Влада Криму визнала, що реалізація російської Федеральної цільової програми (ФЦП) на півострові супроводжується зривом термінів, невчасним витрачанням коштів, дефіцитом робочих рук і невиплатою зарплат.
Крим.Реалії вирішили довідатися у кримських експертів, чому вже сьомий рік реалізація проєктів ФЦП стикається з проблемами.
На думку кримського економічного експерта Олександра Басова, влада Криму не змогла досягти поставлених цілей у соціальному розвитку півострова, попри масштабне фінансування.
Чи досягнуті декларовані цілі в соціальному розвитку півострова? НіОлександр Басов
«ФЦП вже неодноразово пролонгувалася через хронічне відставання введення в експлуатацію тих чи інших об'єктів. Чи досягнуті декларовані цілі в соціальному розвитку півострова? Ні, не досягнуті. Чи скорочені черги в дитячі садки, школи, поліклініки? Ні, навіть більше ‒ ситуація погіршилася. Найяскравішим доказом цього є показники народжуваності, смертності, кількість шлюбів-розлучень. Молоді люди не можуть створювати сім'ї, народжувати дітей. Смертність досягла таких розмірів, що мимоволі порівнюєш ці цифри з періодом воєн», ‒ повідомив експерт.
Олександр Басов вважає, що у сфері економічного розвитку Криму також не вдалося вирішити поставлені завдання.
Сміливці, хто починає свою справу, мають усвідомлювати, наскільки ризиковане й небезпечне підприємництво в РосіїОлександр Басов
«Чи вирішені завдання економічного розвитку регіону? Ні, не вирішені. Ви щось знаєте про те, де та які нові підприємства створені на півострові? Скільки створено нових робочих місць у промисловості, сільському господарстві? Які види інноваційної продукції створені за ці шість років? Не чули. Я теж. Де діють технопарки, індустріальні парки, грінфілди? Їх немає. Чому вони так і не з'явилися, хоча мали б уже функціонувати? На мій погляд, у країні з абсолютним переважанням державної власності, з законодавством, яке утискає всяку ділову активність, з правовою та правоохоронною системами, які діють не на благо громадян, неможливо створення нормального ділового клімату. Ті деякі відчайдушні сміливці, хто починає свою справу, мають усвідомлювати, наскільки ризиковане й небезпечне підприємництво в Росії», ‒ вважає експерт.
Олександр Басов зазначає, що причиною невдач у розвитку півострова стала системна корупція та відсутність конкуренції в економіці.
Корупція в Росії є системною й багаторівневоюОлександр Басов
«Корупція в Росії є системною й багаторівневою. На практиці це означає, що неможливо брати участь і чесно перемогти в тендері. Практика поборів і хабарів стала нормою. Виграв конкурс ‒ плати. Хочеш здати об'єкт ‒ плати. Потрібно підписати документ ‒ плати. Знищена конкуренція в економіці. Підсумком усього є низька якість товарів і послуг, їх неадекватно завищена вартість. У результаті ми бачимо Крим, в який, судячи зі звітів уряду, влили вже трильйон рублів. Але замість розвитку Крим отримав масу нових проблем: екологічних, демографічних, етнокультурних, соціальних, економічних. Рівень життя населення знизився, безробіття зросло, а разом з ними і соціальна напруженість у суспільстві», ‒ зазначив експерт.
Кримський громадський активіст Нурі Бейтулаєв впевнений, що дефіциту робочої сили в Криму немає, а є невмілий менеджмент реалізації ФЦП.
Дефіциту робочої сили в Криму не було й немає. Є дефіцит мізків, здатних ухвалювати вчасні та правильні управлінські рішенняНурі Бейтулаєв
«Дефіциту робочої сили в Криму не було й немає. Є дефіцит мізків, здатних ухвалювати вчасні та правильні управлінські рішення, спрямовані на швидке, якісне та ефективне використання коштів, які виділяються для реалізації пунктів федеральної цільової програми. Спроба заповнити цей дефіцит «залітними фахівцями» лише посилює проблему, тому що летять сюди далеко не найкращі їхні представники ‒ хороші фахівці й у своїх регіонах знаходять собі застосування. І не для того, щоб робити Криму добре: патріотизм прищеплюється людині з молоком матері, а не результатами референдумів чи приманками у вигляді дешевих квитків, вина, довгого рубля та шуму прибою», ‒ поділився своєю думкою громадський активіст.
За словами кримського журналіста та громадського активіста Рагіма Гумбатова, проблеми реалізації російської ФЦП на півострові викликані безліччю причин.
Через санкції великі компанії не хочуть працювати в Криму, а дрібні підрядні організації не можуть впоратисяРагім Гумбатов
«У Криму за федеральною цільовою програмою здійснюються великі інфраструктурні проєкти. Багато серйозних об'єктів у Росії, як відомо, будують турецькі будівельні компанії. Але через санкції великі компанії не хочуть працювати в Криму, а дрібні підрядні організації не можуть впоратися. Та й тендерна документація та суворі вимоги не сприяють покращенню становища. Учасники конкурсів занижують початкову вартість контрактів, а в результаті не виходить забезпечити їх виконання. Тому очевидно, що на невиконання ФЦП у Криму впливає не стільки дефіцит робочої сили, скільки сукупність безлічі різних факторів», ‒ вважає журналіст.
На думку кримського активіста, ексдепутата російської міськради Алушти Павла Степанченка, головна проблема провалів ФЦП у Криму ‒ це корупція.
«Коли я утримувався під вартою в СІЗО близько року, я спілкувався з підрядниками-керівниками однієї будівельної компанії. Як укладаються договори і як сума відкату досягає сорока відсотків, мені пояснили. Як фінансові кошти, виділені з федерального бюджету на ФЦП, розподіляються без конкурсів між своїми підставним або підконтрольними організаціями. Це є єдиною проблемою зриву ФЦП у Криму, що підтверджується щорічними кримінальними справами, пов'язаними з відкатами, хабарями, перевищеннями посадових повноважень. Можна роками шукати причини провалу ФЦП, виправдовуватися відсутністю робочої сили, коронавірусом, але як би воно не було ‒ це грає на руки тим, хто освоює мільярди на цих програмах, адже, як правило, щороку збільшується сума проєкту за ФЦП», ‒ розповів активіст.
На початку грудня російський міністр будівництва та архітектури Криму Михайло Храмов повідомив, що до кінця 2020 року на півострові можуть не встигнути закінчити шість із 69 об'єктів ФЦП.
«У нас є ризики на шести об'єктах, тому в найгіршому випадку ми, на жаль, не введемо з 69 об'єктів шість, але ми їх введемо наступного року», ‒ сказав він.
За словами Храмова, наразі в роботу ввели близько 40% запланованих до здачі в експлуатацію у 2020 році об'єктів.
Тим часом у Чорноморському районі Криму російського підрядника оштрафували на 48 мільйонів рублів за невчасне виконання контракту. Він займався будівельно-монтажними роботами з реконструкції системи водопостачання в селі Оленівка.
Російський глава Криму Сергій Аксенов раніше заявляв про необхідність скласти «чорні списки» підрядників, щоб в майбутньому не допускати до проведення торгів організації, які зривають терміни реалізації проєктів на півострові. Він також погрожував кримським чиновникам особистими перевірками виконання ФЦП.
Читайте ще:
Росія не справляється із Кримом: що стало із півостровом без дніпровської води
