США «висловили жаль» Україні через витік секретних документів – Блінкен
Держсекретар США Ентоні Блінкен сказав своєму українському колезі Дмитру Кулебі, що Сполучені Штати «жалкують» через масовий витік американських секретних документів, який стався в квітні. Про це сам Блінкен розповів 3 травня на заході видання Washington Post.
Блінкен дав знати, що США «дуже шкодують про несанкціоноване оприлюднення цих документів, що ми дуже серйозно поставилися до наших зобов’язань і відповідальності щодо захисту інформації».
Держсекретар не відповів на заяву президента України Володимира Зеленського про те, що він дізнався про витік інформації з преси, а не від офіційних осіб США.
«Відбиті численні атаки» – Генштаб про ситуацію на фронті
Російські військові зосереджують основні зусилля на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському й Мар’їнському напрямках на сході України, де протягом доби підрозділи сил оборони України відбили близько 30 атак, повідомив Генеральний штаб ЗСУ. Найзапекліші бої ведуться за Бахмут і Мар’їнку, йдеться в повідомленні.
«На Бахмутському напрямку ворог продовжує вести наступальні дії. Тривають бої у місті Бахмут. Безуспішними були атаки окупантів у напрямку населеного пункту Нью-Йорк… На Авдіївському напрямку противник вів наступальні дії в районі Сєверного Донецької області, успіху не мав… На Мар’їнському напрямку противник намагається покращити тактичне положення. Протягом доби нашими захисниками були відбиті численні атаки в районах Мар’їнки і Новомихайлівки», – повідомили в командуванні.
Посли Євросоюзу схвалили виділення 1 млрд євро на боєприпаси для України
Посли країн-членів Європейського союзу схвалили рішення надати 1 мільярд євро на закупівлю боєприпасів для Збройних сил України. Рішення ухвалили 3 травня в Брюсселі на засіданні Комітету постійних представників (COREPER), повідомляє у твітері Швеція, яка головує в ЄС.
«Посли ЄС схвалили рішення про заходи допомоги в рамках Європейського фонду миру для підтримки Збройних сил України на суму 1 млрд євро на спільні закупівлі боєприпасів і ракет», – ідеться в повідомленні.
У Повітряних силах повідомили про знищення 4 російських безпілотників на півдні
Командування Повітряних сил Збройних сил України повідомило, що 3 травня на Миколаївщині й Херсонщині українські військові з повітряного командування «Південь» знищили чотири російські безпілотні літальні апарати.
У Повітряних силах уточнили, що знищені два ударні БпЛА «Ланцет», один БпЛА «Мерлін-ВР» і один БпЛА оперативно-тактичного рівня.
3 травня російські військові масовано обстрілювали і досі обстрілюють Херсон і область. За даними Офісу генпрокурора, там загинули 16 людей, десятки поранені.
За даними Генштабу ЗСУ, станом на ранок 3 травня російські сили втратили в Україні 2505 БПЛА оперативно-тактичного рівня. Росія дані про втрати останнім часом не оприлюднює.
Вранці командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що українські військові знищили 21 з 26 дронів Shahed-136/131, які російські війська застосували для нічної атаки проти України.
«Побачимо, якими є факти» – Блінкен про атаку дронів на Кремль
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що бачив повідомлення з Москви про атаку безпілотників на Кремль, у якій російська влада звинувачує Україну. Очільник американського зовнішньополітичного відомства сказав, що «жодним чином не може їх підтвердити».
«Ми просто не знаємо», — відзначив Блінкен у Вашингтоні.
«Я б сприйняв усе, що надходить із Кремля, з великим сумнівом. Ми побачимо, якими є факти. І дуже важко коментувати або спекулювати на цьому, не знаючи реальних фактів», – додав держсекретар США.
Голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі розповів в інтерв'ю журналу Foreign Affairs про допомогу Вашингтона Україні, окреслив бачення ходу бойових дій та закликав не допустити повторення сценарію Другої світової війни.
Завдяки допомозі, наданій США та іншими західними країнами, українські війська мають сьогодні можливість проводити наступальні операції; їхня можливість оборонятися також значно розширилася у порівнянні з тим, що було всього рік тому, сказав генерал Марк Міллі.
«Вони можуть як вести наступ, так і тримати оборону, – пояснив генерал. – Їм належить зробити значну роботу з планування, координації тощо, якщо вони будуть проводити наступальну операцію, але до наступу та оборони вони готові»
На думку Міллі, однією із стратегічних цілей Путіна під час вторгнення в Україну було зміщення Володимира Зеленського і швидке захоплення Києва. За чотири-шість тижнів просунутися від російського кордону до Дніпра, а на півдні позбавити Україну доступу до морів.
Однак, наголосив голова Об'єднаного комітету начальників штабів, Росія не досягла своїх стратегічних цілей військовим шляхом, і наприкінці березня чи на початку квітня минулого року Путін скоригував свої стратегічні цілі, вирішивши обмежитися південними областями України, зміцнити владу на Донбасі та убезпечити Крим.
«Однак поки що він не повністю убезпечив Донбас, – продовжував генерал Міллі. – Росія втратила 200 з лишком тисяч – можливо, 250 тисяч – убитими та пораненими, яких він замінив першим траншем мобілізованих резервістів… від 200 тисяч до 300 тисяч. Таким чином, в окупованих Росією (частинах) України все ще перебуває близько 200 тисяч російських військових – погано керованих, погано навчених, погано оснащених, погано підтримуваних – але вони є там»
Тим часом Україна, за словами Міллі, провела два досить успішні контрнаступи, під час яких російські війська були змушені відступити, тоді як українські – зімкнули лави та відновили оборону.
Попри це протягом зими «значні території практично не переходили з рук в руки, за винятком, можливо, Бахмута», – констатував генерал.
«І тоді українці попросили нас про допомогу у нарощуванні своїх сил, щоб у них була можливість проводити наступальні операції із застосуванням… механізованої бронетехніки та піхоти. Ми зробили це, але поки що неясно, що з цього вийде», – сказав генерал, не вдаючись до деталей щодо подальших планів України.
На думку Міллі, і Росії і Україні буде непросто досягти своїх політичних цілей військовим шляхом.
«І, відверто кажучи, я не думаю, що така ймовірність цього року велика, – наголосив Міллі. – Але я вважаю, що росіяни зазнали величезних втрат. Їхня економіка серйозно постраждала. І я думаю, що раціонально (мислячі) люди, (що беруть участь у процесі прийняття рішень у Росії, дійдуть висновку – я вважаю, протягом кількох місяців чи року чи двох – але вони дійдуть висновку, що витрати перевищують вигоду, і настане час щось робити – принаймні щодо переговорів»
«Я не знаю, коли Путін буде готовий це зробити, але певного моменту, якщо він раціональний, він повинен це зробити», – сказав генерал.
«Він може закінчити війну сьогодні. Звичайно, він має політичні обмеження, характерні для російської політики. Але їм доведеться це зрозуміти, бо вони не переможуть»
ОГП: 16 людей загинули через удари Росії по Херсону й області 3 травня
У Херсоні й населених пунктах області внаслідок масованої атаки російських сил 3 травня загинули 16 людей, повідомив Офіс генерального прокурора.
«За даними слідства, зранку 3 травня російські війська почали масивно обстрілювати місто Херсон і населені пункти області. Станом на 16:30 через хаотичні обстріли і влучання снарядів по об’єктах цивільної інфраструктури в обласному центрі загинули 12 людей, близько 22 – зазнали травм різного ступеня тяжкості», – повідомили в ОГП, додавши, що дані про потерпілих оновлюються.
У прокуратурі додали, що вдень між селами Степанівка і Музиківка під російським обстрілом опинилася бригада енергетиків. «Вони лагодили електромережі після чергових атак армії РФ, щоби забезпечити людей світлом. Від отриманих травм троє працівників енергетичного підприємства загинули», – йдеться в повідомленні.
Представники влади в Москві закликають завдати «ракетного удару по резиденції Зеленського»
Голова Державної думи РФ Вʼячеслав Володін заявив, що «київський режим» слід «визнати терористичною організацією», яка, за його словами, «не менш небезпечна», ніж угруповання «Ісламська держава» або «Аль-Каїда». Так він прокоментував атаку дронів на Кремль, у якій влада РФ звинуватила Україну.
«Вимагатимемо застосування зброї, яка здатна зупинити та знищити київський терористичний режим», — написав Володін. Про яку зброю йдеться, він не уточнив.
Депутат Держдуми від окупованого Криму Михайло Шеремет вимагає завдати ракетного удару по резиденції президента України у Києві.
«Їх потрібно лише знищувати, причому швидко та нещадно. Настав час завдати ракетного удару по резиденції Зеленського в Києві. Готовий передати координати – вулиця Банкова, 11, де розташована так звана адміністрація президента України», – цитує Шеремета державна російська агенція «РИА Новости».
«Мабуть, НЛО» – Ігнат прокоментував заяву Москви про атаку дронів на Кремль
Речник командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат заявив, що не має даних про те, що стоїть за заявою Москви про нібито атаку дронів на Кремль.
«Так із першого погляду сказати, що це було – мабуть, НЛО. Я не можу сказати прямо, що це взагалі відбувалося і наскільки це ефективно. Там прапор видно на цьому відео, навіть не похитнувся, фактично, і жодних якихось наслідків від цього немає», – сказав Ігнат в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкту Радіо Свобода).
Речник також зауважив, що, на його «особисту думку», Росія може намагатися таким чином показати «якусь ескалацію з боку України».
Зеленський у Гельсінкі: цей рік буде «вирішальним для перемоги»
Президент України Володимир Зеленський заявив 3 травня в Гельсінкі, що 2023 рік буде «вирішальним», повторивши свій заклик до надання західними партнерами більш важкого озброєння. Про це повідомляє агенція France-Presse.
«Я вірю, що цей рік буде вирішальним для нас, для Європи, для України, вирішальним для перемоги», – сказав він журналістам під час спільної пресконференції зі своїм фінським колегою Саулі Нійністьо.
Зеленський подякував президентові Фінляндії, чия країна в квітні стала членом НАТО, за військову підтримку досі та сказав, що вони домовилися прискорити наступні постачання.
Щодо надання сучасних винищувачів президент Нійністьо сказав, що через географічне розташування Фінляндії – з її довгим кордоном із Росією – вона «не може відмовитися» від своїх наявних літаків до отримання нових, запланованого на 2025 рік.
Зеленський наголосив, що «впевнений, що ми матимемо літаки». «Ми вестимемо наступальні дії, після чого отримаємо авіацію», – сказав він.
Зеленський також привітав Фінляндію зі вступом до НАТО та зазначив, що «Україна потребує таких же гарантій безпеки». «Найпотужнішою гарантією безпеки для України є членство в НАТО», – сказав він.
Також Зеленський у Гельсінкі бере участь у саміті лідерів пʼяти країн Північної Європи. Український лідер має провести двосторонні переговори з прем’єр-міністрами Швеції Ульфом Крістерссоном, Норвегії Йонасом Гаром Сторе, Данії Метте Фредеріксен та Ісландії Катрін Якобсдоттір.
Усі ці країни пообіцяли фінансову та збройну підтримку Україні після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Данія, Фінляндія, Норвегія та Швеція також приєдналися до міжнародних зусиль щодо постачання Україні більш важкого озброєння, передавши кілька своїх танків Leopard 2 або запропонувавши фінансову підтримку для їхнього придбання.
У Зеленського заперечують причетність України до атаки на Кремль
В Офісі президента України заперечують причетність Києва до атаки безпілотників на Кремль у ніч на 3 травня.
«Все передбачувано… Росія явно готує масштабний терористичний акт. Тому спочатку затримує в Криму велику групу начебто диверсантів. А потім демонструє «дрони над Кремлем», – написав у твітері радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
Він також навів кілька аргументів на обґрунтування цієї позиції.
«По-перше, Україна веде виключно оборонну війну і не атакує об‘єкти на території Російської Федерації. Навіщо? Це не вирішує жодної воєнної задачі. Але дає підстави РФ виправдати свої атаки по цивільних… По-друге, ми з цікавістю спостерігаємо за зростанням казусів та ексцесів, що відбуваються в різних куточках РФ. Поява невідомих безпілотних апаратів на енергетичних об‘єктах чи на території Кремля можуть свідчити виключно про підпільну роботу місцевих сил спротиву. Як відомо, дрони можна купити в будь-якому військторгу...» – заявив Подоляк, апелюючи до сказаної під час окупації Криму в 2014 році фрази російського лідера Володимира Путіна про те, що «російську військову форму можна купити в будь-якому військторгу».
Радник голови офісу Зеленського додає, що «щось в РФ відбувається, але точно без дронів України над Кремлем».
Міністерство закордонних справ України виступило із заявою до Всесвітнього дня свободи преси, в якій зазначило, що повномасштабна війна проти України викликала «іще більш жорстокі репресії проти незалежної журналістики» з боку Росії на окупованих територіях.
«Десятки регіональних редакцій на тимчасово окупованих територіях припинити роботу через російські обстріли, погрози, знищення будівель, неможливість проведення неупередженої журналістської діяльності. Першим кроком держави-окупанта на захоплених територіях стала ізоляція їх від українського інформаційного простору, відключення сигналу радіо та телебачення, блокування роботи національних інтернет-операторів та мобільного трафіку», – наголошує МЗС України.
У заяві вказано, що російські загарбники також скоюють вбивства та переслідування журналістів, обшуки в приміщеннях редакцій та фактичний примус припинити журналістську роботу.
«У списку злочинів РФ проти ЗМІ в Україні є також обстріли та захоплення телевеж, хакерські атаки на сайти інформаційних ресурсів. Росія свідомо ізолює окуповані території від українського інформаційного простору, натомість запускає трансляцію своїх пропагандистських каналів, які дискредитують Українську державу та Сили оборони», – вказують дипломати.
Ситуацію зі свободою слова в окупованому Криму МЗС називає «катастрофічною».
«Наразі 15 українських громадянських журналістів перебувають за ґратами за сфабрикованими звинуваченнями росіян. Україна разом з міжнародними партнерами вживає заходи щодо боротьби з російською пропагандою та дезінформацією. Ці зусилля направленні, передусім, на припинення мовлення російських пропагандистських ресурсів за кордоном та розширення санкції проти російських ЗМІ та їхніх власників», – йдеться у заяві.
МЗС України закликає міжнародну спільноту посилити тиск на Росію «через вбивства, тортури та переслідування журналістів, придушення розвитку вільного та безпечного середовища для роботи медіа на тимчасово окупованих українських територіях».
«Ми також дякуємо всім українським та міжнародним журналістам, які щодня, ризикуючи власним життям, працюють у зонах бойових дій, аби донести правду про воєнні злочини РФ в Україні. Жоден злочин проти представників ЗМІ не повинен залишитися без належного розслідування, а його виконавці мають понести справедливе покарання», – зазначає МЗС України.
3 травня відзначається Всесвітній день свободи преси.
За даними Інституту масової інформації, з початку повномасштабного вторгнення РФ скоїла понад 500 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. За рік і два місяці загинуло близько 60 українських та іноземних журналістів, з них дев’ятеро безпосередньо під час здійснення редакційних завдань у зонах бойових дій.
У середу російські війська обстріляли залізничний вокзал у Херсоні. За попередньою інформацією, внаслідок обстрілу загинула одна людина, троє – поранені, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
«Ворог вдарив по залізничному вокзалу Херсона. Попередньо, одна людина загинула, ще троє цивільних – поранені. Також пошкоджено карету швидкої – медики не постраждали. На місці працюють рятувальні служби», – повідомив Прокудін.
Міністерство охорони здоров’я у фейсбуці написало про шістьох постраждалих.
Пресслужба «Укрзалізниці» повідомила, що серед поранених є провідник.
«Є влучання у пасажирський вагон на станції Херсон, поранено провідника, йому надається допомога. На момент обстрілу посадку розпочато не було, пасажири перебували в безпечному укритті», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що поїзд до Львова вирушив із Херсона із затримкою в 14 хвилин зі 116 пасажирами на борту.
Вагони, пошкоджені внаслідок обстрілу, мають замінити на станції Миколаїв, повідомили в УЗ.
Згодом голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив, що «уже відомо про нових поранених та загиблих».
«Коли у місті стане спокійніше, повідомлю окремо», – додав він.
Москва заявляє про спробу України атакувати Кремль дронами
Два українські безпілотники в ніч на 3 травня намагалися атакувати кремлівську резиденцію Володимира Путіна, стверджує пресслужба Кремля.
Як передають російські державні інформагенції, два літальні апарати були націлені на Кремль. Дрони вивели з ладу військові та спецслужби. Постраждалих немає. Графік роботи Путіна не змінився, пишуть агенції.
Незалежного підтвердження повідомлення російської влади не мають. Представники української влади поки що також не коментували повідомлення з Москви.
Телеграм-канал «Сусіди. Якиманка-Замоскворіччя» повідомляє, що жителі вулиці Серафимовича (вона розташована навпроти Кремля) чули звук, схожий на гуркіт грому. Після цього вони бачили іскри в небі та людей із ліхтариками біля Кремлівської стіни. Освітлення на Кремлівській набережній у цей час було відключене.
Парламент закликав світову спільноту засудити депортацію Росією українських дітей
Верховна Рада ухвалила звернення до парламентів, урядів іноземних держав і міжнародних організацій із закликом рішуче засудити примусову депортацію українських дітей Росією, повідомили народні депутати Ярослав Железняк і Олексій Гончаренко в своїх Telegram-каналах.
Ухвалення відповідного проєкту постанови підтримали 294 народні депутати.
ВР також закликає світову спільноту висловити публічну підтримку діяльності Міжнародного кримінального суду (МКС), зокрема щодо розслідування та переслідування за злочини геноциду.
Водночас українські парламентарії вважають за необхідне закликати правоохоронні органи іноземних держав сприяти українським органам державної влади та МКС у зборі доказів причетності РФ та її посадових осіб до примусової депортації українських дітей.
Зеленський відвідає Берлін 13 травня – ЗМІ
Президент України Володимир Зеленський планує прибути до Берліна 13 травня, повідомляє 3 травня агенція DPA, а також видання Tagesspiegel і Bild.
Згідно з повідомленням, 14 травня українського лідера прийме канцлер Німеччини Олаф Шольц, згодом того ж дня Зеленський вилетить до Ахена для вручення премії Карла Великого за 2023 рік.
Німецька поліція, на дані якої посилалося видання Tagesspiegel, не відповіла одразу на запит про коментар.
Представник уряду відмовився підтвердити візит, сказавши лише, що про зустрічі Шольца влада оголошує щоп’ятниці, це оголошення стосується планів на найближчий тиждень.
3 травня президент України Володимир Зеленський прибув із не оголошеним заздалегідь візитом до Фінляндії.
Верховна Рада схвалила додаткову підставу для демобілізації
Верховна Рада на пленарному засіданні в середу дозволила звільняти зі служби військовослужбовців, призваних за мобілізацією, і тих, хто проходить її за контактом, у разі, якщо їхні близькі родичі загинули чи зникли безвісти в період воєнного стану. Про це повідомили народні депутати Ярослав Железняк і Олексій Гончаренко в своїх Telegram-каналах.
Повідомляється, що ухвалення відповідного законопроєкту підтримав 291 народний депутат.
У законопроєкті зазначено, що до близьких родичів належать чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся, рідні брат (сестра) військовослужбовців.
Напередодні Верховна Рада продовжила термін дії воєнного стану і загальної мобілізації в Україні у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії. Зокрема, термін дії воєнного стану і мобілізації продовжується ще на 90 днів: з 20 травня до 18 серпня.
Парламент закликав світову спільноту засудити депортацію Росією українських дітей
Верховна Рада ухвалила звернення до парламентів, урядів іноземних держав і міжнародних організацій із закликом рішуче засудити примусову депортацію українських дітей Росією, повідомили народні депутати Ярослав Железняк і Олексій Гончаренко в своїх Telegram-каналах.
Ухвалення відповідного проєкту постанови підтримали 294 народні депутати.
ВР також закликає світову спільноту висловити публічну підтримку діяльності Міжнародного кримінального суду (МКС), зокрема щодо розслідування та переслідування за злочини геноциду.
Водночас українські парламентарії вважають за необхідне закликати правоохоронні органи іноземних держав сприяти українським органам державної влади та МКС у зборі доказів причетності РФ та її посадових осіб до примусової депортації українських дітей.
Верховна Рада закликає міжнародні організації вжити всіх можливих заходів для передання комісару Ради Європи з прав людини та комітету з прав дітей ООН повних списків депортованих дітей, починаючи з 2014 року (зокрема вже всиновлених у Росії та тих, хто отримав російське громадянство), і забезпечення їх повернення в Україну.
Крім того, документ містить заклик до інституцій Ради Європи та Європейського союзу, ОБСЄ, комітету ООН з прав дітей, верховних комісарів ООН у справах біженців і з прав людини, ЮНІСЕФ, Міжнародної організації з міграції та Міжнародного комітету Червоного Хреста активізувати роботу щодо розробки міжнародних механізмів виявлення, захисту інтересів, повернення викрадених і примусово депортованих дітей додому і возз’єднання їх із сім’ями.
На сьогодні, за даними української влади, офіційно відомо про майже 20 тисяч дітей, депортованих Росією з окупованих територій України.
17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна, а також уповноваженої з прав дитини при президентові РФ Марії Львової-Бєлової.
За версією суду, Путін та Львова-Бєлова особисто відповідальні за примусову депортацію дітей із окупованих українських територій до Росії. У РФ після ордеру на арешт Путіна і Львової-Бєлової заявили, що повернуть дітей Україні, коли будуть «безпечні умови».
ЄС оприлюднив план прискорення виробництва боєприпасів на пів мільярда євро
Європейський союз 3 травня оприлюднив пропозицію, яка передбачає збільшення виробництва боєприпасів у Європі для поповнення вичерпаних на тлі озброєння України запасів. Про це повідомляє агенція France-Presse.
Поданий Єврокомісією проєкт передбачає виділення 500 мільйонів євро з бюджету ЄС. Комісар ЄС із внутрішнього ринку Тьєррі Бретон сподівається, що ця пропозиція буде затверджена до кінця червня.
«Коли справа доходить до оборони, наша промисловість має перейти до режиму воєнної економіки. Я впевнений, що впродовж 12 місяців ми зможемо збільшити нашу виробничу потужність до мільйона снарядів на рік у Європі. Акт, який ми пропонуємо, є безпрецедентним. Він спрямований на пряму підтримку нашої оборонної промисловості для потреб України та нашої власної безпеки», — сказав єврокомісар із внутрішнього ринку Тьєррі Бретон 2 травня.
Україна використовує тисячі снарядів на день і повідомляє, що через брак боєприпасів її військам доводиться обмежувати їхнє використання.