Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

У Росії суд арештував п’ятьох обвинувачених у підпалі гелікоптера на аеродромі в Москві

Суд у столиці Росії Москві заарештував п’ятьох обвинувачених у підпалі гелікоптера на аеродромі «Остаф’єво» у віддаленому районі міста. Арештованих звинуватили в тероризмі, їм загрожує 20 років позбавлення волі, пише російська служба Радіо Свобода.

На лаві підсудних — 19-річна Анастасія Молчаліна, 21-річний Станіслав Хамідулін і 22-річні Микита Булгаков, Роман Яковець і Данило Ямсков. Вони будуть перебувати під арештом два місяці.

Сторона обвинувачення заявила, що нібито завербований українською розвідкою Хамідулін через інтернет зібрав групу людей, які брали участь у підпалі. Вертоліт згорів. Позиція обвинувачених у справі – невідома, суд її не наводить.

Ймовірно, йдеться про інцидент, що стався у ніч на 26 квітня. Тоді на аеродромі в Москві згорів вертоліт Ка-32. Відео з підпалом опублікувала військова розвідка України ГУР, вона заявляла, що гелікоптер використовувався для підтримки операцій російської армії.

«Він – наш герой». Для хлопця, який втратив на війні обидві ноги, односельці будують дім

Чортків ‒ Жителі села Виноградне Чортківського району Тернопільської області згуртувались і добудовують дім для 34-річного воїна Степана Коцюба. Так люди підтримали свого односельця, який взимку цього року втратив на війні обидві ноги і отримав поранення руки.

Місцеві майстри ремонтують будинок самостійно. Мешканці Виноградного і сусідніх сіл зібрали гроші на будівельні матеріали.

Радіо Свобода побувало у рідному селі військовослужбовця і відвідало його в реабілітаційному центрі. Історія про те, як людська небайдужість і допомога повернули воїну мотивацію до життя.

На Покровськ чи Часів Яр? Росія вибирає, куди наступати далі

Росія продовжує розширювати плацдарм у районі прориву лінії оборони на північний захід від Авдіївки. Про це в ніч проти 30 квітня повідомив проєкт DeepState.

Зокрема, агресор просунувся вперед на захід від Очеретиного та в Кераміці. Пізніше аналітики зазначили, що всупереч прогнозам армія Росії поки не намагається оточити угруповання Сил оборони за Бердичами, щоб убезпечити свій лівий фланг від контратак ЗСУ. Натомість росіяни йдуть на північ, у напрямку на Костянтинівку.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 29 квітня зазначив, що російські війська тепер можуть обирати між кількома тактичними напрямками для подальших наступальних дій під Авдіївкою.

Агресор, за оцінками аналітиків, далі може спробувати прорватись на захід до Покровська або ж повернути на північ, щоб «здійснити можливі додаткові наступальні операції навколо Часового Яру». Саме Часів Яр, а не Покровськ, військові оглядачі називають ключем до вільної частини Донбасу.

Головні питання випуску:

• Куди Росія поверне з Очеретиного?
• Який вигляд матиме поле бою в Україні цього літа?
• І чи допоможе нова зброя зламати плани РФ захопити весь Донбас цього літа?

​Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

Схід

• Поставки зброї від США почались, але цей процес потрібно пришвидшити, заявив президент України Володимир Зеленський 29 квітня під час пресконференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, який перебуває з офіційним візитом у Києві. Відповідаючи на запитання журналістів про темпи постачання озброєння, Зеленський зазначив, що «дещо почало надходити», але не все.
• Україна зможе почати обмежені контрнаступальні операції наприкінці цього року, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни, опублікованому 27 квітня. За прогнозами аналітиків, ЗСУ «із високою ймовірністю» стабілізують лінію фронту вже у наступні місяці.
• З середини травня ситуація для України буде складною, але не катастрофічною, заявив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю BBC Україна, опублікованому 22 квітня.
• Армія Росії розпочне новий наступ на Донбасі наприкінці весни – на початку літа цього року, заявив Буданов в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD, опублікованому 7 квітня. За його прогнозом, російські сили намагатимуться рухатись у напрямку Покровська.
• Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ в разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць і сотень тисяч снарядів і ракет.
• У українських військових закінчуються боєприпаси на Донбасі – такими оцінками поділився радник Білого дому з питань комунікацій у сфері нацбезпеки Джон Кірбі в інтерв’ю каналу АВС News 17 березня.
• Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив 15 березня, що війська РФ продовжать тиснути на Донбасі, щоб дестабілізувати українські оборонні лінії – аби розпочати вже новий наступ влітку 2024 року. За прогнозами аналітиків, успіхи Кремля у ньому залежатимуть від військової допомоги Заходу Україні.
• Ситуація в зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) «Таврія» залишається «складною, проте контрольованою», а на Авдіївському напрямку «стабілізується». Про це вдень 3 березня написав у телеграмі командувач угруповання Олександр Тарнавський.
• Територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу на сході України, заявила 29 лютого розвідка Великої Британії. За її даними, армія РФ відтоді просунулась на 6 км від центру міста і «майже напевно» отримала контроль над Ласточкиним, Степовим і Сєверним.
• Сили оборони України відійшли від селища Ласточкине, щоб «організувати оборону по лінії населених пунктів Орлівка – Тоненьке – Бердичі і не допустити подальшого просування супротивника далі в західному напрямку». Про це повідомив спікер ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій вдень 26 лютого в ефірі телемарафону.
• Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 лютого заявив про виведення українських підрозділів з Авдіївки. Через два дні, 19 лютого, командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський повідомив, що на Авдіївському напрямку українські військові закріпилися на «нових рубежах оборони».
• 18 грудня минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».

Суд дозволив зняти електронний браслет із митрополита Павла – прокуратура

Печерський районний суд Києва дозволив зняти електронний браслет із для митрополита УПЦ (МП), колишнього настоятеля Києво-Печерської лаври Павла (Петра Лебідя), повідомили українські ЗМІ з посиланням на Київську обласну прокуратуру.

«Печерський районний суд, попри клопотання прокурора про продовження зобов’язань обвинуваченому митрополиту в повному обсязі, задовольнив клопотання частково. Рішенням суду йому не продовжено дію зобов’язання носити електронний засіб контролю», – цитує співрозмовника у пресслужбі прокуратури агентство «Інтерфакс».

Водночас, як наголосили в пресслужбі, обвинувачений досі зобов’язаний не відлучатися зі місця свого проживання без рішення суду, крім невідкладних випадків, пов’язаних із небезпекою для його життя і здоров’я. Крім того, він має утриматися від спілкування з потерпілими і свідками в кримінальному провадженні.

У прокуратурі додали, що 30 квітня суд оголосив лише резолютивну частину рішення, тому його мотиви наразі невідомі. Повний текст постанови мають оголосити 6 травня.

Постанова суду оскарженню не підлягає, додали в прокуратурі.

Тим часом, як заявив адвокат митрополита Микита Чекман у коментарі «Суспільному», сторона захисту довела суду, що зняття браслета не підвищує ризики, і митрополит Павло не перешкоджає веденню кримінального провадження.

«Залишаються всі обов’язки, які раніше на нього були покладені, крім носіння електронного браслета. Йдеться, зокрема, про здачу закордонного паспорту і явку на першу вимогу суду», – сказав Чекман.

У жовтні 2023 року Служба безпеки України повідомила про завершення слідства і передачу до суду обвинувального акту щодо митрополита Павла у справі про «підривну діяльність проти України».

«За матеріалами СБУ, митрополит обвинувачується за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань, вчинене службовою особою повторно); ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, вчинене службовою особою повторно). Санкції статей передбачають до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна», – йшлося в повідомленні СБУ.

У СБУ заявили: слідство встановило, що митрополит Павло неодноразово публічно заперечував існування України як суверенної держави.

«Також він називав російську збройну агресію проти України «громадянським конфліктом», який триває з 2014 року. Ініційована СБУ судова лінгвістична експертиза підтвердила факти злочинних дій клірика», – заявили в СБУ.

Митрополит УПЦ (МП) Павло перебував під домашнім арештом після того, як у квітні 2023 року в нього відбулися обшуки, а самому митрополитові оголосили підозру за двома статтями Кримінального кодексу.

14 липня суд змінив запобіжний захід митрополиту Української православної церкви (Московського патріархату) Павлу (Петру Лебідю) із цілодобового домашнього арешту на утримання під вартою до 14 серпня, з можливістю внесення застави в розмірі понад 33 мільйона гривень. 7 серпня митрополита Павла звільнили з-під варти після внесення застави в в розмірі 33,3 мільйона гривень.

Сам він назвав справу проти нього «політичною» і сказав, що «нічого не зробив для того, щоб його в чомусь звинувачували».

За даними СБУ, з початку повномасштабної агресії РФ відкрито 68 кримінальних проваджень щодо представників УПЦ (МП), з яких 16 – митрополити церкви. Серед викритих злочинів – 20 фактів держзради та колабораціонізму. 26 фігурантам-представникам УПЦ (МП) повідомлено про підозру, а ще 19 уже отримали судові вироки.

Аксьонов заявив про обстріл Криму ракетами ATACMS

Голова підконтрольної Росії адміністрації окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив, що півострів 30 квітня був атакований ракетами ATACMS.

За його словами, в околицях села Донське в Сімферопольському районі «після збиття ракет ATACMS» нібито розсипалися суббоєприпаси, що не здетонували.

Міністерство оборони Росії заявило, що за добу нібито збили шість ракет ATACMS, при цьому не уточнюється, де саме це сталося.

Російські телеграм-канали і чиновники раніше повідомляли, що в окупованому Криму вночі чули вибухи і роботу ППО.

Так, «Крымский ветер» писав про «гучну ніч» на півострові. За його даними, місцеві жителі чули вибухи у Євпаторії, Джанкої, Сімферополі, Гвардійському і Красноперекопському районі. Телеграм-канал «Николаевский Ванёк», який пов’язують з українською владою, побічно підтвердив атаку в районі Джанкоя і Гвардійського.

Телеграм-канал ASTRA з посиланням на джерела в МНС Росії пише, що під обстріл потрапив військовий аеродром у Джанкої – місце дислокації гелікоптерного полку 4-го командування ВПС і ППО Південного військового округу РФ, і в результаті поранені п’ятеро військовослужбовців.

Крім того, за даними журналістів, у ніч проти 30 квітня в Криму під обстріл потрапили три військові частини ППО. На території військової частини, що розташована в селі Донське, виникла пожежа. За повідомленнями, є постраждалі, проте точна кількість поранених невідома.

Незалежних підтверджень інформації про удар по аеродрому Джанкоя і трьох військових частинах ППО немає.

24 квітня агентство Reuters із посиланням на американського чиновника повідомило, що США таємно поставили Україні ракети ATACMS далекого радіусу дії.

Згодом США підтвердили, що у квітні відправили Україні ракети далекого радіусу дії ATACMS для використання на українській території.

Стефанішина: Україна не буде примусово повертати чоловіків з-за кордону

Україна не буде примусово повертати чоловіків призовного віку з-за кордону, заявила віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина.

«Україна ухвалила закон про мобілізацію, і ми маємо розуміти, в якому обсязі ми можемо заміняти хлопців на фронті. Йдеться про потенціал мобілізації – облік й інформацію. І це першочергова мета нашого рішення», – заявила вона в інтерв’ю DW.

Від 23 квітня МЗС України обмежило надання консульських послуг чоловікам віком 18-60 років за кордоном, включно з оформленням заявок на отримання закордонних паспортів та їхню видачу. Як пояснили в міністерстві, це пов’язано з ухваленням Верховною Радою закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня 2024 року.

Рішення у зовнішньодипломатичному відомстві назвали тимчасовим кроком, «обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном». Відновити надання послуг обіцяють після набуття чинності законом, але з урахуванням його вимог.

У Польщі й Литві, зокрема, підтримали ідею повернення Україні чоловіків мобілізаційного віку, але механізмів наразі немає.

Клименко: в Україні створили третю бойову бригаду ДПСУ «Гарт»

В Україні створили третю бойову бригаду Державної прикордонної служби «Гарт», повідомив у День прикордонника 30 квітня міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.

«Прикордонники відважно проявили себе в боях у 2014 році. І дотепер прикордонні загони та сформовані бойові бригади Гвардії наступу «Сталевий кордон» і «Помста» продовжують бити ворога, демонструючи неабияку міць та витримку», – написав міністр.

У МВС додали, що це одинадцята бригада у складі Гвардії наступу та третя бойова бригада у складі ДПСУ.

«Бійці «Гарту» уже підсилюють Сили оборони на східних рубежах нашої країни», – вказано у повідомленні.

3 лютого 2023 року Міністерство внутрішніх справ розпочало формування штурмових бригад «Гвардія наступу», частиною яких можуть стати добровольці. Доєднатися до «Гвардії наступу» можна через подачу анкети на сайті storm.mvs.gov.ua або у Центрах надання адміністративних послуг.

Відступ України від Конвенції із прав людини. Що це означає і чи є «зрада» у діях влади

Повідомлення про те, що Україна повідомила, що «частково відступила від Конвенції з прав людини» пронеслася інформаційним простором і отримало багато коментарів у соціальних мережах. Прозвучали побоювання, що тепер держава ще більше, з огляду на велику війну, може обмежити права громадян.

Радіо Свобода розібралося ретельно у цій темі, зібравши думки як влади, так і незалежних експертів. Що це означає і чи є «зрада» у діях влади?

У Харкові зросло число постраждалих внаслідок ранкового обстрілу – влада

Кількість поранених у Харкові внаслідок ранкового російського обстрілу міста авіабомбами зросла до дев’яти, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. Раніше повідомляли про одного загиблого і сімох поранених.

«Загиблий – 24-річний цивільний чоловік, працював на підприємстві. Був на роботі, коли росіяни завдали авіаудару. Пішов із життя внаслідок уламкового поранення. Серед дев’яти поранених до медичних установ госпіталізовано трьох жінок віком 28, 38, 40 і одного 42-річного чоловіка – усі з вибуховими травмами», – написав Синєгубов у телеграмі.

За його словами, п’ятьом людям допомогу надали на місці, переважно в них – гостра реакція на стрес.

«Перше влучання зафіксовано в Київському районі на території гаражного кооперативу і адмінбудівлі неподалік. Понад 40 гаражів розтрощені. Зайнялися три легкові автомобілі, пошкоджені ще шість. Другий удар здійснено по Холодногірському району, внаслідок чого пошкоджено дві цивільні будівлі», – написав Синєгубов.

Тим часом, «Укрзалізниця» повідомила, що внаслідок удару по Харкову загинув співробітник залізниці, монтер колії, ще одна співробітниця поранена.

«Це черговий цілеспрямований удар ворога по цивільний залізничній інфраструктурі», – заявили у компанії.

Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Українця засудили в РФ до 25 років позбавлення волі у справі про підпал на залізниці

У Росії 2-й Західний окружний військовий суд засудив громадянина України Сергія Кармазіна до 25 років позбавлення волі та штрафу 700 тисяч рублів (це майже 300 тисяч гривень) у справі про підпал на залізниці у Підмосковʼї. Перші шість років терміну він має провести у вʼязниці, решту 19 – у колонії суворого режиму, повідомляє правозахисний проєкт «Зона солідарності».

Вирок був ухвалений ще 28 березня, але пресслужба суду не повідомила про нього. Про рішення суду Кармазін розповів у листі однієї з підписниць «Зони солідарності».

46-річного уродженця Харківської області визнали винним за статтями про шпигунство, навчання диверсійній діяльності, навчання терористичній діяльності, приготування до виготовлення вибухових речовин, приготування до теракту, участь у диверсійній та терористичній спільноті. Кармазін оскаржив вирок.

Сергія Кармазіна затримали в лютому 2023 року. За версією ФСБ, він підпалив залізничне обладнання на перегоні між станціями Кутузовська та Весняна в Московській області. Після затримання Кармазіна спецслужба випустила відеоролик, на якому чоловік, обличчя якого не видно, представляється уродженцем Харківської області. Він стверджує, що в листопаді 2022 року поїхав на заробітки до Польщі, де нібито «був завербований співробітниками спецслужб Польщі та СБУ». Після цього він нібито поїхав до Латвії, звідки його місцеві спецслужби під виглядом біженця відправили до Росії. На відео чоловік стверджує, що він був змушений виконувати «вимоги СБУ», оскільки співробітники відомства нібито загрожували його дочці, яка живе у Вінниці.

Спочатку Кармазіну інкримінували лише статтю про диверсію. Суд помістив його до СІЗО та не допустив адвоката від «Зони солідарності».

СБУ заперечує інформацію про співпрацю з Кармазіним. Представники спецслужби заявили, що він перебуває у списку військовополонених та осіб, незаконно позбавлених волі внаслідок вторгнення Росії в Україну.

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в Росії розпочалися регулярні підпали залізничної інфраструктури. Обвинувачених спочатку судили за хуліганство, а потім стали притягати за статтями про диверсію. У більшості випадків слідство стверджує, що палії діяли на замовлення українських спецслужб.

Зеленський сумнівається, що Україна стане членом НАТО до перемоги у війні з РФ

Президент України Володимир Зеленський висловив припущення, що Україна не зможе стати членом НАТО до перемоги у війні проти Росії. Про це він сказав на спільній зістрічі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом та офіцерами у Національному університеті оборони України в Києві, повідомляє пресслужба президента 30 квітня.

«На мою особисту думку, ми будемо в НАТО тільки коли переможемо. Я не вважаю, що у час війни нас візьмуть у НАТО. Це для когось ризик з членів НАТО, у когось є просто скепсис через це», – сказав Зеленський відповідаючи на питання українських офіцерів щодо перспектив членства у альянсі.

Єнс Столтенберґ додав, що проблема полягає в тому, що коли є запрошення держави стати членом НАТО, необхідно, щоб усі 32 союзники погодилися на дане рішення. «На даний момент ми не досягли такої згоди. В цьому полягає реальність», – зауважив генсек.

«Усі союзники заявили, що Україна буде державою-членом НАТО. Я це заявляв навіть сьогодні, що місце України у союзі. І нам потрібно рухатися до цієї мети. Працювати багато для того, щоб ви були повністю взаємосумісні, відповідали всім натівським стандартам. Щоб коли прийде політичне рішення ви могли це зробити», – сказав Столтенберґ.

Зеленський підтвердив, що питання полягає у політичному рішенні, адже, на його думку, «питання сумісності ніхто не буде підіймати».

«Питання про НАТО, правильно сказав генеральний секретар, – це питання більшості. А більшість – це питання політичне. А щоб політично Україну взяли в альянс, для цього потрібна перемога. Я вважаю, що одна з причин, чому йде війна, бо ми не було до цього в альянсі», – резюмував Зеленський.

Раніше речник Держдепартаменту США Метью Міллер заявив, що Україна може приєднатися до Північноатлантичного альянсу після завершення війни, яку розв’язав Кремль. Міллер підкреслив, що позиція Сполучених Штатів у цьому питанні «залишається незмінною впродовж певного часу».

5 квітня про те, що Вашингтон і Берлін не підтримують ідею запросити Україну до альянсу на найближчому саміті НАТО, написало американське видання The New York Times. Як ідеться в статті, союзники не мають бажання приймати нового члена, який через угоду про колективну безпеку в межах альянсу втягнув би НАТО в найбільшу сухопутну війну в Європі з 1945 року.

Саміт НАТО відбудеться з 9 до 11 липня 2024 року в столиці США, Вашингтоні. Він буде присвячений 75-річчю оборонного альянсу.

У розвідці Британії назвали успішним український удар по аеродрому «Кущевська» в РФ

Розвідка Великої Британії назвала успішним український удар по військовому аеродрому «Кущевська» у Росії на минулих вихідних.

«Здатність України перешкоджати роботі російської тактичної авіації, зокрема використанню планерних бомб, є ключовою для ширшої оборони лінії фронту. Цей успішний удар, ймовірно, змусить Росію розосередити винищувачі, а також перерозподілити засоби протиповітряної оборони для закриття прогалин», – йдеться в повідомленні.

У розвідці зауважили, що на аеродромі розміщуються російські винищувачі, зокрема Су-34 і Су-35С, які щодня використовуються в ударних операціях по українських передових позиціях, зокрема активно використовують планерні бомби.

«Російські винищувачі з «Кущевської» і низки інших авіабаз зазвичай здійснюють від 100 до 150 літаковильотів на день, причому значна частина з них запускає боєприпаси по всій лінії фронту в той час, як Росія намагається досягти прориву за допомогою вогневої потужності», – йдеться в повідомленні.

У розвідці зауважили, що на відео з відкритих джерел видно, як кілька комплектів планерних бомб знищено на складі аеродрому.

У ніч на 27 квітня на військовому аеродромі «Кущевська», а також на Ільському і Слов’янському НПЗ у Краснодарському краї Росії сталися вибухи. За даними джерел Радіо Свобода, які побажали залишитися неназваними, бо не уповноважені офіційно коментувати питання, вибухи на цих об’єктах сталися завдяки дронам СБУ.

Американський Інститут вивчення війни заявив 17 квітня, що українські удари по російських цілях в окупованому Криму і на території РФ є «досить скоординованою і широкомасштабною серією ударів, спрямованою саме проти російської авіації, протиповітряної оборони і засобів радіолокаційного виявлення».

«Катували жителів Київщини»: ДБР повідомило про підозру чотирьом військовим РФ із Бурятії

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру чотирьом російським військовим з Бурятії, яких звинувачують у катуванні жителів Київщини під час окупації Бучанського району у березні 2022 року, повідомили у ДБР 30 квітня.

Підозру отримали військовослужбовців 37-ї окремої гвардійської мотострілецької Донської Будапештської червоного прапора ордена Червоної зірки бригади, 36-ї загальновійськової армії Східного військового округу ЗС РФ (військова частина 69647 с. Кяхта, Республіка Бурятія РФ).

За даними слідства, заступник командира вищевказаної бригади полковник Іван Кий облаштував у селі Вишеград Бучанського району командний пункт та так званий «ізолятор тимчасового утримання». Також він доручив своїм підлеглим відшуковувати патріотично налаштованих місцевих мешканців та ув’язнювати їх.

«Документально доведена участь у таких протиправних діях офіцера розвідувального відділу штабу капітана Оскара Ситдікова, командира 9 мотострілецької роти 37 бригади лейтенанта Магомеда Магомедова, командира відділення взводу радіоелектронної розвідки бригади сержанта Георгія Раднатарова», – йдеться у повідомленні.

Російським військовим повідомлено про підозру за порушення законів та звичаїв війни. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Раніше російського військового, який розстріляв цивільне авто поблизу Бучі, внаслідок чого загинув цивільний, засудили до 12 років тюрми, йдеться у повідомленні пресслужби Служби безпеки України. Як повідомляло СБУ, «термін отримав 29-річний Радік Гукасян – контрактник із 331-го парашутно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії збройних сил Росії».

2 квітня 2022 року Київщину звільнили від російської окупації.

«Я одразу сказав, що йому кінець» – Саакашвілі про рішення Путіна атакувати Київ

Увʼязнений у Грузії колишній президент цієї країни Міхеїл Саакашвілі заявив в інтервʼю російськомовному телеканалу «Дождь», що напад на Україну є помилкою лідера РФ.

«Щойно Путін пішов військами на Київ, я одразу сказав, що йому кінець. І зараз особливо – після останніх рішень у Вашингтоні та Європі (про продовження допомоги Україні – ред.). Я тільки зміцнився у своєму переконанні», – сказав Саакашвілі.

Політик також сказав, що не шкодує про своє повернення до Грузії, яке закінчилося арештом.

«Я лише шкодую, що не можу активніше допомагати Україні, де я досі є головою Національної ради реформ при президенті Зеленському», – наголосив Саакашвілі.

Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень. Українська влада закликала відпустити політика на лікування за кордон.

Естонія не буде висилати українських чоловіків призовного віку – МВС країни

Естонія не планує повертати на територію України чоловіків призовного віку, які законно проживають у країні. Про це повідомила радниця відділу політики громадянства та міграції Міністерства внутрішніх справ Естонії Аннелі Вікс, пише мовник країни ERR.

«Мобілізація – це питання, що стосується держави та її громадян. Міністерство внутрішніх справ не має плану примусової репатріації громадян України, які законно проживають в Естонії, втекли через війну, в тому числі громадян України, які належать до цільової групи можливої української мобілізації», – сказала Вікс.

Однак, за її словами, якщо громадяни України мобілізаційного віку більше не зможуть обміняти свої прострочені паспорти на нові в посольстві України, то вони втратять можливість подорожувати. Але відсутність чинного проїзного документа не обмежує можливості подачі заяви на отримання або продовження посвідки на тимчасове проживання (у тому числі на підставі тимчасового захисту).

Станом на 26 квітня посвідку на проживання в Естонії на підставі тимчасового захисту мали 6500 українських чоловіків віком 18-60 років.

У грудні минулого року Міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс заявляв, що країна готова допомогти Україні в мобілізації її громадян, якщо дві країни підпишуть відповідний договір. Пізніше міністр уточнив: «Якщо українська держава вирішить повернути їх за допомогою мобілізації, ми маємо поділитися інформацією про людей, які живуть в Естонії».

Натомість президент Литви Гітанас Науседа та прем’єр-міністерка Інгріда Шимоніте підтримали ідею повернення в Україну чоловіків призовного віку, які проживають за кордоном. На думку Науседи Україна повинна мати засоби та інструменти, щоб «запросити своїх молодих чоловіків служити Батьківщині».

Від 23 квітня МЗС України обмежило надання консульських послуг чоловікам віком 18-60 років за кордоном, включно з оформленням заявок на отримання закордонних паспортів та їхню видачу. Як пояснили в міністерстві, це пов’язано з ухваленням Верховною Радою закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня 2024 року.

Рішення у зовнішньодипломатичному відомстві назвали тимчасовим кроком, «обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном». Відновити надання послуг обіцяють після набуття чинності законом, але з урахуванням його вимог.

На сході, в центрі та на півночі України оголошена повітряна тривога

Повітряна тривога станом на 11:45 оголошена в більшості українських регіонів. Влада рекомендує прослідувати в укриття в Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Черкаській, Кіровоградській, Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій і Донецькій областях (в окупованому Криму та на Луганщині небезпека триває весь час).

«Загроза балістичного озброєння з північного сходу», – поінформували Повітряні сили ЗСУ об 11:47.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Парламент Ісландії ухвалив резолюцію щодо довгострокової підтримки України – МЗС

Парламент Ісландії ухвалив резолюцію про довгострокову підтримку України на період 2024-2028 років, повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ країни 29 квітня.

«Міжнародна правова система, на якій ґрунтується наша безпека і рівень життя, опинилася під загрозою через брутальне вторгнення Росії в Україну. Тому ми повинні зробити свій внесок у захист України рішучим і конкретним чином», – каже очільниця МЗС Тордіс Гильфадоттір. З цією пропозицією і відповідним зобов’язанням у бюджетному плані закладається міцний фундамент для нашої цілеспрямованої підтримки України».

Вказано, що резолюція спрямована на підтримку незалежності, суверенітету, безпеки цивільного населення, гуманітарної допомоги та відбудови в Україні.

Раніше стало відомо, що уряд Ісландії виділить майже 2 мільйони євро на чеську ініціативу щодо закупівлі снарядів для України.

Харків зазнав повітряного удару з боку РФ, є загиблий і семеро поранених – влада

Щонайменше одна людина загинула і семеро зазнали поранень зранку 30 квітня внаслідок влучання в Холодногірському районі Харкова, повідомив міський голова Ігор Терехов.

Раніше мер Харкова інформував, що в місті сталося «два прильоти по цивільних обʼєктах».

«У Київському районі – знову, як і вчора, влучання у районі житлової забудови… Загроза повторних пусків КАБів по місту ще зберігається. Будьте обережні», – написав у телеграм-каналі Ігор Терехов.

Останніми днями Росія розпочала обстрілювати Харків і Одесу вдень.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Міненерго: через обстріл РФ Донеччини під землею опинилися 35 шахтарів, їх вивели на поверхню

На Донеччині через обстріл РФ знеструмлювалися дві шахти – 35 працівників опинилися під землею, йдеться 30 квітня у повідомленні пресслужби Міністерства енергетики Укераїни.

«Внаслідок обстрілу, що пошкодив повітряну лінію обленерго, було знеструмлено побутових споживачів та дві шахти. В одній з них під землею перебували 35 працівників – усіх вивели на поверхню», – вказано у повідомленні.

У відомстві додали, що застосовувалися графіки відключень у Харківській області та для промисловості – у Кривому Розі. Обмеження в цих регіонах діють і сьогодні.

Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Тоді РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.

В окупованому Криму вночі працювали засоби ППО – ЗМІ

Уночі 30 квітня жителі різних міст окупованого Криму повідомляли, що чули вибухи, схожі на звуки роботи засобів протиповітряної оборони, інформують як проросійські, так і проукраїнські джерела.

Ще близько першої ночі телеграм-канал «Астра» написав, що в Сімферополі чути вибухи, а рух Керченським (Кримським) мостом окупаційна влада півострова на певний час перекривала.

Близько третьої ночі голова колабораційного руху «Ми разом із Росією» Володимир Рогов стверджував, що ЗСУ атакували Крим ракетами ATACMS. За його словами, над Джанкоєм та Сімферополем спрацювали сили ППО. Про руйнування Рогов не повідомив.

У телеграм-каналі «Кримський вітер» ідеться про те, що вночі місцеві жителі чули вибухи в Євпаторії, Джанкої, Сімферополі, Гвардійському та Красноперекопському районах.

Міноборони Росії ракетну атаку на Крим не коментувало. Українська сторона також поки що не реагувала на ці повідомлення.

Починаючи з серпня 2022 року в Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ.