистояння Варшава може забути про 57 мільярдів євро, передбачених для постпандемічного відновлення Польщі.
До того ж, ЄС може застосувати так званий «механізм верховенства права». Його створили через польське та угорське протистояння Брюсселю протягом останніх років. ЄС може утримувати регулярні виплати, якщо через брак верховенства права зникають гарантії цільового використання європейських коштів.
Ймовірно, Брюсселю потрібно створити прецедент, адже не лише Польща ставить під сумнів пріоритетність європейського законодавства над національним – також це помічали за Конституційним судом Німеччини та кандидатом на посаду президента Франції Мішелем Барньє.
Та все ж Єврокомісія діятиме обережно, щоб не завдати Польщі занадто сильного удару. Польща потрібна Єврокомісії для виконання її флагманського проєкту – Європейського зеленого курсу.
Зрештою, Брюссель не хоче карати звичайних поляків, адже вони надзвичайно позитивно ставляться до ЄС. 90% громадян Польщі хочуть і далі жити в Європейському союзі. Декілька вражаючих чисел легко пояснюють, чому це так.
Із 2004 року Польща входить до ЄС. За цей час 2 мільйони поляків скористалися правом працювати у інших державах-членах. За оцінками, країна отримала 127 мільярдів євро від союзу – більш ніж будь-яка інша держава. Ці вливання посприяли тому, що ВВП на душу населення Польщі зросло. Коли країна приєдналася до ЄС, цей показник складав 45% від середньоєвропейського значення. Минуло лише 15 років, і він збільшився до 70%.
На відміну від Великої Британії, Польща не має ядерної зброї, членства у «Групі семи», «Групі двадцяти» чи Раді безпеки ООН. Немає низки ексколоній, з якими розвинуті глибокі культурні та економічні зв’язки. Через це «полекзит» майже неможливий.
Утім, це логічно, що польська опозиція перебуває в облоговому становищі і постійно говорить про «полекзит». Для них ця загроза може стати прекрасним приводом до мобілізації та повернення влади після стількох років невтішних результатів на різних виборах. Дональд Туск – знову в польській політиці, а люди виходять на вулиці, тож подальші розмови про «полекзит» можуть позбавити «Права і справедливості» влади...
Здійснення повноцінного «полекзиту» наразі є малоймовірним. Натомість, постає питання: чи не відбувається нині юридичний «полекзит»? Тепер уся увагу буде звернена на різних польських суддів, яким доведеться працювати у правовій «сірій» зоні. Вони матимуть вибір: порушувати законодавство ЄС чи конституцію Польщі.
Напередодні нинішніх подій Ірландія та Нідерланди зупинили екстрадицію підозрюваних до Польщі через сумніви в справедливості польських судів.
Спостерігачі вважають, що польський уряд раніше чи пізніше тихо складе зброю та піде на суттєві поступки. Проте наразі політичні ігри триватимуть та звертатимуть на себе всю увагу.
Тим часом тріщини в правовому фундаменті ЄС лише глибшатимуть.
Рікард Юзвяк – редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
