Доступність посилання

Київ, лютий 2026 року
Київ, лютий 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Чехія виділятиме близько 40 млн євро на підтримку України щорічно з 2026 по 2030 рік – МЗС

Уряд Чехії продовжив програму гуманітарної, стабілізаційної та економічної допомоги Україні на період із 2026 по 2030 рік, заявила пресслужба чеського Міністерства закордонних справ 3 вересня.

За повідомленням, запропонована сума щорічного фінансування становить 1 мільярд чеських крон (більше ніж 40 мільйонів євро). Кошти розподілятиме МЗС іншим урядовим відомствам.

«Підтримка України є ключовою для Чехії. Це допомагає самій Україні, але також зміцнює нашу власну безпеку. Важливо, щоб Чехія допомагала Україні не лише військово, а й гуманітарною допомогою та у відбудові. Це в наших інтересах. Ми хочемо, щоб чеські компанії були залучені до відбудови та мали там довгострокову присутність», – йдеться в коментарі міністра закордонних справ Яна Ліпавського щодо ініціативи.

«Немає політичної волі діяти». Чому російська дезінформація процвітає у Чехії напередодні виборів?

Дезінформаційні сайти у Чехії сьогодні публікують більше матеріалів на день, ніж провідні медіа країни, показало розслідування видання Voxpot напередодні парламентських виборів 3-4 жовтня.

Згідно із дослідженням видання, кожна десята публікація у дезінформаційних виданнях – це прямий переклад російської державної пропаганди, що порушує режим санкцій, запроваджених ЄС. Водночас політики, які використовують ці наративи, лідирують у рейтингах.

Які загрози це несе як Чехії, так і всій Європі?

Дані спільного розслідування Voxpot та IT-колективу Druit показують масштаби явища:

16 найбільших дезінформаційних ресурсів Чехії в середньому публікують 120 статей на день, у той час, як одне із найвпливовіших видань Seznam Zprávy – 80-100.

Також розслідування виявило, що за 25 років чеські дезінформаційні сайти передрукували понад 20 тисяч статей із російських медіа:

  • понад 7 тисяч зі Sputnik,
  • 4 тисячі з Russia Today
  • та понад 2 тисячі з RIA Novosti

Ці видання підпадають під санкції ЄС, і поширення їхнього контенту у Чехії зокрема є забороненими, пояснив у коментарі Радіо Свобода один із авторів розслідування Войтех Богач.

Влада знає, але не діє

Згідно із розслідуванням, адміністраторам сайтів, що поширюють російську пропаганду всупереч санкцям, загрожує штраф до 50 млн крон або до 8 років в'язниці, але чеська влада не псопішає карати порушників.

Богач пояснює:

«Офіційно ми отримали відповіді, що це завдання поліції, від поліції – що це завдання міністерства фінансів. Але неофіційно нам сказали, що немає політичної волі, бо антисистемні політики звинуватять уряд у цензурі»

Читайте далі тут

Генпрокуратура РФ заявила про вироки чотирьом українським військовополоненим

Другий Західний окружний військовий суд Росії виніс вироки чотирьом українським військовополоненим: підполковнику Андрію Антоненку, капітану Андрію Кулішу, молодшому лейтенанту Денису Ткаченку та сержанту Олексію Мазуренку. Про це заявила Генеральна прокуратура РФ 3 вересня.

Як цитує російське державне агентство ТАСС, військові потрапили в полон у Брянській області РФ. Антоненка засудили до 28 років позбавлення волі, з яких перші 5 років він проведе у в’язниці, а решту терміну – в колонії суворого режиму, а також призначили штрафом 2 мільйона рублів. Куліша й Мазуренка ув’язнили на 26 років позбавлення волі, Ткаченка – на 27.

Читайте також: СБУ підозрює Кадирова у жорстокому поводженні з українськими полоненими

Як передає «Медіазона», українських військових звинуватили в мінуванні залізниці, ЛЕП і нафтосховища, а також розміщенні безпілотниківпоблизу військового аеродрому Шайківка в Калузькій області в серпні 2023 року.

В останньому слові, цитує канал «Настоящее время», українські військові нагадали, що захищали свою країну та виконували накази командирів, а від влаштованих ними диверсій не постраждав жоден росіянин – ані цивільний, ані військовослужбовець.

Раніше СБУ вдруге повідомила про підозру судді Південного окружного військового суду в Росії за вироки полоненим захисникам Маріуполя.

«Ми допоможемо Польщі захиститися»: Трамп про присутність американських військових у Польщі

Сполучені Штати не планують скорочувати свій контингент у Польщі, заявив президент США Дональд Трамп. Про це він сказав під час спільної пресконференції з президентом Польщі Каролем Навроцьким у Овальному кабінеті 3 вересня.

«Ми розмістимо там більше, якщо вони захочуть», – заявив Трамп.

Він додав, що Вашингтон діє «дуже злагоджено» з Варшавою.

Згодом президент США заявив, що між його країною й Польщею існує «велика довіра, більше, ніж майже з будь-якою іншою країною»:

«У нас є категорія дуже особливих країн, і Польща в цій категорії. У нас дуже особливі відносини… Ми ніколи й не думали відводити солдатів із Польщі. Ми розглядаємо це щодо інших країн, але ми з Польщею до кінця, ми допоможемо Польщі захиститися».

Зеленський приземлився в Парижі, де пройде зустріч «коаліції охочих»

Президент Володимир Зеленський приземлився в Парижі – відповідне відео поширила його пресслужба увечері 3 вересня.

По прибутті Зеленський виступив перед журналістами спільно з президентом Франції Еммануелем Макроном.

Макрон висловив готовність надати політичну підтримку домовленостям, які дозволять завершити війну.

«Ми, європейці, готові йти на забезпечення умов стабільного миру в Україні. Тепер все залежить від Росії», – заявив він.

Зеленський подякував Франції за лідерську роль в ініціативах на підтримку України.

Трамп заявив, що не має послання для Путіна і чекає на його рішення

Президент США Дональд Трамп заявив 4 вересня, що не має ніякого послання для російського лідера Володимира Путіна і чекає на його рішення, в той час, як Росія продовжує демонструвати відсутність інтересу до припинення війни проти України.

«У мене немає послання президенту Путіну. Він знає, яке моє ставлення. Він повинен ухвалити рішення. Я буду або задоволений, або ні. Якщо ні – ви побачите, що станеться», – сказав Трамп під час зустрічі з журналістами в Білому домі.

За його словами, Росія вже втратила «сотні мільярдів доларів» через вторинні санкції, накладені на Індію за те, що вона купує російську нафту.

Трамп також повідомив, що «незабаром» проведе розмову з Путіним і вирішить, які подальші дії вжити щодо Росії.

НАБУ і САП проти СБУ. Конфлікт між спецслужбами під час війни. Кому це потрібно?

Російський обстріл Херсона: двох поранених госпіталізували – МВА

Російські війська обстріляли Дніпровський район Херсона 3 вересня, повідомляє міська військова адміністрація.

Поліцейські доправили до лікарні двох постраждалих через атаку.

«У чоловіка 1958 р. н. – мінно-вибухова травма, контузія та множинні рани тулуба. Херсонець 1969 р.н. дістав мінно-вибухову травму та контузію», – уточнює міська влада.

За даними МВА, постраждалі перебувають під наглядом медиків.

Учасники зустрічі «Коаліції охочих» у Парижі проведуть розмову з Трампом – Єлисейський палац

Європейські лідери й український президент Володимир Зеленський поговорять із президентом США Дональдом Трампом телефоном після зустрічі «Коаліції охочих» 4 вересня, повідомив Єлисейський палац.

На зустрічі, присвяченій гарантіям безпеки для Києва після можливого припинення російського вторгнення, співголовуватимуть лідери Франції і Великої Британії, деякі лідери країн будуть присутні особисто, а інші – через відеозв’язок.

Повідомляється, що за підсумками засідання і розмови з Трампом о 16:00 запланована пресконференція.

Раніше сьогодні президент Зеленський заявив, що ввечері 3 вересня він поїде до Парижа. «Сьогодні ввечері – двосторонній формат у Франції, координуємо наші зусилля. Готуємо також формат «Коаліції охочих» і нові кроки у відносинах із Євросоюзом та США. Дякую всім, хто допомагає. На кожен російський удар потрібна реальна відповідь», – написав Зеленський у телеграмі.

Напередодні радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк повідомив, що президент Зеленський 4 вересня відвідає Париж для зустрічей із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом і прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. За його повідомленням, розмови відбудуться «для «звірки годинників» під час інтенсивних обговорень гарантій безпеки для України».

Крім того, президент Зеленський анонсував розмову з президентом США Дональдом Трампом найближчим часом.

МЗС: 7 держав готові прийняти зустріч Зеленського й Путіна, пропозиція щодо Москви «неприйнятна»

Щонайменше сім країн висловили готовність прийняти зустріч лідерів України та Росії, щоб «покласти край війні», заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга 3 вересня.

Він уточнив, що йдеться про Австрію, Ватикан, Швейцарію, Туреччину та три держави Перської затоки.

«Це серйозні пропозиції – і президент Зеленський готовий до такої зустрічі в будь-який момент. Однак Путін продовжує морочити всім голову, висуваючи завідомо неприйнятні пропозиції», – заявив Сибіга.

Читайте також: Трамп на тлі параду в Пекіні написав про «змову проти США». У Кремлі відповіли

Міністр додав, що лише посилення тиску може змусити Росію нарешті «поставитися до мирного процесу серйозно».

Раніше Путін прокоментував можливість особистої зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським. Він заявив, що така зустріч може відбутися у Москві, якщо Зеленський «готовий» приїхати до столиці Росії.

Путін пропонує Зеленському зустрітися у Москві вже вдруге. Першу таку пропозицію президент України категорично відкинув.

Угорщина та Словаччина знову хочуть скоротити санкційні списки щодо Росії

Угорщина та Словаччина знову вимагають від Європейського Союзу виключити із санкційних списків шість російських бізнесменів, інакше накладуть вето на продовження дії індивідуальних санкцій ЄС проти Росії, які діють з моменту повномасштабного вторгнення Москви в Україну.

Санкції, які після ухвалення 18 пакетів охоплюють понад 2600 осіб і компаній, мають продовжуватися кожні шість місяців – зазвичай у середині березня та вересня, за згоди усіх без винятку країн-членів ЄС.

До списку входять, зокрема, президент Росії Володимир Путін і міністр закордонних справ Сергій Лавров, а також низка олігархів і бізнесменів, звинувачених у фінансуванні чи отриманні вигоди від війни Росії.

...Далі читайте тут

У Кремлі відреагували на заяву Мерца, який назвав Путіна воєнним злочинцем

У Кремлі відреагували на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який назвав російського лідера Володимира Путіна воєнним злочинцем.

Зокрема, речник Путіна Дмитро Пєсков під час поїздки до Китаю, коли його запитали про пропозицію Мерца щодо Женеви як місця можливих переговорів між Україною і Росією, заявив: «Мерц останніми годинами зробив багато поганих заяв, тому навряд чи можливо враховувати його думку на даний момент».

На запитання, які заяви він мав на увазі, Пєсков відповів: «Про нашого президента».

Путін під час пресконференції в Пекіні заявив, що Пєсков йому доповів про висловлювання Мерца, і назвав це «невдалою спробою» «зняти із Заходу відповідальність за трагедію в Україні».

«Репортери без кордонів» засудили російські вироки затриманим у Мелітополі Левченку та Гершону

Організація «Репортери без кордонів» (RSF) 3 вересня засудила «пародію на правосуддя» після вироків адміністраторам місцевих телеграм-каналів Мелітополя Георгію Левченку та Владиславу Гершону, винесених російськими судами.

RSF звертає увагу, що підконтрольний Росії суд визнав Левченка, зокрема, винним у використанні своєї платформи в Телеграмі для «антиросійської й проукраїнської пропаганди та нібито передачі даних українській розвідці.

Звинувачений у «тероризмі» Гершон у листі родичам із ув’язнення поскаржився на умови утримання, написавши: «кожен ранок у пеклі». Організація зазначає, що його свідчення є ще одним доказом жорстокого ставлення до медіа-професіоналів, затриманих Росією на окупованих територіях України.

Читайте також: В окупованому Криму заочно арештували журналістку Крим.Реалії

«Ці перші вироки є тривожним сигналом для чотирьох інших медіа-фахівців, яких було затримано в Мелітополі та які залишаються за ґратами. Це не судові процеси, а політичні видовища. Росія використовує свою систему правосуддя як зброю для криміналізації незалежної журналістики на окупованих територіях. «Репортери без кордонів» закликають до негайного звільнення Георгія Левченка, Владислава Гершона та інших журналістів, ув’язнених Кремлем за їхні репортажі», – йдеться в коментарі керівниці відділу організації в Східній Європі й Центральній Азії Жанни Кавельє.

Раніше стало відомо, що Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив одного з адміністраторів телеграм-каналу «Мелітополь – це Україна», громадянина України Владислава Гершона до 15 років позбавлення волі.

Читайте також: Казахстан: суд визнав правомірною відмову МЗС акредитувати журналістів Радіо Свобода

Ще один затриманий тоді Георгій Левченко адміністрував телеграм-канал «РІА-Мелітополь». Російський «Запорізький обласний суд» (він діє в Мелітополі) призначив йому 16 років суворого режиму.

Ситуації навколо затриманих російською та владою мелітопольських медіаактивістів і журналістів було присвячене розслідування «Репортерів без кордонів». Справи чотирьох інших заарештованих у 2023 році адміністраторів телеграм-каналів були виділені в окремі провадження, суд у Ростові розглядає їх по одному. Місце перебування та процесуальний статус затриманої тоді ж журналістки «РІА-Мелітополь» Анастасії Глуховської невідомі. За даними видання «Ґрати», в 2024 році родичі журналістки дізналися, що її перевели до Таганрога, міста в Ростовській області РФ.

Мелітополь у Запорізькій області був одним із перших українських міст, які окупувала Росія після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. У ньому працюють органи російської влади контрольованої Москвою частини Запорізької області.

Час настав? Європейські країни скорочують допомогу для українських біженців

«Коли ми переїхали сюди (у притулок – ред.), ніхто не платив: ні ті, хто працюють, ні ті, хто не працюють. У нас кімнати невеликі. Є спільний душ, спільний туалет. А восени почнуть платити всі з одного дня», – розповідає Тетяна Пономарьова, яка знайшла прихисток у Нідерландах.

Із жовтня в країні підвищують плату за проживання в муніципальному житлі для українських біженців – сума зросте більше ніж удвічі. Так уряд держави хоче зменшити нерівність між українськими переселенцями та іншими біженцями.

Нідерланди – не єдина країна, яка змінює правила для українців. Які зміни чекають на воєнних мігрантів у Європі – дослідив проєкт Радіо Свобода «Ти як?».

Тетяна Пономарьова разом із чотирирічним сином переїхала з Харкова до Нідерландів в березні 2022 року. Спершу жила у сестри в Амстердамі, а згодом переселилася до притулку в столиці країни. Нині українка є членкинею ради з питань українських переселенців у місцевій хементі.

Далі читайте тут

Путін озвучив умови зустрічі з президентом України

Російський лідер Володимир Путін за підсумками чотириденного візиту до Китаю прокоментував можливість особистої зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським. Він заявив, що така зустріч може відбутися у Москві, якщо Зеленський «готовий» приїхати до столиці Росії.

«Дональд [Трамп] попросив мене, якщо це можливо, провести таку зустріч. Якщо Зеленський готовий приїхати до Москви, така зустріч відбудеться», – сказав Путін на пресконференції у Пекіні.

Однак він відразу натякнув, що не вважає Зеленського легітимним президентом України, не назвавши його посаду: «Це шлях у нікуди, якщо просто з чинним головою адміністрації, так скажемо акуратно, проводити зустрічі. Можна. Я ніколи не відмовлявся від цього, якщо ця зустріч [буде] добре підготовлена і вестиме до якихось позитивних можливих результатів», – сказав Путін.

Свириденко: керівна рада спільного зі США Інвестиційного фонду з відбудови провела перше засідання

Представники України та Сполучених Штатів сьогодні провели перше засідання Керівної ради Інвестиційного фонду відбудови, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 3 вересня.

«Це ключовий орган управління, до складу якого увійшли по три представники від України та США. Американська сторона делегувала міністра фінансів Скотта Бессента, головного інвестиційного директора DFC (Міжнародної фінансової корпорації розвитку США – ред.) Коннора Коулмена, віцепрезидента і генерального юрисконсульта DFC Роберта Стеббінса», – написала вона в своїх соцмережах.

За словами голови уряду, рада затвердила правила роботи, сформувала комітети, а також надала повноваження на відкриття банківських рахунків Фонду та вибору адміністратора й інвестиційного радника.

Читайте також: Свириденко заявила про переговори зі США щодо підтримки оборонних проєктів у рамках спільного фонду

«Наступний крок – визначення проєктів для перших пілотних інвестицій, у вересні це питання обговоримо з колегами з DFC під час їхнього візиту до Києва», – уточнила Свириденко.

Вона висловила думку, що американські інвестиції можуть бути гарантією безпеки для України і для американського бізнесу в Україні.

Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство і створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого, передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.

Угода про американсько-український інвестиційний фонд відбудови офіційно набула чинності в травні, після передачі дипломатичної ноти США.

Обійми з Путіним, ядерні ракети та Коля Лукашенко: атмосфера військового параду в Китаї (фотогалерея)

Радіо Свобода зібрало фото ключових моментів військового параду в Пекіні, приуроченого до 80-ї річниці капітуляції Японії у Другій світовій війні. «Головними гостями» китайські ЗМІ назвали очільника РФ Володимира Путіна та лідера КНДР Кім Чен Ина. Президент США Дональд Трамп заявив, що на параді «змовляються проти Сполучених Штатів Америки», а китайський лідер Сі Цзіньпін гостро згадав про «задирак», які «ніколи не залякають Китай». Ось як це було.

Фото дивіться тут

Війська РФ обстріляли Костянтинівку, загинули 9 людей – влада

У Костянтинівці на Донеччині 3 вересня внаслідок російських обстрілів загинули дев’ятеро людей, ще сім – зазнали поранення, повідомив очільник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.

«Зранку росіяни обстріляли місто зі ствольної артилерії – загинули вісім людей від 44 до 74 років, поранення отримали шестеро. Пошкоджено дві багатоповерхівки, приватний будинок, крамниця, торговий центр і п’ять торгових павільйонів. Крім того, ворог двічі бив FPV-дронами по цивільних автівках – внаслідок цих атак загинула 36-річна жінка, ще одна людина поранена», – написав Філашкін у телеграмі.

Він закликав місцевих жителів евакуюватися в безпечніші регіони.

Зеленський анонсував розмову з Трампом і розповів про близько 30 документів безпекових гарантій

Президент України Володимир Зеленський заявив, що найближчим часом має відбутися його розмова з президентом США Дональдом Трампом.

Під час пресконференції з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен 3 вересня у Копенгагені він зазначив, що наполягає на нових санкціях проти Росії через її небажання завершувати війну.

«Ці сигнали ми передали президенту Сполучених Штатів, він кілька тижнів тому сказав, що він дасть якусь відповідь, він сказав, що через кілька тижнів – а це може бути два чи три тижні. Ми сьогодні або на днях будемо говорити з президентом Сполучених Штатів і уточнимо це питання», – сказав Зеленський.

Він також заявив, що «ніхто не довіряє» російському лідеру Володимиру Путіну, і повторив, що території Росії «ніхто не віддаватиме».

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG