Число жертв російського ракетного удару по Кривому Рогу зросло до п’яти – ОВА
Число жертв у Кривому Розі через ракетний удар 12 березня зросло до п’яти, повідомив у телеграмі 13 березня голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Під завалами потрощеного будинку у Кривому Розі виявили тіло чоловіка», – вказано у повідомленні.
Сьогодні вранці місцевий політик Олександр Влікул повідомив, що унаслідок ракетної атаки в лікарні померла жінка 47 років. Він також зазначав, що у медичному закладі перебувають шестеро тяжко поранених людей, серед них двоє дітей.
Голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак раніше повідомляв, що серед тяжкопоранених є чотирирічний хлопчик.
«Найменшим постраждалим від російського терору немає й року. Це двомісячний хлопчик та 11-місячна дівчинка. Загалом поранених 44. Госпіталізовані понад два десятки людей. Решта лікуватиметься амбулаторно», – вказав голова ОВА.
Пізно ввечері 12 березня в Кривому Розі завершили пошуково-рятувальну операцію на місці російського ракетного удару. Одразу після цього влада повідомляла про трьох загиблих і десятки поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Снаряди з чеської ініціативи почнуть надходити на фронт «в осяжному майбутньому» – голова МЗС
Цього тижня плануються зустрічі з представниками Чехії, на яких вони представлять план поставок боєприпасів – про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на пресконференції з молдовським колегою Міхаєм Попшоєм 13 березня.
«Ми готові до повного співробітництва й сприяння. За попередніми сигналами, які ми отримали, наші хлопці на фронті відчують збільшення постачання снарядів уже в осяжному майбутньому. Тобто це не займе багато місяців. Але чеська ініціатива розрахована на реалізацію протягом усього року. Тобто перші снаряди почнуть надходити, скажемо так, в осяжній перспективі. А потім протягом року будуть надходити далі нові партії», – розповів він.
Водночас є інші ініціативи з постачання боєприпасів, сказав Кулеба. Зокрема, одну з них обговорили на зустрічі голів МЗС Франції, країн Балтії та України у Вільнюсі, і він «закликав вже сьогодні почати збирати гроші на неї також».
«Кожен політик в Європі має пам’ятати: це не працює так, що ми зібрали кошти на чеську ініціативу, видихнули й сказали: ну, ми все зробили, все нормально. Чеська ініціатива – це добре, але недостатньо», – заявив міністр.
За його словами, Україна та її партнери мають шукати фінансові ресурси для інших ініціатив після закриття збору на боєприпаси від Чехії. Він припустив, що, якщо цього року вдасться реалізувати ще два проєкти, подібні до чеського, то «російські окупанти в Україні відчуватимуть набагато більш суттєві проблеми на фронті».
«Тому ми зараз вже всім подякували за чеську ініціативу: «Молодці, відкладаємо, ініціатива працює», а тепер треба пробивати фінансування для реалізації інших подібних ініціатив, і ми цим уже займаємося», – додав він.
Під час Мюнхенської конференції з безпеки президент Чехії Петр Павел повідомив, що знайшов для України 800 тисяч снарядів, які можна придбати та доставити в Україну протягом кількох тижнів, «аби лише були кошти». За оцінками видання Financial Times, Прага прагнула зібрати півтора мільярда доларів, щоб оплатити ці боєприпаси.
До ініціативи долучилися близько 15 країн, в тому числі й Канада, Данія та Франція.
Не пройшло й місяця як чеський прем’єр Петр Фіала повідомив, що Чехії і її партнерам вдалося зібрати кошти для закупівлі першої партії в 300 тисяч артилерійських боєприпасів для України.
У Міноборони повідомили про співпрацю із DeepState
У Міністерстві оборони України 13 березня повідомили про підписання меморандуму щодо співпраці з аналітичним проєктом DeepStateUA, вказано на сайті відомства.
«Ціль меморандуму – забезпечити обмін даними між міністерством та ГО «Діпстейт», щоб посилити Збройні сили України актуальною інформацією», – йдеться у повідомленні.
Заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко зазначила, що співпраця з DeepStateUA дозволить «швидко і ефективно накопичувати та обробляти необхідні дані перебігу воєнних дій».
У DeepState зауважили, що мапою користуються різні служби та військові у своїй роботі, а тому команда «плідно працює задля перемоги», наголошено у телеграмі проєкту.
DeepStateUA – це аналітичний проєкт, що висвітлює інформацію щодо перебігу російсько-української війни за допомогою інтерактивної онлайн мапи бойових дій. DeepStateMap.Live дає можливість стежити за змінами лінії фронту та перебігом воєнних дій – і містить позначки щодо статусу різних територій: окуповані, звільнені, щойно звільнені чи сірі зони.
«Пекло, що може спіткати всю Європу»: оскароносна стрічка про Маріуполь – сигнал західному глядачу?
Український документальний фільм «20 днів у Маріуполі» здобув головну нагороду у світі кіно – премію «Оскар» – як це сприймають герої стрічки, самі маріупольці? В яких умовах працювала у Маріуполі знімальна група і як вдалося вивезти відеоматеріал? Як сприйняла стрічку західна аудиторія і чому нагородження української команди вирізали зі скороченої версії церемонії «Оскар», читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Український правозахисник Буткевич: визнав провину під загрозою допитів
Верховний суд Росії залишив вирок українському правозахиснику Максиму Буткевичу без змін, він засуджений до 13 років колонії, передає видання «Медіазона» із зали суду 13 березня.
На засіданні суду Буткевич розповів, що визнав провину під загрозою тортур. «З одного боку, мені було сказано, що якщо я погоджуся, то після засудження мене в стислі терміни поміняють на засудженого військовополоненого ЗС РФ. Серед інших аргументів мені було пояснено, що в разі відмови я буду підданий різним методам фізичного впливу. Деякі (методи) мені було продемонстровано», – сказав Буткевич.
Правозахисник, який вступив до лав ЗСУ після повномасштабного російського вторгнення в Україну, потрапив у полон і був засуджений у березні 2023 року. Суд визнав його винним у стрільбі з гранатомета по житловому будинку в Сєвєродонецьку Луганської області. Видання «Ґрати» повідомляло, що Буткевич у момент обстрілу перебував у Києві, а до зони бойових дій прибув лише через 10 днів.
Під час касації 13 березня адвокат Буткевича попросив долучити до справи білінг телефона правозахисника та опитування громадянки Франції. Обидва документи доводять, що Буткевич у момент дій, які йому інкримінують, перебував у Києві. Суд відмовився долучити їх до справи, оскільки це «не в його компетенції».
Адвокат зазначив, що суд визнав Буткевича винним лише на підставі його самообмови, ніяких інших експертиз та доказів у справі немає.
Правозахисна організація Amnesty International вважає звинувачення проти Буткевича сфабрикованими та повʼязує їх із бажанням російської влади помститися йому за громадянську позицію та правозахисну діяльність.
Кулеба «скоординував дії» із головою МЗС Молдови для затвердження рамки переговорів щодо вступу в ЄС
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба провів у Києві зустріч із молдовським колегою Міхаєм Попшоєм 13 березня.
На спільній пресконференції Кулеба розповів, що сторони говорили про безпекову ситуацію в регіоні та спільний шлях до Євросоюзу.
Голова МЗС запевнив Попшоя та громадян Молдови, що «Україна буде захищати не лише свою свободу й незалежність, але й мир та спокій Молдови»:
«Україна зацікавлена в сильній, демократичній, проєвропейській Молдові, і Молдова зацікавлена в такій самій Україні. Разом ми можемо один одному допомогти».
Кулеба також згадав про переговорну рамку для обох країн, яку напередодні представила Європейська комісія.
Читайте також: Єврокомісія оцінює, скільки кроків України на шляху до ЄС вважати завершеними
«Ми скоординували наші подальші дії для того, щоб рішення про затвердження цієї рамки і фактичний початок переговорів відбулися в заплановані терміни і ми вже цього року перейшли до передостанньої фази набуття членства в ЄС, це саме переговори про вступ», – сказав він.
Також Кулеба розповів про плани розвивати співробітництво в трикутнику України, Молдови та Румунії. Серед тем взаємодії, за його словами, буде торгівля, розвиток інфраструктури, безпекове співробітництво і боротьба з російською дезінформацією.
Міністр закордонних справ Попшой висловив вдячність громадянам України «за мир і стабільність, які ми маємо в республіці Молдова».
«Ми продовжимо надавати всю можливу допомогу, попри наші скромні ресурси», – запевнив він.
У січні міністр закордонних справ Дмитро Кулеба провів розмову з новим головою МЗС Молдови в січні, запросивши його до України. Попшой обійняв посаду віце-прем’єра та міністра закордонних справ Молдови 29 січня.
Путін заявив про технічну готовність Росії до ядерної війни
Росія з військово-технічного боку готова до ядерної війни, проте вона не мала наміру застосовувати ядерну зброю в ході конфлікту в Україні, заявив президент Володимир Путін в інтервʼю голові агентства «РИА Новости» Дмитру Кисельову. Інтервʼю, взяте 12 березня, опубліковане 13 березня на сайті Кремля.
Кисельов запитав про готовність до ядерної війни, пославшись на радикального консервативного філософа Олександра Дугіна, який прямо закликає до неї готуватися. Путін ніяк не прокоментував погляди Дугіна, але сказав, що російська армія до такої війни готова, а ядерні сили перебувають у стані підвищеної боєздатності. Путін також назвав російську ядерну тріаду сучаснішою, ніж у США.
При цьому російський президент цього разу не став говорити про можливість завдавання ядерного удару першим, зазначивши, що Росія готова, якщо ядерну війну «розвʼяжуть» США. Він також фактично відкинув можливість ядерних випробувань у Росії, якщо їх не стануть проводити Сполучені Штати.
Кисельов запитав, чи існували плани застосування в Україні тактичної ядерної зброї восени 2022 року на тлі невдач російської армії. Про те, що у США цього побоювалися, повідомляли американські ЗМІ з посиланням на джерела в адміністрації. Путін відповів, що «необхідності не було такої ніколи», оскільки фронт, за його словами, не розвалювався, а російські війська за планом пішли з Херсона. Чи були б такі плани, якби фронт розвалювався, він не сказав, але послався на ядерну доктрину, де йдеться про те, що ядерна зброя може бути застосована при загрозі існуванню держави. Низка російських представників, зокрема колишній президент Дмитро Медведєв, трактують як таку загрозу, наприклад, втрату контролю над анексованим Кримом.
Путін знову сказав, що Росія «готова до переговорів» про завершення війни в Україні, однак, за словами Путіна, на переговорах має враховуватися «ситуація на землі» (тобто, очевидно, поточна лінія фронту), а також мають обговорюватися деякі гарантії безпеки Росії. «Зараз вести переговори лише тому, що у них патрони закінчуються, це якось безглуздо з нашого боку», – сказав Путін.
Російський лідер прямо не сказав про наступні цілі війни в Україні, проте у відповідь на твердження Кисельова про те, що «Одеса – російське місто» та «на цьому напрямку є велика надія», сказав: «Звичайно».
Інтервʼю вийшло за два дні до офіційного початку голосування під час виборів президента Росії. Путін балотується на пʼятий термін. Його перемогу багато коментаторів вважають практично вирішеною. Незалежні експерти та спостерігачі називають вибори в Росії несправедливими та нечесними. До нинішніх виборів не було допущено жодного кандидата, який виступає з антивоєнною позицією або прямо критикував Путіна.
Митниця попереджає про блокування пункту «Корчова – Краковець» на польському кордоні
Зранку 13 березня планувалися акції протесту й блокування руху вантіжвок перед пунктом пропуску «Корчова – Краківець» – про це повідомила Державна митна служба України в середу з посиланням на польську сторону.
«Зокрема, йдеться про: блокування представниками польських аграріїв і перевізників автодороги, по якій рухаються вантажівки на виїзд з Республіки Польща та вʼїзд в Україну, на відстані до 1 км до пункту пропуску», – попереджає митниця.
Також «представники польських фермерів» планують блокувати автомагістраль А4 на відстані до 500 метрів до пункту пропуску. Митна служба зазначає, що цьому місці раніше блокування не здійснювалося.
Планується, що пасажирські легкові автомобілі та автобуси будуть рухатися в обидва боки безперешкодно.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва. За час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.
Акції фермерів зі схожими вимогами також тривають в інших країнах Європи.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що питання деблокування кордону з Польщею має бути вирішене до 28 березня, інакше Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.
«Воюємо з усім, що фінансує війну» – Єрмак після ударів дронів по російських НПЗ
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак 13 березня виступив із коментарем щодо розвитку подій у російсько-українській війні.
«Ми воюємо з усім, що фінансує російську армію та війну. А Росія воює з цивільними та багатоповерхівками», – написав чиновник у телеграм-каналі, не надавши додаткових подробиць.
В оприлюднених раніше 13 березня цитатах із інтервʼю російським державним ЗМІ президент РФ Володимир Путін поклав на Україну відповідальність за атаки по території РФ і висловив переконання, що такі дії мають на меті «завадити нормальному процесу волевиявлення громадян». «Головна мета, я в цьому не сумніваюся, полягає в тому, щоб якщо не зірвати президентські вибори в Росії, то хоч якось завадити нормальному процесу волевиявлення громадян», – вважає Путін.
Зранку 13 березня дрони спричинили пожежу на нафтопереробному заводі в російському місті Рязань і атакували ще в кількох регіонах РФ.
Упродовж останніх тижнів у Росії значно зросло число повітряних атак із застосуванням безпілотників, цілями таких нападів найчастіше є нафтобази, нафтопереробні заводи, а також підприємства, які прямо або опосередковано причетні до виробництва зброї.
Унаслідок російських повітряних атак, здійснених 12 і 13 березня, в Кривому Розі, Мирнограді на Донеччині та Сумах пошкоджені багатоповерхівки, кілька людей загинули, десятки зазнали поранень.
Нафтопереробні потужності Росії скоротилися через численні удари українських безпілотних літальних апаратів по нафтопереробних заводах по всій Росії, заявила в своєму огляді 9 березня розвідка Великої Британії.
СБУ атакувала три нафтопереробних заводи у Росії – джерело
Служба безпеки України атакувала дронами три нафтопереробних заводи в Росії – про це повідомило джерело Радіо Свобода в правоохоронних органах 13 березня.
Йдеться про НПЗ у Рязані, Кстово в Нижньогородській області та Кірішах у Ленінградській області. Вони входять до п’ятірки найбільших нафтопереробних заводів у Росії.
Джерело підтвердило, що ці атаки є продовженням низки спецоперацій по російських НПЗ, які раніше розпочала СБУ:
«Ми системно реалізуємо детально прораховану стратегію по зменшенню економічного потенціалу РФ. Наше завдання – позбавити ворога ресурсів і зменшити потік нафтових грошей та палива, які РФ направляє безпосередньо на війну, на вбивства наших громадян».
Крім того, співрозмовник Радіо Свобода підтвердив, що СБУ разом з іншими частинами Сил оборони атакувала дронами авіабазу Військово-повітряних сил РФ у Бутурлинівці та військовий аеродром у Воронежі.
Губернатор Воронезької області Олександр Гусєв раніше заявив про «небезпеку атаки БПЛА», зокрема, в Бутурлинівці, де розташована авіабаза.
У російському обласному центрі Рязань зранку 13 березня спалахнула пожежа на нафтопереробному заводі компанії «Роснєфть», повідомили місцеві телеграм-канали. Сьогодні ж голова Ленінградської області Олександр Дрозденко також заявив про нібито збиття безпілотника на підльоті до нафтопереробного заводу в Кірішах. За його твердженням, виробництво працює в штатному режимі.
Напередодні вранці про пожежу на місцевому НПЗ повідомив губернатор Нижньогородської області Гліб Нікітін.
Прокудін: з окупованих територій вивезли матір з чотирма дітьми й підлітка
З окупованої частини України виїхали п’ятеро дітей, заявив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 13 березня.
«Вдалося повернути матір з чотирма дітьми, вік яких від семи до 12 років. Велика родина довго не могла самостійно виїхати. Але коли для них створили належні умови, то сім’я одразу погодилися», – заявив він.
Крім того, на вільну територію України вдалося повернути 17-річного хлопця, додав Прокудін:
«Хлопець не захотів отримувати російський паспорт, тому змушений був ховатися від так званої окупаційної влади».
За даними голови області, з початку 2024 року з окупованої частини Херсонщини на підконтрольні Україні території вдалося повернути 35 дітей.
Днями голова області повідомив про вивезення з окупованих територій групи цивільних, серед яких було п’ятеро дітей.
В Україні через збройну агресію РФ загинули 535 дітей – ОГП
Через збройну агресію Росії в Україні загинули 533 дітей, зазнали поранень 1254 дитини, повідомила 13 березня пресслужба Офісу генерального прокурора України.
«Найбільше постраждало дітей у таких областях: Донецькій – 524, Харківській – 338, Херсонській – 149, Київській – 130, Дніпропетровській – 122, Миколаївській – 101, Запорізькій – 100, Чернігівській – 72, Луганській – 67», – зазначається у повідомленні.
У прокуратурі вказали, що впродовж доби 12 березня внаслідок ракетного обстрілу Кривого Рогу Дніпропетровської області постраждали 10 дітей віком від двох місяців до 17 років, а внаслідок російського удару керованою авіабомбою по Великій Писарівці Сумської області травмовано семирічного хлопчика і восьмирічну дівчинку.
Білий дім оголосив новий пакет допомоги Україні на 300 мільйонів доларів. Де взяли кошти?
Білий дім оголосив про новий пакет військової допомоги для України на суму 300 мільйонів доларів, заявив радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван на брифінгу 12 березня.
Це перший пакет озброєнь від США у цьому році. Востаннє таке оголошення було наприкінці грудня минулого року.
Влада Росії заявляє про відсутність «диверсантів» у Бєлгородській області та «атаку дронів»
Внаслідок обстрілів Бєлгородської області нібито загинув «учасник територіальної самооборони», заявив увечері 12 березня губернатор області В’ячеслав Гладков.
Він додав, що на території області «противника немає».
Міністерство оборони Росії раніше заявило, що російськими військовими і пограничниками раніше нібито вбиті 234 «українських диверсанти», які у вівторок організували прорив у Бєлгородській і Курській областях за підтримки танків і іншої бронетехніки. Також у російському Міноборони заявили, що військовослужбовці РФ не допустили «порушених державних кордонів».
Губернатор Курської області Роман Старовой заявив також про відбиття «спроб українських терористів» увійти до селища Тьоткіно. Напередодні учасники російського угруповання «Свобода Росії» заявляли про контроль над цим населеним пунктом.
Російські державні агентства ТАСС та «РИА Новости» заявляли вранці 13 березня про знищення групи безпілотників над Воронезькою, Бєлгородською та Ростовською областями. Зокрема, ТАСС заявило про «атаку БПЛА на Бєлгород».
Агентство спершу оприлюднило повідомлення з посиланням на оперативні служби Бєлгородської області про нібито атаку «безпілотника ЗСУ» на будівлю Федеральної служби безпеки. За даними агентства, ніхто не постраждав, удар вибив вікна та пошкодив фасад будівлі. Згодом ТАСС видалило повідомлення.
Наразі на сайті агентства йдеться про влучання в «багатоквартирний будинок», без постраждалих.
Українська сторона не коментувала повідомлення про атаку дронів наразі.
12 березня представники легіону «Свобода Росії», «Російського добровольчого корпусу» (РДК) та «Сибірського батальйону» заявили про проведення спільної військової операції на територіях Курської та Бєлгородської областей.
Читайте також: У російській Рязані ударний дрон влучив у нафтопереробний завод, спалахнула пожежа
«Раніше ми говорили, що повалити злочинний диктаторський режим у РФ мирно не вийде. Його можна усунути лише зі зброєю в руках. Цієї ночі ми почали виконання обіцянки. Тривають запеклі бої на території РФ», – йдеться у повідомленні «Сибірського батальйону».
Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов розповів в ефірі Радіо Свобода (програма Свобода.Ранок), що формування легіону «Свобода Росії», «Російського добровольчого корпусу» та «Сибірського батальйону» «діють у складі сил безпеки і оборони, допомагаючи звільняти Україну від російських загарбників», але водночас є громадянами Росії і «у себе вдома мають право робити все, що вважають за потрібне».
Також вранці 12 березня російські інформагенції та телеграм-канали повідомили про масовану атаку дронів на сім російських регіонів: Бєлгород, Курськ, Воронеж, Орел, Московська, Тульська і Нижньогородська області. Зокрема, у місті Кстово Нижньогородської області дрон влучив у нафтобазу Лукойл, там здійнялася пожежа.
Під час війни неможливо оперативно перевірити інформацію, яку розповсюджують навіть офіційні представники сторін конфлікту.
Китай випереджає Росію та США в розробці гіперзвукової зброї – Пентагон
Китай значно випереджає Росію та Сполучені Штати в галузі створення гіперзвукової зброї, заявив 12 березня на слуханнях у Конгресі один із керівників розвідувального управління Міністерства оборони США (DIA).
За даними DIA, Китай зосередив найбільший арсенал гіперзвукової зброї, здатної нести як ядерні, так і звичайні боєголовки. Найбільш ефективною американські експерти називають ракету DF-17, прийняту на озброєння у 2020 році і здатну вражати обʼєкти на відстані до 1600 кілометрів. У 2021 році під час випробувань китайська ракета з гіперзвуковим бойовим блоком облетіла земну кулю.
Росія, як заявили представники Пентагону, має в своєму розпорядженні три типи гіперзвукової зброї, яка вже застосовувалася для ударів по Україні.
«У той час, як Китай та Росія провели численні успішні випробування гіперзвукової зброї, і, судячи з усього, поставили системи на бойове чергування, Китай випереджає Росію і за кількістю таких систем та за інфраструктурою, необхідною для їхньої підтримки», – наголосив на слуханнях провідний науковий співробітник DIA Пол Фрейстлер.
За його словами, протягом останніх двадцяти років Китай активно займався дослідженнями, створенням та випробуваннями такого типу зброї. З 2014 року Пекін випробовує міжконтинентальні ракети з гіперзвуковими бойовими блоками. Він також працює над гіперзвуковими двигунами.
Сполучені Штати активізують свою програму створення гіперзвукової зброї, в рамках якої розробляються ракети наземного, повітряного та морського базування. Проте, як заявили на слуханнях американські представники, США відстають від Китаю та Росії в цій галузі. Причому США не планують оснащувати гіперзвукові ракети ядерними боєголовками, вважаючи, що нинішнього американського ядерного арсеналу достатньо, щоб бути засобом стримування потенційного агресора.
Російські війська влучили в багатоповерхівку на Донеччині, двоє людей загинули – ОВА
Російська армія обстріляла Мирноград, поціливши в багатоповерхівку, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін вранці 13 березня.
За його словами, російські війська скинули авіабомбу «Гром-Е1» на місто близько 23 години напередодні.
«Дві людини загинули і п’ятеро поранено внаслідок нічного обстрілу Мирнограда. Крім того, рятувальники зуміли витягнути з-під завалів 13-річну дівчинку – вона не отримала фізичних травм», – йдеться в повідомленні.
Загалом удар пошкодив чотири будинки. Один із поранених перебуває в тяжкому стані, троє — у стані середньої тяжкості.
Філашкін зазначив, що пошукова операція на місці удару завершена.
Загалом, за даними голови ОВА, за попередню добу 11 жителів області зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Співзасновник російської IT-компанії «Яндекс» Аркадій Волож виключений зі списку санкцій Європейського союзу. Відповідні зміни списку опубліковані в Журналі Євросоюзу.
Крім Воложа, зі списку санкцій виключені колишній віцепрезидент АФК «Система» Сергій Мндоянц та громадянин Словаччини Йозеф Гамблек, який очолює європейську філію заснованого в Росії мотоклубу «Нічні вовки».
Аркадій Волож потрапив під європейські санкції через повномасштабне російське вторгнення в Україну в червні 2022 року. Після цього Волож залишив керівні посади в «Яндексі» та міжнародних дочірніх структурах групи.
У серпні 2023 року Волож уперше з початку війни виступив проти дій російських військ в Україні, назвавши вторгнення «варварським». Згодом бізнесмен попросив Євросоюз зняти з нього санкції.
«Яндекс» станом на середину березня перебуває в процесі продажу російської частини компанії. Передбачається, що контроль над російським «Яндексом» отримає консорціум інвесторів із РФ, а в нідерландській компанії його розділять Аркадій Волож та іноземні акціонери, серед яких до війни були найбільші західні фонди.
Податки в обмін на мобілізацію? Рязань: горить нафтозавод. Що з походом на Бєлгород?
- У Кривому Розі завершилася рятувальна операція. Влада каже про десятки поранених, серед яких 12 дітей, і четверо загиблих. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росії буде завдано «втрат у відповідь». Розкажемо про наслідки російського ракетного удару по місту.
- «Ночуємо у рідних краях». Учасники російських батальйонів, що воюють за Україну, заявили, що досі перебувають на території Росії. Де саме зараз легіон «Свобода Росії», РДК та «Сибірський батальйон»? Яка мета їхнього походу?
- У парламенті планують зареєструвати законопроєкт про «економічне бронювання» від мобілізації. Які плани мають депутати? Скільки це може коштувати? Чи означає це, що можна «відкупитися» від мобілізації?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
«Зірвати президентські вибори в Росії» – Путін про мету ударів по інфраструктурі РФ
Президент Росії Володимир Путін покладає на Україну відповідальність за повітряні атаки по території РФ і вважає, що такі дії мають на меті «завадити нормальному процесу волевиявлення громадян». Про це російський лідер заявив в інтервʼю російським державним ЗМІ, цитати з якого оприлюднені зранку 13 березня.
«Головна мета, я в цьому не сумніваюся, полягає в тому, щоб якщо не зірвати президентські вибори в Росії, то хоч якось завадити нормальному процесу волевиявлення громадян. Друге – це інформаційний ефект», – вважає Путін.
Він також припускає, що повітряні удари мають на меті отримати аргументи в потенційних переговорах. «Якщо хоч щось вдасться, отримати якийсь шанс, якийсь аргумент, якийсь козир у можливому майбутньому переговорному процесі: ну ми вам повернемо це, а ви нам поверніть це», – говорить російський лідер.
Упродовж останніх тижнів у Росії значно зросло число повітряних атак із застосуванням безпілотників, цілями таких нападів найчастіше є нафтобази, нафтопереробні заводи, а також підприємства, які прямо або опосередковано причетні до виробництва зброї.
Українська влада жодного разу прямо не визнавала свою відповідальність за такі удари.
Нафтопереробні потужності Росії скоротилися через численні удари українських безпілотних літальних апаратів по нафтопереробних заводах по всій Росії, заявила в своєму огляді 9 березня розвідка Великої Британії.
РФ за добу втратила 32 артсистеми, 20 бронемашин і майже тисячу солдатів – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 426870 своїх військових, 980 – за останню добу, повідомляє 13 березня Генеральний штаб Збройних сил України.
Генштаб також навів дані про втрати Росією військової техніки:
- танків ‒ 6752 (+5 – за останню добу)
- бойових броньованих машин ‒ 12921 (+20)
- артилерійських систем – 10554 (+32)
- РСЗВ – 1017 (+1)
- засобів ППО ‒ 715 (+2)
- літаків – 347
- гелікоптерів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 8205 (+22)
- крилатих ракет ‒ 1919 (+1)
- кораблів /катерів ‒ 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки й автоцистерн – 13932 (+62)
- спеціальної техніки ‒ 1699 (+8).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. 25 лютого президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових.