На Вінниччині впали чотири «шахеди». Один із них не здетонував – поліція
Поліцейські вибухотехніки обстежили місця падіння чотирьох російських безпілотників – про це повідомила Національна поліція 19 березня.
Як заявили у відомстві, 17 і 18 березня воно отримало чотири звернення про уламки безпілотників у Вінницькому, Гайсинському та Жмеринському районах.
«Один з виявлених дронів, якого знайшли у лісі, був у нездетонованому стані. Уламки трьох «Шахедів», які розлетілись у радіусі 200 метрів від місця падіння, знайшли у полях», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Росія атакувала Україну «шахедами», є влучання на Кіровоградщині – Сили оборони півдня
Внаслідок падіння дронів люди та майно не постраждали. Поліція додає, що після документування подій частини дронів будуть вилучені та знищені.
Армія Росії вночі проти 18 березня здійснила атаку безпілотниками декількома хвилями. Про пошкодження та постраждалих повідомляли, зокрема, на Кіровоградщині, у Хмельницькій області постраждала жінка.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У розвідці Британії прокоментували візит Шойгу до командного пункту Чорноморського флоту РФ у Криму
Розвідка Великої Британії заявляє, що на тлі українських ударів Міністерство оборони Росії змушене активізувати зусилля для збереження свого флоту в Чорному морі.
«Військово-морський флот Росії, швидше за все, вдався до обмеження своїх операцій східною частиною Чорного моря на тлі зростання його втрат і сприйняття загрози. У той час, як Україна продовжує шукати можливості для завдання удару на відстані, Міністерство оборони Росії змушене активізувати зусилля для збереження свого флоту в Чорному морі», – йдеться в повідомленні, опублікованому 19 березня.
У розвідці згадали про поїздку міністра оборони Росії Сергія Шойгу в командний пункт Чорноморського флоту РФ у Криму 17 березня, до якої привів «успіх України у проведенні її асиметричної морської ударної кампанії».
Зустріч у форматі «Рамштайн»: Німеччина обіцяє військову допомогу для України, Естонія – боєприпаси
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус анонсував новий пакет військової допомоги для Києва перед засіданням Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн»), повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Прогрес у напрямку боєприпасів є. З одного боку, завдяки чеській ініціативі, але ми також зможемо оголосити ще один пакет тут сьогодні. Отже, справа просувається інколи маленькими, інколи більшими кроками, але головне – це постійне постачання боєприпасів», – заявив Пісторіус 19 березня на авіабазі Рамштайн у Німеччині.
На запитання кореспондентки Радіо Свобода про прогрес щодо далекобійних ракет Taurus, міністр зауважив, що про це «новин немає».
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур своєю чергою наголосив, що його країна має «різні варіанти щодо відправки більшої кількості боєприпасів до України».
«Можливо, знайдемо ще трохи грошей, щоб купити їх за межами Європи – маю на увазі снаряди для відправки в Україну. А завтра я буду в Києві», – зазначив Певкур.
Міністр оборони України Рустем Умєров, прибувши на авіабазу Рамштайн, коментарів журналістам не давав.
Напередодні міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус під час зустрічі з польським колегою Владиславом Косиняк-Камишем повідомив, що домовився з Польщею про збільшення виробництва боєприпасів для України. Пісторіус зазначив, що «Берлін і Варшава працюватимуть над цим з промисловістю обох країн».
Також чеський президент Петр Павел розповів 18 березня, що Чехія намагається доставити Україні боєприпаси «так швидко, як це можливо».
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 13 березня повідомив, що снаряди з чеської ініціативи почнуть надходити на фронт «в осяжному майбутньому».
Читайте також: «Війна не чекає»: де Україні взяти снаряди та зброю для нагальних потреб фронту і захисту тилу
Під час Мюнхенської конференції з безпеки президент Чехії Петр Павел повідомив, що знайшов для України 800 тисяч снарядів, які можна придбати та доставити в Україну протягом кількох тижнів, «аби лише були кошти». За оцінками видання Financial Times, Прага прагнула зібрати півтора мільярда доларів, щоб оплатити ці боєприпаси.
До ініціативи долучилися близько 15 країн, в тому числі Канада, Данія, Франція, Норвегія, Швеція, Естонія.
19 березня проходить 20-те засідання Контактної групи з питань оборони України, на якому головує особисто Ллойд Остін. Це його перший закордонний візит після шпиталізації. Клуб у форматі «Рамштайн» збирається на тлі критичної нестачі в Україні боєприпасів та помітного просування російських військ на сході.
Прокудін: житель Херсонщини загинув через підрив на російській вибухівці
У Херсонській області пастух підірвався на вибухівці російської армії, заявляє голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 19 березня.
За його даними, чоловік, який випасав худобу, знайшов вибуховий пристрій поблизу села Молодецьке.
«Він вирішив взяти його з собою. Снаряд здетонував, внаслідок чого місцевий житель отримав травми, несумісні з життям. Мої співчуття рідним», – написав Прокудін.
Голими руками не відіб'єшся. Що має зробити Захід, щоб допомогти Україні стримати наступ Росії
Російські війська, ймовірно, продовжуватимуть поточні наступальні зусилля навесні і готуватимуться до прогнозованих нових атак влітку. Надання західної безпекової допомоги може зіграти вирішальну роль у здатності України зараз утримувати території та відбити новий російський наступ у найближчі місяці. Про це пише Інститут дослідження війни (ISW).
Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк заявив, що від початку 2024 року російська авіація скинула на позиції українських захисників понад 3500 авіабомб – це у 16 разів більше у порівнянні з 2023 роком.
Як можна цьому протидіяти, якщо Україна третій рік стримує агресію Росії в умовах відсутності сучасної авіації, браку снарядів, ракет, дальнобійної артилерії і танків?
19 березня на авіабазі Рамштайн у Німеччині проходить уже 20-те за рахунком засідання Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн»). Засідання , яке відбувається в онлайн форматі, очолює міністр оборони США Ллойд Остін. «Остін знову запросив міністрів оборони і старших військових посадових осіб світу, щоб обговорити кризу в Україні й різні проблеми безпеки, з якими стикаються союзники і партнери США», – повідомили раніше Радіо Свобода у пресслужбі Військово-повітряних сил США в Європі.
«Голос Америки» зібрав думки провідних західних аналітиків про те, як західні союзники мали б допомогти Україні, щоб ЗСУ змогли спинити російський наступ.
«Єдина справжня перевага, яку все ще мають росіяни, – це великі сухопутні сили, велика кількість піхоти, велика кількість бронетехніки», але цю перевагу можна нейтралізувати, «якщо мати достатньо часу та достатньо високоточної зброї» і проводити удари по штабах, артилерії та логістиці.
Про це колишній командувач Сухопутних сил США в Європі Бен Годжес розповів в інтерв'ю Грузинській службі «Голосу Америки».
Годжес сказав, що тут у нагоді українським силам оборони стане західна високоточна зброя, як-то уже надані Києву британські ракети Storm Shadow і французькі SCALP.
А ще могли б бути німецькі Taurus, але передачу їх Україні нещодавно знову не підтримали ані німецький парламент, ані канцлер Олаф Шольц.
Також Годжес наголошує, перш за все Україні для протидії наступу російської армії потрібна «велика кількість артилерійських боєприпасів».
Наразі, запаси снарядів вичерпуються, а в Європі, попри численні обіцянки та плани, як зазначають аналітики, виробництво снарядів у потрібній для стримування Росії кількості, ще налагодили.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус анонсував новий пакет військової допомоги для Києва перед засіданням Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн»), повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Прогрес у напрямку боєприпасів є. З одного боку, завдяки чеській ініціативі, але ми також зможемо оголосити ще один пакет тут сьогодні. Отже, справа просувається інколи маленькими, інколи більшими кроками, але головне – це постійне постачання боєприпасів», – заявив Пісторіус 19 березня на авіабазі Рамштайн у Німеччині.
На запитання кореспондентки Радіо Свобода про прогрес щодо далекобійних ракет Taurus, міністр зауважив, що про це «новин немає».
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур своєю чергою наголосив, що його країна має «різні варіанти щодо відправки більшої кількості боєприпасів до України».
У CPJ розкритикували Польщу за затримання чотирьох українських журналістів
Польська влада повинна утримуватися від затримання представників ЗМІ, які висвітлюють теми, що становлять суспільний інтерес, заявив Комітет захисту журналістів (CPJ) після того, як на кордоні Польщі була заблокована робота двох окремих груп українських журналістів.
«CPJ стурбований затриманням Польщею протягом двох тижнів чотирьох українських журналістів, які розслідували торгівлю країни з Росією, – заявила координаторка програм CPJ в Європі й Центральній Азії Гульноза Саїд. – Журналісти повинні мати можливість висвітлювати питання, що становлять суспільний інтерес, не боячись затримання чи депортації».
У CPJ нагадали, що 27 лютого поліція затримала журналіста-розслідувача видання «Українська правда» Михайла Ткача і його оператора Ярослава Бондаренка в Польщі, де вони знімали матеріал про транзит товарів із Росії й Білорусі. Крім того, 7 березня польські правоохоронці затримали редактора Юрія Конкевича й оператора Олександра Пілюка з українського інформаційного агентства Rayon.in.ua, коли вони готували репортаж про вантажний рух на польсько-російському кордоні, і видворили їх в Україну.
Польські фермери блокують кордон з Україною, заявляючи, що дешеве українське зерно переповнює їхній ринок через скасування мит після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.
3 березня у відеозверненні президент Володимир Зеленський сказав, що Україна та Польща мають знайти рішення для розблокування кордону, адже ситуація, яка там склалася, «вийшла за межі економіки та моралі».
7 березня Сейм Польщі закликав Єврокомісію запровадити обмеження щодо імпорту в ЄС сільськогосподарської продукції з Росії і Білорусі.
У резолюції йшлося про те, що імпорт продовольства і сільськогосподарської продукції з Росії і Білорусі продовжує приносити «величезні доходи» виробникам, торговцям і бюджетам цих країн.
Після незаконних виборів на лівому березі Дніпра активізується мобілізація – Гуменюк
На лівому березі Дніпра буде активізовано мобілізацію до російської армії – з цією метою під час проведення незаконних виборів на окупованих територіях російська влада провела своєрідний перепис населення, заявила в ефірі телемарафону керівниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.
«Окупанти збирали дані на людей протягом всієї передвиборчої кампанії і протягом проведення тих самих виборів. Вони зібрали максимальний перелік осіб, зокрема чоловічої статі, які підходять за віком і можуть бути мобілізовані», – розповіла Гуменюк.
В оперативному командуванні «Південь» попереджають, що на окупованій частині Херсонщини посиляться подворові обходи, перевірка населення і формування так званих загонів територіальної оборони, з яких потім формується резерв передової.
Росія провела незаконні вибори президента на окупованих територіях України. Основне голосування тривало 15–17 березня, як і на території Росії. За даними Центру національного спротиву, окупаційна влада намагалася у будь-який спосіб змусити місцевих жителів проголосувати.
Голова комітету ЗС в Сенаті: допомога США дозволить Україні повільно відтісняти війська РФ
Голова Комітету Збройних сил Сполучених Штатів у Сенаті Джек Рід не вважає, що додаткове фінансування у США забезпечить кардинальний прорив для українських військ. Про це він заявив, спілкуючись із журналістами 18 березня, передає «Голос Америки».
На думку сенатора, якщо американські законодавці затвердять додаткову допомогу для України, то українська армія «решту року повільно відтіснятиме росіян, не кардинально».
Рід, сенатор від Демократичної партії, передбачає, що з додатковою допомогою від США ЗСУ зможуть перейти в наступ у 2025:
«Наступного, 2025 року, має бути нове наступальна операція, яка, сподіваюся, дозволить їм встановити вогневий контроль над Кримом... Це значно ускладнить становище росіян і, сподіваюся, змусить їх сісти за стіл перемовин».
Рід також закликав законодавців США затвердити додаткове фінансування для України.
Читайте також: Кірбі: через брак боєприпасів ЗСУ на Донбасі «відходять на другу та третю лінії оборони»
«Ми мусимо прийняти законопроєкт про додаткове фінансування. Ми маємо буквально дати їм зброю, артилерію та боєприпаси, щоб виконати роботу», – додав законодавець, повідомляє Селдин.
Рід припустив, що росіяни зараз можуть здійснювати тиск на українців і перейшли до «більш звичного для них типу війни: фіксовані позиції, бункери, щільне мінування».
Днями радник Білого дому з комунікацій у сфері нацбезпеки Джон Кірбі заявив, що ЗСУ змушен відступати на Сході через дефіцит боєприпасів.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Спікер Палати представників Майк Джонсон відкидає схвалений Сенатом 13 лютого законопроєкт, але допускає голосування за «нову пропозицію, що зʼявилася в Палаті представників». За даними CNN, завершити пропозицію і досягти консенсусу можуть наприкінці березня або у квітні.
СБУ: житель Миколаївщини збирав дані про Збройні сили за допомогою дронів
Служба безпеки України затримала чоловіка за підозрою в зборі даних про Збройні сили України – про це відомство заявило 19 березня.
За повідомленням, це сталося в Миколаївській області: фігурант запускав безпілотні літальні апарати, щоб виявити позиції комплексів протиповітряної оборони ЗСУ:
«Отриману інформацію він месенджером передавав «зв’язковому» російської спецслужби. Ним виявився колишній співробітник розформованого спецпідрозділу міліції «Беркут», який наразі перебуває у Криму та співпрацює з окупантами».
Правоохоронці затримали чоловіка в його помешканні. Під час обшуку в нього вилучили дрони-розвідники, які, за даними слідства, він застосовував для збору розвідданих.
Читайте також: «Батько і син готували удари по Київщині»: СБУ каже про затримання двох російських агентів
Також у затриманого виявили речовини, які використовують для кустарного виробництва вибухівки. СБУ припустило, що він міг готувати підрив на військових об’єктах.
«У ході розслідування встановлено, що зловмисником є колишній працівник місцевого оборонного заводу. У поле зору окупантів він потрапив через публікацію власних коментарів у російських Телеграм-каналах, де він підтримував агресивну війну проти України», – заявила Служба.
Чоловіку повідомили про підозру за двома кримінальними статтями. Кваліфікація передбачає до 12 років тюрми в разі визнання його винним.
Напередодні Служба безпеки України заявила, що затримала жінку, яка збирала дані про українську протиповітряну оборону біля Авдіївки/
На 19 березня Офіс генерального прокурора зафіксував 16 777 злочинів проти національної безпеки, з них 3 165 – за статтею про державну зраду.
ЄС запровадить мита на імпорт російського зерна – FT
Європейський союз готується запровадити мита на імпорт зерна з Росії й Білорусі, щоб заспокоїти фермерів і деякі країни-члени, повідомило 19 березня видання Financial Times із посиланням на осіб, знайомих із цими планами.
Очікується, що найближчими днями Європейська комісія запровадить мито в розмірі 95 євро за тонну зернових із Росії й Білорусі.
Крім того, за даними FT, тарифи в розмірі 50 відсотків також будуть встановлені на насіння олійних культур і продукти, отримані від них.
Читайте також: Польща готує пропозиції щодо санкцій проти російської та білоруської агропродукції – Туск
Минулого тижня після переговорів прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска і президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн у ЄС анонсували пропозиції щодо обмежень на імпорт сільськогосподарської продукції з Росії.
«Обидва лідери також обговорили подальші заходи щодо врегулювання ситуації на ринку зерна й імпорту зерна з Росії. У цьому контексті Єврокомісія оцінює можливість запровадження обмежень на імпорт сільськогосподарської продукції з Росії до Євросоюзу. На цій основі Єврокомісія незабаром виступить із пропозицією», – йшлося у повідомленні пресслужби Єврокомісії за підсумками переговорів.
Брюссель визнав, що фермери стикаються зі зростанням невизначеності, зокрема через війну Росії проти України.
Перед цим, 7 березня, Сейм Польщі закликав Єврокомісію запровадити обмеження щодо імпорту в ЄС сільськогосподарської продукції з Росії і Білорусі.
У резолюції йшлося про те, що імпорт продовольства і сільськогосподарської продукції з Росії і Білорусі продовжує приносити «величезні доходи» виробникам, торговцям і бюджетам цих країн.
Водночас у Сеймі наголосили на необхідності вжиття заходів для захисту «чутливих секторів» ринку від надмірного імпорту з України й очікують, що Єврокомісія «терміново розпочне роботу, спрямовану на якнайшвидше повернення до застосування у торговельних відносинах з Україною виключно норм, що випливають з Угоди про асоціацію між ЄС та Україною».
Чотири людини поранені в Селидовому через нічний удар РФ – прокуратура
Російські військові в ніч на 19 березня завдали удару по Селидовому на Донеччині, внаслідок чого поранені чотири людини, повідомила прокуратура регіону, яка почала досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни.
«19 березня 2024 року, о 02:30, російська армія вкотре обстріляла місто Селидове. Окупанти атакували приватний сектор населеного пункту з використанням зенітно-ракетного комплексу «С-300». Тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості зазнали четверо осіб, які перебували в оселях: троє жінок віком 64, 65 й 82 роки, а також 58-річний чоловік. Пораненим з мінно-вибуховими травмами, забоями, струсом головного мозку й переламами ребер надано невідкладну медичну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Учасники Контактної групи з оборони України зустрінуться на авіабазі Рамштайн 19 березня
19 березня на авіабазі Рамштайн у Німеччині пройде 20-те засідання Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн»).
Засідання очолить міністр оборони США Ллойд Остін. «Остін знову запросив міністрів оборони і старших військових посадових осіб світу, щоб обговорити кризу в Україні й різні проблеми безпеки, з якими стикаються союзники і партнери США», – повідомили раніше Радіо Свобода у пресслужбі Військово-повітряних сил США в Європі.
Як пише агентство Reuters, на сьогоднішній зустрічі Остін переконуватиме союзників у подальшій підтримці України в той час, як у США фактично закінчилися кошти на це.
За добу через російську агресію є загиблі на Херсонщині та Донеччині – місцева влада
Російські війська напередодні обстрілювали вісім населених пунктів Херсонської області, а також обласний центр – про це заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 19 березня.
«Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, внаслідок чого пошкоджено дві багатоповерхівки, елеватор та автомобіль», – написав він у своєму телеграмі.
За підсумками Прокудіна, внаслідок російської агресії напередодні троє людей загинули.
Напередодні він повідомив, що троє чоловіків загинули через вибух знайденого FPV-дрона.
Військові РФ стирають прикордоння на Сумщині (відео)
Сотні авіабомб, ракет, артилерійських снарядів та дронів-камікадзе: останній тиждень військові РФ стирають з лиця землі прикордоння на Сумщині. Із 7 населених пунктів Великописарівської громади вже евакуйовані понад 600 людей, тих хто ще залишився влада закликає не зволікати з виїздом. Найкритичніша ситуація в селах Попівка, Лукашівка та Олександрівка, ці населені пункти розташовані в 5-ти кілометровій зоні до кордону з РФ, і туди навіть евакуаційні місії не можуть дістатись через інтенсивні бойові дії. Репортаж з Сумщини на Радіо Свобода.
Як Росія провела незаконні вибори президента на окупованих територіях України? Що розповідають місцеві жителі про незаконні голосування, які проходили в окупації? Як відреагували на ці вибори в Україні та країнах Заходу? Чи є всі підстави не визнати легітимність президенства Путіна? Про все це – розповідає проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Росія провела незаконні вибори президента на окупованих територіях України. Вони тривали з 15-го по 17-те березня, як і на території Росії. За даними Центру національного спротиву, окупаційна влада намагалася у будь-який спосіб змусити місцевих жителів проголосувати. Зокрема, протягом трьох днів їх зупиняли на блокпостах і вимагали віддати голоси.
- Все це відбувалося під наглядом озброєних військових, які вказували навіть, де саме ставити галочку, повідомило українське підпілля. Також окупанти проводили обходи будинків, намагаючись дізнатися інформацію про місцевих жителів, які ігнорують незаконні вибори.
- Керівник пресофісу Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков назвав цей процес «черговим шоу російських окупантів». В ефірі телемарафону він розповів, що жителі окупованої частини регіону намагалися уникати участі у незаконних виборах. Втім, окупанти навіть проводили нічні рейди, щоби примусити людей до голосування, стверджує він.
- Призначений Росією керувати окупованою частиною Херсонщини Володимир Сальдо 18 березня повідомив, що у цьому регіоні президент Росії Володимир Путін начебто зібрав 88% голосів. При цьому явка нібито склала 84%.
- Путін, коментуючи результати незаконних виборів на окупованих територіях, зазначив, що він начебто не очікував таких показників.
Втрати армії РФ перевищили 432 тисячі військових – дані українського командування
Російська армія втратила близько 840 людей особового складу за попередню добу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил вранці 19 березня.
Штаб оцінює загальні втрати військ РФ у приблизно 432 390 військових.
Командування також навело оновлені дані про втрати російської техніки:
- 6 819 танків (+10)
- 13 049 бойових броньованих машин (+35)
- 10 698 артилерійських систем (+30)
- 1 017 реактивних систем залпового вогню
- 721 засіб протиповітряної оборони (+1)
- 347 літаків
- 325 гелікоптерів
- 8 318 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+10)
- 1 922 крилаті ракети
- 26 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 14 191 автомобілів і автоцистерн (+50)
- 1 735 одиниць спеціальної техніки (+4)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Читайте також: Російські війська тричі атакували плацдарми ЗСУ на лівобережжі Херсонщини – Генштаб
25 лютого президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових.
Російські війська тричі атакували плацдарми ЗСУ на лівобережжі Херсонщини – Генштаб
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 61 бойове зіткнення, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 19 березня.
Загалом російські війська завдали сім ракетних та 70 авіаційних ударів, а також здійснили 110 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по українських позиціях та населених пунктах.
За зведенням, Росія продовжує диверсійну діяльність на Сіверському та Слобожанському напрямках для недопущення перекидання українських підрозділів на загрозливі напрямки.
Також Сили оборони відбили:
- три «безуспішних штурми» російських військ на Куп’янському напрямку поблизу Синьківки
- чотири атаки поблизу Тернів на Лиманському напрямку, до російська армія намагалася прорвати оборону
- сім атак у районах Іванівського, Кліщіївки та Андріївки в напрямку Бахмута
- дев’ять нападів поблизу Бердичів, Орлівки, Тоненкього та Невельського на Авдіївському напрямку
- 25 спроб РФ прорвати оборону на Новопавлівському напрямку – «Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Красногорівка, Георгіївка, Новомихайлівка, Водяне, Урожайне»
- дев’ять атак на Оріхівському напрямку, біля Старомайорського та Роботиного
«На Херсонському напрямку ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом минулої доби, здійснено три штурми позицій наших військ», – йдеться в зведенні.
Генштаб звітує про дев’ять авіаційних ударів ЗСУ по місцях зосередження російських військ і техніки, а також ракетне ураження одного російського засобу протиповітряної оборони.
ISW про звинувачення Росії щодо удару по Придністров’ю: причетність України «малоймовірна»
Американський Інститут вивчення війни прокоментував перші звинувачення на адресу України в ударі по молдовському Придністров’ю, які напередодні пролунали в Росії – про це йдеться в останньому звіті ISW.
Автори звіту згадують заяву представниці Міністерства закордонних справ Марії Захарової, яка «необґрунтовано звинуватила Україну» в ударі дроном по військовій базі в Придністров’ї. Вона також розкритикувала заяву Кишинева, яка відкидає причетність України.
«ISW не може незалежно перевірити деталі цього окремого удару безпілотника в Придністров’ї або ідентифікувати відповідальних осіб, але малоймовірно, що удару завдали українські сили, враховуючи обмеженість засобів, використаних під час удару, і незначущість цілі», – йдеться в звіті.
У 16 разів більше порівняно з 2023 роком – Міноборони про російські атаки авіабомбами
Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк заявив, що від початку 2024 року російська авіація скинула на позиції українських захисників понад 3500 авіабомб – це у 16 разів більше у порівнянні з 2023 роком. Про це він повідомив у статті для агенції «Укрінформ».
«Російська бойова авіація домінує у небі. Ворожі винищувачі активно застосовують по наших позиціях на лінії бойового зіткнення та прифронтових районах керовані авіаційні бомби. Від початку поточного року (за 77 діб) літаки противника скинули на наші позиції понад 3500 авіабомб, що у 16 разів більше у порівнянні з 2023 роком», – написав він.
Заступник міністра зауважив, що з моменту останньої зустрічі в форматі «Рамштайн» (14 лютого) Сили оборони України знищили 12 російських винищувачів-бомбардувальників, один А-50а, але, попри ці втрати, у РФ залишається перевага.