У НАТО розмістили обстріляні літери «Воля» з деокупованої Херсонщини
У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі розмістили слово «Воля» з обстріляних літер із назви села в Херсонській області, яке спочатку було окуповане Росією, а згодом звільнене українськими Збройними силами.
«Вони символізують нашу здатність не лише захищати свою землю, а й повертати її, коли маємо необхідні ресурси», – заявила представниця України в НАТО Альона Гетьманчук на спеціальній церемоній у штаб-квартирі, присвяченій четвертим роковинам повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час церемонії заявив, що безпека України напряму пов’язана з безпекою всього євроатлантичного простору і закликав союзників посилити підтримку Києва.
Довічне ув’язнення за 30 доларів – СБУ повідомила про затримання за реєстрацію Starlink для РФ
Служба безпеки України повідомила 24 лютого, що її контррозвідка та кіберфахівці викрили на Одещині двох громадян України, яких «ворог завербував для незаконної реєстрації систем Starlink».
«За даними слідства, фігурантами виявилися двоє жителів Ізмаїла: 36-річний безробітний чоловік і його 28-річна безробітна співмешканка. Вони потрапили «у поле зору» рашистів через телеграм-канали з пошуку «легких заробітків». Як встановило розслідування, представники держави-агресора запропонували зловмисникам по 30 доларів США за незаконну реєстрацію кожного терміналу Starlink, які використовуються представниками РФ.
Співробітники СБУ спрацювали на випередження і затримали обох завербованих. Під час обшуків у них вилучено мобільні телефони із доказами роботи на ворога. Серед іншого, на електронних пристроях фігурантів задокументовано листування з російськими кураторами, інструкції щодо механізму легалізації обладнання, а також узгодження способів отримання винагороди», – інформують у спецслужбі.
Слідчі СБУ повідомили затриманим про підозру за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб). Санкція статті передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
У Києві з 2022 року через агресію РФ пошкоджені майже три тисячі багатоповерхівок – влада
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Києві через російські обстріли пошкоджені 2960 житлових багатоквартирних будинків, повідомили в Департаменті внутрішнього фінансового контролю й аудиту Київської міської державної адміністрації у відповідь на запит Радіо Свобода. Дані наведені станом на 26 січня 2026 року.
Найбільше будинків – 1520 були пошкоджені в 2025 році. При цьому від початку цього року пошкоджені 263 багатоквартирні будинки – майже стільки ж, скільки загалом у 2023 році.
Крім того, за даними влади, від початку широкомасштабного вторгнення РФ внаслідок російських ударів у Києві були пошкоджені:
- 330 закладів освіти і науки
- 59 закладів охорони здоров’я
- 140 приватних будинків
- 93 будівлі адміністративного призначення
- 15 закладів соціального захисту
- 39 закладів культури
- 151 об’єкт транспортної інфраструктури
- 484 об’єкти житлово-комунального господарства
- 11 об’єктів спортивної інфраструктури
- 1 храм.
Ціна вбивства: 2000 доларів. Нові дані про теракт у Львові. Підозрювана в СІЗО. Що вона каже?
ЛЬВІВ ‒ Галицький районний суд Львова ухвалив рішення взяти під варту без права внесення застави 33-річну Ірину Саветіну – підозрювану у вчиненні теракту у Львові вночі 22 лютого 2026 року, внаслідок якого загинула поліцейська, 25 людей зазнали поранень, більшість з них – правоохоронці, але є цивільні.
Підозрювана визнає, що комунікувала у соціальних мережах із двома кураторами, і погодилася за гроші виготовити і закласти вибухівку, але стверджує, що «не усвідомлювала наслідків». Діяла вона не cама. Затримано також її 18-річну спільницю, яка зателефонувала на «гарячу лінію» 102 і викликала поліцію у місце закладення вибухівки, бо нібито грабують магазин.
Кореспондентка Радіо Свобода була на суді. Ось подробиці, які вона зібрала.
Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов’язок доведення вини особи покладається на державу. (Конституційний суд України)
У день, коли тисячі колег прощалися з 23-річною поліцейською Вікторією Шпилькою у Львові, яка загинула внаслідок вибуху, у залі суду обирали запобіжний захід для 33-річної Ірини Саветіної.
Цю жінку підозрюють у вчиненні теракту. Вона не заперечувала обрання покарання у вигляді тримання під вартою 60 днів у СІЗО.
Далі читайте тут
РФ оголосила в розшук редактора «Медіазони» Дмитра Трещаніна. Він веде підрахунок втрат Росії у війні
Міністерство внутрішніх Росії оголосило у розшук редактора видання «Медіазона» Дмитра Трещаніна. На картку в базі розшуку відомства звернуло увагу саме видання.
Щодо Трещаніна відкрили кримінальну справу про порушення порядку діяльності «іноземного агента». Згідно з постановою, копія якої є в розпорядженні редакції, справу порушили через публікації без маркування «іноземного агента».
У квітні 2025 року Трещанина вже штрафували на 30 тисяч рублів за публікацію голосового повідомлення в його телеграм-каналі без плашки «іноземного агента». Ще один штраф на 40 тисяч рублів призначили за відео без позначення статусу.
Дмитра Трещаніна оголосили «іноземним агентом» 8 листопада 2024 року. У міністерстві юстиції РФ заявили, що таке рішення ухвалене через те, що він виступав проти війни в Україні, «брав участь у створенні та поширенні для необмеженого кола осіб повідомлень і матеріалів іноземних агентів» та «проживає за межами Російської Федерації».
Журналісти встановили імена понад 200 тисяч російських військових, які були вбиті в Україні
Журналісти російської служби BBC та видання «Медіазона» разом із командою волонтерів до четвертої річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну встановили імена 200186 російських військових, які загинули на війні.
Як зазначає BBC, за останній місяць кількість записів у базі, яку ведуть журналісти, збільшилася на 35 тисяч осіб, але це не пов’язано з поточною ситуацією на фронті. «За минулий місяць нам вдалося зіставити записи, зібрані за кілька років, з відкритими даними державних баз – насамперед зі списками реєстру спадкових справ», – пояснює видання.
Журналісти зазначають, що з «високою часткою впевненості можна сказати», що 2025-й став найбільш кровопролитним для російської армії – торік загинули 49935 російських військових. У 2024 році загинули щонайменше 83706 російських солдатів і офіцерів, але «масив поки що необроблених некрологів, у яких як дати загибелі або дати похорону згадується 2025 рік, нараховує ще десятки тисяч записів». За попередньою оцінкою, число загиблих торік може перевищити 90 тисяч людей.
ISW: Путін промовою 23 лютого готує російське суспільство до «додаткових жертв» для війни
Кремль скористався 23 лютого, коли в Росії відзначають День захисника вітчизни, щоб створити умови для пом’якшення можливої внутрішньої негативної реакції, яка може виникнути в РФ через обмежені призови резервістів до війська у майбутньому, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики, зокрема, згадали заяви президента Росії Володимира Путіна про те, що російські солдати несуть «величезну відповідальність» за російський народ і «спільну справу» РФ, а також, що «почуття патріотизму і відповідальності за долю батьківщини» об’єднує всіх російських солдатів, незважаючи на їхню різну національність і віросповідання.
«Заклики Путіна до «відповідальності» у його промові 23 лютого, схоже, спрямовані на те, щоб вимагати від російського суспільства додаткових жертв для його воєнних зусиль, зокрема шляхом надання більшої кількості військ через майбутні примусові призови резерву», – кажуть в ISW.
Коли стіни говорять про війну: пам’ять, закарбована в муралах Києва (фоторепортаж)
Мурали із зображеннями загиблих військових та ключових моментів російсько-української війни масово з’являються на стінах багатоповерхівок й інших споруд від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За ці чотири роки вони стали не просто мистецьким явищем, а окремою мовою пам’яті.
Сам феномен стріт-арту для України не новий. До великої війни мурали здебільшого прикрашали міста сюжетами з казок, портретами митців, культурних діячів чи символічними композиціями. Однак із початком повномасштабного вторгнення Росії змінилися їхній зміст і призначення. Тепер стіни говорять про війну.
Українські воєнні мурали – це не лише мистецтво на стінах. Це візуальна історія країни, що бореться, пам’ятає і не дозволяє стерти імена тих, хто віддав життя за її свободу.
Фото дивіться тут
Повітряні сили про атаку РФ 24 лютого: зафіксовано влучання «Іскандера», 19 дронів
Російські військові в ніч проти 24 лютого атакували Україну балістичною ракетою «Іскандер-М», а також 133 ударними безпілотниками, близько 90 із яких – дрони «Шахед», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 111 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні й сході країни», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксовано влучання ракети і 19 ударних безпілотників на 16 локаціях, а також падіння уламків на одній локації.
У Повітряних силах наголосили, що атака триває, в повітряному просторі України перебувають декілька російських БпЛА.
На фронті відбулося 116 боїв за минулу добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 23 лютого на фронті зафіксовано 116 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«За уточненою інформацією, вчора загарбники завдали по території України одного ракетного удару, застосувавши одну ракету, здійснили 96 авіаційних ударів, скинувши 265 керованих авіаційних бомб. Крім цього, залучили для ураження 8915 дронів-камікадзе та здійснили 2346 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів, зокрема 71 – із реактивних систем залпового вогню… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили 10 районів зосередження особового складу, шість пунктів управління, артилерійську систему та одну іншу важливу ціль російських загарбників», – ідеться в ранковому зведенні.
Понад половина боїв зафіксована на чотирьох напрямках на Донеччині та Запоріжжі – Костянтинівському, Покровському, Олександрівському та Гуляйпільському.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 17 атак у районах населених пунктів Клебан-Бик, Щербинівка, Іванопілля, Софіївка, Бересток та у бік Костянтинівки, Новопавлівки.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 22 штурмові та наступальні дії агресора у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Удачне, Молодецьке, Шахове та у бік населеного пункту Шевченко.
На Олександрівському напрямку ворог 11 разів атакував наші позиції, у районі населеного пункту Тернове та у бік Вишневого й Нового Запоріжжя.
На Гуляйпільському напрямку противник 14 разів намагався йти вперед на позиції наших оборонців, у районах Гуляйполя та у бік Варварівки, Залізничного», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському та Придніпровському напрямках.
Харків. Чотири роки великої війни. Секрет стійкості
Про те, що Харків – місто герой, містянам нагадують банери на центральній площі Свободи. Поряд завжди прапори України та Євросоюзу. Навпроти – законсервована після удару 1 березня 2022-го року будівля Харківської обласної тепер вже військової адміністрації. Саме тут із перших днів вторгнення збиралися люди, готові взяти до рук зброю, щоб боронити місто. І саме тут зараз – імпровізований меморіал. Вітер гойдає прапори підрозділів, де служили загиблі за останні 4 роки війни містяни.
Напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну одна з заяв влади наробила ґвалту та привернула увагу до міста іноземних журналістів. Тоді президент Володимир Зеленський у інтерв’ю The Washington Post припустив, що Харків може бути окупований:
«Якщо Росія вирішить посилити ескалацію, звичайно, вони збираються це зробити на тих територіях, де історично проживають люди, які мали родинні зв'язки з Росією. Харків, який під контролем уряду України, може бути окупований. Росії потрібен привід: скажуть, що захищають російськомовне населення»
Перших російських солдатів на кільцевій дорозі харків'яни помітили вже вранці 24 лютого 2022 року. Кілька діб вони намагалися прорватися у Харків.
Їх зупиняли і ліквідовували Сили оборони міста, серед яких були і військові, і поліцейські, і добровольці.
27 лютого росіяни здійснили останню спробу. У місто зайшли російські спецпризначенці на бронеавтомобілях «Тигр». Одну з груп українські оборонці заблокували у 134-й школі Харкова. Вигорілий вщент остов будівлі з обваленими стінами і досі можна бачити по вулиці Шевченка.
Далі читайте тут
«Чотири роки, як Путін бере Київ за три дні» – Зеленський звернувся до українців у роковини вторгнення
24 лютого минає «рівно чотири роки, як Путін бере Київ за три дні», сказав президент України Володимир Зеленський у зверненні до співвітчизників у четверті роковини повномасштабного російського вторгнення.
«Путін розуміє, що не здатен перемогти Україну на полі бою, і «друга армія світу» воює з багатоповерхівками й електростанціями. І зараз українці долають найважчу зиму в історії. І терор майже щоночі. І я не знаю, хто б іще таке витримав, не посипався, не похитнувся. Українці це роблять. Це велика втома, безумовно. Який іще народ може так?» – риторично запитав глава держави.
Зеленський назвав головним результатом чотирьох років опору агресії те, що «ми зберегли Україну».
«Згадуючи початок вторгнення і дивлячись на сьогоднішній день, ми маємо повне право сказати: ми захистили незалежність, ми не програли державність, Україна існує, і не лише на карті. Україна – суб’єкт міжнародних відносин. Наша столиця є, стоять Харків, Суми, Чернігів, Дніпро, Запоріжжя, Краматорськ, Одеса, Львів, інші міста. Путін не досягнув своїх цілей. Не зламав українців. Не переміг у цій війні. Ми зберегли Україну, і ми зробимо все, щоб здобути мир. І щоб була справедливість», – указав президент.
Зеленський уперше показав відео з підземного приміщення, де перебував на початку повномасштабного вторгнення.
«Цей кабінет, ця маленька кімната в бункері на Банковій, – тут були перші мої розмови з лідерами світу на початку війни. Я тут говорив із президентом (США Джозефом) Байденом і саме тут почув: «Володимире, є загроза, вам треба терміново залишити Україну. Ми готові в цьому допомогти». І я тут відповів, що мені потрібна зброя, а не таксі», – згадав український лідер.
«Мир на умовах України» – Урсула фон дер Ляєн прибула до Києва 24 лютого
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн прибула до Києва в четверту річницю повномасштабного російського вторгнення в Україну. Про це вона сама повідомила в мережі Х зранку 24 лютого.
«У Києві вдесяте з початку війни. Щоб підтвердити, що Європа непохитне підтримка України – фінансово, військово та протягом цієї суворої зими. Щоб підкреслити нашу незмінну відданість справедливій боротьбі України.
І щоб надіслати чіткий сигнал як українському народу, так і агресору: ми не поступимося, доки не буде відновлено мир. Мир на умовах України», – написала очільниця Європейської комісії.
Втрати РФ за чотири роки війни перевищили 1 мільйон 261 тисячу військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 261 420 своїх військових, зокрема 920 осіб – за минулу добу, такі дані на ранок 24 лютого навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також повідомили дані про втрати російської техніки:
- танки – 11 698 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 086 (+4)
- артилерійські системи – 37 560 (+50)
- РСЗВ – 1 654
- засоби ППО – 1 305 (+1)
- літаки – 435
- гелікоптери – 348
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 145 571 (+1 693)
- крилаті ракети – 4 347
- кораблі / катери – 29
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 79 826 (+190)
- спеціальна техніка – 4 074 (+1).
Євросоюз знайде до квітня гроші для України, попри вето Орбана? Інтерв'ю із єврокомісаром з питань економіки
Перед четвертими роковинами повномасштабного вторгнення Росії в Україну Угорщина заблокувала 20-й пакет санкцій та позику на 90 мільярдів євро для України, на яку прем’єр Віктор Орбан уже погодився раніше.
Радіо Свобода зʼясовувало під час інтервʼю з єврокомісаром з питань економіки Валдісом Домбровскісом, що Єврокомісія не готує «план Б» з фінансування України. І він пояснив, чому.
– Угорщина блокує кредит для України на 90 мільярдів євро. Чи має Європейська комісія якийсь «план Б»?
– Наразі ми продовжуємо працювати над цим кредитом підтримки України на 90 мільярдів євро. Варто зазначити, що все ще є кілька документів, які нам потрібно фіналізувати, зокрема кредитну угоду, меморандум про взаєморозуміння, стратегію фінансування на цей рік. Тож ми продовжуємо готувати всі ці документи, щоб розпочати виплати, як і планували, на початку квітня.
Паралельно триває робота над змінами до багаторічного бюджету ЄС, щоб уможливити спільні запозичення. У грудні всі держави-члени, включно з Угорщиною, погодилися на ці спільні запозичення. І, до речі, Угорщина, як і кілька інших держав-членів, не бере участі у фінансуванні цього кредиту підтримки на 90 мільярдів євро, тож ми очікуємо, що Угорщина дотримається цієї домовленості.
– Але якщо Угорщина цього не зробить, що Європейська комісія може зробити, щоб підтримати Україну у 2026 році, поки це питання не буде вирішене?
– Очевидно, нам доведеться знайти рішення. Треба сказати, що це не перший випадок, коли ми стикаємося з труднощами з Угорщиною. Наразі ми перебуваємо в тісній взаємодії з державами-членами і, маю сказати, сподіваємося знайти шлях уперед.
Повністю читайте тут
Що буде з кредитом 90 млрд, який блокує Угорщина? Пояснює єврокомісар
Європейська комісія не готує альтернативного сценарію фінансування України, попри блокування Угорщиною кредиту на 90 мільярдів євро.
У Брюсселі сподіваються розблокувати рішення і наполягають, що цей пакет є ключовим для покриття фінансових потреб України у 2026–2027 роках та продовження програми МВФ, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс.
Правоохоронці підтвердили вибух у будівлі поліції Дніпра
Правоохоронці підтвердили вибух у будівлі поліції Дніпра. Раніше про вибух повідомили ЗМІ.
Як повідомляє пресслужба Нацполіції, 23 лютого близько 20:30 в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра стався вибух в адміністративній будівлі поліції, постраждалих немає.
За повідомленням, вибуховою хвилею були пошкоджені вікна приміщення, меблі та комп’ютерну техніку. Також пошкоджений автомобіль, припаркований поруч із будівлею.
Триває встановлення всіх обставин інциденту.
Це вже другий вибух сьогодні поблизу приміщень поліції. За кілька годин до цього вибух пролунав у Дніпрі.
За оперативною інформацією, це сталося на території непрацюючої АЗС, розташованої поблизу адміністративної будівлі управління патрульної поліції стався вибух саморобного вибухового пристрою – у цей час на території АЗС перебували працівники патрульної поліції, які приїхали на перезмінку.
Як повідомлялося, внаслідок вибуху постраждало семеро поліцейських, один з них у важкому стані. Інцидент розслідують як теракт.
Голова Нацполіції Іван Вигівській зазначив, що вибухи у Львові та Миколаєві розцінюють як «цілеспрямовану атаку на систему правопорядку та дестабілізацію ситуації всередині країни».
За день до цього, 22 лютого, у Львові після прибуття екіпажів патрульної поліції здетонували саморобні вибухові пристрої. Унаслідок вибухів загинула поліцейська. Також зазнали поранень 25 людей, більшість з них – це правоохоронці, але також є цивільні особи.
Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області.
Того ж дня, 22 лютого, правоохоронці повідомили про затримання ймовірної підривниці. Сьогодні суд взяв її під варту.
Президент Володимир Зеленський попередив, що, за даними української розвідки, РФ збирається й надалі здійснювати терористичні акти в Україні.
Вибух у Миколаєві розслідують як теракт – прокуратура
Вибух у Миколаєві розслідують як теракт, повідомила у телеграмі обласна прокуратура.
Досудове розслідування розпочато за фактом терористичного акту, що заподіяв тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 258 КК України).
За оперативною інформацією, 23 лютого близько 18:10 в Миколаєві на території непрацюючої АЗС, розташованої поблизу адміністративної будівлі управління патрульної поліції стався вибух саморобного вибухового пристрою – у цей час на території АЗС перебували працівники патрульної поліції, які приїхали на перезмінку.
Як повідомлялося, внаслідок вибуху постраждало семеро поліцейських, один з них у важкому стані.
Голова Нацполіції Іван Вигівській зазначив, що вибухи у Львові та Миколаєві розцінюють як «цілеспрямовану атаку на систему правопорядку та дестабілізацію ситуації всередині країни».
Близько 00:30 22 лютого поліції надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина у Львові. За даними прокуратури, після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції стався вибух. Згодом, коли прибув другий екіпаж, пролунав ще один. Попередньо встановлено, що детонували саморобні вибухові пристрої.
Унаслідок вибухів загинула поліцейська. Також зазнали поранень 25 людей, більшість з них – це правоохоронці, але також є цивільні особи.
Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області.
Того ж дня, 22 лютого, правоохоронці повідомили про затримання ймовірної підривниці. Сьогодні суд взяв її під варту.
Президент Володимир Зеленський попередив, що, за даними української розвідки, РФ збирається й надалі здійснювати терористичні акти в Україні.
Зеленський змінює підхід до Білорусі. Нові сигнали
В інтерв’ю білоруському виданню «Дзеркало» 23 лютого президент України Володимир Зеленський виклав нову політику щодо Білорусі.
- Який сигнал надсилає Україна санкціями проти Олександра Лукашенка і кому?
- Що Києву варто очікувати від Світлани Тихановської?
Ці запитання Білоруська редакція Радіо Свобода обговорювала із колишнім послом України в Білорусі (у 2017-2023 роках) і колишнім послом із особливих доручень МЗС України з питань Білорусі (у 2024-2025 роках) Ігорем Кизимом.
«Укренерго»: припинення поставок електроенергії зі Словаччини ніяк не вплине на ситуацію
В «Укренерго» заявляють, що ймовірне припинення аварійного постачання електроенергії зі Словаччини ніяк не вплине на ситуацію в об’єднаній енергосистемі України.
У компанії заявляють, що востаннє Україна просила аварійну допомогу у Словаччини понад місяць тому і «в дуже обмеженому обсязі».
Зазначається, що загалом аварійна допомога зі словацького напрямку надходила до об’єднаної енергосистеми України досить рідко – йдеться про нетривалі постачання.
Як зауважає у телеграмі «Укренерго», офіційних документів про одностороннє припинення дії договору про взаємне надання аварійної допомоги словацьким системним оператором компанією SEPS наразі не було.
23 лютого прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна припиняє аварійні поставки електроенергії до України, якщо сьогодні не буде відновлено постачання нафти через трубопровід «Дружба».
Фіцо також заявив, що в січні 2026 року аварійні поставки були вдвічі більше, ніж за весь 2025 рік.
Міненерго України раніше заявляло, що у січні був рекордний обсяг імпорту електроенергії з ЄС до України – 41,987 ГВт*год. Але тоді не уточнювали, який обсяг було імпортовано зокрема з Словаччини.
Ця заява Фіцо пролунала через кілька годин після того, як європейські міністри в Брюсселі спробували, але не змогли, переконати Словаччину та її сусіда Угорщину відмовитися від погроз покарати Україну за затримки у відновленні нафтопроводу.
Також Словаччина та сусідня Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».
Українські посадовці заявляють, що він пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці січня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження.
23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив про відсутність фізичних перепон постачанням, натомість наголосивши на політичних. За словами очільника угорської дипломатії, в такий спосіб Київ змушує Будапешт розблокувати переговорний процес з Україною про її членство в ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС 23 лютого наполіг, що нафтопровід пошкоджений, тому повторив свою пораду двом європейським столицям «адресувати ультиматуми Кремлю».
23 лютого у Єврокомісії підтвердили, що «Росія зруйнувала нафтопровід «Дружба», зауважуючи водночас на зобов’язаннях України відремонтувати його. Терміни, додали, залежать від української сторони.
Також у Єврокомісії наголосили, що очікують від усіх лідерів ЄС дотримання їхнього зобов’язання, взятого на себе торік на саміті 18 грудня, виділити Україні багатомільярдну позику. Спроби як Євросоюзу загалом, так і окремих держав-членів переконати керівництво Угорщини та Словаччини відмовитися від їхніх вето щодо кредиту для України й чергового антиросійського пакету санкцій продовжаться на різних рівнях.
Після початку повномасштабного вторгнення ЄС заборонив купувати російську нафту. Для Угорщини, Словаччини та Австрії зробили відтермінування, як для держав, що не мають доступу до моря, тобто не можуть приймати нафтові танкери з інших країн та залежні від труби «Дружба».
Нафтопровід «Дружба» – транзитом через територію України – забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема Угорщини та Словаччини.
За даними дослідження фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) і болгарського Центру вивчення демократії (CSD), імпорт російської сирої нафти до Угорщини та Словаччини з початку повномасштабного вторгнення в Україну впродовж 2022–2024 років приніс Кремлю 5,4 мільярда євро надходжень. Це еквівалентно вартості 1800 балістичних ракет «Іскандер-М».