Енергетична і портова інфраструктура Одещини зазнала масованого удару РФ – ОВА
Російські військові вночі проти 10 квітня масовано атакували Одеську область безпілотниками, під атакою була енергетична й портова інфраструктура, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Пошкодження призвели до порушень в електропостачанні. Також зазнали пошкоджень порожні резервуари й обладнання порту. На щастя, обійшлося без постраждалих. Пожежі, що виникли, локалізовано», – йдеться в повідомленні.
Генсекретар НАТО у США попередив про поглиблення співпраці між Росією й Іраном
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 9 квітня заявив, що зростаюча співпраця між Росією й Іраном зміцнює військовий потенціал обох країн, що має прямі наслідки для війни в Україні та зростання нестабільності на Близькому Сході.
Виступаючи на конференції у Вашингтоні, Рютте вказав на розширення мережі координації між Росією, Іраном, Китаєм і Північною Кореєю, назвавши це спільними зусиллями, які «абсолютно» змінюють динаміку безпеки в багатьох регіонах.
Він, зокрема, вказав на обмін між Москвою й Тегераном, заявивши, що Іран постачає Росії передові безпілотники і військові технології, що використовуються в Україні, тоді як Росія надає Ірану фінансові ресурси.
«Це технології – в Росію, а гроші з Росії – в Іран, – сказав Рютте. – І ці гроші витрачаються на те, щоб Іран створював… хаос».
Генштаб ЗСУ: армія РФ втратила у війні близько 1 308 670 військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 308 670 своїх військових, зокрема 1 130 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 10 квітня навів Генштаб ЗСУ.
Крім того, в українському командуванні повідомили про такі втрати у російській військовій техніці:
- танки – 11 848 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 375 (+5)
- артилерійські системи – 39 734 (+45)
- РСЗВ – 1 724
- засоби ППО – 1 341
- літаки – 435
- гелікоптери – 350
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 229 771 (+2 232)
- крилаті ракети – 4 517
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 88 515 (+183)
- спеціальна техніка – 4 119.
У Конотопі кілька будинків залишилися без газу після удару РФ, спалахнули пожежі – влада
Російські війська вночі проти 10 квітня вдарили дронами по Конотопу на Сумщині, внаслідок чого виникли пожежі в адміністративній будівлі й житловому багатоповерховому будинку, повідомив міський голова Артем Семеніхін.
Він додав, що, за попередніми даними, минулося без жертв.
«Перебито газові мережі в одному з центральних кварталів міста. Кілька багатоповерхівок без газу. Станом на зараз пожежі ліквідовано. Знищено щонайменше три приватні автівки», – написав Семеніхін у телеграмі удосвіта.
«Ми готові до дзеркальних кроків» – Зеленський про заяву Путіна щодо перемир’я на Великдень
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до дзеркальних кроків, реагуючи на слова російського лідера Володимира Путіна, який оголосив «Великоднє перемир’я» з 16:00 11 квітня до кінця дня 12 квітня.
«Україна неодноразово заявляла, що ми готові до дзеркальних кроків. Ми пропонували в цьому році припинення вогню на час Великодніх свят і будемо діяти відповідно. Людям потрібен Великдень без загроз і реальний рух до миру, і в Росії є шанс не повертатися до ударів і після Великодня», – написав Зеленський у соцмережах вночі проти 10 квітня.
Ввечері 9 квітня у Кремлі повідомили, що Путін доручив військовим РФ «зупинити бойові дії на всіх напрямках» з 16:00 11 квітня до кінця дня 12 квітня, проте додав, що їм слід бути готовими «припинити можливі провокації з боку противника, а також будь-які його агресивні дії».
Путін оголосив перемир’я на 32 години на Великдень
Президент Росії Володимир Путін оголосив «Великоднє перемир'я» з 16:00 11 квітня до кінця дня 12 квітня, повідомив Кремль увечері 9 квітня.
Путін доручив військовим РФ «зупинити бойові дії на всіх напрямках», проте військам слід бути готовими «припинити можливі провокації з боку противника, а також будь-які його агресивні дії».
«Виходимо з того, що українська сторона наслідуватиме приклад Російської Федерації», – йдеться у повідомленні Кремля.
У Києві поки що не коментували заяву російської сторони.
1 квітня Володимир Зеленський повідомив про «хорошу розмову» з представниками президента США Дональда Трампа Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером, до якої також долучилися сенатор Ліндсі Ґрем і генеральний секретар НАТО Марк Рютте. За словами Зеленського, під час розмови було досягнуто домовленості, що команди України і США залишатимуться в постійному контакті, щоб «посилити документ про гарантії безпеки між Україною та США».
Президент також повідомив, що Україна передала США запит щодо припинення вогню на Великдень, який православні і греко-католики відзначають 12 квітня. За словами Зеленського, невідомо, чи буде в американської сторони можливість передати цей меседж РФ, проте українська пропозиція щодо припинення вогню на Великдень залишається.
6 квітня Зеленський заявив, що Україна готова відмовитися від ударів по російській нафтопереробній і нафтоекспортній інфрастуктурі, якщо Росія припинить удари по українській енергетиці.
Путін 2025 року на Великдень в односторонньому порядку оголошував про припинення бойових дій на півтора дні. Тоді сторони конфлікту звинувачували одна одну в численних порушеннях, при цьому інтенсивність бойових дій у цей час значно знизилася.
«Ми всі українці»: Зеленський подякував угорський громаді на Закарпатті
Президент України Володимир Зеленський 9 квітня зустрівся з представниками угорської громади на Закарпатті, зокрема із військовими.
«Дякуємо передусім нашим Збройним силам і угорській громаді дякуємо за те, що ми всі українці, незважаючи на політичні інсинуації. Ми всі разом об'єднані, і ця єдність була важлива, щоб ми разом пройшли цю зиму», – сказав Володимир Зеленський.
Президент вручив нагороди військовим, а також орден «За заслуги» ІІІ ступеня (посмертно) дружині колишнього першого заступника голови та депутата Закарпатської обласної ради Йосипа Борто, що пішов із життя в листопаді 2023 року. Він був заступником голови Товариства угорської культури Закарпаття.
За даними Офісу президента, під час зустрічі також обговорювали потреби національних спільнот у навчанні рідною мовою, участь місцевого самоврядування в наповненні державного бюджету та створення умов для повернення додому українців, які були змушені виїхати за кордон через російську агресію.
До початку повномасштабного вторгнення на Закарпатті жили близько 150 тисяч угорців, а тепер, за оцінками представників громади, приблизно вдвічі менше.
Угорський уряд вважає, що Україна обмежила права угорців на Закарпатті, ця тема неодноразово з 2017 року була предметом урядових консультацій. У Києві кажуть, що права національних меншин захищені, але в рамках державної політики – щоб представники меншин добре володіли і українською мовою.
12 квітня в Угорщині мають відбутися парламентські вибори, де одна з головних тем кампанії – Україна на тлі конфлікту чинної влади в Будапешті з президентом Зеленським.
РФ засудила за «державну зраду» двох уродженців окупованих територій
Двоє уродженців окупованих Росією окупованих українських територій російські суди засудили до тривалих термінів ув’язнення за те, що вони кваліфікували як «державну зраду», повідомляє 9 квітня «Медіазона».
«Підконтрольний Росії Херсонський обласний суд засудив 55-річну Наталю Повєткіну зі Скадовського округу до 12 років колонії загального режиму та штрафу у 100 тисяч рублів… За версією обвинувачення, на початку травня 2023 року Повєткіна збирала дані про місця дислокації військової техніки та солдатів армії Росії, які потім передавала «куратору» зі спецслужб України», – ідеться в повідомленні.
До ще тривалішого терміну був засуджений колишній кримчанин, який живе в російському Краснодарському краї. Його ім’я не називається.
«Краснодарський крайовий суд засудив уродженця Криму до 17 років колонії суворого режиму… Крім реального терміну, йому призначили рік обмеження волі – суд також ухвалив конфіскувати у засудженого 569 тисяч 204 рублі, які, як стверджується, він отримав «унаслідок скоєння злочину».
За версією слідства, кримчанин із громадянством Росії та України перехоплював у радіоефірах бесіди співробітників російських спецслужб та охоронців «стратегічного підприємства» Кубані. Ці розмови він записував та передавав українським спецслужбам, вважає обвинувачення», – інформує «Медіазона».
За даними російського правозахисного проєкту «Перший відділ» на грудень 2025 року, за час повномасштабної війни Росії з Україною російські суди ухвалили понад тисячу вироків за статтями про держзраду та шпигунство. На 2025 рік припало 468 таких вироків – це абсолютний максимум із 1997 року.
Як стверджується в дослідженні, з початку повномасштабної війни статті про держзраду, шпигунство та конфіденційну співпрацю перетворилися в Росії на один із ключових інструментів політичних репресій.
Конфлікт ексвійськового і ТЦК в Луцьку: «Вдарили в обличчя і кинули як ганчірку в машину» (відео)
Ветеран проти ТЦК. У Луцьку конфлікт ексвійськового з групою оповіщення закінчився госпіталізацією. У соцмережах ветеран Петро Громик публічно заявив, що його побили представники ТЦК. За його версією, під час перевірки документів військові у масках застосували проти нього невиправдану силу та «бусифікували». У ТЦК це заперечують, кажуть побиття не було, використовували лише сльозогінний газ, і такі дії вважають виправданими. Що трапилося під час перевірки облікових даних і хто відповідатиме за тілесні ушкодження ветерану — в матеріалі Радіо Свобода.
Рютте назвав чотири країни, які «стримують» вступ України до НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 9 квітня під час дискусії в Ronald Reagan Presidential Foundation Institute у США назвав країни, які наразі не підтримують вступ України в НАТО.
«На саміті НАТО у Вашингтоні (2024 року), коли альянс відзначав 75-річчя, було погоджено, що Україна має незворотний шлях до НАТО. Але факт полягає в тому, що кілька країн стримують цей процес – серед них Німеччина, Словаччина, Угорщина і Сполучені Штати. Тому я не думаю, що це питання зараз на столі», – відповідаючи на запитання колишньої посолки України у США Оксани Маркарової.
Рютте також розмірковував над тим, «як гарантувати, що після тривалого припинення вогню Росія не нападе знову».
«Саме тому зараз обговорюється концепція гарантій безпеки, бо я не думаю, що ми зможемо колективно вирішити питання членства України в НАТО в короткостроковій перспективі, я не думаю, що політично це станеться. Думаю, це чесна оцінка», – вказав очільник альянсу.
Окремо генеральний секретар НАТО відзначив, що допомагаючи дроновому захисту країн, які зазнають атак з боку Ірану, «Україна справді посилює свою роль і використовує свої можливості не лише для себе, а й для цього регіону на Близькому Сході».
Україна офіційно перебуває на «незворотному шляху» до членства в НАТО, що було підтверджено на Вашингтонському саміті 2024 року. Однак наразі консенсусу серед усіх членів альянсу щодо негайного запрошення немає.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте в інтерв'ю Радіо Свобода наприкінці 2025 року наголошував, що Україна стане членом, коли «визріють умови» та буде «згода союзників».
Супутникові знімки показали ймовірне пошкодження інфраструктури в Кримську після атаки дронів
У місті Кримську в Краснодарському краї РФ після удару дронів могла бути пошкоджена інфраструктура, повідомляє ввечері 9 квітня проєкт Радіо Свобода «Схеми», який опублікував знімки з супутника.
«Planet Labs зафіксував 9 квітня наслідки атаки на лінійну виробничо-диспетчерську станцію (ЛВДС) «Кримська», яка знаходиться у місті Кримськ Краснодарського краю. Порівнюючи супутникові знімки за попередні дні, можна помітити темні плями навколо цистерни одного з резервуарів ЛВДС, що може свідчити про пожежу та ймовірне пошкодження об’єкта інфраструктури. За даними телеграм-каналу Astra, від ЛПДС «Кримська» нафта і нафтопродукти йдуть трубопроводами до порту Новоросійськ чи до Ільського і Афіпського НПЗ», – йдеться в повідомленні.
Дрони атакували елемент нафтопровідної інфраструктури в Краснодарському краї РФ вночі на 9 квітня, заявив голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко в четвер: «Безпілотники атакували лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Кримська», яка є важливим вузлом нафтопровідної інфраструктури».
Губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв заявляв про «атаку безпілотників» на регіон протягом ночі. За його твердженням, в селищі Саук-Дере Кримського району через падіння уламків загинув чоловік. Про ураження об’єктів інфраструктури російська влада офіційно не заявляла.
В Україну цю атаку офіційно не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
«Дайте час цьому процесу» – Буданов про об’єднання українських православних в одній церкві
Українська держава не втручається у внутрішні процеси в українському православ’ї, заявив голова Офісу президента України Кирило Буданов 9 квітня, відповідаючи на запитання журналістів на Закарпатті.
«Україна, як і будь-яка нормальна держава, відділена від церкви. Тому дайте час цьому процесу, і все вирішиться. Поспішати тут не можна, через силу щось робити в духовному аспекті ніколи в жодній державі не приносило результату», – сказав очільник ОП.
Він також наголосив, що Українська православна церква прибрала зі своєї назви будь-яке згадування Московського патріархату, і «це факт».
Окремо Кирило Буданов підтвердив, що контролює питання бронювання священників, і це стосується всіх конфесій і релігій, представлених в Україні.
«Юридичне напрацювання рішення вже існує. Я думаю, що ми встигнемо… продовжити бронювання та внести всі необхідні зміни», – вказав Буданов.
Українська держава не втручається у внутрішні процеси в українському православ’ї, заявив голова Офісу президента України Кирило Буданов 9 квітня, відповідаючи на запитання журналістів на Закарпатті.
«Україна, як і будь-яка нормальна держава, відділена від церкви. Тому дайте час цьому процесу, і все вирішиться. Поспішати тут не можна, через силу щось робити в духовному аспекті ніколи в жодній державі не приносило результату», – сказав очільник ОП.
Він також наголосив, що Українська православна церква прибрала зі своєї назви будь-яке згадування Московського патріархату, і «це факт».
Окремо Кирило Буданов підтвердив, що контролює питання бронювання священників, і це стосується всіх конфесій і релігій, представлених в Україні.
«Юридичне напрацювання рішення вже існує. Я думаю, що ми встигнемо… продовжити бронювання та внести всі необхідні зміни», – вказав Буданов.
15 грудня 2018 року в Софії Київській відбувся Об’єднавчий собор, на якому ієрархи Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви та частина представників Української православної церкви (яка перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) оголосили про створення Православної церкви України (ПЦУ) та обрали її предстоятелем митрополита Епіфанія.
Наразі в Україні діють як Православна церква України, яка має статус помісної й відповідний томос від Вселенського патріарха Варфоломія з визнанням її незалежності, так і Українська православна церква, частина священників якої, особливо на окупованих територіях, зберігають орієнтацію на Москву.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році питання остаточного об'єднання всіх православних громад навколо ПЦУ стало питанням національної безпеки. Вселенський патріарх Варфоломій наголошує, що об'єднання навколо ПЦУ є єдиним можливим рішенням для церковного миру в Україні.
Зеленський: Україна не буде обмежуватися п’ятьма країнами в питанні множинного громадянства
Можливість множинного громадянства з країнами, з якими Україна межує на заході, зокрема, у Закарпатській області, є, але цей процес буде запущений після того, як уряд оцінить те, як подібна ініціатива працює з першими п’ятьма країнами, заявив президент Володимир Зеленський, перебуваючи на Закарпатті.
«Безумовно, ми говоримо про всі наші партнерські, дружні країни. Країни, передусім ЄС тощо… Кабінет міністрів повинен подивитися, як це буде працювати. Спочатку пілот – це ці п’ять країн, в яких, зрозуміло, найбільше перебуває сьогодні громадян України. Тому обрані такі перші п’ять, але безумовно обмежуватись п’ятьма не буде ніхто», – сказав Зеленський, відповідаючи на запитання під час Конгресу місцевих і регіональних влад при президентові України, що проходив біля Ужгорода.
Він не назвав термінів цих процедур і наголосив на необхідності практичних результатів.
«Як тільки запрацюють ці п’ять країн (Німеччина, Польща, Чехія, Канада і США – ред.), як тільки ми побачимо, що процес пішов, одразу буде відкрито для всіх партнерів, а їх в України дуже багато», – сказав він.
За словами президента, це передусім країни, де багато українців, країни, з якими є вже відповідні домовленості, «майже всі країни ЄС – всі, або майже всі, і не тільки країни Європейського Союзу».
Закон, який створив можливість множинного громадянства в Україні, був ухвалений у червні 2025 року, і підписаний у липні президентом України Володимиром Зеленським. Він набрав чинності з 16 січня 2026 року.
У серпні минулого року Володимир Зеленський повідомив, що першими країнами, щодо яких почне діяти закон про множинне громадянство для українців, стануть Німеччина, Польща, Чехія, США й Канада.
«Буданов необхідний Зеленському». Гарань про «Міндічгейт», Залужного, ТЦК
В гостях у студії Радіо Свобода – Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії, науковий радник Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва.
- З ним поговорили про парламентську кризу: невже вона завершилась, хто доклав до цього руку?
- Особистість Кирила Буданова: президент України Володимир Зеленський посадив у крісло голови Офісу президента конкурента? Чи покращив Буданов комунікацію між президентом і парламентом? Чи є Буданов кращим керівником Офісу президента, ніж був Єрмак?
- Мовчання Зеленського щодо проблем мобілізації: президент не реагує ні на випадки застосування сили щодо військовозобов’язаних, ні щодо військовослужбовців ТЦК. Чому? Хто взяв на себе цю відповідальність і що має зробити президент, щоб виправити цю помилку?
- Настрої українців щодо завершення війни: чи готові до тривалої боротьби?
- Ставлення до України країн Глобального Півдня: яких помилок Україна припускається у комунікації? Чи зможе колись «перетягнути» на свою сторону?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
В «Укренерго» спрогнозували, за яких умов влітку не буде вимкнень
Голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко заявив, що споживання електроенергії в Україні не обмежуватимуть влітку за умови відсутності російських атак на об’єкти енергетичної інфраструктури і планового відновлення генерації. Він сказав про це в інтерв’ю виданню «Лівий берег», оприлюдненому 9 квітня.
«У ці місяці (липень і серпень – ред.) рівень генерації атомних станцій найнижчий. Найбільше електроенергії вони виробляють взимку, липень-серпень – мінімум, і далі поступово до листопада виходимо на максимальну точку. І зазвичай саме липень і серпень найспекотніші, зростає споживання електроенергії, може виникнути дефіцит. Хіба що літо буде відносно холодним, тоді навантаження на мережу не надто зросте. За найкращого сценарію споживання електроенергії не обмежуватимуть. Це якщо генерацію відновлюватимуть за планом, триватиме плановий ремонт АЕС і не обстрілюватимуть інші об’єкти генерації», – сказав Зайченко.
При цьому він додав, що в прифронтових регіонах прогноз гірший, бо там після обстрілів відновлювати пошкоджене обладнання складно з погляду безпеки. «Там тривоги можуть тривати і 48 годин поспіль. Ми готові до будь-якого розвитку подій, у нас прораховані різні сценарії», – додав голова «Укренерго».
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. В багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
6 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова відмовитися від ударів по російській нафтопереробній і нафтоекспортній інфрастуктурі, якщо Росія припинить удари по українській енергетиці.
Російська сторона припинення вогню не підтримувала.
Зеленський відреагував на заяву Венса про «торг за кілька квадратних кілометрів території» між Україною і РФ
Президент Володимир Зеленський відреагував на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса про те, що в переговорах між Україною і Росією за посередництва США зараз йде «торг за кілька квадратних кілометрів території в одному чи іншому напрямку».
«Віцепрезидент, при всій повазі, не бере участь у перемовинах США, України і Росії. І я думаю, що якби він й інші посадові особи брали (участь – ред.), напевно... вони б глибше розбиралися, що таке «клаптик», а що таке реальна територія України, незалежна територія України, важлива, пріоритетна з точки зору безпеки, там, де є сильні оборонні конструкції, фортифікаційні споруди, де живе зараз близько 200 тисяч людей», – сказав Зеленський 9 квітня, перебуваючи на Закарпатті, де він брав участь у засіданні Конгресу місцевих і регіональних влад і мав зустріч із угорською громадою.
Він додав, що окупація Донбасу – «це можливість підготовки плацдарму для наступних наступальних дій».
За словами Зеленського, Україні потрібні сильні гарантії безпеки, але їх поки немає.
«І безумовно, кожний квадратний метр землі – це українська землі, а не, при всій повазі до партнерів, точно не їхня», – додав він.
Президент також зауважив, що українська сторона знайде можливу дату для візиту до Києва посланців президента США Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера після Великодніх свят.
«Після Великодніх свят знайдемо ту чи іншу дату, і напевно вони приїдуть. Наскільки знаю з медіа: субота, неділя – у них перемовини щодо Ірану. Подивимося», – сказав Зеленський.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс, 8 квітня, перебуваючи в Угорщині, заявив, що у переговорах між Росією й Україною щодо припинення війни є «значний прогрес», а позиції сторін, за його словами зблизилися.
«Спочатку ми не могли переконати РФ й Україну хоча б сформулювати, чого вони хочуть для завершення конфлікту. Зараз ми цього досягли. Ми отримали документи від українців і росіян. Ми насправді змусили їх висловити свої позиції, і з часом їхні позиції стали все ближчими й ближчими», – сказав Венс.
Як заявив віцепрезидент США, на даний момент йдеться «про торг за кілька квадратних кілометрів території в одному чи іншому напрямку». «Чи варто це втрати ще сотень тисяч російських й українських молодих чоловіків? Чи варто це додаткових місяців або навіть років вищих цін на енергоносії й економічного спустошення?» – зазначив він.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час. При цьому президент України заявляв, що не вважає, що ці переговори зайшли у глухий кут.
1 квітня президент України Володимир Зеленський повідомив про «хорошу розмову» з представниками президента США Дональда Трампа Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером, до якої також долучилися сенатор Ліндсі Ґрем і генеральний секретар НАТО Марк Рютте. За словами Зеленського, під час розмови було досягнуто домовленості, що команди України і США залишатимуться в постійному контакті, щоб «посилити документ про гарантії безпеки між Україною та США».
Президент також повідомив, що Україна передала США запит щодо Великоднього припинення вогню. За словами Зеленського, невідомо, чи буде в американської сторони можливість передати цей меседж РФ, проте українська пропозиція щодо припинення вогню на Великдень залишається.
6 квітня Зеленський заявив, що Україна готова відмовитися від ударів по російській нафтопереробній і нафтоекспортній інфрастуктурі, якщо Росія припинить удари по українській енергетиці.
Російська сторона припинення вогню не підтримувала.
8 квітня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав угоду між США й Іраном про «розблокування» Ормузької протоки і досягнення двотижневого перемир’я, заявивши, що «настав час проявити достатню рішучість, щоб змусити Москву припинити вогонь і завершити війну проти України».
7000 пасок для українських військових освятили у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі (фоторепортаж)
7000 великодніх пасок освятив блаженніший митрополит Київський і всієї України Епіфаній у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі. Це щорічна традиція ПЦУ. Паски передадуть військовослужбовцям, які нині захищають Україну.
У Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі освятили великодні паски для українських військових (фоторепортаж)
На Харківщині через удар FPV-дрона у власній машині загинув чоловік – поліція
У селі Руська Лозова Харківського району російський FPV-дрон поцілив у цивільну автівку, яка рухалася місцевою дорогою, повідомила поліція Харківщини 9 квітня.
«Через пряме влучання в кабіну транспортного засобу загинув 66-річний водій. Внаслідок обстрілу автомобіль повністю згорів», – ідеться в повідомленні.
Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст.438 (воєнні злочини) Кримінального кодексу України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Як безпечно тримати зв’язок в окупації: інструкція
Росія залишає окупованим територіям дедалі менше каналів зв’язку зі світом. Із 1 квітня агресор почав блокувати месенджер Telegram (наразі він працює зі збоями), а до цього вже заблокував великий масив VPN-сервісів, месенджери WhatsApp, Viber, Instagram, Facebook та всі продукти Google. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) підготували коротку інструкцію, як вирватися з інформаційної ізоляції, якщо ви перебуваєте на захоплених територіях.
Шмигаль повідомив, скільки газу потрібно накопичити Україні для наступного опалювального сезону
Україна готується до наступного опалювального сезону, повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль 9 квітня за підсумками засідання Кризового комітету за участі представників компаній паливно-енергетичного сектору.
Він зазначив, що учасники комітету затвердили прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу на 2026-2027 роки. За базовим сценарієм, на початок опалювального сезону в підземних сховищах газу планується накопичити 14,6 мільярда кубічних метрів газу.
Водночас, за словами Шмигаля, Україна продовжує жити в умовах війни та російських атак, зокрема, на газову інфраструктуру. Відтак він очікує, що наступна зима пройде за таких же складних обставин, як і пройдешня, відтак прогноз може коригуватися відповідно до безпекової ситуації.
«Нашим орієнтиром залишається досвід попередніх опалювальних сезонів: наявність природного газу в ПСГ не менше 13,2 млрд куб. м газу на початок опалювального сезону. Це дозволить стабільно пройти зиму навіть за умов низьких температур і масованих атак. Таким чином, 13,2 млрд куб. м визначено як критично необхідний мінімум», – заявив міністр.
Шмигаль визначив ключові завдання для стабільного проходження наступного осінньо-зимового періоду:
- своєчасне контрактування імпортних поставок природного газу
- закачування ресурсу до ПСГ у період найнижчих ринкових цін
- диверсифікація маршрутів постачання
За словами міністра, компанія «Нафтогаз України» та Оператор ГТС вже працюють над бронюванням можливих потужностей для імпорту природного газу та продовження дії маршрутних продуктів «Вертикального газового коридору». Також на засіданні обговорили підготовку до ремонтної кампанії.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. В багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку опалювального сезону 2025 року задокументували щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.