На Харківщині внаслідок обстрілу загинула жінка – Синєгубов
Унаслідок російського обстрілу села Моначинівка Куп’янського району загинула 57-річна місцева жителька, повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«Жінка від отриманих поранень померла по дорозі в лікарню. Також травмований її чоловік. Йому надається необхідна меддопомога», – написав чиновник у телеграм-каналі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський представив нового очільника зовнішньої розвідки і назвав п’ять завдань для служби
Під час представлення нового очільника Служби зовнішньої розвідки Олега Іващенка президент України Володимир Зеленський назвав п’ять завдань, які стоять перед службою.
Він зауважив, що нині в умовах об’єктивно обмежених ресурсів Україна повинна знаходити можливості та правильно ними користуватись, щоб могти знищувати окупанта, захищати своїх людей і звільняти свою територію.
«Конкретні завдання – зрозумілі. Перше: українська розвідка повинна працювати скрізь в світі, де є та можуть бути наші інтереси. Друге: скрізь, де путінська система намагається щось виграти для себе, має вигравати Україна. Третє: ви повинні значно розширити нашу присутність в тих частинах світу, де відбувається конкуренція ключових глобальних сил. Україні потрібна завжди своя роль у такій конкуренції та свій вплив», – сказав він під час представлення.
За його словами, розвідка повинна сконцентруватися на отриманні «саме документальних матеріалів».
«Мені потрібна передусім якісна інформація, якісне бачення намірів, які є у різних суб’єктів глобальних та регіональних відносин, бачення можливостей, які є для України. П’яте: дуже нагальне і практичне щодо специфіки роботи СЗР. У час війни є речі непублічні, які служба повинна забезпечувати оперативно і якісно. Саме такий потенціал заходів впливу, агентурної роботи та фактично воєнної діяльності від вас очікую» – сказав Зеленський, додавши, що саме тому Службу зовнішньої розвідки очолив бойовий генерал.
Раніше Зеленський призначив на посаду секретаря РНБО колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки Олександра Литвиненка. Його наступником став Олег Іващенко.
Влада показала наслідки російського обстрілу Херсона (відео)
У ніч на 28 березня російські військові обстріляли Херсон, зокрема, влучили в будівлю державного університету, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Сьогодні близько четвертої ранку по головному корпусу університету вдарила російська армія. Також учора ввечері окупанти обстріляли житловий квартал у центральній частині міста», – вказано у повідомленні.
Прокудін зауважив, що внаслідок цих обстрілів постраждалих немає.
Також в ОВА раніше повідомили, що російські війська вранці 28 березня атакували Берислав безпілотниками – поранена людина.
За даними місцевої влади, минулої доби війська РФ обстрілювали 17 населених пунктів Херсонщини, зокрема обласний центр. Через російську агресію в області минулої доби загинули двоє людей, ще четверо зазнали поранень.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ДПСУ: польські протестувальники тимчасово розблокували один з пунктів пропуску
У Польщі на пункті пропуску «Угринів-Долгобичув» тимчасово завершилося блокування руху вантажівок у обох напрямках, повідомляє у телеграмі Державна прикордонна служба.
За даними ДПСУ, яка посилається на інформацію від польських колег, перед цим пунктом пропуск вантажного транспорту здійснюється в звичайному режимі, на перетин кордону тут очікують 120 вантажівок.
«Разом з тим суміжна сторона повідомила, що ритмічний пропуск ваговозів орієнтовно триватиме до 2 квітня», – додають прикордонники.
Це повідомлення з'явилося на тлі переговорів у тристоронньому форматі Україна-Польща-Євросоюз щодо розблокування польсько-українського кордону.
Напередодні посли країн-членів Євросоюзу домовилися про подовження лібералізації торгівлі з Україною на умовах, що квоти й мита запроваджуватимуть з огляду на обсяги імпорту не лише у 2022 й 2023 роках, а і другому півріччі 2021-го. Це компромісна угода із, зокрема, Францією та Польщею, які вимагали включити до розрахунків увесь 2021 рік. Бельгійське головування в Євросоюзі зазначило, що ця домовленість забезпечує «збалансований підхід між підтримкою України та захистом сільськогосподарських ринків ЄС». Це рішення послів ЄС ще має схвалити Європарламент.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокували всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
20 березня польські протестувальники вийшли на загальнонаціональний страйк. Акції аграріїв відбувалися у майже 600 місцях і в них брали участь приблизно 70 тисяч людей.
Від лютого за час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.
Мінагро: у Польщі завершилися переговори щодо розблокування кордону – вони тривали 6 годин
У Міністерстві аграрної політики та продовольства України розповіли про підсумки зустрічі у тристоронньому форматі «Україна-Польща-Євросоюз» щодо розблокування польсько-українського кордону, повідомляє міністерство.
«Це була складна, але відверта розмова між міністерствами та асоціаціями. Важливо, що попередньо вже обговорили варіанти вирішення, які незабаром будуть озвучені. Водночас, питання складне для всіх сторін і потребує додаткового часу» – зауважив міністр агрополітики України Микола Сольський, який брав участь у зустрічі.
Вказано, що переговори тривали понад 6 годин.
Раніше стало відомо, що у Варшаві в канцелярії премʼєра почалися польсько-українські міжурядові консультації. До будинку уряду прибула українська делегація на чолі з українським премʼєром Денисом Шмигалем.
Очікувалося, що на зустрічі обговорять низку питань, зокрема, щодо блокади кордону і протесту фермерів. Також говоритимуть про подальшу підтримку України та історичні питання.
Читайте також: Блокування кордону: хто закидає антизахідні і антиукраїнські гасла у протести польських фермерів
Напередодні посли країн-членів Євросоюзу домовилися про подовження лібералізації торгівлі з Україною на умовах, що квоти й мита запроваджуватимуть з огляду на обсяги імпорту не лише у 2022 й 2023 роках, а і другому півріччі 2021-го. Це компромісна угода із, зокрема, Францією та Польщею, які вимагали включити до розрахунків увесь 2021 рік. Бельгійське головування в Євросоюзі зазначило, що ця домовленість забезпечує «збалансований підхід між підтримкою України та захистом сільськогосподарських ринків ЄС». Це рішення послів ЄС ще має схвалити Європарламент.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокували всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
20 березня польські протестувальники вийшли на загальнонаціональний страйк. Акції аграріїв відбувалися у майже 600 місцях і в них брали участь приблизно 70 тисяч людей.
В окупованому Криму повідомляють про рух колони військової техніки – фото
В окупованому Криму фіксують перекидання російської військової техніки.
Як повідомили проєкту Радіо Свобода сайту «Крим.Реалії» очевидці, велика колона військового автомобільного транспорту рухалася трасою «Таврида» у напрямку від Керчі у бік материкової України. За повідомленнями очевидців, у колоні було близько 30 військових вантажівок.
Крім традиційних символів російської агресії V і Z, на кабінах російських військових вантажівок з’явився знак трикутника.
Про перекидання РФ військової техніки, зокрема через Керч, повідомляється регулярно.
Днями голова Служби безпеки України Василь Малюк заявив, що Росія вже не використовує Керченський міст для постачання зброї «після його ураження українськими спецслужбами».
Розвідка Британії розповіла про політику русифікації на окупованих РФ територіях України
Росія проводить політику русифікації на окупованих територіях України для приведення політичної системи у відповідність до законодавства РФ, повідомляє 28 березня Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки.
У розвідці звернули увагу на відкриття магістерської програми за спеціальністю «Державне і муніципальне управління» у російській Академії народного господарства і державної служби яка, за словами представника навчального закладу, надасть випускникам навички для роботи на всіх рівнях влади, в тому числі на окупованих Росією територіях України.
«Це може бути пов’язано з планами президента Росії Володимира Путіна створити нову адміністративну еліту, як зазначено в його зверненні до нації минулого місяця, та виданням президентського указу в січні 2024 року про створення нового кадрового резерву», – вказано у повідомленні.
Британське оборонне відомство зазначає, що інші подібні заходи на окупованих територіях включають поширення російської системи правосуддя, нав’язування російської освітньої програми, видачу російських паспортів та розбудову російської телекомунікаційної інфраструктури.
Раніше керівниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк повідомила, що на лівому березі Дніпра буде активізовано мобілізацію до російської армії – з цією метою під час проведення незаконних виборів на окупованих територіях російська влада провела своєрідний перепис населення.
У січні Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявило, що російські війська активізували механізми примусової мобілізації в окупованих громадах Херсонської і Запорізької областей, зокрема, зосередили свою увагу на фермерах.
У ГУР заявили, що активізація примусової мобілізації, до якої вдаються російські сили на окупованих територіях України, спричинена «необхідністю покривати втрати особового складу, а також зниженням підтримки війни серед російського населення».
Перед цим правозахисна організація Human Rights Watch у своєму звіті заявила, що російська влада продовжує примусово мобілізувати в свою армію українців на окупованих нею територіях України. Правозахисники наголосили, що така практика «є воєнним злочином».
Виробництво бензину в Росії впало на 14% після атак на НПЗ
У Росії через атаки дронів на нафтопереробні заводи продовжує знижуватися щотижневе виробництво бензину та дизельного палива.
За даними Росстату, за тиждень з 18 по 24 березня російські НПЗ виробили 754,6 тисяч тонн бензину і 1,648 млн тонн дизеля. За третій тиждень березня минулого року було вироблено 880 тисяч тонн бензину та 1,770 мільйонів тонн дизпалива – відповідно. Таким чином, за даними Росстату, виробництво бензину в Росії до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Минулого тижня «Нова газета Європа» порахувала, що до середини березня удари безпілотників змогли вивести з ладу приблизно шосту частину (16%) від російського виробництва автомобільного палива.
У березні атакували такі об’єкти, як Рязанський НПЗ «Роснефти» і завод «Лукойлу» в Кстові в Нижньогородській області. Обидва входять до 10 найбільших НПЗ Росії та постачають бензином Москву. У них пошкоджені установки первинної переробки нафти; скільки триватиме ремонт, не повідомлялося. Також були атаковані Слов’янський НПЗ у Краснодарському краї, Сизранський та Куйбишевський НПЗ у Самарській області.
За даними Reuters, після атаки безпілотника по Куйбишевському НПЗ в Самарській області 23 березня, в результаті якої було виведено з ладу одну з двох його установок первинної переробки нафти, з ринку за середньомісячними показниками «вибуло» ще близько 45 тисяч тонн бензину та 55 тисяч тонн дизельного палива.
Через ризик дефіциту палива на внутрішньому ринку Росія різко збільшила закупівлю бензину у Білорусі, повідомляє Reuters з посиланням на чотири російські джерела. У першій половині березня обсяг палива, що закуповується у Мінська, склав майже 3 тисячі тонн, тоді як у лютому було імпортовано 590 тонн, а в січні Росія зовсім не закуповувала бензин у Білорусі, розповіли співрозмовники агентства.
Усього з початку року було атаковано 15 НПЗ у 10 регіонах Росії. Їхня загальна переробна потужність — 192 мільйони тонн нафти на рік, порахувало видання The Insider.
Упродовж останнього часу нафтопереробні заводи в Росії регулярно зазнають атак ударних безпілотників. За деякі з них взяли на себе відповідальність українські військові.
9 березня розвідка Великої Британії заявила, що нафтопереробні потужності Росії скоротилися через численні удари українських безпілотних літальних апаратів по нафтопереробних заводах по всій Росії.
«Укренерго»: після атак РФ на Харківщині продовжують діяти графіки відключень електроенергії
Через наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру 22 березня зберігаються графіки відключень енергопостачання у Харківській області, повідомляє 28 березня національний оператор «Укренерго».
Водночас голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов зазначив, що після російського удару є значні руйнування не тільки на об’єктах генерації, а й об’єктах передачі електроенергії.
«Графіки відключень продовжують діяти – працюємо над тим, щоб зменшити час без світла до 4 годин на добу», – зауважив голова ОВА.
«Укренерго» попереджає, що із зростанням споживання можливе застосування графіків відключень ще на Одещині та Хмельниччині.
У компанії також розповіли, що сильний вітер залишив без електроенергії 19 населених пунктів на Хмельниччині та п’ять на Київщині. Тривають ремонтні роботи. Через бойові дії є нові знеструмлення в Донецькій, Запорізькій, Харківській, Херсонській областях.
У ніч і вранці 22 березня російські війська завдали чергового удару по Україні, у Міненерго зазначили, що це найбільш масована атака по українській енергетиці за останній час.
Про удари, зокрема по енергетичній інфраструктурі, повідомляли в Харкові, Запоріжжі, на Дніпропетровщині, Вінниччині, Хмельниччині, Івано-Франківщині, Львівщині, Полтавщині, Сумщині.
За даними Міненерго, після російських атак 22-23 березня без електроенергії залишались понад мільйон споживачів.
У Варшаві почалися переговори урядів України та Польщі
У Варшаві в канцелярії премʼєра почалися польсько-українські міжурядові консультації. До будинку уряду щойно прибула українська делегація на чолі з українським премʼєром Денисом Шмигалем.
Також у консультаціях беруть участь віцепремʼєр-міністр України Ірина Верещук, міністр аграрної політики Микола Сольський.
На зустрічі обговорять низку питань, зокрема, щодо блокади кордону і протесту фермерів. Також говоритимуть про подальшу підтримку України та історичні питання.
Біля будинку уряду вже відбулася церемонія вітання, зараз триває зустріч премʼєрів тет-а-тет. Далі спільне фото і початок пленарної сесії. Після консультацій премʼєри вийдуть до журналістів на спільний брифінг.
Напередодні посли країн-членів Євросоюзу домовилися про подовження лібералізації торгівлі з Україною на умовах, що квоти й мита запроваджуватимуть з огляду на обсяги імпорту не лише у 2022 й 2023 роках, а і другому півріччі 2021-го. Це компромісна угода із, зокрема, Францією та Польщею, які вимагали включити до розрахунків увесь 2021 рік. Бельгійське головування в Євросоюзі зазначило, що ця домовленість забезпечує «збалансований підхід між підтримкою України та захистом сільськогосподарських ринків ЄС». Це рішення послів ЄС ще має схвалити Європарламент.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокували всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
20 березня польські протестувальники вийшли на загальнонаціональний страйк. Акції аграріїв відбувалися у майже 600 місцях і в них брали участь приблизно 70 тисяч людей.
Від лютого за час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.
ОГП: через російську агресію в Україні загинули 537 дітей
Через російську агресію в Україні загинули 537 дітей, 1269 зазнали поранень, повідомив 28 березня Офіс генерального прокурора.
В ОГП нагадують, що 27 березня внаслідок російського удару по селу Борова на Харківщині загинув 12-річний хлопчик, також через обстріл Харкова постраждали 4 дитини віком трьох місяців до 13 років.
Правоохоронці зауважують, що дані про постраждалих через війну РФ дітей не є остаточними, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.
Найбільше постраждало дітей у Донецькій області – 524, Харківській – 343, Херсонській – 149, Київській – 130, Дніпропетровській – 125, Миколаївській – 103, Запорізькій – 100.
Станом на лютий 2024 року ООН підтвердила загибель через війну в Україні 10582 цивільних, серед яких 587 дітей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Атака РФ на Миколаїв 27 березня: кількість постраждалих зросла до 12 – Кім
Унаслідок російської ракетної атаки на Миколаїв 27 березня поранено 12 людей, пошкоджено шість багатоквартирних будинків, повідомив вранці 28 березня голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Внаслідок завданого удару, імовірно, ракетою «Іскандер М», відбулося займання на території об’єкту промислової інфраструктури, яке було оперативно ліквідовано вогнеборцями», – вказано у повідомленні.
Вчора вдень місцева влада повідомила про ракетний обстріл Миколаєва. Голова ОВА інформував про шістьох поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Києві посилять заходи безпеки через загрозу російських атак та ймовірну роботу ДРГ – КМВА
Рада оборони Києва провела екстрене засідання на тлі заяв російського керівництва щодо наміру збільшити кількість ракетних атак на цивільні об’єкти України та столиці та ухвалила ряд рішень щодо масових заходів у місті, повідомляє 28 березня військова адміністрації (КМВА).
У КМВА не виключають також спроб проникнення на територію міста диверсійно-розвідувальних груп РФ, залучення агентів російських спецслужб для дестабілізації ситуації в столиці.
Враховуючи цю інформацію, Рада оборони Києва прийняла такі рішення:
- невідкладно опрацювати питання щодо проведення в подальшому заходів в місті Києві, які передбачають залучення великої кількості людей;
- переглянути нормативно-розпорядчі документи щодо роботи громадського транспорту, проведення спортивних, культурних, освітніх, медичних, розважальних заходів, а також в місцях скупчення людей для забезпечення безпеки громадян;
- силовим та військовим структурам посилити увагу до місць скупчення людей, забезпечити дотримання публічної безпеки і порядку в столиці;
- відповідним структурам забезпечити постійний доступ населення до укриттів та готовність пунктів незламності до використання.
Також місцева влада обіцяє здійснюватися моніторинг соціальних мереж щодо поширення дезінформації спрямованої на дестабілізацію ситуації в столиці.
«Киян просимо зберігати спокій. Не панікувати. Ми вживаємо превентивних заходів аби Київ та його мешканці були надійно захищені. Дотримуйтеся правил безпеки – не ігноруйте сигнали повітряних тривог», – вказано у повідомленні.
Вранці 25 березня російські війська з території окупованого Криму атакували Київ двома балістичними ракетами. Як повідомили у ЗСУ, їх збили. Аналітики Defense Express пишуть, що йдеться про ракети «Циркон» – найновіші та розхвалені Росією ракети.
Це була вже третя атака РФ на Київ за останні 5 днів. За даними місцевої влади, внаслідок ракетного удару в Печерському районі пошкоджено нежитлову будівлю, в Солом’янському районі багатоповерховий будинок. В Дніпровському та Голосіївському районах було зафіксовано падіння уламків. Постраждали 10 людей.
Крім того, у ніч на 28 березня Повітряні сили ЗСУ збили 26 з 28 «шахедів», якими Росія атакувала Україну. «Шахеди» збили у межах Одеської, Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
ОВА: війська РФ вранці атакували Берислав безпілотниками – поранена людина
Російські війська вранці атакували Берислав безпілотниками – поранена людина, повідомляє Херсонська обласна військова адміністрація.
«З самого ранку російські окупанти атакують Берислав. Вкотре місто опинилося під ударом ворожих безпілотників. Внаслідок скидання вибухівки постраждав 38-річний місцевий житель. Він отримав вибухову травму, поранення руки та ноги», – написав він у телеграмі.
За даними місцевої влади, минулої доби війська РФ обстрілювали 17 населених пунктів Херсонщини, зокрема обласний центр. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, внаслідок чого пошкоджено 2 багатоповерхівки та 10 приватних будинків.
Через російську агресію минулої доби загинули двоє людей, ще четверо зазнали поранень.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Після теракту в Підмосков’ї силовики РФ шукають «терористів» в окупації?
Російські силовики збільшили кількість блокпостів і шукають українське підпілля на окупованих територіях. Як привід для перевірок вони використовують теракт у Підмосков’ї, що стався 22 березня в концертному залі «Крокус Сіті Хол». Про це днями повідомив голова Запорізької ОВА Іван Федоров. Про те, як теракт у РФ вплинув на життя в окупації та як російська влада може використати його у війні проти України – читайте в огляді проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Глава СЗР Росії Наришкін провів три дні у Пхеньяні
Голова Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін відвідав із триденним візитом Північну Корею. Про це у четвер повідомило офіційне північнокорейське агентство ЦТАК, інформацію згодом підтвердили у СЗР.
Візит відбувся на тлі повідомлень про постачання боєприпасів із КНДР до Росії та нафти з Росії до КНДР в порушення міжнародних санкцій.
Як йдеться у повідомленні ЦТАК, візит був 25-27 березня, сторони обговорили у Пхеньяні «ділові питання щодо подальшого зміцнення співпраці у відповідь на інтриги ворожих сил». У повідомленні також йдеться, що до Москви на переговори вирушив міністр зовнішньоекономічних справ КНДР Юн Чжон Хо.
У СЗР повідомили, що Наришкін у Пхеньяні обговорив «поглиблення взаємодії в умовах спроб посилення тиску зовнішніх сил», а переговори відбулися «у теплій дружній атмосфері».
Днями газета Financial Times повідомила, що Росія почала безпосередньо постачати нафту до Північної Кореї, незважаючи на санкції ООН проти Пхеньяну. За даними видання, постачання нафти розпочалося 7 березня – це перші документально підтверджені постачання з моменту запровадження санкцій ООН. Відповідно до супутникових знімків, у березні з російського порту Східний на Далекому Сході вийшли щонайменше п’ять північнокорейських танкерів з нафтопродуктами. Потім два кораблі вирушили до північнокорейського порту Чхонджин, де, мабуть, розвантажилися, пише Financial Times.
Як зазначає Financial Times, у серпні 2023 року КНДР стала постачати Росії боєприпаси, які Москва використовує у війні проти України. За даними RUSI, порт Східний також використовувався як перевалочний пункт для російських суден, які, ймовірно, брали участь у постачанні зброї.
У жовтні 2023 року радник із нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що Північна Корея надала Росії партію озброєнь. Білий дім опублікував знімок, на якому, як стверджується, видно партію боєприпасів зі складу в КНДР. Озброєння завантажили на судно під російським прапором та відправили на склад на південно-західному кордоні Росії.
Сім країн-членів Ради безпеки ООН звинуватили Росію в порушенні ембарго на військово-технічне співробітництво з Пхеньяном.
ОГП: у Харкові після нічної атаки РФ пошкоджені цивільні обʼєкти – фото
У Харкові після нічної російської атаки безпілотниками пошкоджені цивільні обʼєкти, повідомляє у телеграмі Офіс генпрокурора.
За даними ОГП, у Київському районі міста пошкоджені ресторан, магазин, офісні приміщення. У прилеглих житлових будинках вибиті вікна.
Правоохоронці вилучили уламки трьох БПЛА, розпочали досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов уточнив, що внаслідок цієї атаки постраждалих немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Під покровом ночі: на Херсонщині працює артилерія морської піхоти
Попри свій вік, машина безперервно виконує поставлені завдання. Морпіхи зазначають, що гармата 122-го калібру вражає скупчення піхоти, вантажівки, легку броньовану техніку, пункти управління та інші цілі на окупованій території Херсонщини.
У прибережних районах Дніпра армія РФ використовує чимало засобів БПЛА – від FPV-дронів до безпілотних авіаційних комплексів типу крило («Зала», «Ланцет», «Орлан»). Російські військові полюють, зокрема, і за артилерійськими позиціями Сил оборони України – морпіхам часто доводиться працювати у несприятливих погодних умовах та використовувати різні засоби маскування, розповідають вони.
«На кожному напрямку свої особливості, різні підрозділи працюють. Але ми говоримо так: для морської піхоти нема завдань, які неможливо виконати. В будь-яку погоду, в будь-яких умовах», – сказав кореспонденту Радіо Свобода командир взводу, старший офіцер артилерійської батареї з позивним «Шульц».
Під покровом ночі: на Херсонщині працює артилерія морської піхоти
Влада Одещини повідомила про нічні та ранкові атаки РФ
Російські війська вранці завдали ракетних ударів по Одещині, попередньо – без постраждалих, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
Вранці після оголошення повітряної тривоги близько 8:00 у соцмережах повідомили про звуки вибухів в Одесі.
За даними місцевої влади, також вночі противник атакував Одещину ракетами та ударними дронами.
«На початку ночі з літаків Ту-22М3, які вийшли на пускові рубежі над акваторією Чорного моря, росіяни спрямували ракети Х-22 в бік півдня нашого регіону, а згодом з літака Су-30 випустили і протирадіолокаційну ракету в тому ж напрямку. Ракети втратили бойову спроможність в акваторії моря», – написав він у телеграмі.
Він додав, що близько 03:00 ночі війська РФ атакували Одещину ударними безпілотниками – два «шахеди» знищили сили ППО. Люди не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.