Міжнародні партнери виділили понад 700 млн доларів на розмінування України – Мінреінтеграції
Міжнародні партнери України виділили понад 700 мільйонів доларів на гуманітарне розмінування, йдеться у повідомленні Мінреінтеграції.
За даними відомства, кошти передбачені на проєкти в гуманітарному розмінуванні України на 2022–2027 роки.
«Серед ключових донорів – США, Швейцарія, Норвегія, країни ЄС, Японія, Нідерланди, Німеччина та інші. Надалі, з метою посилення системи протимінної діяльності в Україні, уряд поглиблюватиме взаємодію з міжнародною та фаховою спільнотою», – зазначають у Мінреінтеграції.
Також відомо, що координація діятиме через започатковану у 2023 році секторальну робочу групу, яка об’єднує усіх донорів України в цій сфері. А також через відновлений у березні 2024 року кластер із протимінної діяльності, що став платформою для програмної координації відповідних суб’єктів, зазначили у відомстві.
Раніше міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявляв, що Україні знадобиться більш ніж десять років, щоб розмінувати сільськогосподарські угіддя країни. За його словами, близько 30% території України заміновано.
За даними ООН, від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року в Україні 1158 втрат серед цивільного населення – 360 загиблих і 798 поранених – через міни і вибухонебезпечні залишки війни. Навесні 2023 року кількість таких втрат різко зросла, особливо це торкнулося фермерів, які працюють на землі.
Потреби на відбудову України складають вже майже 486 мільярдів доларів. Такі результати третьої оцінки збитків і потреб (RDNA3), яку український уряд провів спільно зі Світовим банком.
Зеленський про удари РФ по Харкову: готуємо «дуже конкретну і справедливу» відповідь
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські сили готують «дуже конкретну і справедливу» відповідь на удари Росії по Харкову і східних регіонах України.
Голова держави написав у телеграмі 7 квітня, що провів із цього приводу розмову з очільником Служби безпеки Василем Малюком, начальником ГУР Міноборони Кирилом Будановим і міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком.
«Росія ні на хвилину не припиняє свій терор. Працюємо, щоб надати нашим людям надійний захист. Готуємо відповідь для ворога – дуже конкретну і справедливу», – написав Зеленський, не навівши подробиць.
Крім того, президент повідомив про переговори з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським і міністром оборони Рустемом Умєровим.
«На зв’язку з головкомом Сирським. Детально обговорили ситуацію на фронті, планування наших подальших дій. Міністр оборони Умєров доповів щодо ситуації з боєприпасами. Робимо максимум, щоб кожна бойова бригада мала все необхідне для захисту держави», – зауважив Зеленський.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ОВА повідомили про 4 постраждалих через обстріли Харкова, в місті знову лунали вибухи
У Харкові внаслідок російських обстрілів 7 квітня постраждали чотири людини: три жінки і чоловік, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Росіяни увесь день завдають ударів по Харкову. На зараз ворог обстріляв кілька районів міста, внаслідок чого постраждали три жінки і цивільний чоловік. 45-річний чоловік отримав уламкові поранення. Від госпіталізації відмовився. У двох жінок віком 37 та 72 діагностовано гостру реакцію на стрес. Допомога надана на місці», – написав Синєгубов у телеграмі.
За його словами, загарбники завдали ударів по центральному парку і промисловій зоні, де внаслідок прильоту пошкоджений будинок і горів гараж.
Близько 14-ї години голова ОВА і міський голова Харкова Ігор Терехов повідомили, що війська РФ знову завдають ударів, у місті чути вибухи.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Хто катував херсонців? Журналісти-розслідувачі встановили нові факти
Хто з російських силовиків причетний до катувань жителів Херсону під час окупації? Що відомо про катівні, які досі існують на окупованих територіях Херсонської і Запорізької областей? Чи можуть тортури, скоєні російськими військовими, кваліфікувати як злочин проти людяності у Міжнародному кримінальному суді (МКС)?
Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Читайте і дивіться за лінком
Втрати РФ у березні знизилися – британська розвідка
У березні середньодобова кількість російських втрат в Україні вбитими і пораненими знизилася на 74 особи до 913 осіб на день, заявили у британській розвідці.
«Зменшення втрат відповідає меншій кількості зареєстрованих атак за останній місяць. Зменшення російських наступальних операцій, швидше за все, відображає низку факторів: період відпочинку і переоснащення після захоплення Авдіївки і наміри зменшити кількість повідомлень про загиблих під час виборів у Росії», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому Міністерством оборони Великої Британії 7 квітня.
У розвідці зазначили, що від початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року російські війська щодня зазнавали в середньому 658 втрат.
«Щороку спостерігалося зростання середньодобової кількості втрат із 400 у 2022 році до 693 у 2023 році, і до 913 протягом першого кварталу 2024 року. Це збільшення відображає постійну залежність Росії від мас для підтримки тиску на українських фронтах», – йдеться в повідомленні.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати – 350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Російські журналісти, які ведуть підрахунки на основі відкритих даних, станом на кінець березня встановили особи понад 49000 російських військових, що загинули від початку повномасштабної агресії Росії проти України. Реальна кількість загиблих може виявитися набагато вищою.
Війська РФ обстріляли центр Харкова, влада повідомляє про постраждалих
У центрі Харкова внаслідок чергового російського обстрілу 7 квітня є постраждалі, повідомила влада міста й області.
«Всього зафіксовано чотири прильоти по місту. Один прийшовся у приватний будинок… Є поранені внаслідок ракетного обстрілу одного з центральних районів міста», – написав у телеграмі міський голова Харкова Ігор Терехов.
За його словами, щодо кількості постраждалих інформацію уточнюють.
Зі свого боку, голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов зауважив, що внаслідок ударів дві людини звернулися із гострою реакцією на стрес.
«Окупанти вдарили по центральній частині міста. Попередньо: є поранені. Є пошкодження житлової інфраструктури», – написав Синєгубов у телеграмі.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Подальша затримка з безпековою допомогою США особливо впливає на можливості, необхідні українським силам для реагування на збільшення темпів російських механізованих атак на сході України, заявив у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський 6 квітня попередив, що особливо складна ситуація склалася на схід від Часового Яру і на захід від Авдіївки в Донецькій області, райони, де ISW нещодавно спостерігав активізацію російських механізованих штурмів», – йдеться в повідомленні.
«Українські сили наразі успішно відбивали інтенсивні російські механізовані атаки на всій території сходу України минулого тижня, але робили це, незважаючи на постійну нестачу матеріальних засобів», – зауважили аналітики.
Вони нагадали, що президент Володимир Зеленський нещодавно заявив, що затримки допомоги змусили Україну поступитися ініціативою на полі бою Росії, а українські чиновники попередили, що Україна не може планувати успішний контрнаступ чи оборону, не знаючи, коли і яку допомогу отримає Київ.
В ISW і далі вважають, що дефіцит західної військової допомоги змусив українські сили економити зброю, і заява Зеленського свідчить про те, що українським силам «зараз доводиться ухвалювати важкі рішення» щодо пріоритетності певних аспектів своєї оборони над обмеженням російських військових можливостей або підготовкою до контрнаступальних операцій.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) 4 квітня припустили, що російські війська, можливо, збільшують загальний темп своїх наступальних операцій в Україні. В ISW зауважують, що інтенсифікація російських механізованих наступальних операцій відбувається, як правило, одночасно з посиленням ударів по українських енергетичних об’єктах.
Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ в разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць і сотень тисяч снарядів і ракет. За їхніми словами, ЗСУ потребують чотири мільйони снарядів і два мільйони БПЛА. До того ж Росія має достатню кількість керованих авіабомб і перевершує Україну за чисельністю армії.
За даними Генштабу ЗСУ, російські війська атакують практично на всіх напрямках фронту, найінтенсивніше – на Новопавлівському.
Раніше аналітики ISW припускали, що російське командування може зосередити свою прогнозовану наступальну операцію наприкінці весни-влітку 2024 року на заході Донецької області, сподіваючись використати стійке, але незначне просування російських сил у цьому секторі.
Міненерго повідомило про пошкоджене обладнання через обстріли на Харківщині
У Харківській області внаслідок нічного російського удару було пошкоджене обладнання однієї з високовольтних підстанцій, виникла пожежа, для ліквідації якої залучалися підрозділи ДСНС, повідомило Міністерство енергетики України.
«Аварійно вимикалася високовольтна повітряна лінія – її включили в роботу. Для недопущення аварійної ситуації застосовувалися графіки аварійних відключень споживачів», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Міненерго, внаслідок обстрілів на Харківщині вимикалася високовольтна лінія обленерго, знеструмлювалися підстанція і побутові споживачі.
Як повідомили у міністерстві, в Харківській області через мережеві обмеження 7 квітня знеструмлені 410 тисяч абонентів, при цьому в об’єднаній енергосистемі України дефіциту електроенергії немає.
Раніше голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що внаслідок російських обстрілів Харківщини минулої доби і в ніч на 7 квітня загинули дві людини, десятеро – були поранені. Крім того, за його словами, пошкоджені житлові будинки, автомобілі, навчальний заклад, крамниця, будівля «Укрпошти».
Останнім часом Росія посилила атаки енергетичної інфраструктури України. 22 березня під час масштабної атаки на українську енергетику за останній час РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
«Це вау!» Як Україна нарощує виробництво зброї
На тлі дефіциту боєприпасів та невизначеності з допомогою від США український оборонно-промисловий комплекс збільшує постачання в армію.
Проєкт Радіо Свобода «Донбас.Реалії» розбиралися, якою зброєю Україна може забезпечити себе сама, а де без союзників – ніяк. Дивіться і читайте про це за лінком
У Гуляйполі через російський обстріл загинули троє цивільних – влада
У Гуляйполі Запорізької області троє цивільних людей загинули внаслідок російського обстрілу, повідомив вранці 7 квітня голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Росіяни обстріляли з «Градів» прифронтове Гуляйполе Запорізької області і вбили трьох цивільних людей. Два чоловіки і жінка загинули під завалами власного будинку, в який влучив російський снаряд. Ще одного чоловіка поранено – його доставили до лікарні», – написав Федоров у телеграмі.
За його даними, минулої доби російські військові завдали 483 удари по вісьмох населених пунктах Запорізької області, внаслідок чого був поранений 54-річний чоловік, є руйнування житлових будинків і об’єктів інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб ЗСУ: втрати військ Росії у війні перевищили 447 тисяч осіб
Російські війська під час повномасштабного вторгнення в Україну втратили близько 447 510 своїх військових, зокрема 820 осіб – за останню добу, свідчать дані українського Генштабу. Скільки серед них загиблих і скільки поранених – в командуванні не уточнили.
Станом на ранок 7 квітня у Генштабі назвали також такі втрати російської техніки:
- танки ‒ 7074 (+17 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 13551 (+54)
- артилерійські системи – 11316 (+54)
- РСЗВ – 1036 (+4)
- засоби ППО ‒ 749
- літаки – 347
- гелікоптери – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 8956 (+61)
- крилаті ракети ‒ 2064 (+4)
- кораблі /катери ‒ 26
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 15071 (+79)
- спеціальна техніка ‒ 1864 (+10).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Російські журналісти, які ведуть підрахунки на основі відкритих даних, станом на кінець березня встановили особи понад 49000 російських військових, що загинули від початку повномасштабної агресії Росії проти України. Реальна кількість загиблих може виявитися набагато вищою.
Дві людини загинули, троє поранені через російські удари по Херсонщині – ОВА
Двоє людей загинули, троє – були поранені минулої доби внаслідок російських обстрілів на Херсонщині, повідомив 7 квітня голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, російські війська обстрілювали Антонівку, Благодатне, Інженерне, Білозерку, Кізомис, Станіслав, Токарівку, Інгулець, Садове, Михайлівку, Берислав, Шляхове, Ольгівку, Новоберислав і Херсон.
«Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, пошкоджено багатоповерхівку і 15 приватних будинків. Також були зафіксовані влучання в навчальний заклад, магазин, складське приміщення, ангар, господарські споруди та приватні автомобілі», – написав Прокудін у телеграмі.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В Одесі через удар РФ по припортовій інфраструктурі поранена жінка – Сили оборони півдня
Російські війська пізно ввечері 6 квітня атакували Одесу, внаслідок чого поранена жінка, повідомили вранці 7 квітня Сили оборони півдня.
«Ворог знову вдарив балістикою по Одещині. Пізно ввечері випустив ракету, імовірно, «Іскандер-М» по Одесі, спрямувавши її на припортову інфраструктуру. Внаслідок удару виникла пожежа, яку вогнеборці оперативно ліквідували. Зазнали руйнувань адміністративна й технічна будівлі. Постраждала співробітниця одного з навколишніх підприємств – в неї акубаротравма», – йдеться в повідомленні.
Раніше командування Повітряних сил Збройних сил України повідомило, що в ніч на 7 квітня російські військові завдали удару по Україні керованою авіаційною ракетою Х-31 з окупованої Луганщини, а також балістичною ракетою «Іскандер-М» і 17-ма ударними безпілотниками типу Shahed-131/136 з окупованого Криму. Всі дрони вдалося знищити силам ППО, зауважили в Повітряних силах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Інцидент із повісткою журналісту «Слідства.Інфо»: Сирський доручив провести перевірку
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявляє, що доручив провести службову перевірку щодо інформації видання «Слідство.Інфо» про намагання вручити повістку їхньому журналісту після розслідування стосовно співробітника Служби безпеки України.
«Професійна діяльність журналістів користується повагою керівництва Збройних сил України й охороняється законодавством України. Збройні сили України засуджують будь-які випадки порушень з боку військових посадових осіб. За матеріалами, опублікованими громадською організацією «Слідство.Інфо», мною визначено завдання командувачу Сухопутних військ ЗСУ провести службову перевірку. За результатами службової перевірки будуть прийняті відповідні рішення», – написав головнокомандувач у фейсбуці в ніч на 7 квітня.
Раніше «Слідство.Інфо» заявило, що працівник СБУ міг давати вказівки представникам Територіального центру комплектування і соцпідтримки щодо вручення повістки журналісту видання Євгену Шульгату. Проєкт пов’язує це з недавнім розслідуванням журналіста про майно сім’ї голови департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка.
Об’єднання журналістів провідних українських медіа й експертів медійних організацій «Медіарух» закликало відкрити кримінальне провадження щодо співробітників СБУ і ТЦК через інцидент.
У СБУ в коментарі Радіо Свобода заявили, що вивчають інформацію, оприлюднену редакцією «Слідство.Інфо» 6 квітня.
«Вона у мене одна була». Історії українських дітей, яких убила Росія
15-річного Дмитра Євдоченка російські військові вбили разом з мамою на Чернігівщині, коли родина намагалась виїхати з окупації у березні 2022-го. Того ж місяця загинув 13-річний Олександр Терещук – разом із мамою і татом у будинку в Бородянці на Київщині. Життя 7-річної Богдани Косаченко російські військові відібрали у листопаді 2023-го під час обстрілу міста Середина-Буда на Сумщині.
За офіційними даними, на цей час від початку повномасштабної війни внаслідок дій російської армії загинуло 538 дітей. Цього разу розповідаємо історії трьох загиблих неповнолітніх українців. Дивіться і читайте за лінком
Російські військові 21 раз намагалися прорвати оборону ЗСУ на Новопавлівському напрямку – Генштаб
Протягом минулої доби на фронті відбулося 57 бойових зіткнень, українські військові відбили атаки російських сил на шістьох напрямках, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у ранковому зведенні 7 квітня.
Зокрема, за повідомленням, на Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати загарбників у районах населених пунктів Новомихайлівка, Георгіївка, де війська РФ за підтримки авіації 21 раз намагалися прорвати оборону українських військ.
Крім цього напрямку, українські військові також відбили атаки російських сил на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Оріхівському і Херсонському напрямках, кажуть у Генштабі.
«Загалом, ворог завдав 10 ракетних і 88 авіаційних ударів, здійснив 71 обстріл із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – йдеться у зведенні.
Раніше цього тижня американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті заявив, що російські війська, можливо, збільшують загальний темп своїх наступальних операцій в Україні. Аналітики зауважили, що інтенсифікація російських механізованих наступальних операцій відбувається, як правило, одночасно з посиленням ударів по українських енергетичних об’єктах.
Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ в разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць і сотень тисяч снарядів і ракет. За їхніми словами, ЗСУ потребують чотири мільйони снарядів і два мільйони БПЛА. До того ж Росія має достатню кількість керованих авіабомб і перевершує Україну за чисельністю армії.
За даними Генштабу ЗСУ, російські війська атакують практично на всіх напрямках фронту, найінтенсивніше – на Новопавлівському.
Раніше аналітики ISW припускали, що російське командування може зосередити свою прогнозовану наступальну операцію наприкінці весни-влітку 2024 року на заході Донецької області, сподіваючись використати стійке, але незначне просування російських сил у цьому секторі.
Повітряні сили повідомили, чим війська РФ атакували Україну вночі
У ніч на 7 квітня російські військові завдали удару по Україні керованою авіаційною ракетою Х-31 з окупованої Луганщини, а також балістичною ракетою «Іскандер-М» і 17-ма ударними безпілотниками типу Shahed-131/136 з окупованого Криму, повідомило командування Повітряних сил Збройних сил України.
«У результаті протиповітряного бою Силами оборони України збито 17 ворожих ударних безпілотників Shahed-131/136 у Харківській, Дніпропетровській і Полтавській областях», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Немає жодного вибору»: Зеленський щодо можливості отримання допомоги від США у кредит
Україна розглядає різні варіанти допомоги, але, у тому числі, готова на допомогу США у кредит, заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю телемарафону.
«Розглядається дуже багато варіантів. Один сенатор нещодавно був. І він каже: «А ти погодишся на кредитні гроші? Якщо гроші кредитні, або ти не отримаєш?» Я кажу: «А для чого ці вибори, якщо немає вибору?» Ми погодимося на будь-який варіант. Я вам скажу більше, якби ви запропонували Україні дати пакет у кредит сьогодні, або безкоштовно все через рік, то ми сказали б – тільки сьогодні. Тут немає жодного вибору. Наш вибір – вижити та перемогти. Ми це намагаємося робити різними шляхами», – підкреслив Зеленський.
Як зазначив глава держави, «допомога від США критична у будь-якому разі». Але, «на жаль, питання війни Росії проти України стало внутрішньополітичним питанням США, хоча насправді є питанням безпеки всього світу», каже Зеленський.
Також президент прокоментував можливу передачу Україні заморожених активів РФ.
«Коли британці кажуть: давайте дамо Україні всі ці заморожені активи, це сотні мільярдів доларів. Прекрасно, ми їм вдячні. Але давайте, щоб це не було просто публічним сигналом, а давайте це зробимо. ...є рішення на рівні ЄС, їм треба ухвалити це рішення. Поки що окрім сигналів більше нічого немає. А зброя треба зараз», – сказав Зеленський.
Раніше Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт. Значна частина республіканців орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Ще у лютому спікер Палати представників Майк Джонсон (республіканець) відкинув схвалений Сенатом законопроєкт, але допускав голосування за «нову пропозицію».
Раніше Джонсон заявив, що очікує на просування пакету, який включає допомогу Україні, коли Палата представників повернеться після канікул. Він припустив, що цей пакет буде включати «деякі важливі нововведення». У цьому контексті Джонсон згадав про заарештовані російські активи, заморожені в США, а також концепцію позики.
У Білому домі відмовилися припускати, чи підпише президент США Джо Байден інший варіант законопроєкту щодо допомоги Україні.
ОГП: внаслідок обстрілів Курахівки і Красногорівки на Донеччині загинуло п’ятеро людей
Унаслідок обстрілу силами РФ Покровського району Донецької області у суботу, 6 квітня, загинули п’ятеро людей, йдеться у повідомленні Офісу генерального прокурора у фейсбуці.
За даними слідства, 6 квітня війська РФ двічі обстріляли селище Курахівка Покровського району.
В Офісі генпрокурора кажуть, що «від влучання снарядів держави-агресора по території приватного сектору загинули четверо людей. Серед загиблих – 38-річна матір та її донька 16 років. Також дістав поранення 52-річний чоловік».
«Крім того, загарбники завдали удару по місту Красногорівка, внаслідок чого загинув 25-річний чоловік. Також зазнав тілесних ушкоджень 29-річний містянин. Йому надано медичну допомогу», – зазначили у відомстві.
Відомо, що вказані населені пункти Донеччини армія РФ атакувала з артилерії.
«За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України)», – підсумували в ОГП.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ракет, дронів –атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Галущенко назвав мету ударів армії РФ по енергосистемі України
Російські військові постійно обстрілювали Україну протягом зими, проте удар 22 березня став «наймасовішим» від початку війни, зазначив міністр енергетики Герман Галущенко в ефірі телемарафону.
«Насправді, ми очікували ударів по енергосистемі. Але масштаб отого удару 22 березня, він в рази більший, якщо порівнювати всі попередні удари. Це наймасштабніший удар по енергетиці з початку війни», – пояснив міністр.
Він зауважив, що «росіяни не зупинились, а продовжували атакувати Україну постійно», проте раніше, за словами міністра, вони діяли «більш локально».
«Вони не зупинялися. Вони зимою постійно атакували енергетику, але били більш локально, обираючи певні регіони, щоб залишити їх без світла. Сьогодні вони просто масштабували ці атаки на всю державу, щоб досягти тотального блекауту», – підкреслив Галущенко.
Останнім часом Росія посилила атаки енергетичної інфраструктури України. 22 березня під час масштабної атаки на українську енергетику РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська і Дністровська ГЕС.