ISW: Росія вдається до ядерного шантажу, щоб Захід не дозволив ударів по території РФ
Повідомлення Міноборони РФ про заплановані ядерні навчання активізує кампанію рефлексивного контролю, спрямовану на прийняття рішень на Заході, використовуючи ядерні погрози та дипломатичні маніпуляції. Про це йдеться у звіті Інститут дослідження війни 6 травня.
Аналітики наголошують, що Росія часто використовувала «ядерне брязкання шаблями» протягом свого повномасштабного вторгнення в Україну для того, щоб змусити Захід припинити надавати військову підтримку Україні.
«Нинішнє очевидне відродження ядерної риторики, цього разу у формі запланованих тактичних ядерних навчань, збігається з неминучим надходженням західної зброї в Україну. Російські офіційні особи, ймовірно, використовують інформаційну операцію щодо ядерної зброї, щоб перешкодити західним партнерам України надавати додаткову військову підтримку та налякати західних чиновників, щоб вони не дозволили українським силам використовувати надані Заходом системи для нападу на законні військові цілі в Росії», – зазначено у звіті
ISW продовжує оцінювати, що Росія навряд чи застосує тактичну ядерну зброю на полі бою в Україні чи де-небудь ще.
Раніше в Міноборони РФ повідомили, що Росія найближчим часом проведе навчання «з метою підвищення готовності нестратегічних ядерних сил до виконання бойових завдань».
З початку російського вторгнення в Україну країни Заходу висловлювали побоювання щодо можливого застосування Росією тактичної ядерної зброї, зокрема, при невдачах на фронті. Російська військова доктрина передбачає можливість застосування ядерної зброї першими у разі «загрози самому існуванню держави».
Низка російських діячів трактували це положення так, що ядерна зброя може застосовуватися і при загрозі територіальної цілісності – а офіційна Москва називає територією Росії окуповані нею українські землі, що входять до міжнародно визнаних кордонів України. Представники країн Заходу критикували Росію за ядерні погрози. Прямим текстом Володимир Путін ядерним ударом Україні не погрожував, проте попереджав країни Заходу про можливість ядерної війни у разі прямої конфронтації з Росією.
Стратегічні ядерні сили Росії перебувають у режимі підвищеної бойової готовності з лютого 2022 року.
98-річна Лідія Ломіковська пройшла 10 км, щоб вийти з окупованої частини Очеретиного на Донеччині. Лідія Степанівна йшла весь день й падала дорогою декілька разів. Жінка все життя прожила у Очеретиному, 40 років пропрацювала на залізничній дорозі. Зараз жінка живе у внучки Світлани у Донецькій області. Більше – дивіться у відео.
Стали відомі країни ЄС, які візьмуть участь в інавгурації Путіна – їх шість
Стали відомі країни-члени Європейського союзу, представники яких будуть присутні на інавгурації президента Росії Володимира Путіна 7 травня.
Радіо Свобода отримало відповідний перелік:
- Франція;
- Угорщина;
- Словаччина;
- Греція;
- Мальта;
- Кіпр.
За даними Радіо Свобода у дипломатичних колах ЄС, станом на вечір, 6 травня, намір відправити свого представника на захід мала Бельгія. Втім, вранці стало відомо, що країна не буде брати участь у церемонії.
Раніше видання Reuters повідомило, що Франція та деякі інші країни ЄС можуть надіслати своїх представників на церемонію інавгурації Володимира Путіна на новий шестирічний термін президента Росії.
За інформацією журналістів, Францію представлятиме її посол у Росії. Також Reuters повідомляв про ймовірну участь Угорщини та Словаччини.
Натомість речник Держдепартаменту США Метью Міллер заявив напередодні, що від країни не буде представника на інавгурації.
Також речник ЄС заявив, що 20 країн-членів ЄС бойкотуватимуть захід.
Раніше у Кремлі повідомили, що глави всіх іноземних дипломатичних місій у Москві були запрошені на інавгурацію Путіна.
15–17 березня в Росії і на окупованих Москвою територіях України відбулося голосування на виборах президента. 18 березня російська Центральна виборча комісія повідомила, що за результатами голосування Володимир Путін набрав 87,28%.
Незалежні спостерігачі та експерти оцінюють вибори як невільні та неконкурентні. Путін, який керує Росією з 2000 року, балотувався на п’ятий термін. Усім кандидатам від непарламентських партій та самовисуванцям, які збирали підписи, Центральна виборча комісія в реєстрації відмовила.
У МЗС України кажуть, що не бачать «правових підстав» для визнання Володимира Путіна «демократично обраним і легітимним президентом РФ».
«Навчань із випробуванням ядерної зброї не може бути». Інтерв'ю з експертом
Ядерні навчання у Росії не нестимуть прямої загрози, оскільки як таких навчань із випробуванням тактичної ядерної зброї просто не проводять. Ймовірно, йдеться про відпрацювання алгоритму застосування таких боєприпасів, однак засоби ураження в такому випадку – конвенційні, а саму ядерну бойову частину при навчаннях не використовують. Про це в коментарі Радіо Свобода сказав керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Павло Лакійчук.
У розмові із Радіо Свобода експерт також розповів про важливість ураження катера РФ у Криму, перспективи знищення Кримського мосту, а також про те, коли ЗСУ зможуть перехопити ініціативу на полі бою.
ОВА: унаслідок обстрілів РФ у трьох областях за добу одна людина загинула, восьмеро – поранені
Унаслідок російських обстрілів України за минулу добу одна людина загинула, восьмеро були поранені у Донецькій, Харківській та Миколаївській областях, повідомили очільники місцевих обласних адміністрацій.
Про загиблого жителя на Донеччині написав 7 травня голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«За 6 травня росіяни вбили одного жителя Донеччини – у Петрівці. Ще чотири людини в області за добу дістали поранення у Костянтинівці», – зазначив очільник ОВА.
За даними голови обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, унаслідок вечірнього обстрілу РФ керованою авіабомбою у селі Борова, Ізюмського району травмовано трьох людей: 16-річну дівчину, 55-річного чоловіка, 54-річну жінку.
«У селі Близнюки Лозівський район. На території приватного домоволодіння, внаслідок вибуху невідомого вибухового пристрою загинув 55-річний чоловік», – написав голова ОВА.
Херсонська обласна адміністрація повідомила, що минулої доби одна людина була поранена.
«Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкоджено дві багатоповерхівки та 16 приватних будинків. Були зафіксовані влучання в адмінбудівлю, офісне приміщення, газогін, а також приватні автомобілі», – зазначила місцева влада.
У Дніпропетровській області війська протягом ночі чотири рази атакував Нікопольщину, пошкоджено газогін, написав очільник ОВА Сергій Лисак. Загиблих та постраждалих немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія втратила вже понад 475 тисяч військових – нові дані Генштабу ЗСУ
Росія у війні проти України втратила близько 476 460 своїх військових, зокрема 1 160 осіб – за останню добу, свідчать дані українського Генштабу станом на ранок 7 травня.
Генштаб також оновив дані про загальні втрати російської техніки:
- танків – 7405 (+25)
- бойових броньованих машин – 14227 (+14)
- артилерійських систем – 12287 (+37)
- РСЗВ – 1057
- засобів ППО – 792 (+1)
- літаків – 349
- вертольотів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9717 (+34)
- крилатих ракет – 2149 (+1)
- кораблів/катерів – 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 16509 (+32)
- спеціальної техніки – 2017 (+9)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міноборони Великої Британії 28 квітня заявило, що, за його оцінками, Росія у війні проти України втратила близько 450 тисяч військовослужбовців вбитими і пораненими, а також 10 тисяч одиниць бронетехніки. Крім того, за даними відомства, ще десятки тисяч дезертирували. При цьому наведені дані не включають вбитих найманців зі складу російських «приватних військових компаній на кшталт «Вагнера» – їхня кількість невідома, наголосили у Міноборони Британії.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Генштаб: українські військові за добу відбили понад 30 атак на Авдіївському напрямку
Упродовж доби 7 травня на фронті відбулося 97 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
Як ідеться в ранковому зведенні, на Авдіївському напрямку відбито 31 атаку в районах населених пунктів Новоолександрівка, Новопокровське, Сокіл, Уманське, Яснобродівка, Нетайлове та Невельське Донецької області.
Також 17 атак російські військові здійснили на Бахмутському напрімку, 15 – на Новопавлівському, 14 – на Купʼянському, сім – на Лиманському, шість – на Оріхівському, три – на Херсонському, інформує Генштаб.
«Загалом, ворог завдав два ракетних та 83 авіаційних удари, здійснив 101 обстріл з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – вказано у повідомленні.
За даними ЗСУ, протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по 11 районах зосередження особового складу військ РФ підрозділами ракетних військ завдано ураження по двох артилерійських засобах російської армії, а силами та засобами протиповітряної оборони України знищено керовану авіаційну ракету Х-59.
Новий строк Путіна починається сьогодні. Чого чекати Україні?
Початок травня у Росії при владі Володимира Путіна вважається періодом доленосних рішень, адже на 9 травня припадає так званий «День перемоги», який для російського керівництва має сакральне значення та обумовлює легітимність кремлівської влади, її дій та рішень. У 2024 році цей період особливо важливий: 7 травня відбувається інавгурація Путіна на третій (поспіль) термін. Це для Кремля також має бути днем знаковим та суб’єктивно історичним. Що нового для українського фронту та окупованих міст може нести ця дата та новий термін російського правителя? Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) постійно відстежують дії РФ на лінії фронту та в окупації: ось що можна спрогнозувати, виходячи з них.
Сім країн ЄС можуть взяти участь в інавгурації Путіна – Reuters
Сполучені Штати Америки та більшість країн Європейського Союзу бойкотуватимуть сьогодні, 7 травня, церемонію інавгурації Володимира Путіна на новий шестирічний термін президента Росії. Але Франція та деякі інші країни ЄС можуть надіслати своїх представників на урочисті заходи до Кремля, пише видання Reuters.
Речник Держдепартаменту США Метью Міллер заявив напередодні, що від країни не буде представника на інавгурації Путіна.
«Ми однозначно не визнаємо вибори президента в Росії вільними та чесними. Однак Путін – президент Росії і продовжуватиме діяти в цій ролії», – сказав Міллер.
Велика Британія і Канада, пише Reuters, зазначили, що нікого не направлятимуть на церемонію. Речник ЄС заявив, що посол Європейського союзу в Росії не буде присутній на церемонії, адже це відповідає позиції більшості держав-членів блоку.
Втім, видання, посилаючись на слова європейського дипломата, зазначає, що 20 країн-членів ЄС бойкотуватимуть захід, але очікується, що сім інших країн пришлють своїх представників.
«Крім Франції, очікується участь Угорщини та Словаччини, повідомили два дипломатичних джерела», – пише видання.
Виступаючи разом із президентом Китаю в понеділок, президент Франції Емманюель Макрон сказав: «Ми не перебуваємо у стані війни з Росією чи російським народом, і ми не маємо бажання змінити режим у Москві».
Паризьке дипломатичне джерело повідомило журналістам, що Францію представлятиме її посол у Росії.
Країни Балтії, які вже не мають своїх представників у Москві, виключили участь в інавгурації. Також Міністерство закордонних справ Німеччини заявило, що не буде присутнім.
Раніше у Кремлі повідомили, що глави всіх іноземних дипломатичних місій у Москві були запрошені на інавгурацію Путіна.
15–17 березня в Росії і на окупованих Москвою територіях України відбулося голосування на виборах президента. 18 березня російська Центральна виборча комісія повідомила, що за результатами голосування Володимир Путін набрав 87,28%.
Незалежні спостерігачі та експерти оцінюють вибори як невільні та неконкурентні. Путін, який керує Росією з 2000 року, балотувався на п’ятий термін. Усім кандидатам від непарламентських партій та самовисуванцям, які збирали підписи, Центральна виборча комісія в реєстрації відмовила.
У МЗС України кажуть, що не бачать «правових підстав» для визнання Володимира Путіна «демократично обраним і легітимним президентом РФ».
Всеволод Кожемяко неодноразово входив до рейтингу найбагатших українців, а його статки у Forbes Ukraine оцінювали майже у 100 мільйонів доларів. Після початку повномасштабної війни Росії проти України цей агробізнесмен повернувся з-за кордону, щоб зі зброєю у руках захищати Батьківщину. Він заснував у рідному Харкові добровольчий підрозділ «Хартія», який згодом переріс у бригаду Нацгвардії.
- Чому вважає, що «війна – це про гроші», а у «кожного ворога є собівартість»?
- Як ТЦК «відштовхують усіх мотивованих» та завдяки чому «Хартія» рекрутує людей?
- Що криється за словами: «підлеглих насамперед слід не карати»?
Ексклюзивне інтерв’ю Радіо Свобода.
США визнають Путіна президентом Росії – Держдеп
Сполучені Штати визнають Володимира Путіна президентом Росії, заявив представник Держдепу США Метью Міллер під час брифінгу.
«Ми однозначно не визнаємо вибори президента в Росії вільними та чесними. Однак Путін – президент Росії і продовжуватиме діяти в цій ролі, але нашого представника не буде на його інавгурації», – сказав він.
Водночас у МЗС України кажуть, що не бачать «правових підстав» для визнання Володимира Путіна «демократично обраним і легітимним президентом РФ».
15–17 березня в Росії і на окупованих Москвою територіях України відбулося голосування на виборах президента. 18 березня російська Центральна виборча комісія повідомила, що за результатами голосування Володимир Путін набрав 87,28%.
Незалежні спостерігачі та експерти оцінюють вибори як невільні та неконкурентні. Путін, який керує Росією з 2000 року, балотувався на п’ятий термін. Усім кандидатам від непарламентських партій та самовисуванцям, які збирали підписи, Центральна виборча комісія в реєстрації відмовила.
Депутат Національної асамблеї Франції Бенджамен Аддад в інтерв’ю Радіо Свобода прокоментував критику на адресу своєї країни щодо обсягів надання допомоги Україні, зауваживши, що вона «не відображає дійсність».
«Питання полягає не лише в кількісному вимірі, а й у якості, доданій технічній вартості того, що ви пропонуєте. Установки «Цезар», наприклад. Вони не такі вже й дорогі, але виявилися надзвичайно ефективними на землі. Тож ще раз: вважаю, що ми всі повинні продовжувати робити те, що ми робимо, і збільшити нашу підтримку України», – наголосив Аддад.
Політик позитивно відгукнувся про зусилля Німеччини, направлені на допомогу Україні, водночас згадав про аспекти, де Берлін й досі не зробив кроків уперед.
«Знадобилося багато часу, щоб дістатися до танків. Це займає багато часу, щоб дістатися до ракет великої дальності. Сподіваюся, ми побачимо, як Німеччина займе більш відкриту позицію, коли справа доходить до України та НАТО. Думаю, це буде критично важливо в довгостроковій перспективі», – зазначив депутат.
Аддад також наголосив на необхідності розвивати автономну оборонну промисловість у Європі на тлі російської загрози, щоб у разі геополітичної потреби мати змогу діяти самостійно.
«Якщо завтра матимемо сценарій, за якого Дональд Трамп вирішить відмовитися від підтримки України, ми не хочемо опинитися в ситуації, коли нам доведеться підштовхувати Україну до переговорів. Це було б несправедливо», – зауважив французький депутат.
Відповідаючи на запитання, чи можливий тиск Заходу на Україну задля замороження конфлікту, парламентар сказав, що «це було б катастрофою».
«Це буде катастрофою для безпеки, якщо завтра ми це зробимо. Ми лишень спровокуємо подальшу агресію, готуючись до наступного нападу Росії на Україну… Підштовхування України до несправедливого врегулювання в той час, коли вона перебуває у невигідному становищі щодо Росії було б катастрофічним для нашої власної безпеки», – резюмував Аддад.
Раніше Макрон також застерігав західні держави від прояву будь-яких ознак слабкості щодо Росії, повторивши свою позицію про те, що не можна виключати введення західних військ в Україну. В інтерв’ю французькому телебаченню Макрон зауважив, що направлення сухопутних сил зараз не стоїть на порядку денному, але Європа повинна залишити «всі варіанти» відкритими на випадок поширення війни.
Позиція Макрона щодо можливості направлення військ в Україну посилила напругу серед лідерів європейських країн. Раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц категорично заперечував будь-які дії, які можуть безпосередньо залучити Німеччину до війни в Україні.
Представники ще кількох європейських країн й альянсу НАТО заперечили плани надіслати війська в Україну на допомогу українським силам у їхньому опорі російській агресії.
У Москві заявили, що прямий конфлікт між НАТО і Росією стане невідворотним, якщо військові альянсу зʼявляться на території України.
9 квітня високий представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель заявив, що Європа має будувати власну систему безпеки, не покладаючись на захист США.
Єрмак розповів, коли можуть фіналізувати угоду про гарантії безпеки між Україною і США
Україна провела четвертий раунд переговорів з США щодо підписання двосторонньої угоди про гарантії безпеки, йдеться у повідомленні Офісу президента.
За даними відомства, переговори провів керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
«Вдячний переговорним командам за вже проведену роботу – відчутний прогрес щодо узгодження тексту документа. Маємо прискорити процес, щоб фіналізувати укладання двосторонньої безпекової угоди вже цього місяця», – заявив Єрмак.
Як зазначили в ОП, «сторони обговорили найбільш принципові пункти угоди та формулювання низки питань».
Також під час переговорів «учасники визначились із датою наступного раунду».
Раніше, 30 квітня, Єрмак провів третій раунд переговорів із США щодо угоди про гарантії безпеки для України. Сторони, зокрема, «відзначили значний прогрес», повідомляє пресслужба ОП.
Сім безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією і Нідерландами.
Тримор’я (Міжмор’я), або Ініціатива Трьох Морів – міжнародна економічна та інфраструктурна ініціатива, що об’єднує 12 країн Європейського Союзу, розташованих поблизу Балтійського, Чорного й Адріатичного морів. У 2023 році Україна стала асоційованим членом ініціативи Трьох морів.
Угорщина не видаватиме українських біженців – віцепрем’єр
Угорщина не видаватиме українських біженців, повідомив віцепрем’єр-міністр країни Жолт Шем’єн.
Чиновник каже, що Угорщина не розслідує, чи є людина військовозобов’язаною в Україні, чи ні, та, «виходячи з елементарної гуманності, не дозволить відправити її на смерть».
Він заявив, що «кожен біженець з України (в Угорщині – ред.) – у цілковитій безпеці та отримує всю допомогу – чи то угорську, чи то українську».
Від 23 квітня МЗС України обмежило надання консульських послуг чоловікам віком 18–60 років за кордоном, включно з оформленням заявок на отримання закордонних паспортів та їхню видачу. Як пояснили в міністерстві, це пов’язано з ухваленням Верховною Радою закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня 2024 року.
Рішення у зовнішньодипломатичному відомстві назвали тимчасовим кроком, «обумовленим необхідністю розв'язання питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном». Відновити надання послуг обіцяють після набуття чинності законом, але з урахуванням його вимог.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, підтверджуючи це рішення МЗС, вказав, що перебування українців за кордоном «не звільняє від обовʼязків перед Батьківщиною».
Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив 24 квітня, що Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків мобілізаційного віку і допомогти сусідній країні у війні проти Росії.
У Пентагоні відреагували на майбутні ядерні навчання РФ
Плани Росії провести ядерні навчання є «ще одним прикладом безвідповідальної риторики Кремля», заявив представник Пентагону, бригадний генерал Пет Райдер.
За його словами, США не спостерігають змін «у стратегічній силовій позиції» Росії після того, як Москва анонсувала навчання щодо застосування тактичної ядерної зброї.
«Це приклад безвідповідальної риторики, яку ми бачили у Росії в минулому», – додав Райдер.
Раніше в Міноборони РФ повідомили, що Росія найближчим часом проведе навчання «з метою підвищення готовності нестратегічних ядерних сил до виконання бойових завдань».
З початку російського вторгнення в Україну країни Заходу висловлювали побоювання щодо можливого застосування Росією тактичної ядерної зброї, зокрема, при невдачах на фронті. Російська військова доктрина передбачає можливість застосування ядерної зброї першими у разі «загрози самому існуванню держави».
Низка російських діячів трактували це положення так, що ядерна зброя може застосовуватися і при загрозі територіальної цілісності – а офіційна Москва називає територією Росії окуповані нею українські землі, що входять до міжнародно визнаних кордонів України. Представники країн Заходу критикували Росію за ядерні погрози. Прямим текстом Володимир Путін ядерним ударом Україні не погрожував, проте попереджав країни Заходу про можливість ядерної війни у разі прямої конфронтації з Росією.
Стратегічні ядерні сили Росії перебувають у режимі підвищеної бойової готовності з лютого 2022 року.
Внаслідок обстрілу громада на Сумщині залишилася без світла – влада
Унаслідок російського обстрілу Білопільська громада на Сумщині залишилася без електропостачання, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації.
«Сьогодні о 15:00 росіяни знову вдарили по об'єктах енергетики в Білопільській громаді. Громада наразі залишається без електропостачання», – зазначили у відомстві.
Також в ОВА закликали жителів області раціонально споживати електроенергію в пікові години з 7:00 до 10:00 та з 17:00 до 22:00.
Раніше збиття 12 із 13 російських дронів у ході нічної атаки на Сумщину підтвердили Повітряні сили.
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко 17 квітня повідомив, що від початку 2024 року російські війська понад чотири тисячі разів обстріляли Сумщину, при тому, що «за весь минулий рік кількість обстрілів сягала шести тисяч».
Крім того, українські військові регулярно повідомляють про виявлення російських диверсійно-розвідувальних груп на Сумщині.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Як французькі війська в Україні «обмежать» Путіна? Інтерв'ю з депутатом парламенту Франції
Попри відсутність широкої підтримки серед західних союзників, президент Франції Емманюель Макрон не змінив своєї думки щодо можливості відправлення військ до України. В інтерв'ю газеті La Tribune зазначив, що «стратегічну невизначеність» щодо Росії слід зберігати, й не розкривати плани. Частиною цієї стратегії і є публічні заяви Макрона про те, що він не виключає появи військ в Україні.
Чи виправдовує себе ця стратегія? Як на неї реагують всередині самої Франції? Чи слід очікувати прориву від візиту китайського лідера до Парижу і навіщо Франція, попри «далекобійну» риторику свого керівництва, кличе на урочистості з нагоди висадки союзницьких військ у Нормандії представників Росії?
На запитання Радіо Свобода відповів у минулому експерт з міжнародних відносин, а нині – депутат Національної асамблеї Франції Бенжамен Аддад, обраний до французького парламенту вже під час повномасштабного вторгнення. Читайте і дивіться за лінком
У Києві попрощалися з волонтером і добровольцем Едуардом Хатмулліним (фотогалерея)
У Києві на майдані Незалежності відбулося прощання із воїном 57 ОМПБр та волонтером Едуардом Хатмулліним, який загинув наприкінці квітня на Харківщині.
Народився Едуард Хатмуллін на Донеччині, у Костянтинівці. З 2014 року став одним із засновників волонтерської організації, яка допомагала військовим. Від початку повномасштабного вторгнення Едуард Хатмуллін взяв у руки зброю і разом з побратимами захищав Україну.
Галерея світлин за лінком
У Силах оборони кажуть, що російської армії у Часовому Ярі немає
Сили оборони контролюють ситуацію навколо міста Часів Яр, російської армії там немає, повідомив в ефірі телемарафону речник ОСУВ «Хортиця» Назар Волошин.
«Ситуація навколо міста Часів Яр така, що Сили оборони контролюють обстановку. За минулий тиждень і на сьогодні ситуація навколо міста не змінилася, активні бойові дії тривають вдень і вночі. Однак російська пропаганда періодично робить інформаційні вкиди, що їхня армія вже увійшла у місто. Жодних територіальних успіхів ворога там останні дні немає. Ворожої російської армії в місті немає», – сказав він.
Він також додав, що «ЗСУ не підривали міст через канал Сіверський Донець – Донбас».
«Навпаки, наші підрозділи відбудовують той міст, щоб мати шляхи сполучення. І коли йшов процес, і наша вантажівка привезла будівельні матеріали, по ній влучив fpv-дрон. Ніхто не загинув, вантажівку було пошкоджено. ЗСУ контролюють ситуацію і на тому напрямку», – додав речник.
Генеральний штаб Збройних сил України вранці 6 травня повідомив, що протягом минулої доби на лінії фронту відбулося 125 бойових зіткнень, в тому числі Сили оборони відбили 36 атак на Бахмутському напрямку і 27 спроб прорвати ЗСУ на Новопавлівському.
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що вище російське військово керівництво поставило задачу своїм військам захопити Часів Яр до 9 травня.
На фронті за добу відбулось 87 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
В Україні на фронті впродовж доби було зафіксовано 87 бойових зіткнень, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«На Куп’янському напрямку нашими воїнами відбито 9 атак в районах населених пунктів Синьківка, Піщане Харківської області; Стельмахівка Луганської області, де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися близько 10 населених пунктів, зокрема Синьківка, Степова Новоселівка, Берестове Харківської області», – кажуть у Генштабі.
Також, за даними Генштабу, на Бахмутському напрямку «нашими воїнами відбито 11 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Верхньокам’янське, Виїмка, Роздолівка, Кліщіївка та Андріївка Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення».
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 22 атаки в районах населених пунктів Новоолександрівка, Новопокровське, Уманське, Яснобродівка, Нетайлове та Невельське Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався витіснити наші підрозділи із займаних рубежів», – зазначили українські військові.
Крім того, протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по 11 районах зосередження особового складу загарбників, а підрозділами ракетних військ завдано ураження по 1 артилерійському засобу сил РФ.
«Також, силами та засобами протиповітряної оборони України, знищено 1 керовану авіаційну ракету Х-59», – підсумували у Генштабі ЗСУ.