РПЦ намагається сформувати «ширшу націоналістичну ідеологію» навколо війни в Україні – ISW
Російська православна церква (РПЦ) сформувала «ширшу націоналістичну ідеологію» навколо війни в Україні та експансіоністського майбутнього Росії, йдеться в новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Як зазначається, з’їзд Всесвітнього російського народного собору, «на якому головував настоятель РПЦ патріарх Кирило (Володимир Гундяєв), схвалив ідеологічний і політичний документ, у якому поєднано кілька кремлівських ідеологічних наративів».
Зокрема, РПЦ назвала війну Росії в Україні «екзистенційною і цивілізаційною священною війною», що є «новим кроком для російської влади, яка досі уникала називати вторгнення в Україну «війною». Крім того, РПЦ заявила, що «відновлення єдності російського народу» через війну в Україні є «ключовою умовою виживання та розвитку Росії».
Аналітики вважають, що «цей заклик рівнозначний повномасштабному знищенню української нації та її затягування у Росію».
«Перемога України не становить цих екзистенційних загроз, оскільки боротьба України за відновлення своєї територіальної цілісності, повернення своїх людей та захист національної ідентичності не зазіхає на російську ідентичність, державність чи територіальну цілісність», – йдеться у звіті.
На думку аналітиків, «РПЦ об’єднує попередні кремлівські наративи у відносно цілісну ідеологію, зосереджену на національній ідентичності та демографічному відновленні, яка обіцяє росіянам період національного відродження».
«Кремль, можливо, вирішить не повністю публічно приєднуватися до ультранаціоналістичної ідеології, запропонованої РПЦ, але, найімовірніше, запозичить і використає її для підтримки «русского мира» в Україні, а також для будь-яких майбутніх актів агресії проти сусідів Росії та Заходу», – йдеться у звіті.
Раніше, 15 грудня, засоби інформації звернули увагу, що Московського патріарха Кирила (Володимира Гундяєва) оголосили в розшук в Україні як «особу, яка переховується від досудового розслідування». У листопаді СБУ звинуватила голову РПЦ у виправданні збройної агресії Росії проти України.
Сто унікальних гвинтівок та 100 тисяч патронів для далекобійної стрільби цього літа планує передати снайперам ЗСУ благодійний фонд «Повернись живим». Складові до зброї шукали у найкращих виробників по всьому світу. Ці гвинтівки дадуть змогу впевнено вести вогонь на відстані 1,5-2 км – стверджують українські фахівці.
Про особливості нової зброї журналісти Радіо Свобода (проєкт Донбас Реалії) поговорили зі старшим інструктором «Повернись живим» зі снайпінгу Русланом Шпаковичем, який вже 8 років модерує у фонді цей напрямок. Читайте і дивіться за лінком
ОВА: на Полтавщині внаслідок атаки дронів є влучання в інфраструктурний об’єкт
На Полтавщині під час нічної атаки російських безпілотників зафіксовано кілька влучань в інфраструктурний об’єкт, зазначив голова обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
«Неспокійна ніч на Полтавщині. Ворог вкотре атакував нашу область БпЛА. Є кілька влучань в інфраструктурний об’єкт на території Полтавського району», – поінформував Пронін.
За його словами, люди внаслідок атаки не постраждали.
Російські військові регулярно атакують Дніпропетровщину з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Дніпропетровській області внаслідок атаки РФ спалахнув елеватор – влада
У Дніпропетровській області у ніч проти 30 березня внаслідок російської атаки спалахнув елеватор, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його даними, у регіоні вночі збили чотири «шахеди».
«Уламки збитого дрона впали на території елеватора, спалахнула пожежа. Її вже ліквідували. Критичних руйнувань та постраждалих немає», – зазначив Лисак.
Відомо, що загарбники вдарили по Нікополю безпілотником. Пошкоджений інфраструктурний об’єкт.
«Крім того, росіяни обстріляли з артилерії Червоногригорівську громаду у Нікопольському районі. Люди не постраждали», – каже голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія втратила ще 730 військових і майже 30 танків – зведення Генштабу ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 441 520 військових, за останню добу – 730 людей, повідомляє вранці 30 березня Генеральний штаб Збройних сил України.
Штаб також наводить дані про втрати РФ військової техніки:
- танків – 6951 (+29 одиниць за добу)
- бойових броньованих машин – 13284 (+20)
- артилерійських систем – 11006 (+15)
- РСЗВ – 1023
- засобів ППО – 736 (+1)
- літаків – 347
- гелікоптерів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 8701 (+45)
- крилатих ракет – 2046 (+24)
- кораблів/катерів – 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 14670 (+25)
- спеціальної техніки – 1814 (+7)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
«На БТРах їздили, забирали все, дівчат шукали». Що пережило під час окупації село Петропавлівка
Петропавлівка Бериславського району Херсонщини прожила сім місяців під окупацією. Російські військові мародерили по хатах. З села зникали люди. Місцеві були змушені переховувати дітей та молодих дівчат. Через обстріли армії РФ у селі загинуло подружжя, було зруйновано кілька хат та комунальних споруд.
Зараз, після звільнення, Петропавлівка перебуває за 25 кілометрів від лінії фронту, отож про повноцінне відновлення життя тут поки не йдеться. І все ж в село повертаються жителі, налагоджуються комунікації.
Що пережили мешканці населеного пункту під час окупації та як відроджується село зараз? Про це у репортажі Радіо Свобода за лінком
Зведення Генштабу ЗСУ: за добу відбулось 72 бойових зіткнення
Російські військові «активно намагаються» наступати на Лиманському, Авдіївському і Новопавлівському напрямках, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ вранці 30 березня.
Військові кажуть, що за минулу добу на фронті відбулось 72 бойових зіткнення.
«На Лиманському напрямку захисники відбили 16 атак у районах населених пунктів Терни Донецької області та Білогорівка на Луганщині, де ворог, за підтримки авіації, намагався прорвати оборону наших військ», – розповіли у Генштабі.
Відомо також, що «на Бахмутському напрямку наші воїни відбили 4 атаки поблизу населених пунктів Кліщіївка та Андріївка Донецької області».
Водночас на Авдіївському напрямку ЗСУ відбили 20 атак в районах населених пунктів Бердичі, Уманське, Тоненьке, Семенівка, Первомайське та Невельське, «де ворог, за підтримки авіації, намагався вибити наші підрозділи з займаних рубежів».
У Генштабі ЗСУ зазначають, що протягом минулої доби авіація Сил оборони завдала ударів по 1 пункту управління, 1 засобу протиповітряної оборони та 10 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки сил РФ.
«Підрозділами ракетних військ завдано ураження по 2 районах зосередження особового складу, двох засобах протиповітряної оборони та артилерійському засобу окупантів», – підсумували у Генштабі.
«Гуляйпільські старожитності»: як евакують родинні фотоархіви з прифронтової зони Запоріжжя
Рятують історію – так у буквальному сенсі слова можна сказати про те, що роблять представники громадської організації «Гуляйпільські старожитності».
Історик, краєзнавець з Гуляйполя Сергій Звілінський разом із колегами розшукує і вивозить із прифронтової зони на прохання місцевих жителів їхні родинні фотоархіви, старовинні побутові речі, вишиванки.
Як це рятує українську історію, краєзнавець розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Дивіться і читайте тут
Вночі Сили оборони знищили 9 «шахедів» – ЗСУ
У ніч проти 30 березня російські військові запустили по Україні 12 ударних БпЛА «Shahed-136/131», йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ у телеграмі.
Як зазначається, уночі 30 березня 2024 року «ворог вдарив по території Донецької області чотирма зенітними керованими ракетами С-300/С-400, а також безпілотниками із мису Чауда, Крим».
«Сили протиповітряної оборони збили 9 із 12 ворожих безпілотників. До відбиття атаки було залучено підрозділи мобільних вогневих груп Сил оборони України у межах Херсонської, Одеської, Дніпропетровської та Полтавської областей», – кажуть у відомстві.
Російські військові регулярно атакують Дніпропетровщину з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Депортація дітей з Миколаївщини: СБУ повідомила про підозру 2 працівникам окупаційної адміністрації
Служба безпеки України розслідує випадок депортації до Росії 15 дітей із окупованої території – про це відомство заявило 30 березня.
Йдеться про події липня 2022 року, коли російська окупаційна влада вивезла вихованців Новопетрівської спеціальної школи на Миколаївщині, що на той момент була захоплена.
«Серед виконавців злочину – так званий заступник очільника окупаційного «департаменту молоді та спорту Херсонської області». Його спільниця – призначена рашистами «ректорка» аграрного університету на тимчасово окупованій території регіону. Щоб викрасти дітей із навчального закладу, до нього прибули 20 озброєних військовослужбовців країни-агресора», – йдеться в повідомленні.
За даними СБУ, російські окупанти забрали дітей разом із директоркою закладу та її чоловіком. Їх вивезли спершу до Херсонщини, потім до Криму й звідти – до російської Анапи.
«Під час перебування депортованих дітей у РФ представники держави-агресора заборонили їм використовувати українську мову та змушували співати гімн росії. Згодом за підтримки міжнародних волонтерських організацій малолітніх потерпілих вдалося вивезти до третьої країни, щоб у подальшому повернути додому», – додає Служба.
Співробітники відомства заочно повідомили двом фігурантам про підозру в порушенні законів та звичаїв війни, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Вони, за даними слідства, перебувають на окупованій частині України, відтак «тривають комплексні заходи, щоб їх знайти і покарати».
За офіційними даними української влади, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували близько 20 тисяч дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно. Українські правозахисники наполягають, що дітей, силоміць переміщених із України, «сотні тисяч».
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі видав ордери на арешт Володимира Путіна та Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій та переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Повернути в Україну, за даними влади, поки що вдалося близько пів тисячі дітей.
Реакція США на удари по нафтових об’єктах у Росії «не була позитивною» – Зеленський в інтерв’ю WP
Президент Володимир Зеленський відповів на запитання про реакцію Сполучених Штатів на удари по нафтопереробних заводах у Росії – про це йдеться в інтерв’ю Washington Post від 29 березня.
Згідно з текстом, журналіст Девід Іґнатус запитав у президента, чи дійсно американські посадовці застерігали проти атак на енергетичні об’єкти в Росії.
«Реакція США на це не була позитивною», – сказав Зеленський.
Водночас він додав, що Вашингтон не може обмежувати те, як Україна використовує зброю власного виробництва: «Ми використовували наші дрони. Ніхто не може нам це заборонити».
Також президент висловив переконання, що зупинити російські атаки на енергомережу України можливо лише кроками у відповідь.
«Якщо немає протиповітряної оборони, щоб захистити нашу енергетичну систему, і росіяни атакують її, моє запитання: чому ми не можемо їм відповісти? Їхнє суспільство має навчитися жити без бензину, без дизеля, без електрики… Це справедливо», – каже Зеленський, додаючи, що «коли Росія припинить ці кроки, ми зупинимося».
Він також наголосив на потребі у ракетах ATACMS дальністю 300 кілометрів, які дозволили б вражати цілі в окупованому Росією Криму – зокрема, аеродроми, з яких Росія запускає літаки для завдання ударів по регіонах України.
Раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк назвав «фіктивною інформацією» те, що Україна отримувала такі застереження від Сполучених Штатів.
Видання Financial Times із посиланням на джерела писало, що влада США закликала Україну зупинити атаки на нафтову інфраструктуру Росії. За словами співрозмовників видання, Вашингтон побоюється, що удари безпілотників по російських нафтопереробних заводах можуть призвести до зростання світових цін на нафту, а також спровокувати заходи Москви у відповідь.
Упродовж останнього часу нафтопереробні заводи в Росії регулярно зазнають атак ударних безпілотників. За деякі з них взяли на себе відповідальність українські військові.
28 березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Аудитори уряду США оприлюднили звіти щодо використання допомоги Україні
Управління звітності уряду США (U.S. GAO), яке відповідає за внутрішній аудит уряду, оприлюднило перші два звіти у серії відповідей на запити Конгресу щодо спрямування 113 мільярдів доларів у відповідь на руйнівні наслідки російської війни. Подробиц іповідомляє «Голос Америки».
Перші звіти стосуються 44 мільярдів доларів, які чотири агенції США виділили на вирішення економічної та гуманітарної кризи, і 42 мільярдів доларів на допомогу в галузі оборони та безпеки.
Державний департамент США, Міністерство сільського господарства (USDA), Міністерство фінансів США та Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) запланували витратити згадані 44 мільярди доларів на економічні і гуманітарні потреби постраждалих від війни.
Станом на грудень 2023 року було виплачено майже 34 мільярди доларів (або близько 77%) цього фінансування. Найбільша частка – це економічна допомога (27,5 млн доларів), йдеться у звіті.
«Життєво важливо» ухвалити пакет допомоги Україні – Остін після розмови з Умєровим
Міністр оборони Рустем Умєров провів щотижневу телефонну розмову з американським колегою Сполучених Штатів Ллойдом Остіном – про це сторони повідомили 29 березня.
За словами Умєрова, він надав голові Пентагону «детальну інформацію про нещодавні російські ракетні обстріли українських міст».
«Наголосив на важливості забезпечення більшої кількості систем протиповітряної оборони та ракет для них», – додав він.
Остін додав, що розмова також стосувалася ситуації на полі бою.
Читайте також: Генштаб: війська РФ 20 разів атакували позиції Сил оборони на Новопавлівському напрямку
«Життєво важливо, щоб Конгрес ухвалив законопроєкт про національну безпеку президента Байна без подальших затримок, аби підтримати боротьбу України проти російської агресії», – заявив міністр оборони США.
23 березня президент Сполучених Штатів Джо Байден знову закликав Палату представників розблокувати проєкт закону щодо підтримки для України, Ізраїлю та Тайваню, йдеться у повідомленні пресслужби Білого дому. Американський президент «чітко заявив», що Конгрес ще не завершив свою роботу.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
20 березня спікер Палати представників Майк Джонсон заявляв, що до пакета допомоги Україні та партнерам перейдуть вже найближчим часом. Однак після 22 березня у засіданнях Палати представників почалася двотижнева перерва, тож до законопроєкту про фінансування допомоги Україні, Ізраїлю та іншим партнерам США законодавці, найімовірніше, перейдуть після 8 квітня.
Суд у РФ відмовився звільнити з-під варти громадського журналіста Сулейманова попри стан здоров’я
Фрунзенський районний суд у російському Володимирі відмовив у звільненні з в’язниці громадського журналіста Амета Сулейманова, хоча в його медичних документах є відомості про хвороби, з якими людина не повинна бути ув’язнена. Про це повідомило об’єднання «Кримська солідарність» із посиланням на його захисницю Лілю Гемеджі.
Під час судового процесу сторона захисту клопотала про проведення медичного огляду та отримання медичного висновку.
«З цього висновку випливає, що за рік стан Амета значно погіршився, змінилися ступені його захворювань. Два його захворювання входять до переліку захворювань та відповідають пунктам 41 та 42 цього переліку, які передбачають звільнення від покарання у зв’язку з тяжким захворюванням», – повідомила Гемеджі.
Сторона захисту клопотала про виклик та допит осіб, які підписали цей медичний висновок, однак суд у цьому клопотанні відмовив.
У РФ вкотре заявили про нібито звʼязок нападників на «Крокус Сіті» з Україною
У Слідчому комітеті РФ вкотре заявили про нібито причетність України до нападу на концертну залу «Крокус Сіті Хол»
Російські слідчі стверджують, що обвинувачені в скоєнні теракту нібито мали прибути до Києва «для отримання обіцяної їм винагороди».
«Обвинувачені у скоєнні теракту в початкових свідченнях повідомили, що їхні дії як на етапі підготовки, так і після збройного нападу шляхом голосових повідомлень через месенджер Телеграм координував чоловік під псевдонімом. За вказівкою координатора терористи після скоєння злочину на автомобілі поїхали у бік російсько-українського кордону для подальшого його перетину та прибуття до Києва для отримання обіцяної їм винагороди», – заявили в Слідчому комітеті РФ.
Закон про мобілізацію внесуть на голосування приблизно у середині квітня – Костенко
Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки 29 березня завершив розгляд депутатських поправок до законопроєкту про мобілізацію, сам документ внесуть на розгляд у сесійну залу для голосування у середині квітня, припустив в ефірі Радіо Свобода секретар Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.
«А скільки він ще буде прийматися, не розуміло. Вступає він в дію через місяць. Тому цей рік буде роком мобілізації, поки він розкачається, поки зроблять підзаконну базу. Це те, що я прогнозував з самого початку. Але ще раз, це не означає, що у нас зупинена мобілізація», – розповів він в програмі Свобода.Live.
Також Роман Костенко додав, що законопроєкт має пройти через комітетські правки.
«Ще раз кажу, будуть комітетські правки. Можливо, те, що було відхилено спочатку, воно повернеться сюди і буде далі. Тому все буде визначати зал. Можливо, якісь правки пройдуть в залі. Чотири тисячі правок. Тому зараз робити висновки, який є цей законопроект, це виключно для хайпу», – пояснив Костенко.
Генштаб: війська РФ 20 разів атакували позиції Сил оборони на Новопавлівському напрямку
Російські війська завдали 38 ракетних та 59 авіаційних ударів, а також 72 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по українських позиціях і населених пунктах, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 29 березня. За добу на фронті зафіксували 61 бойове зіткнення.
На Куп’янському напрямку протягом дня російські війська, за зведенням, не вели наступальних дій. На Лиманському напрямку Сили оборони відбили 10 атак поблизу Тернів та Білогорівки, ще дві – поблизу Кліщіївки та Андріївки (Бахмутський напрямок).
На Авдіївському напрямку українські війська відбили 16 атак РФ біля Бердичів, Уманського, Тоненького, Первомайського та Невельського.
Читайте також: Вже скоро? Яким може бути новий наступ військ РФ
«На Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах населених пунктів Красногорівка, Георгіївка, Новомихайлівка, Водяне Донецької області, де ворог понад 20 разів намагався прорвати оборону наших військ», – йдеться в зведенні.
Російські війська двічі безуспішно атакували українські позиції поблизу Старомайорського на Оріхівському напрямку. Також дві атаки РФ зафіксували на позиції ЗСУ на лівому березі Дніпра.
Генштаб звітує про удар української авіації по російському пункту управління, зенітно-ракетному комплексу та 10 районах скупчення російських військ і техніки. Також ракетні війська ЗСУ вразили п’ять військових цілей РФ.
Президент Володимир Зеленський напередодні сказав в інтерв’ю CBS, що Україна мусить готуватися до нових наступальних дій російської армії наприкінці травня або в червні.
Костенко сумнівається у спроможності Росії на великий наступ у найближчі місяці
Народний депутат від фракції «Голос», секретар комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко вважає, що на даний момент Росія не може провести великий наступ. Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода.
«Те, що зараз має Російська Федерація, ті сили і засоби, які ми бачимо, їм вистачає для того, щоб поповнювати і вести бої на нинішній лінії фронту. Якщо говорити про наступи, єдиний шлях, який, як вони вважають, був би для них найбільш результативним – це відкриття нового фронту на новій ділянці. Я думаю, це десь північний фронт. Це той наступ, який може бути. Але на даний момент в росіян немає для цього сил і засобів. Я думаю, що, можливо, у президента є інформація, що вони будуть формувати саме для цього наступу частини і до цього часу вони будуть сформовані. Тобто станом на зараз немає. Чи можливо? Можливо, якщо Путін задасться такою ціллю», – сказав він в ефірі програми Свобода Live.
Проте Костенко вважає, що цього часу їм не вистачить на підготовку великої стратегічної операції.
«Противник може провести якісь дії, в тому числі і мобілізацію, може, в принципі, створити угруповання на той час для того, щоб, як президент каже, провести наступ. Для стратегічного рівня підготовка має бути більшою, але ми розуміємо, що Росія може кинути непідготовлені війська», – зауважив він.
При цьому депутат не виключає можливості проведення військами РФ тактичного наступу на всіх ділянках фронту в разі мобілізації.
«Якщо ми говоримо про тактичні наступи, так як Росія зараз робить – потрохи вигризає якісь міста, захоплюючи шляхом їх знищення, або захоплює якісь там посадки, то це може йти досить довго. І це не несе за собою ніяких стратегічних дії. Стратегічні перспективи – це робити великі маневри, охоплення, маючи великі резерви», – сказав Костенко.
Депутат також зауважив, що у випадку дійсно проведення нового наступу РФ, невідомо, чи вистачить Україні наявних сил та засобів для його відбиття.
«Звичайно, на це потрібно буде реагувати. Чи вистачить тих сил і засобів, які наявні для цього? Я впевнений, що ні. Для цього буде потрібно проводити доукомплектування, в тому числі за рахунок сил і засобів наших партнерів. Ну і робити розрахунки мобілізації, ті, які нам будуть потрібні, якщо Росія все ж таки буде накопичувати війська для таких серйозних дій», – додав він.
Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю американському каналу CBS News заявив, що Росія буде готувати контрнаступальні дії, це може бути кінець травня або червень.
«Зіпсував гру». Чому Лукашенко підставив Путіна у версії про теракт у «Крокусі»
Чому Олександр Лукашенко та посол Білорусі поспішили виступити із заявами, які ідуть всупереч твердженням Кремля, що «теракте у «Крокусі» має український слід»? Російська служба «Голосу Америки» зібрала думки експертів.
Невизнаний у багатьох країнах світу очільник Білорусі Олександр Лукашенко де-факто спростував версію російської влади про причетність України до теракту в підмосковному «Крокус Сіті Холлі», намагаючись похвалитися діями своїх силовиків. Там вважають багато опитаних експертів. Але можливо є й інші причини?