«Анонсований один із найбільших пакетів допомоги» – Федоров про підсумки «Рамштайну»
Міністр оборони України Михайло Федоров на підсумковій пресконференції після завершення засідання Української контактної групи з питань оборони (так званий формат «Рамштайн») в штаб-квартирі НАТО назвав успішними результати роботи союзників.
«Сьогодні був анонсований один із найбільших пакетів допомоги (в межах програми) PURL. Це один мільярд доларів… Також сьогодні був оголошений пакет допомоги. Тобто на дальню артилерію понад 30 плюс кілометрів. Ми ще підбиваємо підсумки, але вже бачимо, що це буде приблизно пів мільярда доларів», – відзначив український міністр.
За словами Федорова, «всі розуміють, що якщо ми зараз продовжуємо показувати позитивну тенденцію і досягати результату, і говоримо, що це вікна можливостей, значить потрібно нам повірити і зробити максимально все можливе, щоб ми зараз скористалися цим вікном можливостей».
Окремо міністр оборони України відзначив документ про обмін даними щодо антибалістичної програми, підписаний із німецьким колегою Борисом Пісторіусом. Федоров сказав, що це «той процес, який допоможе нам спільно з нашими партнерами створити антибалістику».
Відкриваючи 18 червня засідання «Рамштайну», український президент Володимир Зеленський підкреслив необхідність зміцнити захист України від балістики до приходу зими, а також наголосив на важливості негайних закупівель зброї у США в межах ініціативи PURL.
PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) – це міжнародна оборонна програма, у межах якої країни-союзники закуповують у США озброєння та боєприпаси для термінових потреб України.
Серед іншого, через систему PURL Україна отримує близько 75% ракет-перехоплювачів до систем Patriot (передусім PAC-2 та PAC-3) і майже 90% ракет до інших комплексів протиповітряної оборони.
«Про оточення мені невідомо». Армія РФ нарощує «сіру зону» у Костянтинівці
Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з'явилась «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитись на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу та в місті.
Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої. На мапі це має вигляд «кліщів», і між їхніми нерівними краями відстань подекуди становить менше від двох кілометрів.
- Чи є загроза оточення українських підрозділів у Костянтинівці?
- До якої тактики може вдатись Росія, якщо взяти захисників міста в «кліщі» не вдасться?
- Чи можуть ще Сили оборони переломити хід битви за Костянтинівку?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з Владиславом Урубковим, керівником військового відділу фонду «Повернись живим».
Влада підмосковного міста пояснила, чому не повідомляє населенню адреси укриттів
Влада підмосковного міста Котельники, де дев'ятеро людей постраждали через атаку українських дронів, заявила, що не повідомлятиме жителям місце розташування укриттів. Про це написала адміністрація міського округу Котельники в коментарях під одним із постів у телеграм-каналі губернатора Московської області Андрія Воробйова.
За словами чиновників, за російськими законами інформація про укриття та бомбосховища повинна доводитися до громадян лише «в період мобілізації та у воєнний час».
У коментарях під іншим повідомленням – у телеграм-каналі голови Котельників Михайла Соболєва – адміністрація округу вказала, що дані про адреси бомбосховищ вважаються «інформацією обмеженого доступу» і «не підлягають розголошенню з метою протидії терористичним загрозам».
Згідно з останніми офіційними даними, внаслідок атаки українських дронів на Московську область уранці 18 червня постраждали 17 жителів регіону, зокрема дев’ятеро людей у Котельниках, серед яких трирічна дитина.
Котельники – місто з населенням 75 тисяч людей, розташоване на схід від Москви. Воно межує з московським районом Капотня, де розташований нафтопереробний завод, який упродовж останніх днів зазнає постійних атак українських
Федоров заявив про домовленість із Німеччиною щодо розвитку антибалістичної програми
Україна та Німеччина запускають «новий етап розвитку антибалістичних спроможностей», заявив міністр оборони Михайло Федоров 18 червня.
За його словами, домовленість про розвиток антибалістичної програми він підписав на зустрічі Контактної групи з питань оборони України з німецьким колегою Борисом Пісторіусом:
«Вона передбачає спільну роботу українських і німецьких компаній над розробкою та виробництвом сучасних ракет-перехоплювачів».
Міністр оборони вказав на те, що російські балістичні ракети залишаються однією з найбільших загроз для України. Відтак розвиток сучасних антибалістичних рішень є «одним із наших пріоритетів для захисту міст, критичної інфраструктури та цивільних людей».
Крім того, сторони підписали домовленість про спільне виробництво українських наземних роботизованих комплексів «Терміт» у Німеччині. За словами Федорова, в рамках проєкту для Сил оборони коштом німецької сторони вироблять декілька тисяч НРК. Він назвав це ще одним кроком до масштабування українських оборонних технологій спільно з партнерами.
Німецьке Міноборони наразі не коментувало публічно антибалістичну програму.
Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський, коментуючи прийдешню зустріч «Рамштайн», анонсував «дуже важливу подію» в напрямку створення європейської антибалістичної системи:
«Німецькі представники зможуть поділитися з українцями тим, що нам потрібно, а ми поділимося тим, що їм потрібно, для того, щоб зробити перший крок до майбутньої антибалістичної системи».
Напередодні лідери країн «Групи семи» заявили, що планують збільшити постачання потужностей протиповітряної оборони Україні, а також висловили готовність розглянути можливість поширення на Україну ліцензій, щоб дозволити збільшення військового виробництва.
Наприкінці травня президент України анонсував нові рішення в Європі, щоб «була наша власна європейська антибалістика».
РФ може збільшити військові витрати на 4–5 трильйонів рублів – Bloomberg
Російська влада розглядає можливість збільшити витрати на війну у 2026 році ще на чотири-п’ять трильйонів рублів, що приблизно на 40% перевищує обсяг коштів, закладених до бюджету, повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.
За даними агентства, частину додаткових витрат планується покрити рахунок нових запозичень на внутрішньому ринку у розмірі двох-трьох трильйонів рублів.
Bloomberg зазначає, що витрати на обслуговування вже наявного внутрішнього боргу цього року становлять близько чотирьох трильйонів рублів. Це п'ята за величиною стаття федерального бюджету після оборони, національної безпеки, соціальної політики та економіки.
Дефіцит російського бюджету за перші п’ять місяців 2026 року, за даними агентства, сягнув шести трильйонів рублів, або 2,6% ВВП, перевищивши річний цільовий показник приблизно на 60%.
Раніше агентство Bloomberg повідомляло, що представники міністерства фінансів та Центробанку РФ попереджали російського лідера Володимира Путіна про ризики подальшого зростання військових витрат для бюджетної стійкості. За даними джерел агентства, президент РФ доручив шукати скорочення за іншими статтями витрат, не чіпаючи оборонний бюджет.
Попри зростання світових цін на нафту на тлі конфлікту на Близькому Сході, додаткових нафтогазових доходів, за оцінками Bloomberg і Financial Times, недостатньо для покриття військових витрат, які зростають. Остання версія російського бюджету на 2026 рік передбачає дефіцит у розмірі 3,8 трильйона рублів, але вже за перші пְ’ять місяців року він сягнув майже шести трильйонів рублів – це найвищий показник із початку повномасштабної війни.
Москва палає, паливна криза в Росії поширюється, Путін мовчить (фоторепортаж)
Масована атака українських БпЛА на Московський нафтопереробний завод 18 червня 2026 року може загострити дефіцит пального, який шириться всією Росією.
Москва палає, паливна криза в Росії поширюється, Путін мовчить (фоторепортаж)
Ганжа: двоє жителів Дніпропетровщини загинули через російські атаки протягом дня
Російська армія атакувала три райони Дніпропетровської області понад 20 разів протягом дня із застосуванням артилерії, безпілотників і ракет, заявив голова області Олександр Ганжа.
Зокрема, через удар по Дніпру загинула одна людина. Ганжа також повідомив про зростання кількості постраждалих до 12 людей, з них дев’ятеро в лікарні в стані середньої тяжкості.
У Нікопольському районі, додав очільник області, під вогонь потрапили Нікополь, Червоногригорівська, Покровська та Марганецька громади:
«Понівечені автівки та амбулаторія. Загинула одна людина. П’ятеро постраждали. 56-річна жінка та 53-річний чоловік ушпиталені. Їхній стан лікарі оцінюють як середньої тяжкості».
Також у Криворізькому районі постраждали автозаправна ситуація та кафе.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Лукашенко наказав заборонити поїздки дітей до Росії
Олександр Лукашенко наказав заборонити поїздки за кордон дітей із Білорусі без державного нагляду та дозволу. Про це він заявив, коментуючи трагічний інцидент із автобусом, який перевозив юних білоруських футболістів із міста Речиця до російського Геленджика.
«Я не хочу тут нікого засуджувати, але хотів би звернутися до наших людей, і особливо до батьків, коли ми маємо справу з дітьми: нам потрібно залишатися вдома в цей час. Тут потрібно грати у футбол та займатися іншими видами діяльності. Тут комфортніше, в тихій, мирній країні. І нам потрібно заборонити всілякі поїздки без державного нагляду та дозволу», – цитує Лукашенка державна агенція БелТА.
Через те, що сталося, Лукашенко згадав мету поїздки до Росії групи білоруських дітей.
«Я хочу звернути увагу на сам факт: саме батьки, і вони цього не заперечують, організували цю поїздку, чи то на відпочинок, чи то для навчання людей грати у футбол у Геленджику. Слухайте, хіба у нас недостатньо землі, щоб грати у футбол?» – сказав Лукашенко.
Внаслідок інциденту загинула жінка, яка супроводжувала групу, це була дружина тренера Речицької дитячо-юнацької спортивної школи. Ще вісім людей зазнали поранень, один із юнаків має тяжкі травми. Російська влада звинувачує українських військових у дроновій атаці, у ЗСУ заперечують удар по автобусу з білоруськими дітьми в Брянській області Росії.
Служба безпеки України 18 червня заявила про перехоплення «офіційного російського документа», який свідчить, що Україна не має стосунку до атаки на автобус із дітьми з Білорусі в Брянській області Росії.
За твердженням відомства, йдеться про інформаційну довідку від моніторингового центру державної казенної установи Брянської області «Безпечний регіон» (ГКУ БО «Безопасный регион»).
«Відповідний документ був здобутий у ході контррозвідувальних заходів СБУ. У зведенні зазначається, що на момент інциденту з автобусом у повітряному просторі району не було українських БПЛА», – коментує пресслужба відомства.
Раніше білоруська влада не запроваджувала заборони на поїздки дітей до сусідньої Росії, яка щодня зазнає українських ударів. Російські військові атакують ракетами стратегічні цілі та житлові будинки в Україні, а українські відповідають ударами по російських портах та нафтопереробних заводах, підриваючи наступальні можливості противника.
Білоруські спортсмени перебувають в ізоляції з моменту запровадження міжнародних санкцій за співучасть режиму Лукашенка у війні. Нещодавно більша частина обмежень була скасована, але спортивні команди, зокрема юнацькі та жіночі, регулярно їздять до Росії на тренування та змагання. До трагедії в Брянській області білоруська влада не звертала на це уваги та не контролювала такі поїздки.
«Мир для Ніни». Матір Ігоря Брановицького хоче суду над катами сина. Про це фільм, відзначений на Docudays UA
Ніна Брановицька хоче того, чого хочуть тисячі українських матерів, чиї сини і доньки потрапили у полон, обороняючи Україну, і були піддані моральним і фізичним тортурам, покалічені або убиті. Ніна Брановицька хоче справедливості...
Про це документальний фільм «Мир для Ніни», світова прем'єра якого відбулася у міжнародний День матері у Франції, а українська прем'єра зібрала зал на Міжнародному фестивалі Docudays UA у Києві.
Команда фестивалю відзначила стрічку головним призом премії імені Андрія Матросова 2026: «за вшанування пам’яті перших героїв війни за незалежність та свободу, а також за тактовне й об’ємне відображення на екрані тривалої боротьби за справедливість».
«Це фільм-вчинок, який демонструє глибоку емпатію і витримку, відлічує час опору й стійкості від початку російської війни проти України в 2014 році», – так охарактеризувала стрічку команда Docudays UA-26.
Британія надасть Україні 150 тисяч дронів і засоби ППО за рахунок доходів від активів Росії
Велика Британія профінансує надання Україні 150 тисяч безпілотників українського виробництва та понад 350 ракет протиповітряної оборони та радарів, повідомляє уряд країни 18 червня. Про це міністр оборони країни Ден Джарвіс заявив на засіданні Контактної групи з питань оборони України.
Пакет допомоги вартістю в 752 мільйонів фунтів (понад 860 мільйонів євро) нададуть за рахунок позики Extraordinary Revenue Acceleration (ERA), яку фінансують доходи від заморожених російських активів. Британське казначейство оголосило про цю ініціативу минулого року.
«Пакет передбачає поставку понад 350 ракет та радарів ППО, в тому числі легких багатоцільових ракет (LMM) та наземних радіолокаційних систем, до кінця 2026 року. Путін продовжує свої варварські повітряні атаки на цивільні цілі, а радари та ракети ППО мають вирішальне значення для захисту України», – заявляє британський уряд.
Джарвіс, який вперше з моменту вступу на посаду співголовує на зустрічі «Рамштайн», висловив очікування, що цей безпілотники, ракети ППО та радари з цього пакету «допоможуть захистити невинних українських людей від шквалу безпілотників та ракет Путіна».
«І для мене честь вітати президента Зеленського на цій важливій зустрічі», – додав він.
Міністр оборони Британії також підтвердив, що Лондон бере на себе командування штабом Багатонаціональних сил в Україні (MNF-U) – головування на себе візьме генерал-майор Том Бейтман, очоливши багатонаціональну команду, відповідальну за координацію підтримки України та допомогу в підготовці до довгострокового відновлення Збройних сил України в разі мирної угоди.
Читайте також: Зеленський назвав кількість держав-учасниць Drone Deal
«Велика Британія виконує політику «НАТО – понад усе», передбачену Стратегічним оглядом оборони, продовжуючи підтримувати Україну та інвестуючи у військовий потенціал, щоб забезпечити нашим Збройним силам усе необхідне для боротьби зараз і в майбутньому. Очікується, що важливі уроки з України та те, як Велика Британія може просувати європейську безпеку, будуть центральним елементом Плану інвестицій в оборону, який буде опубліковано перед самітом НАТО», – додає пресслужба уряду.
У Європі заморожено близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів. Найбільша частина цих коштів, приблизно 190 мільярд євро, зберігається у міжнародному депозитарії Euroclear у Бельгії. У Великій Британії заморожено приблизно 30 мільярдів євро російських активів, а у Франції – 19 мільярдів євро.
Водночас ЄС надає Україні допомогу в рамках механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA), який передбачає надання приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.
Україна готує прорив: це «схилить» Путіна? Домовленості Зеленського, удари по Москві
Дату вступу України до ЄС можна спрогнозувати?
Україні офіційно відкрили змістовну частину переговорів про вступ до ЄС. Це трапилося в Люксембурзі цього тижня. Поки йдеться про перший кластер – залишилося ще п’ять.
- Що означає це рішення для України?
- Переломний момент для євроінтеграції України?
- Що ще повинна зробити Україна?
- «Міндічгейт» впливає на рух України до ЄС?
- Нова логіка розширення ЄС: чи йдеться про привабливість для країн – потенційних учасників?
- Україна зможе мати додаткові гарантії безпеки?
- Чи можна спрогнозувати дату вступу України до ЄС?
- Про що домовляється президент України Володимир Зеленський у Європі та що залишилося за кадром розмови із президентом США Дональдом Трампом на полях G7?
Андрій Веселовський, надзвичайний і повноважний посол України, колишній постійний представник України при ЄС (у 2008-2010 роках) в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода Live») озвучив свій прогноз. Дипломат каже, Україні варто було б встигнути до закінчення повноважень цієї Єврокомісії – це три роки. Проте він вважає, що за цей час Україна встигне закрити п’ять кластерів з шести, робота над найголовнішим, першим кластером затягнеться.
«Якщо я помилюсь, що ж, я покаюся і скажу ще раз: українці – неймовірний народ, вони роблять щось таке, у що ніхто б ніколи не повірив, а вони таке роблять. Ну, як ми зупинили Росію, а ніхто ж не вірив. То, може, впораємося і тут».
15 червня віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка заявив, що після відкриття першого переговорного кластера Україна розраховує на швидкий перехід до решти п’яти кластерів упродовж кількох тижнів. Дипломати ЄС поки не готові прогнозувати, чи вдасться відкрити решту кластерів у строки, на які розраховує Київ. Державам-членам іще належить вирішити, чи готові вони до подальших кроків.
Європейський Союз і Київ 15 червня офіційно почали переговори за першим кластером про вступ України до блоку. Це кластер «Основи», який охоплює судову реформу, боротьбу з корупцією, прозорість державних закупівель, свободу слова, права людини, функціонування демократичних інституцій.
Розширення Європейського Союзу й подальший переговорний процес з Україною й Молдовою про їхнє членство будуть на порядку денному саміту лідерів ЄС 18 червня. В Брюсселі очікують на особисту присутність Володимира Зеленського, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Москва палає
Тим часом усе це відбувається на тлі диму і пожеж із російської столиці Москви: туди знову долетіли українські дрони.
- Які перспективи відкриваються для України?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Генштаб ЗСУ підтвердив, що вночі проти 18 червня українські сили повторно уразили Московський нафтопереробний завод у Росії.
Мер столиці Росії Москви Сергій Собянін вранці 18 червня повідомив про атаку безпілотників на Московський нафтопереробний завод у районі Капотня.
Собянін заявив про масовану атаку дронів на Москву, вказавши, що нібито 180 дронів були «збиті на підльоті до Москви». Водночас, за його словами, декільком дронам «вдалося досягти МНПЗ, вживаються заходи з ліквідації наслідків».
Російські телеграм-канали з посиланням на очевидців повідомляли про пожежі після атаки в Москві й густий дим над містом.
«Це військовий РФ»: як в Україні збирають загиблих солдатів з поля бою
Останки 4-х військовослужбовців армії РФ та тіло бійця ЗСУ евакуювали з «кілзони» на Донецькому напрямку фронту пошуковці Асоціації дослідників військово-історичної спадщини «Плацдарм».
На локації для пошуків йшли пішки понад 20 км під ударами російських дронів і, зважаючи на дистанційне мінування. Частину зворотного шляху останки транспортували на НРК. Усі бійці загинули, орієнтовно, взимку 2025 року. Останки російських військових згодом обміняють на загиблих бійців Сил оборони України. Евакуації відбулися завдяки допомозі 66-ї ОМБр імені князя Мстислава Хороброго та 20-ї окремої бригади безпілотних систем К-2.
Зеленський назвав кількість держав-учасниць Drone Deal
На цей час 27 країн беруть участь у форматі Drone Deal, що пропонує Україна – про це на відкритті засідання у форматі «Рамштайн» заявив український президент Володимир Зеленський, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Формат дозволяє Україні експортувати свої безпілотні технології.
«Ми готові активніше ділитися нашим досвідом. У форматі Drone Deal вже беруть участь 15 країн НАТО та 12 країн з-поза НАТО. Це різні регіони світу. І ми маємо бути активними всюди», – зазначив Зеленський.
Український президент заявив учасникам Контактної групи з питань оборони, що Європа потребує України так само, як і навпаки, й закликав до тіснішої військово-оборонної інтеграції, щоб «політичний рівень нашого партнерства відповідав реальності».
«Усі зацікавлені в українському досвіді, у тому, що ми можемо робити та як стримуємо російську агресію. Зараз ми тісно співпрацюємо на військовому рівні. Але надто часто, навіть усередині структур НАТО, наші представники відчувають, що існує певна межа того, наскільки далеко може зайти наша співпраця. Ці обмеження шкодять і нам, і вам», - сказав голова держави.
Президент України закликав також партнерів уже міркувати над довгостроковим фінансуванням української армії, «якщо ми хочемо, щоб Європа мала найсильнішу армію, здатну відповісти на будь-яку загрозу».
У березні президент Зеленський заявив, що програма Drone Deal, яку Україна пропонує країнам Близького Сходу і Європи, спрямована передусім на захист. Зеленський зауважив, що спочатку Drone Deal розроблялась і пропонувалась США.
Зеленський каже, що Трамп налаштований посилити тиск на Росію
Президент України Володимир Зеленський заявив 18 червня про «хороші» зустрічі на саміті «Групи семи» (G7) у Франції та про готовність лідера США Дональда Трампа тиснути на Росію задля наближення миру. Про це Зеленський сказав, відкриваючи засідання Української контактної групи з питань оборони в штаб-квартирі НАТО, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Президент Сполучених Штатів дуже чітко налаштований на посилення тиску на Росію, щоб покласти край цій жахливій війні, яку Росія розв'язала проти України та всієї Європи. Це також спільна позиція всіх лідерів G7… У нас є інструменти, і вони достатньо сильні, щоб поставити Росію в умови, за яких дипломатія стане єдиним вибором», – зазначив Зеленський.
Президент України наголосив, що рівень перехоплення нею дронів сягає 90 відсотків, але проблемою залишається балістика.
«Сьогодні Україна та Німеччина роблять дуже важливий спільний крок. У нас є певні технології. У Німеччини є певні технології. І сьогодні наші міністри оборони вже підписали угоду про поєднання цих можливостей. В Україні є компанія, яка здатна виробляти балістичні ракети», – зазначив, не розкриваючи подробиць, Володимир Зеленський. Український лідер анонсував зустрічі на рівні безпекових радників і закликав інші країни долучатися до цих зусиль.
Президент підкреслив необхідність зміцнити захист України від балістики до приходу зими, а також наголосив на важливості негайних закупівель зброї у США в межах ініціативи PURL.
«Коли ми знаємо, що Росія готує масований удар по Україні, і можемо отримати необхідні ракети за день до цієї атаки – це допомагає рятувати життя. Тому час має значення… Ми чули, що деякі країни та компанії хотіли б оголосити про свої внески до програми PURL на саміті в Анкарі. Але до нього ще кілька тижнів. Давайте ухвалимо ці важливі рішення вже тут, на цій зустрічі, щоб поставити зброю, необхідну для захисту», – підкреслив Зеленський.
Президент США Дональд Трамп 17 червня заявив, що не виключає відновлення санкцій проти Росії через її війну проти України. У відповідь журналісту, який запитав про таку ймовірність, очільник Білого дому заявив, що «ми це розглядаємо».
Президент США назвав свої недавні розмови з Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним «добрими» й підкреслив, що обидва лідери прагнуть мати можливість мирного врегулювання.
Дональд Трамп водночас відмовився відповідати на запитання, чи покладає на президента Росії більшу відповідальність за продовження війни в Україні, оскільки не вважає це доречним у межах дипломатичного процесу.
Активіст в окупованому Криму повідомив про зміну політики «Єдиної Росії» щодо кримських татар
У відділенні російської партії «Єдина Росія» в окупованому Криму напередодні осінніх виборів депутатів до Держдуми РФ змінили політику щодо кримських татар – тепер партія агресивно намагається залучати кримських татар до своїх лав. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив один із кримськотатарських громадських діячів на умовах анонімності.
За його інформацією, примусу до вступу до «Єдиної Росії» особливо зазнають кримські татари, які працюють у бюджетній сфері.
Активіст нагадав, що після окупації Криму кримське відділення російської правлячої партії сформували з членів «Партії Регіонів», її керівник Володимир Константінов також залишився незмінним. При цьому «Єдина Росія» на півострові не була надто охоча працювати з кримськотатарською спільнотою через її бойкот псевдореферендуму про окупацію Криму в 2014 році.
«Але перед виборами до Держдуми, які відбудуться у вересні цього року, політика партії влади щодо кримських татар різко змінилася, тепер на бюджетників чиниться тиск з метою залучення їх до лав партії. Багато хто відмовляється і звільняється з роботи. Наприклад, через це вже півроку не працює кримськотатарська бібліотека у Білогорську – там не залишилося співробітників, звільнилася єдина кримськотатарська журналістка з газети «Сільська новина», яка пропрацювала там довгі роки. Таких прикладів чимало», – розповів громадський діяч.
На його думку, таким чином російська партія влади має кілька цілей. По-перше – її рейтинг серед некорінного населення Криму падає: люди не хочуть вступати в партію, яка «своїми рішеннями погіршує їхнє життя з кожним днем»:
«Ось партійні функціонери і звернулися на політично «неоране поле». По-друге, відчуваючи, як земля йде з-під ніг, «Єдина Росія» хоче забруднити якнайбільше кримських татар участю в їхній партії, яку багато українських політиків вважають злочинною і навіть терористичною організацією».
Третьою причиною співрозмовник журналістів назвав усвідомлення російської влади, що в разі військової деокупації Кримського півострова кримські татари виступлять там проукраїнською силою.
«Єдина Росія» намагається внести розбрат у кримськотатарській спільноті. Їм не зрозуміти, що кримські татари краще втратять роботу, ніж підуть до лав партії влади країни-окупанта», – додав він.
Переслідування та репресії в анексованому Криму є прямим продовженням та проявом тривалості геноцидної політики Росії, спрямованої на знищення кримськотатарського народу, заявила президія Меджлісу в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу 18 травня.
Рютте заявив про «божевільні» витрати Росії на оборону й застеріг від наївності
Росія збільшує свої оборонні витрати – за останніми даними, наведеними генеральним секретарем НАТО Марком Рютте 18 червня, вони складають уже 48 відсотків її державного бюджету. Раніше Рютте казав про 40 процентів, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Це означає, що приблизно 75% усіх податкових надходжень, які отримує Москва, тепер спрямовуються на оборону. Це божевільні цифри… Тому ми не можемо бути наївними щодо Росії», – сказав Рютте.
Генсекретар НАТО підкреслив важливість нарощування оборонних видатків і спроможностей союзниками на тлі можливої загрози:
«Існують відкриті оцінки різних розвідувальних служб у Європі, які вважають, що до того часу (2029 року – ред.) Росія може бути готовою і достатньо сильною. Тому ми повинні подбати про те, щоб бути сильнішими вже сьогодні… щоб Росія розуміла: краще навіть не намагатися».
Водночас, за словами Рютте, для Росії буде найбільшою помилкою спробувати атакувати НАТО.
Також генсекретар Альянсу зазначив, що необхідно робити все можливе, аби Україна «залишалася якомога сильнішою у цій боротьбі».
«У підсумку все залежить від того, чи хоче Путін брати участь у переговорах. А поки що ми повинні зробити все можливе… Україна має невеликі успіхи та дедалі ефективніше використовує безпілотники й інші тактики для ураження російської енергетичної інфраструктури та оборонно-промислових потужностей… Це позитивно і відрізняється від ситуації чотири-п’ять місяців тому», – підсумував Рютте.
У травні представник МЗС Росії Сергій Рябков заявив про зростання ризиків прямого зіткнення між РФ і НАТО зростають. В інтерв’ю державному агентству ТАСС він сказав, що в європейських столицях поширюється наратив про «наростання загрози війни високої інтенсивності з Росією».
Експолоненого підозрюють у знущанні з інших українських військових в російському ув’язненні
Співробітники Державного бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки повідомили про підозру військовому, який під час перебування у російському полоні, ймовірно, брав участь у жорстокому поводженні з українськими військовополоненими – про це відомства заявили 18 червня.
За даними слідства, чоловік потрапив у полон 2022 року й утримувався в одній із колоній на окупованій території Донецької області, яка працювала на території колишньої української Калінінської виправної колонії. Там він «встановив лояльні стосунки з адміністрацією установи та отримав від окупантів привілейоване становище серед інших бранців».
ДБР стверджує, що підозрюваний виконував вказівки окупаційної адміністрації та брав участь у систематичному психологічному й фізичному тиску на українських військовополонених:
«Зокрема, він змушував співвітчизників годинами перебувати на морозі без належного одягу, примушував їх виконувати виснажливі фізичні вправи, бив полонених, а також повідомляв адміністрації колонії про тих, хто відмовлявся виконувати нав’язані окупантами правила. Після таких повідомлень до полонених застосовувалися додаткові покарання та насильство».
Фігуранта звільнили з полону в ході обміну в 2025 році. Правоохоронці зазначають, що підставою для підозри йому стали, поміж іншого, показання інших звільнених українських військових, які перебували з ним в одному місці ув’язнення. Вони свідчили про його співпрацю з окупаційною адміністрацією та участь у знущаннях з українських полонених.
Бюро посилається також на результати експертиз, які «підтвердили факти катувань та моральні страждання українських бійців».
Дії військовослужбовця кваліфікували за статтею про злочинні дії в полоні, а саме – «насильство над військовополоненими та жорстоке поводження з ними з боку військовополоненого, який перебуває на становищі старшого». В разі обвинувального вироку йому загрожує до 12 років ув’язнення.
Суд взяв підозрюваного під варту без права внесення застави.
Правоохоронці не називають ім’я фігуранта, його позиція щодо обвинувачень невідома.
У зверненні 26 березня з нагоди четвертої річниці створення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Зеленський повідомив, що за чотири роки додому вдалося повернути 8669 українських громадян – військових і цивільних.
«Найжорсткіша криза за час війни»: як удари України по НПЗ вдарили по паливному ринку Росії
Українські безпілотники вдруге за тиждень у ніч на 18 червня атакували Московський НПЗ – найбільшого постачальника пального для Московської області.
Через регулярні удари по нафтопереробних заводах у Росії фіксують дефіцит бензину та дизеля, запроваджують ліміти на АЗС і готуються до імпорту пального з-за кордону.
Наприкінці травня 2026 року агентство Reuters писало, що практично усі великі НПЗ у центральній частині Росії зупинили чи скоротили виробництво після українських атак.
Що відбувається на російському паливному ринку зараз та які наслідки мають атаки на НПЗ – розповідаємо далі.
Атака на Дніпро: кількість поранених зросла, 9 людей у лікарні
У Дніпрі зросла кількість постраждалих внаслідок російської атаки, повідомив голова області Олександр Ганжа 18 червня.
«Вже 11 поранених через ворожу атаку на Дніпро. Дев’ятеро людей госпіталізовані», – повідомив він.
Ще двоє постраждалих, за даними Ганжі, на амбулаторному лікуванні.
Державна служба з надзвичайних ситуацій зафіксувала, що атака пошкодила приватне підприємство. Над ліквідацією пожежі працювали 25 рятувальників та вісім одиниць техніки ДСНС.
Раніше 18 червня обласна влада повідомила про загиблого та дев’ятьох поранених внаслідок російської атаки на Дніпро.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Кремлі на тлі атаки на Москву заявили, що удари ЗСУ не наближають зустріч Путіна і Зеленського
Останні українські удари по Росії «не наближають особисті контакти» між лідером РФ Володимиром Путіним й українським президентом Володимиром Зеленським, заявив помічник Путіна Юрій Ушаков 18 червня.
Заява пролунала після того, як столиця Росії Москва в ніч проти 18 червня зазнала одного з найбільших українських повітряних ударів від початку повномасштабної війни.
Ушаков також прокоментував нещодавній саміт «Групи семи», заявивши, що європейські лідери, ймовірно, «накачали» президента США Дональда Трампа «некорисними, якщо не шкідливими ідеями».