На Херсонщині в руках 10-річної дитини вибухнула гільза – ОВА
У селі Новорайськ Херсонської області 10-річний хлопчик був поранений внаслідок детонації вибухонебезпечного предмета, з яким він бавився, повідомили 10 квітня в обласній військовій адміністрації.
«Він отримав уламкові поранення пальців та кисті. Медики надали потерпілому необхідну медичну допомогу. Нині життю дитини нічого не загрожує», – йдеться у повідомленні.
У повідомленні не вказано, як до дитини потрапив вибухонебезпечний предмет.
За даними ДСНС, станом на грудень 2023 року в Україні від початку повномасштабної війни через підрив на мінах або інших вибухонебезпечних предметах загинули 277 людей. Крім того, поранень зазнали 608 людей, із них – 74 дитини.
Рятувальники повідомляли, що потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
Міненерго: у Херсонській та Миколаївській областях відновили електропостачання
Війська РФ атакували енергетичні об’єкти на Миколаївщині та Одещині. Для ліквідації наслідків атаки знеструмлювались споживачі Херсонської і частково Миколаївської областей, повідомляє 10 квітня Міністерство енергетики України.
«Станом на ранок усіх споживачів заживлено», – зазначає міністерство.
За даними відомства, під час атаки РФ сталося загоряння обладнання на високовольтній підстанції у Миколаївській області. Окрім цього, обстрілом було пошкоджено об’єкт генерації на Одещині. Без відключень споживачів.
Протягом минулої доби застосовувалися графіки відключень у Харківській області, йдеться у повідомленні.
Раніше Миколаївська обласна державна адміністрація повідомила про аварійні відключення електроенергії через нічну атаку російського безпілотника типу Shahed на область.
Також про атаки РФ по енергетичній інфраструктурі заявляв голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер. Росія на світанку 10 квітня атакувала Одещину дронами і ракетами, внаслідок чого дві людини постраждали.
Раніше Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська в ніч на 10 квітня вкотре атакували українські населені пункти: 17-ма ударними БпЛА типу Shahed-131/136, двома крилатими ракетами «Іскандер-К» і однією балістичною ракетою «Іскандер-М» з окупованого Криму.
Силами ППО збито 14 «Шахедів» на Миколаївщині та Одещині. Крім того, ввечері 9 квітня знищено дві керовані авіаційні ракети Х-59, якими РФ атакувавла Одесу.
Останнім часом Росія посилила атаки енергетичної інфраструктури України. 22 березня під час масштабної атаки на українську енергетику за останній час РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
У СБУ повідомили про затримання ексрегіонала при спробі виїхати з України
Служба безпеки України повідомила, що при спробі виїхати за кордон затримали колишнього народного депутата від забороненої Партії регіонів, «який сприяв збройній агресії РФ».
«Зловмисника затримано поблизу прикордонного пункту пропуску на Одещині. Звідти 60-річний фігурант намагався виїхати до сусідньої країни як особа непризовного віку. За даними слідства, у 2020 році він став депутатом міськради Бахмута від забороненої ОПЗЖ», – йдеться в повідомленні.
«Після захоплення частини регіону фігурант пішов на співпрацю з ворогом і «перереєстрував» власну компанію інтернет-провайдера за російським законодавством. Крім того, він надав ФСБ повний доступ до наявного обладнання, що дозволило російській спецслужбі контролювати інтернет-активність місцевого населення», – додали в Службі безпеки.
За повідомленням, сам депутат переїхав на підконтрольну Україні територію й управляв компанією у віддаленому режимі, розпорядившись регулярно сплачувати кошти до бюджету РФ, фінансуючи таким чином військово-промисловий комплекс Росії.
«Крім того, зловмисник публічно виправдовував збройну агресію РФ, про що неодноразово розповідав у чатах прокремлівських телеграм-каналів. Згодом зловмисник вирішив втекти за кордон. Під час обшуку у затриманого вилучено мобільний телефон і чорнові записи із доказами його злочинних дій», – йдеться в повідомленні.
У СБУ кажуть, що ексрегіоналові повідомили про підозру за статтею «виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників». Також вирішується питання щодо додаткової кваліфікації.
У Службі безпеки України імені затриманого не повідомляють, за даними «Української правди», яка посилається на джерела, йдеться про Владислава Лук’янова. Його коментарів наразі не було.
Раніше Державне бюро розслідувань повідомляло, що розслідує 2 150 кримінальних проваджень щодо підозрюваних у злочинах проти національної безпеки України. Зокрема 1 633 кримінальних проваджень за фактом державної зради.
Плетенчук: доля екіпажу російського Ка-27, знищеного в Криму, невідома
Після знищення в окупованому Криму російського вертольота Ка-27 сили РФ задіяли для пошукової операції «Раптор» й інші гелікоптери, але доля екіпажу поки невідома, заявив Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
«З наявної інформації можемо казати, що був вибух цієї машини у повітрі. Причини поки не встановлені. Я поки не готовий надати верифіковану інформацію з цього приводу. Тривала пошукова операція. Було задіяно інші гелікоптери. Був задіяний катер «Раптор». Щодо долі екіпажу інформації так само нема. Відбувалося все це недалеко від Чорноморського», – каже Плетенчук.
Він уточнив, що станом на ранок пошукова операція ще тривала. Самі події відбулися сьогодні на світанку.
«Ці події вкладаються в новообрану тактику нового керівництва Чорноморського флоту. До речі, про це постійно питають. Так, можемо додати, що, окрім того, що вони здогадалися застосувати підводний човен, вони так само посилюють повітряну складову. І саме для того, щоб патрулювати узбережжя, щоб виявляти заздалегідь потенційні небезпеки, і як я і сказав, через збільшення застосування авіації, у тому числі досить старої, буде збільшуватися кількість таких кейсів, як сьогодні», – заявив речник.
Раніше сьогодні Плетенчук повідомив, що в окупованому Росією Криму був знищений російський корабельний багатофункціональний вертоліт Ка-27.
У Міноборони Росії це поки що не коментували.
Востаннє про ураження російського вертольота ЗСУ повідомляли на початку лютого. Тоді командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський розповів про ураження на Авдіївському напрямку російського гелікоптера Ка-52.
За даними Генштабу Збройних сил України, від початку повномасштабної війни Росія втратила 325 гелікоптерів та 347 літаків.
Оформлення консульських послуг військовозобов’язаними за кордоном за наявності військово-облікових документів, як це передбачає законопроєкт про мобілізацію, необхідне для розуміння кількості громадян України за кордоном. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) заявила членкиня комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, представниця партії «Європейська солідарність» Ірина Фріз.
«Надання консульських послуг буде відбуватися протягом 60-ти днів з часу набуття чинності цього закону з одночасною актуалізацією даних. Тобто чоловік призовного віку може прийти, щоб отримати консульську послугу за ці 60 днів і може оновити свої дані. Зазначити місце перебування, контактні дані для того, щоб Міністерство оборони і Генштаб мали чітке розуміння, яка кількість громадян перебуває за кордоном», – пояснила Фріз.
Депутатка каже, що про жодну депортацію з-за кордону українців не йдеться.
«Зараз згідно з чинним законодавством, і українським, і міжнародним, немає механізму депортації людей під час воєнного стану з інших країн. Жодної депортації відбуватися не буде. Це лише для військового обліку потрібно для Міністерства оборони», – додала вона.
Вже сьогодні, як пишуть народні депутати, законопроєкт про мобілізацію мають розглядати в Раді в другому читанні.
Напередодні комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки погодив до другого читання редакцію законопроєкту про мобілізацію, повідомив голова комітету Олександр Завітневич.
У своєму дописі він не згадав про виключення положення щодо демобілізації і ротації військовослужбовців із урядового законопроєкту, як про це повідомило джерело Радіо Свобода.
В оприлюднених документах йдеться, що ініціаторами таких змін стали головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський та міністр оборони Рустем Умєров. Однак публічно вони цього ще не підтверджували.
Верховна Рада 7 лютого ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію. Документ передбачав положення про умови демобілізації військовослужбовців. Депутати парламенту подали до другого читання документа понад чотири тисячі правок.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
У Костянтинівці майже добу тривають пошуки жінки з дитиною під завалами – поліція
Пошуки жінки з дитиною в Костянтинівці Донецької області, яку вчора тричі за день обстріляли російські війська, тривають. Під завалами будинку їх поки не знайшли, розповів 10 квітня в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) тимчасовий виконувач обов’язків начальника відділу комунікацій поліції Донецької області Павло Дяченко.
«Станом на ранок роботи тривають. Є інформація, що під завалами може перебувати жінка з дитиною. Це попередня інформація. Будемо сподіватися, що все буде добре. Завали розберуть і ми їх не знайдемо, і вони будуть живі. Це все після огляду», – каже Дяченко.
За словами Дяченка, рятувальну операцію доводилося призупиняти через загрозу повторних ударів.
«Це свідчить про підступність ворога. Насамперед, не дає можливості нормально провести розбір завалів. Якщо люди там перебувають, їм вкрай потрібна допомога і є можливість їх врятувати живими – це все в часовому проміжку пересувається і шансів стає все менше і менше», – зауважили в поліції.
Російські війська обстріляли Костянтинівку 9 квітня. Внаслідок обстрілу обвалився під’їзд будинку, повідомляв кореспондент проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії. Було відомо про одного загиблого цивільного і двох поранених жінок. Під завалами розпочали пошук жінки з дитиною.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В окупованому Криму знищено російський вертоліт Ка-27 – ВМС ЗСУ
В окупованому Росією Криму Збройні сили України знищили російський корабельний багатофункціональний вертоліт Ка-27, повідомив вранці 10 квітня речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
«Мінус російський Ка-27 у Криму. Щось шукав. Знайшов», – написав він без додаткових подробиць.
У Росії не коментували збиття російського гелікоптера у Криму.
Востаннє про ураження російського вертольоту ЗСУ повідомляли на початку лютого. Тоді командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський розповів про ураження на Авдіївському напрямкуросійського гелікоптера Ка-52.
За даними Генштабу Збройних сил України, від початку повномасштабної війни Росія втратила 325 гелікоптерів та 347 літаків.
Ка-27 – корабельний багатофункціональний вертоліт. Він призначений для вирішення завдань протичовнової оборони флоту з базуванням на кораблях різного класу. Здатний виявляти сучасні підводні човни та надводні цілі, передавати дані про них, а також атакувати їх з застосуванням бортових засобів ураження.
В Україні Михайла Булгакова визнали російським імперцем та українофобом. І ось чому
Експерти Українського інституту національної пам’яті визнали письменника Михайла Булгакова, який народився та виріс у Києві, українофобом та російським імперцем, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки». Це означає, що використання імені Булгакова у публічному просторі наразі заборонене законом. У тому числі й пам’ятники письменника в Україні. Вони вважатимуться уславленням політики країни-агресорки. У Києві на Андріївському узвозі з 1991 року працює музей Булгакова. Поруч із ним стоїть пам’ятник письменнику.
В експертному звіті Українського інституту національної пам’яті з приводу особистості Михайла Булгакова сказано, що в його творах немає жодного персонажа-українця, який був би представлений у позитивному ключі. Також, як зазначено у звіті, письменник пародіював чи глузливо перекручував українську мову, висміював українську автокефальну церкву, заперечував саме існування української нації. Експерти наводять як приклад цитати з таких творів Булгакова, як «Дні Турбіних», «У ніч на 3-тє число», «Біла гвардія» та «Я убив».
«Михайло Булгаков – імперець за світоглядом, затятий українофоб... Письменник, незважаючи на роки життя у Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників. З-поміж усіх російських письменників того часу стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні», – йдеться в експертному звіті.
У київському музеї Михайла Булгакова вважають ці твердження неаргументованими та емоційними, при цьому не заперечують неоднозначності особистості письменника.
ОВА: на Миколаївщині аварійні відключення – внаслідок атаки РФ пошкоджений енергооб’єкт
У Миколаївській області вночі 10 квітня російський безпілотник типу Shahed влучив в об’єкт енергетики, повідомляє Миколаївська обласна державна адміністрація.
«Введені аварійні відключення, ведуться роботи з відновлення. Постраждалих немає», – вказано у повідомленні.
Крім того, інформує адміністрація, уночі у місті Очаків ймовірно в результаті збиття «Шахеда» виникла пожежа на рекреаційному об’єкті, яка вже ліквідована. Постраждалих немає.
Повідомляється, що у ніч на 10 квітня силами та засобами протиповітряної оборони на Миколаївщині знищено 12 БпЛА типу Shahed 131/136.
Раніше Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська в ніч на 10 квітня вкотре атакували українські населені пункти: 17-ма ударними БпЛА типу Shahed-131/136, двома крилатими ракетами «Іскандер-К» і однією балістичною ракетою «Іскандер-М» з окупованого Криму.
Силами ППО збито 14 «Шахедів» на Миколаївщині та Одещині. Крім того, ввечері 9 квітня знищено дві керовані авіаційні ракети Х-59, якими РФ атакувавла Одесу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Втрати Росії у війні перевищили 450 тисяч осіб – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 450 080 своїх військових, зокрема 830 – за останню добу – такі дані станом на ранок 10 квітня навів Генеральний штаб ЗСУ. Скільки серед них загиблих і скільки поранених – в командуванні не уточнили.
За даними українського Генштабу, російські війська зазнали таких втрат у техніці:
- танків ‒ 7132 (+22 – за останню добу)
- бойових броньованих машин ‒ 13667 (+47)
- артилерійських систем – 11404 (+18)
- РСЗВ – 1040 (+1)
- засобів ППО ‒ 753
- літаків – 347
- гелікоптерів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9070 (+37)
- крилатих ракет ‒ 2067 (+2)
- кораблів /катерів ‒ 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки й автоцистерн – 15248 (+67)
- спеціальної техніки ‒ 1876 (+8).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча.
Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати – 350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Російські журналісти, які ведуть підрахунки на основі відкритих даних, станом на кінець березня встановили особи понад 49000 російських військових, що загинули від початку повномасштабної агресії Росії проти України. Реальна кількість загиблих може виявитися набагато вищою.
Євродепутат: «Росія витратила на війну 100 млрд євро, а Україна – лише 80» (відео)
Подібно до американців у 1941 році, Європейський союз має розробити чіткий план перемоги для України, однак зараз такого розуміння на Заході бракує, каже в інтерв'ю Радіо Свобода євродепутат Андрюс Кубілюс: «Я називаю це «повільним варінням жаби»: жодних рішень, почекаймо, подивимось, можливо, Путін втомиться від війни». На думку політика, нерішучість США та ЄС, зокрема і через небажання запрошувати Україну в НАТО, є повторенням помилок умиротворення Гітлера до початку Другої світової війни. Проте Кубілюс відзначає: деякі політики на Заході вже починають формулювати стратегічну ціль у війні, а гроші для стабільного фінансування допомоги Україні знайти хоч і складно, але можливо.
Мобілізація: фінальне голосування. Зеленський знову говорить про контрнаступ
- Парламентський комітет з питань національної безпеки і оборони виключив положення щодо демобілізації і ротації військовослужбовців із урядового законопроєкту про мобілізацію, який готується до другого читання. І, як пише низка ЗМІ та підтверджують депутати, це було зроблено на прохання головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Детальний розбір норм законопроєкту, а також термінів його ухвалення – в ефірі.
- Через обстріл російськими військами околиць Слов’янська, що на Донеччині, поранень зазнали троє людей. У обласній адміністрації через складну безпекову ситуацію нагадують мешканцям регіону про необхідність евакуації.
- Американський Конгрес вже пів року не може ухвалити документ щодо фінансування для України. Президент України Володимир Зеленський заявляє, що через це Україна може програти війну. А європейські політики планують особисто переконувати американських законотворців допомогти Києву. Які шанси на те, що позитивне рішення таки буде? А головне – коли?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
Війська РФ атакували об’єкти інфраструктури на Одещині, дві людини постраждали – ОВА
Російські війська вночі й на світанку 10 квітня атакували Одещину дронами і ракетами, внаслідок чого дві людини постраждали, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За словами голови ОВА, спочатку загарбники запустили ударні безпілотники по енергетичній інфраструктурі, сили ППО знищили два «Шахеди», а на світанку, близько 5:30, російські війська атакували Одещину ракетами, зокрема балістикою.
«У день звільнення Одеси від фашистських загарбників росіяни вдарили по об’єктах критичної і транспортно-логістичної інфраструктури. Наразі відомо про двох постраждалих працівників транспортного підприємства. Також пошкоджено енергетичний об’єкт, приватний будинок, кілька автівок. Люди дивом не постраждали», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська в ніч на 10 квітня вкотре атакували українські населені пункти: 17-ма ударними БпЛА типу Shahed-131/136, двома крилатими ракетами «Іскандер-К» і однією балістичною ракетою «Іскандер-М» з окупованого Криму.
«Усього збито 14 «Шахедів» на Миколаївщині та Одещині. Крім того, близько 20:00 9 квітня знищено дві керовані авіаційні ракети Х-59, якими ворог атакував Одесу», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Повітряні сили: вночі збили 14 «Шахедів» і дві Х-59
Російські війська в ніч на 10 квітня вкотре атакували українські населені пункти: 17-ма ударними БпЛА типу Shahed-131/136, двома крилатими ракетами «Іскандер-К» і однією балістичною ракетою «Іскандер-М» з окупованого Криму, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Відбивали удар зенітні ракетні підрозділи Повітряних сил і мобільні вогневі групи Сил оборони України. Усього збито 14 «Шахедів» на Миколаївщині та Одещині. Крім того, близько 20:00 9 квітня знищено дві керовані авіаційні ракети Х-59, якими ворог атакував Одесу», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні напередодні повідомила, що в березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому. За повідомленням, у березні внаслідок російської агресії загинули або були поранені щонайменше 57 дітей – це вдвічі більше, ніж у лютому.
«Зростання кількості жертв серед цивільного населення в березні відбулося переважно через атаки російських збройних сил із застосуванням ракет і боєприпасів по всій території України, а також збільшення кількості повітряних бомбардувань поблизу лінії зіткнення», – йдеться у звіті.
В ООН також верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Генштаб: на фронті за добу було 83 бойових зіткнення
Протягом минулої доби на фронті відбулося 83 бойових зіткнення, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«Загалом, ворог завдав 11 ракетних і 108 авіаційних ударів, здійснив 149 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі й поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали низка багатоповерхівок та інші об’єкти цивільної інфраструктури», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, українські військові відбили атаки російських сил на сімох напрямках, зокрема 29 – на Бахмутському в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області, Верхньокам’янське, Виїмка, Роздолівка, Часів Яр, Новий, Кліщіївка, Андріївка Донецької області і 28 – на Новопавлівському, де «Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах населених пунктів Красногорівка, Георгіївка, Новомихайлівка, Водяне та Урожайне».
В інтерв’ю німецькому телеканалу ARD, опублікованому 7 квітня, голова ГУР Міноборони України Кирило Буданов заявив, що армія Росії розпочне новий наступ на Донбасі наприкінці весни – на початку літа цього року.
«Вони трохи просунуться у бік Часового Яру. Вони рухатимуться у напрямку міста Покровська, стратегічного спрямування Покровська», – сказав він. При цьому він додав, що до початку нового наступу на фронті не буде значних змін. «Ситуація досить складна, але вона під контролем», – заявив Буданов.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у своєму телеграм-каналі повідомив, що «особливо складною» залишається ситуація на схід від Часового Яру і Кліщіївки на Бахмутському напрямку, в районі Бердичів, Орлівки, Водяного і Первомайського на Авдіївському напрямку, а також на Новопавлівському – у районі Новомихайлівки.
Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ в разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ».
Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць і сотень тисяч снарядів і ракет. За їхніми словами, ЗСУ потребують чотири мільйони снарядів і два мільйони БПЛА. До того ж Росія має достатню кількість керованих авіабомб і перевершує Україну за чисельністю армії.
Росія: тюремники назвали суїцид причиною смерті в СІЗО волонтера, який допомагав українцям
Російська Федеральна служба виконання покарань заявила про те, що причиною смерті у СІЗО бєлгородського волонтера Олександра Демиденка, який допомагав українським біженцям, стало самогубство, пише російська служба Радіо Свобода.
Про те, що Демиденко помер у СІЗО №3 Бєлгородської області Росії, стало відомо 8 квітня. При цьому в заяві ФСВП йдеться, що смерть настала трьома днями раніше.
61-річний Олександр Демиденко від початку повномасштабного російського вторгнення виходив на антивоєнні пікети і допомагав українським біженцям: він приймав їх у себе вдома, а також допомагав їм повертатися додому, підвозячи до кордону.
Торік у жовтні Демиденка затримали, а потім заарештували і відправили до ізолятора. У нього вдома проведели обшук, під час якого поліцейські нібито знайшли гранату і підривники часів Другої світової війни. При цьому після обшуку на тілі волонтера було видно сліди побоїв.
Видання «Важные истории» повідомляло, що волонтера збиралися етапувати з Бєлгорода до Санкт-Петербурга і перекваліфікувати справу за більш важкою статтею, ймовірно, про держзраду.
«Ніяка не дружба народів, а ярмо». Чи демонтують Арку в Києві?
Експертна комісія Українського інститут національної пам`яті (УІНП) рекомендувала демонтувати Арку дружби народів в Києві, яку було збудовано в часи СРСР, і яка мала симолізувати нібито прагнення українського та російського народів до возз’єднання. З початком Великої війни монумент було перейменовано на Арку свободи українського народу, але експерти УІНП вважають, що все одно монумент є радянським імперським символом.
В ISW прокоментували візит Лаврова до Китаю
Росія послідовно просуває ідею очолюваного нею «багатополярного світового порядку» із РФ у ролі лідера коаліції незахідних держав, які протистоять США і Заходу, і про створення цього ладу йшлося під час візиту міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова до Китаю, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадали, що російські державні ЗМІ активно висвітлювали спільні зусилля Росії і Китаю щодо боротьби з нібито «подвійним стримуванням» Заходу, націленим на Москву і Пекін, під час зустрічей міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова з президентом Китаю Сі Цзіньпіном і міністром закордонних справ Ваном Ї в Пекіні 9 квітня. Кремлівська агентство ТАСС повідомило, що Ван запропонував Китаю і Росії брати участь у «подвійній протидії» у відповідь на ймовірні спроби Заходу «подвійного стримування» проти Росії й Китаю.
Лавров заявив, що російсько-китайське «всеосяжне партнерство і стратегічна взаємодія» досягли «безпрецедентного рівня», і що Росія і Китай мають взаємні міжнародні інтереси і будуть координувати зусилля для вирішення внутрішніх і зовнішніх проблем.
Водночас в Інституті вивчення війни звернули увагу на занепокоєння Кремля через те, що Китай не бажає «повноцінно брати участь необмеженому партнерстві».
«ISW продовжує вважати, що Кремль і далі стурбований небажанням Китаю повноцінно брати участь необмеженому партнерстві, якого жадає Кремль, і що Китай продовжує тримати верх у російсько-китайських відносинах, незважаючи на останні повідомлення про те, що Китай дедалі більше готовий сприяти військовим зусиллям Росії в Україні», – йдеться в повідомленні.
Останніми роками Росія й Китай активізували контакти, а їхнє стратегічне партнерство лише зміцнилося після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Сполучені Штати Америки і їхні союзники запровадили санкції проти обох країн, зокрема проти Москви за вторгнення в Україну.
Раніше цього місяця генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що альянси Росії з «друзями в Азії» мають наслідки для глобальної безпеки. Зокрема, він зауважив, що Китай також «підтримує військову економіку Росії».
Минулого місяця американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зауважив, що Росія продовжує спроби вибудувати коаліцію на противагу Заходу, розвиваючи двосторонні відносини з Іраном, Північною Кореєю і Китаєм.
Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що нещодавні атаки України на російські нафтопереробні заводи можуть вплинути на світові енергетичні ринки, і закликав Україну зосередитися на військових об'єктах, повідомляє видання Bloomberg.
«Ці удари можуть мати зворотній ефект з точки зору глобальної енергетичної ситуації. Україні краще переслідувати тактичні і оперативні цілі, які можуть безпосередньо вплинути на поточну боротьбу», – сказав Остін на засіданні комітету Сенату США з питань збройних сил.
За даними видання, ці коментарі Остіна були розкритиковані сенатором-республіканцем Томом Коттоном, який звинуватив адміністрацію в тому, що вона перешкоджає ефективним діям України з політичних міркувань.
«Мені здається, що адміністрація Байдена не хоче, аби ціни на газ підвищувалися в рік виборів», – заявив Коттон.
Bloomberg нагадує, що президент Джо Байден провів більшу частину свого президентства у боротьбі з інфляцією, в тому числі з цінами на бензин для американських споживачів.
Раніше у коментарі Радіо Свобода представник Головного управління розвідки Міноборони зазначив, що Україна веде оборонну війну, однак це не означає військові дії лише на її території.
Президент України Володимир Зеленський вважає, що західні партнери повинні підтримувати українські відповіді по критичних об’єктах інфраструктури на території Росії. Зокрема, йдеться про нафтопереробні та військові заводи.
«Росія, окрім сили, нічого не розуміє. І всі засудження щодо незаконно окупованих наших територій, ударів по нашій енергетиці...Всі ці засудження не призвели до зменшення атак Російської Федерації. Ці люди розуміють тільки одне – коли є потужна відповідь», – сказав Зеленський.
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Усього з початку року було атаковано 15 НПЗ у 10 регіонах Росії. Їхня загальна переробна потужність – 192 мільйони тонн нафти на рік, порахувало видання The Insider.
За даними розвідки Британії, станом на 23 березня Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари безпілотників. Лондон вважає, що ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок.
Кемерон розповів, про що йшлося під час його зустрічі з Трампом
Міністр закордонних справ Британії Девід Кемерон заявив, що його зустріч з найімовірнішим кандидатом від Республіканської партії на виборах 2024 року Дональдом Трампом була приватною.
«Щодо моєї зустрічі з президентом Трампом, то вона повністю відповідала прецеденту, коли міністри уряду зустрічалися з опозиційними політиками напередодні виборів…Так що все це цілком доречно, але це була приватна зустріч», – сказав він на пресконференції у Вашингтоні.
За його словами, під час зустрічі обговорювали геополітичні питання, такі як Ізраїль і Газа, Україна, майбутнє НАТО.
«Щодо України, то найкраще, що ми можемо зробити цього року, – це допомогти українцям продовжити цю боротьбу…Небезпека в тому, що ми не надаємо їм підтримки, якої вони потребують, і я наводжу цей аргумент кожному, хто мене слухає. Я стверджую, що це надзвичайно хороше співвідношення ціни і якості для Сполучених Штатів і для інших. Це інвестиція в безпеку Сполучених Штатів. Ось що я хотів би сказати», – додав Кемерон.
Британський міністр закордонних справ Девід Кемерон, який перебуває з візитом в США, також мав обговорити з високопоставленими республіканцями розблокування коштів для України. У Вашингтоні Кемерон провів переговори з держсекретарем Ентоні Блінкеном.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що в разі, якщо Конгрес США не схвалить військову допомогу для протистояння вторгненню Росії, Україна «програє війну».
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт. Значна частина республіканців орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.