Доступність посилання

Наслідки російської дронової атаки по Києву. 12 січня 2026 року
Наслідки російської дронової атаки по Києву. 12 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Перелом на фронті? Сирський: армія РФ уже втрачає більше, ніж вербує

У Києві після атаки РФ відновили водопостачання, тепло частково відновлять сьогодні – Кулеба

Після російської масованої атаки у Києві повністю відновили водопостачання, заявив міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.

Щодо відновлення теплопостачання, Кулеба заявив, що ситуація є складною. Тривають аварійно-відновлювальні роботи.

«Міська влада та комунальні служби ухвалили рішення спустити воду із систем опалення на час відновлювальних робіт. Це технічна процедура, яку необхідно зробити, щоб вода не замерзла в трубах. Щоб не виникли пошкодження внутрішніх мереж у будинках і квартирах, та для уникнення аварій та розривів труб під час відключень», – написав він у телеграмі.

За його прогнозами, у частині районів Києва тепло буде відновлено упродовж цієї доби, а в окремих районах, де пошкодження складніші, на відновлення потрібен додатковий час – це стосується близько половини житлових будинків столиці.

Медичні заклади Києва забезпечені теплом від мобільних котелень, додав міністр.

Читайте також: Нічна атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури Києва – мер

Вночі 9 січня війська РФ завдали масованого удару по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, основною ціллю якого була Київщина. Мер Києва повідомив, що нічна атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. Також Віталій Кличко звернувся до жителів столиці і закликав за можливості тимчасово виїхати за місто, де є альтернативні джерела живлення та тепла.

За даними Міненерго, на ранок у Києві й Київській області знеструмлені понад 500 тисяч споживачів. У ДТЕК уточнюють, що в Києві без світла залишаються 417 000 родин – частина жителів Деснянського, Дніпровського, Дарницького та Голосіївського районів Києва. У місті запроваджені екстрені відключення світла.

У нового очільника МЗС Чехії запитали, чому уряд змінив позицію щодо снарядної ініціативи. Він відповів

Новий голова МЗС Чехії Петр Мацінка розповів, чому уряд Чехії змінив позицію щодо постачання боєприпасів Україні.

«Нам (новому уряду – ред.) потрібно було пересвідчитися, що все відбувається правильно і як це найкраще зробити. Ми провели консультації з партнерами по коаліції… і зрештою ми прийшли до певного консенсусу і снарядна ініціатива триватиме далі», – сказав він, відповідаючи на запитання журналістки, що спричинило рішення не скасовувати снарядну ініціативу.

Днями прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що програма поставок боєприпасів для України у рамках чеської ініціативи може продовжуватися, але його країна не вкладатиме туди своїх коштів.

Читайте також: Боєприпаси для фронту: як працює «Чеська ініціатива» і чому її критикують в самій Чехії та в Україні

Бабіш, який прийшов до влади у грудні, раніше обіцяв скасувати чеську снарядну ініціативу з поставок в Україну артилерійських боєприпасів.

У грудні чеський уряд заявив про завершення передачі Україні 1,8 мільйона боєприпасів, які обіцяли надати у 2025 році.

У лютому 2024 року Чехія заявила, що знайшла джерела постачання сотень тисяч снарядів для України із-за кордону - йшлося про снаряди калібру 155 мм і 122 мм. Такі запаси знайшли в неназваної країни за межами ЄС. Згодом у межах проєкту Прага відшукала понад мільйон боєприпасів. До чеської ініціативи із закупівлі боєприпасів для України долучилися близько 20 країн.

Перші боєприпаси з чеської ініціативи почали постачати у червні 2024 року. За даними уряду країни, протягом 2024 року в Україну надіслали близько 1,5 мільйона боєприпасів, третина з яких – калібру 155 мм.

Прем’єрка Італії: ЄС має відновити діалог з Росією

Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні заявила, що ЄС має відновити діалог з Росією.

«Я думаю, що Макрон має рацію в цьому питанні. Я вважаю, що настав час для Європи також поговорити з Росією», – сказала вона на пресконференції.

Мелоні заявила, що Євросоюз повинен призначити посланника для безпосередньої взаємодії з президентом Росії Володимиром Путіним та уникнення плутанини.

«Якщо ми помилимося, вирішивши, з одного боку, відновити діалог з Росією, а з іншого, діяти неорганізовано, ми зробимо послугу Путіну. У нас була ця проблема з самого початку. Занадто багато голосів, забагато форматів», – сказала прем’єрка Італії, яку цитує агенція Reuters.

Однак Мелоні вважає, що ще зарано говорити про повернення Росії до складу «Групи семи» (G7).

У грудні президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Європа буде змушена відновити прямі переговори з Путіним, якщо зусилля США щодо укладення мирної угоди РФ з Україною проваляться.

Президент України Володимир Зеленський, коментуючи слова Макрона, сказав, що важливо зберегти США як ключового медіатора в переговорах.


У Кремлі заявили, що Путін готовий провести переговори з Макроном, якщо буде взаємна політична воля.

Переговори щодо завершення майже чотирирічної війни прискорилися з листопада. Однак Москва ще не сигналізувала про готовність піти на поступки.

Читайте також: Сенатор Грем назвав кроки США, якщо Росія відмовиться від мирної угоди

У грудні аналітики Інституту вивчення війни заявили, що президент Росії Володимир Путін публічно та прямо окреслив свою незмінну відданість максималістським воєнним цілям в Україні – тим самим цілям, заради яких Путін розпочав своє повномасштабне вторгнення у 2022 році.

В ISW нагадують, що Кремль неодноразово відхиляв запропоновані США та Україною мирні плани, намагаючись перекласти провину за відсутність прогресу в переговорах на Україну.


У Києві Шмигаль і Гілі підписали дорожню карту щодо партнерства в оборонній сфері

Міністр оборони України Денис Шмигаль з міністром оборони Великої Британії Джоном Гілі підписали сьогодні в Києві дорожню карту розвитку сторічного партнерства в оборонній сфері.

Як повідомив у телеграмі Шмигаль, документ закріплює оборонну співпрацю у 2026 році за низкою ключових безпекових напрямів. За словами Шмигаля, це важливий крок для реалізації масштабних проєктів, можливих завдяки угоді про стрічне партнерство між Україною та Британією.

Міністр оборони заявив, що окремо з Гілі обговорили можливості спільних стратегічних промислових проєктів у сфері ППО та далекобійного озброєння, перспективи локалізації виробництва шведських літаків Gripen, які містять технології британських компаній, посилення захисту українського моря та підготовку до засідання «Рамштайну», яке відбудеться у лютому.

Британська сторона наразі деталей підписаного документа не коментувала.

Візит міністра оборони Великої Британії Джона Гілі відбувся на тлі чергового масованого удару РФ по Україні.

«Орешником» по заходу України чи по Заходу загалом? Путін відкидає мирні зусилля

Під час однієї з наймасовіших комбінованих атак по Україні в ніч проти 9 січня Росія вдруге за час повномасштабного вторгнення використала гіперзвукову балістичну ракету «Орешник».

«Дебют» був 2024-го: ракета середньої дальності, удар якої Володимир Путін порівнював з падінням метеорита, приземлилася у Дніпрі. Шкода була обмеженою, оскільки боєголовки не містили вибухівки. Використання «Орешника», здатного нести ядерну зброю, Путін тоді назвав відповіддю на дозвіл США й Британії Україні бити по цілях в російській «глибинці».

Зараз «Орешник» приземлився значно ближче до кордону з ЄС і НАТО: у Львові. Мер міста Андрій Садовий заявляє про руйнування «об’єкту критичної інфраструктури», не уточнюючи, якого саме.

Міноборони Росії каже про шкоду виробництву дронів. Associated Press звертає також увагу на той факт, що через цей регіон, який межує з Польщею, Україні надходить іноземна військова допомога.

Далі читайте тут

Європейські миротворці в Україні: які країни, скільки буде вояків і що вони робитимуть?

Після підписання декларації у Парижі про намір відправити європейський контингент в Україну як гарантію безпеки, ці питання активно обговорюють у західних столицях. Адже, за підсумками саміту, європейські лідери так і не уточнили ключові деталі. Отже, що відомо на сьогоднішній день?

Про кількість військовослужбовців поки сказав лише президент Франції Емманюель Макрон: йдеться про «кілька тисяч військових».

А британський прем'єр Кір Стармер напередодні заявив у парламенті, що масштаб місії залежатиме від умов можливих домовленостей між Україною та Росією.

Британська газета Times пише, що за останніми даними військових та дипломатичних джерел, Британія та Франція можуть разом відправити в Україну до 15 тисяч солдатів.

Журналісти газети Politico у Лондоні повідомляють, що у Британії точаться дискусії, наскільки такі військові плани країни реалістичні.

За даними видання, Ед Арнольд з аналітичного центру Королівський інститут об'єднаних служб назвав становище Великої Британії «справді небезпечним», а відставний командувач Тім Коллінз заявив, що будь-яка миротворча місія не заслуговуватиме на довіру без збільшення витрат на оборону.

Далі читайте тут

У КМДА зробили роз’яснення щодо злиття води з будинкових систем

Київська міська державна адміністрація заявляє, що злиття води є стандартним технічним заходом при мінусовій температурі і не означає тривалу відсутність тепла.’

Як йдеться у повідомленні пресслужби КМДА, під час аварій у морозну погоду, коли тимчасово припиняється циркуляція теплоносія, злиття води з будинкових систем опалення є обов’язковою технічною дією, оскільки вода при мінусовій температурі швидко замерзає, і саме здренування дозволяє запобігти пошкодженню мереж та обладнання.

Київська влада наголошує, що злиття води не означає, що тепло буде відсутнє тривалий час, таку процедуру застосовують навіть тоді, коли відключення може тривати кілька годин або добу – це вимога безпеки.

У КМДА зауважують, що сьогоднішня нічна атака була наймасштабнішою з початку осені – війська РФ випустили по місту 36 ракет – балістичних і крилатих, та майже 250 безпілотників.

Через пошкодження елементів критичної інфраструктури значна частина житлових та інших будівель тимчасово залишилась без постачання, воду з будинкових систем в цих будівлях оперативно злили, щоб уберегти трубопроводи від пошкоджень, поки триватиме відновлення тепла, додали в київській адміністрації.

СБУ оприлюднила фото уламків «Орєшніка», яким сили РФ атакували Львівщину

Служба безпеки України оприлюднила, за її твердженням, фото уламків «Орєшніка», яким війська РФ атакували Львівщину.

Як повідомляє у телеграмі пресслужба відомства, СБУ встановила місцезнаходження уламків російської балістичної ракети, за попередньою інформацією, виявлені складові належать до ракетного комплексу «Орєшнік».

СБУ продемонструвала уламки «Орєшніка», яким РФ атакувала Львівщину, 9 січня 2026 року
СБУ продемонструвала уламки «Орєшніка», яким РФ атакувала Львівщину, 9 січня 2026 року



Як заявляють у СБУ, серед знайдених наразі деталей:

• блок стабілізації і наведення (фактично це «мізки» ракети);
•запчастини з двигунної установки;
• фрагменти механізму орієнтації;
• сопла з платформи блоку розведення тощо.

У спецслужбі додають, що ці уламки мають статус речових доказів та готуються до передачі на поглиблені експертизи.

Удар РФ по Києву: у ДСНС повідомляють, що кількість жертв зросла

Унаслідок російської атаки у Києві загинули п’ятеро людей, ще 25 – постраждали, повідомив прессофіцер ДСНС Олександр Хорунжий.

За його словами, російських ударів зазнали сім районів Києва, найбільше пошкоджень – у Деснянському, Дарницькому та Дніпровському районах.

«Троє рятувальників 24 пожежно-рятувальної частини перебувають у важкому стані, ще у двох стан легший. Наразі вони отримують всю необхідну допомогу від медиків», – сказав він під час брифінгу.

Місцева влада наразі про збільшення числа жертв не повідомляє. Раніше було відомо, що у Києві внаслідок удару загинули чотири людини, 25 постраждали, серед жертв є медики і рятувальники.

Каллас: застосування Росією «Орєшніка» є попередженням для Європи і США

Очільниця дипломатії Євросоюзу Кая Каллас засудила черговий російський масштабний удар по Україні, заявивши, що лідер РФ Володимир Путін не хоче миру.

«Путін не хоче миру, відповідь Росії на дипломатію – це ще більше ракет і руйнувань. Ця смертельна схема повторюваних масштабних російських ударів діятиме, доки ми не допоможемо Україні її розірвати. Повідомлення про використання Росією ракети «Орєшнік» є явною ескалацією проти України і попередженням для Європи і США», – написала Каллас у соцмережі X 9 січня.

Вона наголосила, що країни ЄС «повинні глибше зануритися у свої запаси протиповітряної оборони» і негайно виконати свої зобов’язання перед Україною. «Ми також повинні ще більше підвищити ціну цієї війни для Москви, зокрема шляхом посилення санкцій», – додала Каллас.

ДТЕК: екстрені відключення поширені на весь Київ

Через наслідки масштабної атаки РФ і перевантаження мереж у Києві запроваджені екстрені відключення, повідомляє компанія ДТЕК.

Раніше такі відключення діяли на лівому березі Києва, на правому березі продовжували діяти погодинні графіки.

Під час екстрених відключень графіки не діють.

У ДТЕК закликають користуватися потужними електроприладами по черзі (якщо є світло), оскільки будь-яка економія допомагає уникати локальних аварій.

ОВА: війська РФ обстріляли лікарню у Херсоні, постраждали дві медсестри

Російські війська опівдні обстріляли лікарню у Херсоні, постраждали дві медичні сестри, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.

За даними ОВА, у постраждалих – мінно-вибухові травми та контузії, внаслідок «прильоту» пошкоджене одне із відділень.

Минулої доби, за даними місцевої влади, через російську агресію загинули троє людей, ще 10 – поранені, серед них є двоє дітей.

11 листопада 2022 року українські військові звільнили Херсон від російської окупації. Місто, як і правобережна частина області, перебувало під контролем Росії з перших днів повномасштабного вторгнення. Херсон був єдиним обласним центром, який окупанти захопили після 24 лютого 2022 року.

Нині Херсон щодня зазнає атак російських дронів та артилерії, гинуть люди.

Нічна атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури Києва – мер

Комбінована атака РФ минулої ночі була найболючішою для обʼєктів критичної інфраструктури Києва, заявив міський голова Віталій Кличко.

За його даними, половина багатоквартирних будинків Києва – майже 6 тисяч – залишаються наразі без теплопостачання через пошкоджену масованою атакою РФ інфраструктуру, у місті перебої з водопостачанням.

Також Кличко звернувся до жителів столиці і закликав за можливості тимчасово виїхати за місто, де є альтернативні джерела живлення та тепла.

У Києві внаслідок удару загинули чотири людини, 25 постраждали, серед жертв є медики і рятувальники. У місті також є перебої в водопостачанням і опаленням. На Київщині влада повідомляла про руйнування і 5 постраждалих.

За даними Міненерго, на ранок у Києві й Київській області знеструмлені понад 500 тисяч споживачів.

У Бєлгородській області РФ заявляють, що після нічних ударів без світла залишились понад 500 тисяч людей

У Бєлгородській області Росії після нічних ударів ЗСУ 556 тисяч людей залишилися без електроенергії та тепла, заявив голова регіону В'ячеслав Гладков.

За його словами, без тепла залишилося майже стільки ж людей, насамперед це мешканці 1920 багатоквартирних будинків, майже 200 тисяч людей без води та водовідведення.

Вночі Гладков повідомив про серйозні пошкодження на об'єкті інфраструктури.

Телеграм-канал «Пепел» писав, що удар був по ТЕЦ «Луч» та підстанції «Сторожевая», внаслідок чого Бєлгород був повністю знеструмлений. Жителі Грайворонського, Шебекинського, Яковлівського та Ракитянського округів також повідомляли про повне або часткове відключення світла. Через відсутність електроенергії в деяких муніципалітетах зникли водопостачання та інтернет.

Голова МЗС Чехії їхав в Україну і був поруч зі Львовом під час прильоту «Орєшніка» – ЗМІ

До Києва вранці 9 січня прибув міністр закордонних Чехії Петр Мацінка. Це його перший візит до України після приходу до влади уряду Андрея Бабіша наприкінці минулого року.

Чеські ЗМІ звернули увагу на те, що Мацінка з делегацією їхали поїздом від західного кордону України до Києва в ніч, коли країна зазнала масованого російського удару, у тому числі із застосуванням балістичної ракети середньої дальності «Орєшнік». У момент удару «Орєшніком» по Львівській області поїзд перебував приблизно за годину їзди від Львова, зазначає видання novinky.cz.

Голова МЗС Чехії прокоментував російські удари після прибуття до Києва, сказавши, що необхідно «перестати вбивати, нападати, стріляти і таке інше». Він зазначив, що в ході мирних переговорів нерідко буває так, що відбувається тимчасова ескалація конфлікту, щоб та чи інша сторона «зберегла обличчя».

При цьому він зазначив, що не вірить у російську версію про український удар по резиденції Володимира Путіна – відповіддю на яку російське Міноборони назвало удар «Орєшніком».

Мацінка приїхав до України після скандалу у відносинах двох країн, спричиненого висловлюваннями голови Палати депутатів чеського парламенту Томіо Окамури. Той у новорічному привітанні назвав владу України «хунтою Зеленського», висловившись проти надання зброї Україні «для підтримки абсолютно безглуздої війни».

Слова і тон Окамури викликали різку реакцію посла України в Чехії і голови МЗС України.

Міненерго: через удари РФ знеструмлені Славутич, понад пів мільйона споживачів у Києві

Внаслідок російських обстрілів у ніч проти 9 січня суттєвих пошкоджень зазнали об’єкти системи передачі електроенергії – підстанції і повітряні лінії, а також об’єкти генерації, повідомив заступник міністра енергетики України Микола Колісник.

«Станом на ранок у Києві й Київській області знеструмлено понад 500 тисяч споживачів. Через пошкодження мереж на Лівобережжі Києва та в частині Київської області запроваджені аварійні відключення. На Правобережжі столиці діють графіки погодинних відключень. Через російські атаки на енергетичну інфраструктуру знову знеструмлене місто Славутич. Станом на ранок без електропостачання залишаються близько 3 тисяч абонентів у Чернігівській області», – зазначив він.

Крім того, за даними Міненерго, через снігопади на ранок повністю або частково знеструмлені понад 1000 населених пунктів у низці областей, найбільше у Київській і Чернігівській. Ремонтні бригади працюють над відновленням електропостачання, кажуть у міністерстві.

У Києві повідомляють про пошкодження 40 об’єктів, зокрема будівлі посольства Катару через удар РФ

У Києві внаслідок російського удару в ніч проти 9 січня пошкоджені 40 об’єктів, з них 20 – це житлові будинки, повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.

Київська міська прокуратура додала, що, зокрема, пошкоджена будівля одного з посольств, вибиті вікна у дитячому садочку, пошкоджене трамвайне депо, недобудована багатоповерхівка, автомобілі, супермаркет, заправна станція.

Раніше президент Володимир Зеленський сказав про пошкодження будівлі посольства Катару через попадання російського дрону.

Наслідки атаки на Київ зафіксовано у Дарницькому, Дніпровському, Деснянському, Печерському, Шевченківському, Голосіївському, Святошинському районах, кажуть у прокуратурі.

Удар по Києву: кадри від очевидців та свідчення під вибухи (відео)

Президент України Володимир Зеленський в соцмережах прореагував на удари по Києву та Львову:

«Потрібна чітка реакція світу. Передусім Сполучених Штатів, на які в Росії дійсно зважають. Росія повинна отримувати сигнали, що це її обов’язок – зосередитись на дипломатії, та відчувати наслідки щоразу, коли знов зосереджується на вбивствах та руйнації інфраструктури.

Також сьогоднішній удар максимально гучно нагадує всім нашим партнерам, що підтримка ППО для України – це постійний пріоритет. Не можна втратити жодного дня в постачанні, у виробництві, у домовленостях. Будемо сьогодні на всіх рівнях інформувати партнерів про те, що відбувалось і яких заходів у відповідь ми потребуємо. Дякую всім, хто з Україною!»

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG