Російський Бєлгород опинився під обстрілом, є загиблий і поранені
Зранку 14 березня російський обласний центр Бєлгород опинився під обстрілом, є щонайменше один загиблий і кілька поранених, повідомив губернатор регіону Вʼячеслав Гладков.
За його словами, над Бєлгородом і Бєлгородським районом «спрацювала система ППО, збито вісім повітряних цілей на підльоті до міста».
«За попередніми даними, внаслідок прильоту в легковий автомобіль загинув водій. Також на лінію швидкої допомоги надійшло звернення про двох постраждалих жінок та одного чоловіка. Бригади швидкої допомоги виїхали на місце. У місті Бєлгороді є пошкодження у двох приватних домоволодіннях та на території одного із закладів охорони здоровʼя – пробито покрівлю та пошкоджено пʼятий та шостий поверхи будівлі», – написав Гладков у телеграм-каналі.
Упродовж кількох останніх місяців із Бєлгородської області регулярно надходять повідомлення про обстріли, в яких російська влада звинувачує Україну. Саме з території Бєлгородської області російська армія вже понад два роки обстрілює Харків та Харківську область. Останній із таких обстрілів стався вночі 14 березня, представники місцевої влади повідомили, що жертв вдалося уникнути.
Мазепа і Виговський. В Туреччині будують уже другий корвет для України
Туреччина збудувала один корвет для українського флоту, а другий зараз будується. Верфі відвідав президент України Володимир Зеленський під час візиту до Стамбулу. Цим корветам дали імена українських гетьманів Івана Мазепи та Івана Виговського. Що це за кораблі? І скільки їх потрібно Україні? А також чи варто – навіть в разі готовності – переводити ці корвети в Україну до завершення війни?
На фронті відбулося 79 бойових зіткнень за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 13 березня на фронті відбулося 79 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Як ідеться в ранковому зведенні, найбільше атак сили РФ здійснили на Новопавлівському (29), Авдіївському (20) та Лиманському (11) напрямках.
«Загалом ворог завдав два ракетних та 64 авіаційних удари, здійснив 93 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Унаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Вночі російські окупанти вчергове атакували Україну, застосувавши 36 БпЛА типу Shahed. Силами та засобами протиповітряної оборони України 22 цих ударних БпЛА було знищено», – вказано в повідомленні.
За даними Генштабу, впродовж минулої доби українська авіація завдала ударів по семи районах зосередження особового складу противника, а підрозділи ракетних військ уразили два таких райони.
Сили РФ уночі атакували Суми, Шостку, Тростянець і Білопілля – ОВА
Уночі 14 березня російські військові атакували безпілотними літальними апаратами типу «шахед» цивільну інфраструктуру Сум, Шостки, Тростянця та Білопілля, повідомила зранку обласна військова адміністрація.
«Також було здійснено ракетні удари по Шостці та Тростянцю. На місцях прильотів працюють аварійно-рятувальні служби. Наслідки ударів уточнюються», – вказано в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Головні гравці». Історії українських добровольців, які віддали життя, зупиняючи Росію
14 березня – День українського добровольця. Артем Мураховський і Олександр Іванченко з Дніпра та Володимир Гунько з Києва добровільно взяли до рук зброю, щоб захистити своїх рідних, свою країну. Усі троє мали вищу освіту, справу, яка подобалася, і багато планів та мрій.
У кожного з них – своя історія життя, але усі троє загинули, відбиваючи російські атаки на найбільш «гарячому» Донецькому напрямку – під Авдіївкою, Бахмутом на Великою Новосілкою.
Радіо Свобода розпитало рідних та близьких добровольців про те, якими вони були в мирному житті, чому пішли на фронт, про їхню загибель і вшанування пам’яті.
Російські війська можуть скористатися браком снарядів у ЗСУ – ISW
Російські війська можуть скористатися дефіцитом боєприпасів та військового обладнання, спричиненими затримками допомоги Україні з боку США, вважають фахівці Інституту вивчення війни (ISW).
За даними експертів, прорив може статися за умови, якщо поставки зброї українським військовим і надалі скорочуватимуться. Фахівці ISW зазначають, що збереження Росією ініціативи на всьому театрі бойових дій дозволяє російському військовому командуванню на власний розсуд збільшувати або зменшувати інтенсивність операцій на будь-якій ділянці лінії фронту.
Німецьке видання Der Spiegel опублікувало 12 березня інтервʼю з неназваними українськими командирами, які заявили, що майже всі українські частини і зʼєднання потерпають від дефіциту боєприпасів і військового обладнання. Видання твердить, що українські підрозділи можуть утримувати свої нинішні позиції лише тому, що російські війська не «атакують на повну силу».
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський попередив, що існує загроза просування російських підрозділів углиб українських формувань на певних ділянках фронту.
Наприкінці лютого Bloomberg з посиланням на свої джерела писав, що українські чиновники стурбовані тим, що російський наступ може набрати значних обертів до літа, якщо їхні союзники не збільшать постачання боєприпасів.
Попри це, президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна у 2024 році планує не лише оборонятися, але й готувати новий контрнаступ.
Харків атакували «шахеди» і С-300, є «незначні пошкодження кількох будівель» – влада
Харків уночі 14 березня зазнав атаки із застосуванням ударних безпілотників типу «шахед» та ракет С-300, повідомили міський голова Ігор Терехов та голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«Окупанти завдали удар ракетою С-300 по Шевченківському району Харкова. На цю хвилину – без постраждалих. Є пошкодження нежитлових цивільних приміщень. Огляд місця профільними службами триває», – написав Синєгубов у телеграм-каналі близько 6:00.
Раніше Терехов проінформував про наслідки удару «шахеда»: «Він упав у середмісті в районі приватних будинків. На щастя, без постраждалих».
О 6:23 міський голова уточнив, що «другий за ранок «приліт» стався в лісосмузі міста поряд із нежитловими приміщеннями», зафіксовані «незначні пошкодження кількох будівель».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Повітряні сили: Росія знову запустила «шахеди» по території України
У ніч проти 14 березня російські військові вкотре запустили групи ударних безпілотників «Шахед» на півдні України, йдеться в повідомленні Повітряних сил ЗСУ у телеграмі.
За інформацією українських військових, «шахеди» рухаються через Миколаївщину курсом на Кіровоградську область.
На півночі військові також зафіксували «значну активність» російської тактичної авіації. Є загроза застосування авіаційних засобів ураження, попередили у ЗСУ.
О 1.27 Повітряні сили повідомили, що безпілотники продовжують рух через Кіровоградську область у північному напрямку.
Окрім цього, військові зафіксували нову групу БпЛА з півдня. Вони летять через Херсонщину в напрямку Миколаївщини.
О 1.34 у Дніпропетровській області було оголошено повітряну тривогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російський човен намагався переплисти Дніпро і висадитися у Херсоні – ОК «Південь»
У ніч проти 13 березня було зірвано розвідувальну місію російських військових, які на човні спробували переплисти Дніпро та висадитися на правому березі в районі Антонівського мосту в Херсоні, йдеться в повідомленні Сил оборони Півдня України у телеграмі.
«Під щільним вогнем Сил оборони України окупантський човник феєрично повторив долю російського флоту – втративши чверть своєї спроможності та наповненості, ретирувався до лівого берега знов», – кажуть українські військові.
У Силах оборони запевнили, що надійно тримають оборону правого берега».
- Командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Павлюк 6 березня заявив, що Україна намагатиметься перехопити ініціативу у 2024 році. За його словами, українські війська зосереджені на стабілізації лінії фронту.
- Наприкінці лютого Bloomberg з посиланням на свої джерела писав, що українські чиновники стурбовані тим, що російський наступ може набрати значних обертів до літа, якщо їхні союзники не збільшать постачання боєприпасів.
- Попри це, президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна у 2024 році планує не лише оборонятися, але й готувати новий контрнаступ.
«Питання вирішиться протягом кількох тижнів»: голова комітету Сейму Польщі щодо блокування кордону
Ситуація з блокуванням польськими фермерами кордону з Україною буде вирішена протягом «кількох тижнів», зазначив комітету закордонних справ Сейму Польщі Павел Коваль в інтерв’ю «Українському радіо».
«Проблема з фермерами і проблема із захистом певних сегментів сільськогосподарського виробництва, тобто, просто кажучи, пшениці, кукурудзи, малини, буде вирішена. Потрібно кілька тижнів переговорів. Пошук рішення не є чимось новим. Я думаю, що протягом кількох тижнів це буде. І польський уряд, і український уряд повинні порозумітися, знайти рішення, щоб могли продавати українські товари, але також захистити кілька секторів польського виробництва», – сказав він.
Коваль наголосив, що «справа непроста, але вона буде вирішена».
«В історії Європейського Союзу вже були десятки, сотні таких криз, коли через відкриття ринку треба було захистити якісь сектори виробництва в якійсь країні. І ЄС знає способи, як це зробити. Про все це треба домовлятися. Ось і все», – сказав голова комітету закордонних справ Сейму Польщі.
Він також закликав «не ототожнювати протести в Євросоюзі з Україною». За словами Коваля, «протести фермерів стосуються фундаментальної проблеми, яка не має прямого стосунку до України».
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокують всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва. За час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.
Акції фермерів зі схожими вимогами також тривають в інших країнах Європи.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що питання деблокування кордону з Польщею має бути вирішене до 28 березня, інакше Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.
Зросла кількість постраждалих через атаку по багатоповерхівці в Сумах – влада
Станом на вечір 13 березня збільшилась кількість постраждалих від російського удару «шахедом» по багатоповерхівці у Сумах, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
«Працівники ДСНС врятували 10 жителів будинку (5 деблоковано). 12 людей отримали травми різного ступеня тяжкості», – кажуть у пресслужбі відомства.
За даними ОВА, кількість загиблих не змінилась – з-під завалів багатоповерхівки деблокували тіла двох чоловіків.
Раніше Сумська обласна військова адміністрація повідомила про влучання російського дрона-камікадзе в житловий п'ятиповерховий будинок в обласному центрі. З-під завалів врятували 10 людей, одразу було відомо про вісьмох поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Європарламент продовжив лібералізацію торгівлі для Молдови, щодо України будуть переговори
Депутати Європарламенту схвалили продовження заходів лібералізації торгівлі для Молдови та внесли поправки до пропозиції щодо України щодо посилення гарантій для фермерів ЄС.
Як повідомляється на сайті Європарламенту, депутати посилили гарантії для фермерів ЄС на випадок зростання української продукції, мита та квоти для Молдови тимчасово призупинено ще на рік – до 5 червня 2025 року.
Зазначається, що розпочато переговори з Радою ЄС щодо продовження торговельної підтримки для України.
У Європарламенті зауважують, що законодавство надає Єврокомісії повноваження вживати швидких і будь-яких необхідних заходів, якщо виникнуть значні збої на ринку ЄС або на ринках однієї чи кількох країн ЄС через український імпорт.
Депутати Європарламенту проголосували за внесення змін до пропозиції Єврокомісії щодо включення більш чутливих продуктів і ширшої контрольної дати для розрахунку середніх обсягів.
Як уточнює агенція AFP, європейські законодавці проголосували за обмеження безмитного імпорту українського зерна, який був дозволений після вторгнення Росії, але викликав гостру критику з боку фермерів блоку.
Більшість євродепутатів проголосували за розширення лімітів, які називають «аварійним гальмом», на тлі заяв сільськогосподарських лобі про те, що імпорт несправедливо знижує ціни в ЄС. Зокрема, Польща протестувала проти безмитного імпорту.
Читайте також: Польща проти продовження торгових преференцій для України – аграрний міністр у листі до Єврокомісії
Запропонована парламентом поправка тепер має бути узгоджена з державами-членами ЄС.
7 березня Комітет із питань міжнародної торгівлі Європарламенту схвалив продовження ще на один рік безмитного доступу для українських і молдовських виробників продуктів на ринки ЄС до 5 червня 2025 року.
Заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка повідомив, що перед цим голосуванням до пропозиції Єврокомісії було подано більше 100 правок, які пропонували звузити доступ до ринку ЄС української продукції.
«Причина – вимоги фермерів і прийдешні вибори до Європарламенту. Через активну роботу з державами-членами – і перш за все Польщею, з євроінституціями і євродепутатами вдалося зменшити кількість правок, які голосувалися до двох. І вони не набрали достатніх голосів», – написав Качка у фейсбуці.
Імпортні мита й квоти для української сільськогосподарської продукції були скасовані у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії, яке призвело до зриву поставок через Чорне море.
Попри ці рішення, кілька країн ЄС (Болгарія, Польща, Угорщина і Словаччина) у квітні 2023 року тимчасово заборонили імпорт українського зерна, оскільки країни Центральної та Східної Європи зазнають внутрішнього тиску з вимогою захистити місцевих фермерів.
«Україна здатна захистити себе»: Зеленський провів наради щодо міжнародної роботи
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів 13 березня кілька нарад щодо міжнародної роботи.
«Провів кілька нарад щодо нашої міжнародної роботи. Перше – Євросоюз. Наступні кроки в напрямку повноправного членства. Вчора (12 березня – ред.) Єврокомісія схвалила переговорну рамку. Далі очікуємо рішення європейських лідерів щодо затвердження», – зазначив глава держави у новому відеозверненні.
За його словами, варто зробити «все для початку переговорів уже під час бельгійського головування в першому півріччі цього року».
«Це має бути нашим спільним темпом – і України, і сторони Євросоюзу. Маємо чіткий порядок кроків та, впевнений, можемо досягти результату», – наголосив Зеленський.
Також президент розповів про стратегічну нараду щодо американського напрямку політики.
«Про те, як дати більше правильних імпульсів нашій роботі з партнерами та спільному тиску на російську державу протягом усього цього року. Перемогти тут, в Україні, у цьому протистоянні з російським терором – це питання виживання для демократичних систем, це питання взагалі того, на що здатні демократії. Україна здатна захистити себе – за достатньої підтримки. А захистивши себе, ми зможемо гарантувати, що жоден інший міжнародний злочинець не спокуситься агресією, як Путін (президент Росії Володимир Путін – ред.). Ми можемо захистити життя і мусимо це зробити», – підсумував він.
Озвучена раніше цифра про мобілізацію 500 тисяч людей є загальною оцінкою, яка коригується залежно від розвитку подій на полі бою, ці показники «неможливо задовольнити одразу», йдеться в коментарі Міністерства оборони виданню Financial Times.
При цьому у міністерстві зазначили, що з міркувань безпеки не можуть коментувати точної кількості людей, необхідних для залучення до Сил оборони.
«400-500 тисяч є загальними оцінками, які коригуються, залежно від розвитку подій на театрі бойових дій, та які неможливо задовольнити одразу. Триває процес посилення збройних сил, зокрема, необхідний і для того, щоб мати можливість звільнити з війська тих, хто боронить державу з перших днів повномасштабного вторгнення», – йдеться у коментарі.
У Міноборони додали, що визначення кінцевого терміну служби є «вкрай важливим» – зараз Верховна Рада розглядає законопроєкт, яким запропоновано встановити такий термін на рівні 36 місяців.
Міністерство вважає, що зміни до закону про мобілізацію також дадуть можливість зрозуміти «мобілізаційний потенціал» в державі через вдосконалення процесу військового обліку, створення відповідних цифрових механізмів.
У грудні минулого року президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові на засіданні Ставки Верховного головнокомандувача повідомили про потребу мобілізувати до лав ЗСУ 450–500 тисяч людей.
7 лютого Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію №10449.
Читайте також: Нардеп Івченко назвав головні деталі оновленого законопроєкту про мобілізацію
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізацію
Армія РФ вдвічі збільшила скиди хімічних боєприпасів із Mavic-дронів – Сили оборони
Російські військові, у порівнянні з лютим, удвічі збільшили скиди боєприпасів із хімічною речовиною із Mavic-дронів, зазначив речник Об’єднаного пресцентру Сил оборони ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій в ефірі телемарафону.
«Така практика (використання боєприпасів з хімречовиною – ред.) з боку противника спостерігається день у день. За вчорашню добу зафіксовано п’ять скидів боєприпасів з хімічною речовиною сльозогінно задушливої дії. Загальна кількість таких скидів постійно зростає. Проти минулого місяця їх застосування зросло майже удвічі», – сказав він.
За словами Лиховія, «аби протидіяти Mavic-дронам, з яких скидають хімічні боєприпаси, потрібні засоби радіоелектронної боротьби».
«Протигази здавалися рудиментами Першої світової війни, але, на жаль, у нашої війни ХХІ століття реалії такі, що потрібно захищатися і ними також», – додав він.
ЛЬВІВ – 12 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання в Авдіївці загинув 19-річний боєць Третьої штурмової бригади Назар Янкевич.
17-річний юнак 25 лютого 2022 року вирушив до Києва і по досягненню повноліття долучився до «Азову» і опанував навики артилерійського розвідника. Невдовзі став військовослужбовцем Третьої штурмової бригади. Родом Назар Янкевич з міста Ходорів Львівської області. Радіо Свобода
У кімнаті поруч два шоломи – один з Майдану, який Орислава Янкевич привезла у лютому 2014 року для 9-річного сина, як пам’ятку.
Назар розмалював його у блакитний колір і намалював тризуб. Присвятив цю каску вбитому під час Революції Гідності 19-річному Устимові Голоднюку.
Другий шолом – Назара Янкевича. На ньому слова, які він написав:
«Якщо ти побачив мене лежачого, обличчям до землі – переверни, будь ласка».
Назар Янкевич теж загинув у свої 19 років.
Війська РФ продовжують обстріли прикордоння Сумщини, є загиблий і поранені – ОГП
Через російський обстріл Великописарівської громади на Сумщині загинув 54-річний чоловік, ще дві жінки поранені, повідомляє Офіс генерального прокурора.
За даними слідства, 13 березня близько 14:00 війська РФ з мінометів обстріляли цивільну інфраструктуру Великописарівської громади Охтирського району.
Прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують прикордоння Сумщини. Вранці 13 березня стало відомо про влучання російського дрона-камікадзе в житловий п'ятиповерховий будинок в Сумах. За останніми даними, внаслідок удару загинули 2 людини, 8 постраждалих.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Є декілька країн, які були б готові відправити свою військову силу в Україну прямо зараз» – Кроутер
Олександр Кроутер – колишній спеціальний помічник Верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі та експерт з військово-кібернетичних операцій, радник державних службовців у країнах Східної Європи та Латинської Америки, полковник армії США у відставці.
Кроутер – професор-дослідник Міжнародного університету Флориди, і позаштатний старший науковий співробітник вашингтонського Центру аналізу європейської політики (CEPA).
Олександр Кроутер вважає, що поразка України матиме серйозні наслідки для Європи і світу, і що настав час направити в Україну війська країн Європейського Союзу. Які є аргументи на користь цього? Про це професора Кроутера розпитала Грузинська служба Радіо Свобода.
Генштаб ЗСУ: на Новопавлівському напрямку сили РФ 19 разів намагалися прорвати українську оборону
На Новопавлівському напрямку противник 19 разів намагався прорвати оборону українських військ, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на цій ділянці фронту Сили оборони продовжують стримувати війська РФ в районах Красногорівки, Георгіївки, Новомихайлівки Донецької області.
Також активним залишається Авдіївський напрямок, де українські захисники відбили 14 російських атак в районах населених пунктів Бердичі, Орлівка, Тоненьке, Первомайське Донецької області.
Читайте також: У зоні відповідальності ОСУВ «Таврія» фіксують ще більшу активізацію військ РФ – Лиховій
У Генштабі зазначають. що на Куп’янському напрямку українські військові відбили 4 атаки противника в біля Табаївки та Стельмахівки, на Лиманському – 5 атак біля Тернів та Ямполівки, а на Бахмутському – 3 атаки противника в районах східніше Часового Яру, Богданівки та Кліщіївки, на Оріхівському напрямку противник 5 разів атакував позиції українських захисників в районах Старомайорського Донецької області, західніше Вербового та Роботиного Запорізької області. На останніх двох напрямках противник діяв за підтримки авіації.
На Херсонському напрямку протягом доби противник здійснив дві безуспішні штурмові дії на позиції українських захисників.
Загалом протягом доби на фронті відбулось 70 бойових зіткнень.