Кличко повідомив про пожежу внаслідок падіння уламків дрона в Києві
Російські дрони атакували, зокрема, Київ вночі проти 12 травня, у місті працювала протиповітряна оборона.
Голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко рано вранці повідомив, що уламки дрона впали на дах 20-поверхового житлового будинку в Оболонському районі.
Згодом мер міста Віталій Кличко уточнив, що постраждав 16-поверховий будинок:
«Внаслідок падіння уламків БпЛА на дах 16-поверхового житлового будинку на Оболоні, виникла пожежа. Її ліквідували. В будинку пошкоджений дах технічного поверху. Інших руйнувань немає».
За даними міського голови, наразі ніхто не звертався по допомогу до медиків.
Командування Повітряних сил протягом ночі фіксувало рух російських безпілотників з півночі та півдня.
Росія утримувалася від масованих атак по Україні та, зокрема, Києву протягом оголошеного припинення вогню з 9 по 11 травня. Водночас прифронтові регіони зазнавали ударів, внаслідок яких були загиблі й поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Кремлі заявили, що підготовка до обміну полоненими триває
У Кремлі сподіваються, що найближчим часом роботу з обміну полоненими з Україною буде «фіналізовано», заявив увечері 11 травня речник президента РФ Дмитро Пєсков у коментарі «Інтерфаксу».
11 травня – останній день оголошеного 8 травня президентом США Дональдом Трампом перемир’я, яке підтвердили і Україна, і Росія. Як Трамп, так і представники сторін війни підтверджували домовленість провести під час перемир’я обмін військовополоненими у форматі «1000 на 1000». Однак увечері 11 травня про обмін усе ще не повідомлялося.
За словами Пєскова, обмін далі готується, «відповідні служби працюють у цьому напрямі». Коли саме обмін може відбутися, представник Кремля не сказав. Українська сторона поки що не коментувала можливі терміни обміну.
Президент Росії Володимир Путін увечері 9 травня стверджував, що Росія досі не отримувала від України списків на обмін. Представники України заявили, що списки були передані, і Україна готова до обміну.
Протягом трьох днів, за повідомленнями російської та української сторони, припинення вогню на фронті не було. Тривали також удари по прифронтових регіонах, українська влада повідомляла про поранених і загиблих мирних жителів, влада російських регіонів також повідомляла про поранених. Але сторони утримувалися від ударів по тилових районах, не було ударів ані по Росії, ані по Україні далекобійними ракетами та дронами.
Президент України Володимир Зеленський 11 травня констатував, що на фронті тривають бойові дії, а Україна готується до нових російських атак. «Бачимо і те, що Росія не має наміру закінчувати цю війну, ми готуємося до нових атак, на жаль», – сказав Зеленський у традиційному вечірньому відеозверненні.
У Москві раніше назвали малоймовірним продовження перемир’я, там наголосили, що президент США Дональд Трамп висловлював таке побажання, але воно слабко підкріплене.
На фронті відбулося понад 130 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 11 травня на фронті відбулося 133 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник залучив для ураження 4901 дрон-камікадзе та здійснив 1926 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Понад половина боїв зафіксована на чотирьох напрямках – Лиманському, Костянтинівському та Покровському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Лиманському напрямку агресор розпочинав 11 штурмів у районах населених пунктів Лиман, Дробишеве, Зарічне, Озерне, Ставки. Одне боєзіткнення триває до цього часу.
Сили оборони успішно відбивали 15 ворожих штурмів на Костянтинівському напрямку поблизу населених пунктів Плещіївка, Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля, Новопавлівка, Торецьке, Кучерів Яр. Три боєзіткнення тривають.
На Покровському напрямку ворог здійснив 26 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Білицьке, Покровськ, Котлине, Удачне, Муравка, Новопідгородне, Молодецьке та в напрямку Новопавлівки. Чотири атаки тривають.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили 16 ворожих атак у бік населених пунктів Добропілля, Староукраїнка, Залізничне, Нове Запоріжжя, Воздвижівка, Чарівне та в районі Гуляйполя», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
Читайте також: ISW: сили РФ не досягли жодного значущого прогресу на полі бою за останній рік, а ЗСУ навпаки – мають успіхи
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Як зазначають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), російські та українські війська продовжували обмежені наступальні операції на фронті протягом другого дня угоди про припинення вогню з 9 по 11 травня.
Як українська, так і російська сторона заявляють, що інша сторона порушила режим припинення вогню 10 травня.
Інститут вивчення війни з посиланням на дані NASA FIRMS від 10 травня пише про те, що бойові дії 10 травня ще більше зменшилися, але активність на фронті не припинилася.
Аналітики констатують, що поширеність взаємних звинувачень та продовження локалізованої активності протягом другого дня припинення вогню підкреслюють той факт, що припинення вогню без чітких механізмів забезпечення дотримання, надійного моніторингу та чітко визначених процесів вирішення спорів навряд чи буде дотримане.
Єрмак після повідомлення про підозру: «не буду зараз нічого коментувати»
Колишній голова Офісу президента України Андрій Єрмак увечері 11 травня після отримання від Спеціалізваної антикорупційної прокуратури повідомлення про підозру заявив журналістам, що «не буде зараз нічого коментувати».
«Коли закінчаться слідчі дії, я надам коментар», – додав Єрмак.
У Франції судитимуть Євгена Бражникова, якого звинувачують у тортурах в тюрмі «Ізоляція». Що відомо?
Французькі правоохоронці затримали громадянина України Євгена Б. звинувачуваного в катуваннях ув’язнених у Донецькій тюрмі «Ізоляція». За повідомленням генпрокурора України Руслана Кравченка, колишні бранці Кремля свідчили, що затриманий був помічником керівника незаконної тюрми, брав участь у катуваннях ув’язнених, жорстоко з ними поводився, чинив психологічний тиск, змушував давати зізнання та принижував.
Сам Бражников свою провину заперечує. Він стверджує, що також був ув’язненим в «Ізоляції», як і потерпілі.
Після того, як справу Євгена Бражникова у 2021 році в Україні було передано до суду, обвинувачений утік з України до Франції з метою отримати там статус біженця.
І ось тепер, що затриманий у Франції є саме Євген Бражников, на своїй сторінці Facebook підтверджує колишній бранець «Ізоляції» Станіслав Асєєв.
Що відомо про Євгена Бражникова? У чому його звинувачують колишні цивільні полонені угруповання «ДНР»?
За що його судитиме французьке правосуддя?
За даними французьких медіа з посиланням на Національну антитерористичну прокуратуру країни (PNAT), затриманий – уродженець Донецька Євген Б., 1979 року народження. Його взяли під варту ще 7 квітня, згодом офіційно висунули звинувачення.
За даними французької прокуратури, колишні в’язні «Ізоляції» звинуватили Євгена Б., який сам був ув’язненим, у причетності до катувань, приниження ув’язнених, а також у сексуальному насильстві.
Євгена Б. було затримано після звернення українських прокурорів, ГО Truth Hounds та інших громадських організацій до правоохоронців Франції. Спільно з українськими прокурорами вони допитали потерпілих, а українська сторона передала додаткові матеріали справи для зміцнення доказів, зазначається в повідомленні генпрокурора України Руслана Кравченка.
9 травня Станіслав Асєєв, який 2, 5 роки провів в ув'язненні в «Ізоляції» написав:
«Про арешт Бражникова у Франції я дізнався десять днів тому, коли летів з виступу в Австрії (була домовленість не розголошувати це)»
Далі читайте ТУТ
Піхотинцю – 400 тисяч. Як заохочуватимуть військовозобов'язаних?
«Ми готуємося до нових атак» із боку РФ – Зеленський заявив про відсутність перемир’я
Президент України Володимир Зеленський заявив про недотримання з боку РФ режиму припинення вогню і попередив про високу ймовірність нових ударів із боку Росії.
«Сьогодні на фронті не було тиші, були бойові дії, ми все це зафіксували. Бачимо й те, що Росія не має наміру цю війну завершувати, ми готуємося до нових атак, на жаль. Але мир повинен бути, ми працюємо саме на це», – сказав глава держави у вечірньому відеозверненні 11 травня.
Раніше цього ж дня президент України повідомив про телефонну розмову з президентом Об’єднаних Арабських Еміратів Мухаммадом бін Заїдом аль Нагаяном.
«Засудив нещодавні удари з Ірану по ОАЕ. І треба зробити все необхідне, щоб реально захистити життя в регіоні Затоки, який має глобальне значення. Важливо, що на фоні цього наші команди продовжують тісно працювати у сфері безпеки. Я радий був почути, що українська експертиза дійсно допомагає будувати надійний захист життя. Обговорили продовження цієї роботи», – написав Зеленський за підсумками діалогу.
Reuters: Індія відмовилася від закупівель підсанкційного російського скрапленого газу
Індія відмовилася приймати російський скраплений природний газ (СПГ), який підпадає під санкції Сполучених Штатів, навіть попри дефіцит енергоресурсів, що виник через перекриття Ормузької протоки. Про це пише агентство Reuters з посиланням на два джерела.
Стверджується, зокрема, що танкер Kunpeng із російським СПГ ще в середині квітня прямував до Індії. Наразі, однак, це судно, яке так і не зайшло до індійського порту, перебуває в районі Сінгапуру, порт його призначення не вказаний, що буде з його вантажем, неясно.
Читайте також: ISW: удари України можуть нівелювати для Росії прибутки від зростання ціни на нафту
Як пише Reuters, газ завантажили на танкер на терміналі «Газпром СПГ-Портова» в Балтійському морі. Він перебуває під санкціями США. Під час візиту заступника міністра енергетики Росії Павла Сорокіна 30 квітня в Делі індійські представники, як стверджує агентство, заявили йому про рішення не купувати СПГ, який перебуває під санкціями.
Індія, як і раніше, готова закуповувати російський газ, який не підпадає під санкції, але більша його частина вже прямує до Європи, а також до Китаю, який, втім, як і раніше, закуповує і підсанкційний російський СПГ.
У квітні стало відомо, що на тлі війни на Близькому Сході країни ЄС значно збільшили імпорт російського зрідженого природного газу в першому кварталі 2026 року.
Президент Литви зустрівся з Будановим, говорили про оборонну співпрацю та регіональну безпеку
Президент Литви Ґітанас Науседа 11 травня прийняв голову Офісу президента України Кирила Буданова, який перебуває в цій країні.
«Ми обговорили співпрацю в оборонній промисловості, регіональну безпеку та ситуацію на передовій. Литва підтримує – і продовжуватиме підтримувати – Україну в усіх сферах», – заявив Науседа.
Читайте також: Сибіга про стабілізацію фронту: «маємо нову реальність на полі бою»
Він закликав не лише думати про перспективи мирного врегулювання, а й разом з партнерами по НАТО та Євросоюзу колективно ухвалювати рішення для забезпечення Україні необхідної підтримки.
Буданов раніше сказав у коментарі литовському мовнику LRT, що Київ відкритий до переговорів, якщо Росія «дійсно готова до серйозної розмови».
Він назвав ситуацію на фронті «стабільною», як російський режим, додавши, що «в цьому світі немає нічого вічного».
ОВА: через російські удари постраждали четверо людей у двох районах Дніпропетровщини
Російська армія атакувала Нікопольський і Синельниківський район протягом дня, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 11 травня.
Зокрема, на Нікопольщині обстрілів зазнали Мирівська і Марганецька громади:
«Пошкоджені поштове відділення та автомобіль. Троє людей поранені. У стані середньої тяжкості госпіталізований 63-річний чоловік. Ще двоє чоловіків 52 і 58 років лікуватимуться амбулаторно».
Читайте також: Ганжа: в лікарні помер чоловік, поранений через удар по Дніпру 4 травня
Ганжа додає, що в Дубовиківській громаді Синельниківщини обстріл пошкодив автомобіль. 60-річний чоловік був поранений, його доправили до лікарні в стані середньої тяжкості.
Раніше голова області повідомив про смерть жителя Дніпра, який зазнав опіків внаслідок російського удару 4 травня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Читайте також: ОВА: через атаки РФ у Херсоні постраждали п’ятеро людей, серед них є підліток
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Утікав від ТЦК, приставив ніж дитині до горла. Інцидент у Львові та інші напади під час мобілізації
ЛЬВІВ – Сихівський районний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 43-річному чоловіку, який 9 травня намагався втекти від працівників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), схопив на вулиці 13-річну дівчинку, приставивши їй до горла ніж.
Як розгорталися події?
9 травня військовослужбовці ТЦК та СП спільно з поліцією проводила заходи з оповіщення у Сихівському районі Львова. Їх побачив один із чоловіків і почав втікати. Коли біг, зауважив групу підліток, вхопив за руку 13-річну дівчинку, приставив їй до горла ніж і здушуючи шию.
Військовослужбовці попередили нападника, що застосують зброю для звільнення дівчинки. І тільки тоді чоловік відпустив дитину. Фізичних травм дитина не отримала, але зазнала психологічної.
Він категорично відмовився відповідати на запитання Радіо Свобода.
Прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею 146 частина 2 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини) Кримінального кодексу України.
Сихівський районний суд Львова обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО без права внесення застави.
Сихівський суд задовольнив клопотання прокуратури про обрання найсуворішого запобіжного заходу для підозрюваного, зазначила прокурор Франківської окружної прокуратури Львова Юлія Серьогіна.
Олена Кушнір, мама дівчинки, яку захопив підозрюваний, розповіла Радіо Свобода, що дитина досі відходить від пережитого, працює з психологом.
Нападника швидко затримали, він на колінах просив вибачення у дівчинки. Ним виявився 43-річний львів’янин, який раніше був неодноразово судимий за крадіжки, безробітний, без прописки, який проживав у Львові, Олег Тершаков.
Далі читайте тут
Північна Корея могла заробити на війні проти України до 14 млрд доларів – Nikkei
Північна Корея за три роки заробила до 14 мільярдів доларів завдяки надсиланню своїх військовослужбовців на війну проти України та постачанню зброї до Росії. Ця сума фактично еквівалентна річному ВВП КНДР. Про це з посиланням на оцінку дослідницького інституту при Національній службі розвідки Південної Кореї пише японське агентство Nikkei.
За даними Центрального банку Південної Кореї, економічне зростання КНДР за рахунок участі у війні проти України на боці Росії у 2024 році склало 3,7 відсотка, що стало найвищим показником за багато років. Тільки за постачання ракетної артилерії та близько 250 ракет KN-23 Пхеньян міг отримати від Москви від 7 до 13,8 мільярда доларів. Ще понад 600 мільйонів доларів Росія, за даними аналітиків, заплатила за участь північнокорейських військових.
У ЄС розповіли, як допомагають знаходити й повертати депортованих українських дітей
У Європейській комісії заявили, що допомагають Україні у поверненні депортованих Росією дітей через фінансування пошуку, верифікації їх місця перебування, реінтеграції в Україні та документування злочинів. Про це перед початком Міжнародної конференції щодо повернення українських дітей 11 травня в Брюсселі заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
За словами Кос, у Брюсселі сьогодні зібралися представники 63 країн, а головна мета зустрічі – повернення українських дітей додому. Для цього ЄС виділяє майже 50 мільйонів євро.
«Ці кошти підуть на підтримку системи захисту дітей в Україні. Кожна дитина, яка повертається, повинна мати доступ до своєчасної підтримки, орієнтованої на потреби дитини та громади», – заявила Кос.
Голова МЗС України закликав Євросоюз до посилення автономності в обороні
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга виступив на Раді закордонних справ Європейського Союзу 11 травня. У своїй промові він окреслив три ключових напрямки пропозицій до блоку, передає пресслужба МЗС.
Зокрема, Сибіга закликав посилити роль Європи у мирних зусиллях.
«Для цього Європа має говорити єдиним голосом. Не замість треку Сполучених Штатів, який залишається мейнстрімним, а як його доповнення», – цитує відомство.
Міністр закликав посилити тиск на Росію, зокрема, заборонити в’їзд для російських комбатантів, посилити санкції проти енергетики та тіньового зернового флоту.
Другим пріоритетом він назвав європейську безпеку в новому геополітичному контексті. МЗС вказує на те, що тільки Україна має ефективну багаторівневу систему оборони проти масованих атак дронів, і Київ готовий масштабувати цей досвід, уклавши з ЄС «дронову угоду».
«Ми вивчили свої уроки. Справжня сила потребує диверсифікації, власного виробництва, автономності, швидкості та зворотного зв’язку», – заявив Сибіга.
Як передає МЗС, він закликав європейських колег до спільної роботи над досягненням стратегічної незалежності у сфері протиповітряної оборони. За його словами, Drone Deal України з Євросоюзом, а також ширша оборонна співпраця стануть наріжним каменем нової європейської архітектури безпеки. Водночас він назвав критично важливим продовжувати роботу ініціативи PURL, а також програм SAFE і EDIP.
Читайте також: Єврокомісія відповіла на погрози Росії країнам Балтії
Третім ключовим пріоритетом міністр назвав просування до вступу в ЄС України, Молдови та країн Західних Балкан та якнайшвидше відкриття кластерів переговорного процесу для Києва.
У квітні президент України Володимир Зеленський заявив, що програма Drone Deal, яку Україна пропонує країнам Близького Сходу та Європи, спрямована передусім на захист.
Зеленський зауважив, що спочатку Drone Deal розроблялась та пропонувалась США. За його словами, це унікальна система і можливість відбивати масовані атаки «Шахедами», після загострення ситуації на Близькому Сході вона стала дуже актуальною.
Влада РФ витратила понад 50 млрд рублів на центри військової підготовки школярів – ЗМІ
Влада Росії за останні п’ять років витратила понад 50 мільярдів рублів (це понад 29 мільярдів гривень станом на травень 2026 року) на створення та роботу військово-патріотичних центрів, куди російських школярів відправляють на обов’язкові військові збори, підрахувало видання «Вот так».
Журналісти оприлюднили розслідування про те, як працюють такі центри та як відбувається мілітаризація підлітків як із Росії, так і з окупованих РФ територій України. «Вот так» розповідає про дві мережі військово-патріотичних центрів – «Авангард» та «Воїн».
Центри «Авангард» стали з’являтися з 2020 року. До вересня 2025 року відкрилися 147 центрів «Авангард». Їхнім створенням і фінансуванням опікуються регіони країни, а фінансування для цього виділяють у тому числі безпосередньо з регіональних бюджетів.
Загальна сума коштів, виділених із бюджетів різних рівнів на роботу «Авангардів», невідома. За оцінкою «Вот так», із 2020 року на створення і роботу цих центрів 39 із 70 регіонів Росії, де представлений «Авангард», виділили не менш як 36,5 мільярда рублів. Основні кошти – майже 23 мільярди – це витрати на інфраструктуру та оснащення центрів, решта – на утримання.
«Воїн» – мережа центрів, що включають 21 філію. Чотири з них розташовані в окупованих РФ регіонах України. З вересня 2022 року на мережу витратили майже 15 мільярдів рублів із федерального бюджету, йдеться в розслідуванні. До 2030 року центри «Воїн» мають намір відкрити по всій Росії.
У таких центрах підлітків навчають поводитися зі зброєю, надавати першу допомогу на полі бою та діяти в умовах хімічного, біологічного чи радіаційного зараження. Діти в цих центрах мають форму, зустрічаються з учасниками війни з Україною та пропагандистами. У центрі «Авангард», за словами дітей, що побували там, практикують і покарання.
Ганжа: в лікарні помер чоловік, поранений через удар по Дніпру 4 травня
Помер 62-річний житель Дніпра, який зазнав поранення внаслідок російського удару тиждень тому, повідомив голова області Олександр Ганжа 11 травня.
«Тоді він отримав сильні опіки. Лікарі до останнього боролися за життя постраждалого. Та, на жаль, врятувати його не вдалося», – заявив він.
На початку доби 5 травня обласна влада повідомила про російську атаку на Дніпро. 62-річний чоловік зазнав поранень, атака спричинила пожежу в приватному секторі й пошкодила автомобілі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Путін заявив, що «справа йде до завершення». Чи готова Росія припинити війну?
«Я думаю, що справа в «українському конфлікті» йде до завершення», – так російський лідер Володимир Путін висловився щодо перспектив війни Росії проти України на пресконференції ввечері 9 травня. Цю ремарку він зробив після того, як поскаржився на нібито втручання лідерів Франції та Великої Британії в російсько-українські переговори навесні 2022 року – після чого вони, як стверджує Путін, були зірвані.
Президент РФ зазначив, що знає про готовність Зеленського до переговорів, проте закликав його приїхати до столиці РФ.
«Той, хто хоче зустрітися – нехай і приїжджає в Москву», – сказав він, але допустив можливість зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським у третій країні. Проте, за його словами, «такий формат можливий лише для остаточного підписання домовленостей».
Федоров: Україна вже має ракети, які працюють на дистанції, співставній із Taurus
Україна вже має засоби ураження, співставні за характеристиками з німецькими Taurus – про це міністр оборони Михайло Федоров заявив 11 травня на спільному з німецьким колегою брифінгу в Києві.
Водночас, за його словами, Київ завжди відкритий до отримання більшої кількості ракет.
«Якщо говоримо про Taurus, то звичайно, що у нас зараз є вже ракети, які працюють на дистанції схожій і більше, але ніколи не може бути мало таких засобів ураження», – заявив Феоров.
За оцінкою міністра, Україна вже отримує «певну незалежність» в цьому напрямку:
«Ми всі бачили удари по РФ на 1500 кілометрів. Тому Україна свою домашню роботу робить добре».
Раніше 11 травня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус прибув до Києва для переговорів щодо «розширення співпраці в оборонній промисловості з Україною».
Торік канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що надання Україні далекобійних крилатих ракет Taurus «у межах можливого». Попередній канцлер Німеччини Олаф Шольц відкидав можливість постачання Україні цих ракет.
Втім, у червні 2025 року міністр оборони Німеччини заявив, що Берлін наразі не розглядає передачу Україні далекобійних крилатих ракет Taurus.
Британія запровадила санкції проти причетних до депортації та мілітаризації українських дітей у РФ
Велика Британія 11 травня розширила санкційний перелік щодо Росії. Обмеження запровадили проти ще 85 юридичних і фізичних осіб.
За повідомленням уряду, Сполучене Королівство «викриває та вживає заходів проти ворожої та жахливої діяльності Росії на всіх рівнях, від систематичної кампанії з примусової депортації та мілітаризації українських дітей до нещодавніх спроб втрутитися в майбутні вибори у Вірменії».
До списку санкцій потрапили, зокрема, топменеджери автономної некомерційної організації «Діалог», голова «Росмолоді» Григорій Гуров, «міністр молодіжної політики» угруповання «ЛНР» Юлія Величко, член «народної ради» угруповання «ДНР» і боєць змішаних єдиноборств Максим Швець, уповноважена з прав дитини в Новосибірській області Надія Болтенко й співробітники «Агентства соціального проєктування».
Серед юридичних осіб, включених до санкційного списку, – АНО Стратегічних комунікацій «Каспій 2030», «Експертний інститут соціальних досліджень», «Інститут розвитку інтернету», медіа EUROVIEW та «Говорить Європа», Севастопольський державний університет, Центр військово-спортивної підготовки та патріотичного виховання молоді «Воїн» і санаторій «Здравниця» в окупованому Криму.
Активи людей і організацій, які потрапили під санкції, повинні бути заморожені, співпраця з ними заборонена, фізичним особам також закрито в’їзд до Британії.
Минулого тижня Велика Британія запровадила санкції проти 35 юридичних та фізичних осіб із Росії та третіх країн, пов’язаних із виробництвом російських безпілотників та мережами з вербування мігрантів із різних країн світу.
Кримська «Чорнобаївка» 2026: як Сили оборони України відпрацьовують методики атак в окупації
Україна у 2026 році постійно нарощує кількість ударів по російських військових та інфраструктурних об'єктах в окупованому Росією Криму. Військові експерти аналізують причини підтверджених успішних атак. Журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії проаналізували діяльність на кримському напрямку Сил оборони України із січня по квітень і зібрали детальну статистику українських ударів.