«Відбирають усе». Росія конфісковує власність українців в окупації – 7 схем. Розслідування
На захоплених Росією територіях України діє ціла низка механізмів, за допомогою яких окупанти відбирають в українців майно, в першу чергу житло, землю та бізнес. Опираючись на розповіді тих, у кого російські загарбники незаконно конфіскували нерухомість в окупації, можна виділити щонайменше 7 таких схем.
Що це за схеми, як вони працюють і які масштаби «віджиму» нерухомості – у розслідуванні телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
Без бензину на трасі залишився губернатор одного з регіонів РФ
Губернатор російської Вологодської області Георгій Філімонов повідомив, що його службовий автомобіль зупинився на трасі через відсутність палива.
«Буквально 15 хвилин тому зупинився без палива. Бак на нулі. Це сталося на швидкісному обході міста Вологда. Пересів зі службової машини в автомобіль, який погодився підвезти. Цим я засвідчую той факт, що всі ми пливемо в одному човні і вирішуємо наявну проблему», – розповів чиновник у своєму телеграмі. Пізніше він уточнив, що його підвіз екіпаж ДАІ.
Незадовго до цього губернатор закликав жителів регіону не закуповувати надмірну кількість бензину. За його словами, продаж пального для фізичних осіб частково обмежений, оскільки постачання залишаються на попередньому рівні, а попит зріс майже вдвічі.
Вологодська область стала одним із регіонів, де на тлі паливної кризи запроваджені обмеження на продаж бензину. Від кінця червня на автозаправках регіону дозволено продавати не більш як 30 літрів бензину в бак одного автомобіля, продаж пального в каністри обмежений.
Паливна криза в Росії загострюється з кінця травня на тлі серії українських ударів по російських нафтопереробних заводах. Через дефіцит пального обмеження на його продаж запроваджено майже у всіх російських регіонах.
За підрахунками аналітиків, у травні українські безпілотники успішно атакували російські нафтопереробні заводи 16 разів – рекордний місячний показник від початку повномасштабної війни. Всього з початку 2026 року російські НПЗ зазнали щонайменше 194 ударів, що в 11 разів більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
На фронті відбулося понад 200 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 6 липня на фронті відбулося 214 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Агресор завдав одного ракетного удару, застосувавши 68 ракет, здійснив 62 авіаційні удари із застосуванням 179 керованих авіаційних бомб, залучив для ударів 5733 дронів-камікадзе та здійснив 2208 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів», – ідеться у вечірньому зведенні.
Більшість боїв зафіксовано на Донеччині.
«11 спроб загарбників просунутися відбито на Лиманському напрямку в районах Ямполя, Надії, Новоселівки та у бік населених пунктів Борова, Ставки, Дробишеве, Лиман, Озерне, Діброва. Ще три боєзіткнення наразі тривають.
На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно зупинили 23 спроби загарбників йти вперед у бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка та у районі Різниківки й Закітного.
На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 25 ворожих штурмів у районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля, та в бік Степанівки, Торецького, Кучерового Яру й Вільного. Ще одне боєзіткнення наразі триває.
32 атаки здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Дорожнє, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Філія та в бік населених пунктів Білицьке, Шевченко, Василівка, Сергіївка й Новопідгородне», – вказано в повідомленні станом на 22:00.
Напруженою залишається ситуація на Гуляйпільському напрямку на Запоріжжі.
«На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили 14 ворожих атак у бік населених пунктів Добропілля, Воздвижівка, Цвіткове та Гуляйпільське», – додають українські військові.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському та Курському, Південно-Слобожанському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
За оцінкою Інституту дослідження війни, російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досяг «значних оперативних успіхів», хоча в червні російські війська досягли і продовжують досягати тактичних успіхів у Костянтинівці.
Днями в інтерв’ю ТСН головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що кількість основних напрямків, де російські військові ведуть активні наступальні дії, зменшилась із 13 до семи.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії 29 червня вказав, що армія РФ активізувалася на Слов’янському напрямку: ділянка фронту, що тривалий час була серед найбільш стабільних, тепер у зведеннях Генштабу ЗСУ – серед лідерів за кількістю бойових зіткнень.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Зеленський розповів FT, що саме змусить Путіна зупинити війну
Президент України Володимир Зеленський сказав в інтерв’ю Financial Times, що психологічний ефект від масштабних атак БпЛА по Москві та Санкт-Петербургу, а також посилення економічних проблем зрештою послаблять рішучість Володимира Путіна продовжувати війну.
«Коли у бік Москви полетить вже не сто дронів, а тисяча, він зрозуміє. Коли він почне відчувати це особисто, коли почне бачити це на власні очі… радники переконуватимуть його переїхати кудись за Урал. Що далі Путін буде від Москви, то ближче буде кінець війни», – вважає Зеленський.
Український лідер зазначив, що ключова фаза російсько-української війни змістилася з суші та моря до повітря. На його думку, саме «битва у небі» визначить результат збройного протистояння.
«І в цьому протистоянні вже набагато менше значення має те, чия територія більша. Ми перейшли у повітряний простір. А у повітрі ми вже конкурентоздатні», – додав Зеленський.
Він зазначив, що Україна має критичну вразливість, протиповітряну оборону, але навіть попри це вона здатна перемогти.
6 липня російська армія завдала удару по Києву та Київській області, запустивши, за даними українських військових, 68 ракет та понад 350 дронів. На цей момент відомо про загибель 23 людей, ще близько 90 зазнали поранень. У Києві постраждали щонайменше 15 житлових будинків. У місті Вишневе на Київщині зруйновані десятки будівель на п’яти вулицях.
Натомість Україна 6 липня вдарила по Омському НПЗ – найбільшому нафтопереробному заводу Росії, про людські жертви в РФ унаслідок цієї атаки не повідомляють. ЗСУ продовжили кампанію ударів по російській нафтовій інфраструктурі, яка вже призвела до паливної кризи в РФ. Наразі атак зазнали всі 10 найбільших російських НПЗ.
Число загиблих через удар РФ у Києві зросло до 16 – ДСНС
До 16 людей зросла кількість загиблих через російський удар по Києву в ніч на 6 липня, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Рятувальники виявили ще одне тіло під завалами будинку у Дарницькому районі», – вказано в повідомленні.
Число жертв ще може зрости, «роботи тривають», додали рятувальники.
У місті-супутнику Києва Вишневому фіксується складна ситуація «через вторинну детонацію», сказав президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 6 липня.
«Сьогодні від ночі фактично кожні пів години міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доповідає по рятувальній операції і розбору завалів, гасінню пожеж. Я очікую від Служби безпеки України і розвідки детального зʼясування того, що сталось у Вишневому», – відзначив глава держави.
За останніми даними, через завданий уночі 6 липня масований удар, основною мішенню якого були Київ та область, загинули 23 людини – 16 у столиці, семеро на Київщині. Ще майже 90 людей були поранені.
Європейська розвідка попередила про банківську кризу в РФ – Reuters
Російська банківська система може зазнати «вибухонебезпечної» кризи, повідомляє Reuters із посиланням на закриту доповідь розвідки однієї з європейських країн. Документ підготовлений у червні для європейських чиновників напередодні обговорення 21-го пакету санкцій Євросоюзу.
За даними Reuters, автори доповіді вважають, що російська влада змушує банки активно кредитувати підприємства оборонної промисловості, регіональні державні проєкти і покупців житла, а державні програми підтримки і реструктуризація боргів приховують фінансові ризики, які накопичуються.
У документі стверджується, що проблемними стали близько 10% корпоративних кредитів, а в деяких великих банках частка незворотних роздрібних позик торік сягала 15%. Крім того, понад 500 тисяч росіян були визнані банкрутами у 2025 році, а понад 13 мільйонів осіб одночасно виплачують не менш як три кредити.
У доповіді йдеться, що серйозний економічний шок, у тому числі новий пакет санкцій проти банківського сектора, може спровокувати фінансову кризу.
Банк Росії відмовився коментувати висновки авторів документа.
Натомість один із експертів, опитаних агентством, заявив, що, попри уповільнення економіки, високий рівень державних витрат та контролю над фінансовою системою знижує ймовірність банківської кризи найближчим часом.
Британія запровадила санкції проти російських розробників хімічних отрут
Британське зовнішньополітичне відомство 6 липня оголосило про санкції щодо семи фізичних та двох юридичних осіб, відповідальних за розробку отрут «Новичок» та епібатидин. Влада Великої Британії звинуватила їх у причетності до отруєння російського опозиціонера Олексія Навального у 2020 році та його загибелі у 2024 році, а також смерті британської громадянки Дон Стерджес, яка стала жертвою отруєння після замаху в Солсбері на колишнього офіцера ГРУ Сергія Скрипаля у 2017 році.
Перед самітом НАТО в Анкарі Британія «продовжує викривати та боротися з варварським використанням Росії хімічної зброї на полі бою та за її межами», йдеться у заяві.
До списку внесені п’ятеро співробітників наукового центру «Сигнал». Це директор центру Артур Жиров, його заступник Андрій Антохін, співробітники центру Олександр Махлай, Іван Кравцов та Віктор Таранченко. Крім того, до списків внесено директора Державного науково-дослідного інституту органічної хімії та технології (ДержНДІОХТ) Володимира Кондратьєва і директора Державного науково-дослідного випробувального інституту військової медицини Сергія Чепура.
Кондратьєв був співавтором статті про синтез епібатидину – саме ця отрута, як установили в незалежних лабораторіях, була застосована для смертельного отруєння Навального в лютому 2024 року в російській колонії. Антохін і Таранченко, як стверджується в заяві, досліджували «Новичок», використаний для отруєння Скрипаля в Солсбері у 2017 році, а згодом і Навального в російському Омську у 2020 році.
До списку включені також центр «Сигнал» та Державний науково-дослідний випробувальний інститут військової медицини. ДержНДІОХТ був включений до списку санкцій раніше.
Минулого тижня Рада Євросоюзу повідомила, що Брюссель запроваджує санкції проти шести росіян, які брали участь у розробці епібатидину. Їхні імена не збігаються з особами, включеними до британського списку санкцій.
Про те, що Олексія Навального було вбито надтоксичною отрутою екваторіальної жаби (епібатидином), стало відомо в середині лютого 2026 року – через два роки після смерті опозиціонера. Про це повідомили його соратники з посиланням на дані європейських лабораторій.
Видання The Insider 20 лютого писало, що Державний науково-дослідний інститут органічної хімії та технології (ДержНДІОХТ) у 2013–2014 роках опублікував дві статті про епібатидин. На публікацію від 2013 року звернув увагу журналіст Радіо Свобода Сергій Добринін. У ній йшлося про синтез отрути.
У другій публікації йшлося про токсичну дію епібатидину, вплив при різних способах застосування та способи його виявлення в організмі. Неназваний російський хімік, який говорив із The Insider, припустив, що епібатидин отримали не в ДержНДІОХТ, а в центрі «Сигнал». Після цього видання «Агентство» виявило в журналі "Вісті Академії Наук. Серія Хімічна» статтю «Синтез структурних аналогів епібатидину» від 2015 року. Шість із семи авторів цієї публікації, як з’ясували розслідувачі, – штатні співробітники «Сигналу».
Зеленський очікує від СБУ та розвідки «детального зʼясування того, що сталось у Вишневому»
У місті-супутнику Києва Вишневому фіксується складна ситуація «через вторинну детонацію», сказав президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 6 липня.
«Сьогодні від ночі фактично кожні пів години міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доповідає по рятувальній операції і розбору завалів, гасінню пожеж. Я очікую від Служби безпеки України і розвідки детального зʼясування того, що сталось у Вишневому», – відзначив глава держави.
Він додав, що російський удар був «жорстоким» – «тільки ракет шістдесят вісім, багато балістики». «Тактика росіян незмінна: якнайбільше болю і шкоди українцям і Україні», – сказав Зеленський, зауваживши, що «знов Путін «переміг» звичайні житлові будинки».
Президент зазначив, що мав також розмову з головою уряду Юлією Свириденко.
«Кабінет міністрів забезпечить кошти з резервного фонду на допомогу громаді Вишневого: такі наслідки, що власних сил громади не вистачить. Я дякую всім керівникам громад, кожному українському бізнесу, усім громадським лідерам та нашим партнерам, які допомагають людям і не залишають без підтримки тих, хто постраждав через російські удари», – вказав Зеленський.
У Новосибірській області РФ вперше запровадили режим дронової загрози
Режим безпілотної небезпеки запровадили в Новосибірській області о 21:45 за місцевим часом (17:45 за Києвом) 6 липня – про це повідомила російська Державна система оповіщення й ліквідації надзвичайних ситуацій (РСЧС).
Служба закликала місцевих жителів по можливості залишатися вдома, не підходити до вікон та скористатися укриттями.
Про влучання безпілотників у регіоні місцева влада наразі не повідомляла.
Читайте також: Розвідка Росії звинуватила Британію в ударі по Криму, який пошкодив панораму «Оборона Севастополя»
Відстань між Новосибірською областю, що в Західному Сибіру, та кордоном з Україною становить близько 3 тисяч кілометрів: від українського кордону до західних районів області – 2800-3000 кілометрів по прямій, до самого Новосибірська – близько 3 200 кілометрів.
Раніше сьогодні безпілотну небезпеку вперше оголошували також у сусідній Омській області – там дрони атакували найбільший у Росії Омський нафтопереробний завод. Аеропорт міста протягом більше ніж 5 годин не приймав і не випускав літаки, передає канал «Настоящее время».
Омський НПЗ розташований приблизно за 2500 кілометрів від кордону з Україною – це була найдальша мета, вражена українськими дронами.
МЗС Азербайджану викликало посла Росії через удари по АЗС SOCAR в Україні
Міністерство закордонних справ Азербайджану викликало посла Росії Михайла Євдокимова – про це відомство заявило 6 липня.
За повідомленням, під час зустрічі йому висловили рішучий протест щодо удару дрона, завданого ввечері 5 липня по заправній станції SOCAR у Миколаївській області України, «відповідну вербальну ноту було передано російській стороні».
«На зустрічі було зазначено, що атака дрона, про яку йде мова, не є поодиноким інцидентом, об’єкти, що належать SOCAR в Україні, включаючи газорозподільну компресорну станцію та нафтобазу в Одесі, раніше зазнавали військових ударів та інших руйнівних наслідків військових дій, що призвело до значних матеріальних збитків та поранень серед співробітників компанії», – заявляє міністерство.
Читайте також: Поранений через удар Росії по АЗС у Сумах чоловік помер у лікарні
За твердженням МЗС, продовження таких інцидентів, попри неодноразові попередження, свідчить про те, що ці напади здійснюються навмисно.
Крім того, дипломатичне відомство звернуло увагу на кілька авіаударів, які пошкодили приміщення посольства країни в Києві та почесного консульства в Харкові.
«Російську сторону закликали провести всебічне розслідування всіх вищезазначених інцидентів, надати відповідні пояснення щодо нападів та забезпечити повне виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту цивільних об'єктів та дипломатичних місій», – додає МЗС.
Уряд виділив додаткові 8,3 млрд гривень із резервних коштів на оборону – Свириденко
Кабінет міністрів розподілив 8,3 мільярда гривень із резерву коштів, передбачених на 2026 рік для сектору безпеки й оборони – про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 6 липня.
За її словами, це фінансування отримають Служба безпеки, Головне управління розвідки при Міністерстві оборони, Служба зовнішньої розвідки, Управління державної охорони та Держспецзв’язку.
«Кошти буде спрямовано на оборонні й безпекові потреби, грошове забезпечення військовослужбовців, посилення матеріально-технічної бази та розвідувальних спроможностей», – повідомляє голова уряду.
29 червня уряд затвердив порядок використання коштів Європейського Союзу, залучених у рамках спеціальної позики на підтримку оборонно-промислової спроможності України у 2026-2027 роках.
У травні Кабмін ініціював зміни в державному бюджеті на 2026 рік, які передбачають збільшення витрат на оборону.
Марк Рютте прокоментував можливий наступ на Україну з Білорусі
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Білорусь перебуває під «величезним впливом» Москви. Про це він сказав 6 липня під час пресконференції напередодні саміту НАТО в Анкарі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Не варто бути наївними щодо ролі, яку відіграє Білорусь. Вона перебуває під величезним впливом Росії та Москви», – сказав він у відповідь на прохання білоруського журналіста, який запитав, чи поділяє НАТО занепокоєння України щодо нарощування військової присутності в Білорусі.
«Те, що відбувається в Мінську, значною мірою натхнене Путіним», – додав Рютте.
Водночас генсекретар НАТО відмовився коментувати запитання білоруського журналіста про можливі українські удари дронами по ретрансляторах звʼязку на території Білорусі для виведення їх з ладу.
«Я не можу сказати вам усе – так чи ні, тому що частина цієї інформації, звісно, є засекреченою», – сказав Рютте.
Залужний, Буданов. Ексміністр Дмитро Кулеба про ймовірність завершення війни, вибори і Польщу
Генсекретар НАТО назвав останні удари РФ по Україні відчаєм Путіна
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав останні масовані російські удари по українських містах ознакою відчаю президента Росії. Про це він сказав 6 липня під час пресконференції напередодні саміту НАТО в Анкарі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Коментуючи чергові російські атаки по Києву та місту-супутнику столиці Вишневому, Рютте заявив, що вони є відповіддю на успіхи українських військових на фронті та удари по російській економіці й оборонній промисловості.
«Події минулої ночі вкотре показали, наскільки відчайдушним є Путін, тому що ви, українці, добре справляєтеся на полі бою», – сказав генсекретар НАТО.
Європейські союзники та Канада вже витрачають близько 4% ВВП на оборону – Рютте
Європейські країни-члени НАТО та Канада вже інвестують близько 4% свого валового внутрішнього продукту в оборону та безпеку. Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції напередодні саміту Альянсу в Анкарі 6 липня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
За його словами, лише за рік після того, як на саміті НАТО в Гаазі союзники погодилися збільшити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року, вже помітний «трансформаційний прогрес».
«Лише через рік після початку десятирічного проєкту ми бачимо, що європейські союзники та Канада вже інвестують близько 4% свого ВВП в оборону та безпеку», – сказав Рютте.
Генсекретар НАТО зазначив, що минулого року європейські союзники та Канада витратили на основну оборону майже на 20% більше, ніж роком раніше.
Читайте також: Трамп планує обговорити на саміті НАТО судноплавство в Ормузькій протоці
За його словами, якщо взяти разом 2025 та 2026 роки, додаткові інвестиції в оборону становлять 258 мільярдів доларів.
Генеральний секретар НАТО також зазначив, що європейські союзники та Канада поступово наближаються до рівня оборонних витрат Сполучених Штатів і водночас беруть на себе більше відповідальності всередині Альянсу.
Водночас Рютте наголосив, що союзникам необхідно продовжувати нарощувати військові спроможності та зміцнювати оборонно-промислову базу.
«Нам знадобиться більше сил, більше ресурсів і значно потужніша промислова база», – заявив він.
За словами генсекретаря, це стосується як зміцнення східного флангу НАТО, зокрема, Балтійського регіону та Арктики, так і підтримки України.
Поранений через удар Росії по АЗС у Сумах чоловік помер у лікарні
У лікарні помер чоловік, який зазнав важких поранень внаслідок атаки російського дрона по автозаправній станції в Сумах 3 липня, повідомив голова області Олег Григоров у понеділок.
За його словами, АЗС зазнала повторної атаки – після першого удару вона не працювала, але на території залишалися працівники. Вони зазнали важких травм через повторне влучання дрона.
«У 45-річного чоловіка були важкі опіки значної частини тіла. Для подальшого лікування його госпіталізували на Львівщину. Три доби медики боролися за його життя. На жаль, поранення були вкрай важкими», – додав Григоров.
Розвідка Росії звинуватила Британію в ударі по Криму, який пошкодив панораму «Оборона Севастополя»
Служба зовнішньої розвідки Росії звинуватила Велику Британію та її спецслужби в завданні удару по окупованому Севастополю, який пошкодив будівлю панорами «Оборона Севастополя».
У повідомленні пресслужби СЗР, яке цитують російські агенції, удар назвали «детально спланованою провокацією» Британії. Жодних доказів цих тверджень відомство не наводить.
Як йдеться в повідомленні, дрони по Севастополю запустили українські військові, але при цьому вони нібито «швидше за все, не були обізнані щодо справжньої мети атаки», позаяк «польотні завдання до системи озброєнь завантажили британські фахівці, які виступали під личиною військових радників».
Мотивами їхніх дій відомство названо нібито прагнення помститися за великі втрати «серед представників вищої еліти Сполученого Королівства» під час Кримської війни 1853-1856 років, один із епізодів якої і зображує панорама. У повідомленні СЗР Британія звинувачується і в інших «варварських злочинах проти народів Росії та України».
Лондон офіційно не реагував на цю заяву.
ДСНС повідомляє про загиблу й поранених через удар Росії по Запоріжжю
Російські дрони атакували Запоріжжя, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Внаслідок ударів російськими БпЛА загинула жінка, ще 10 людей травмовані, з них – 1 дитина», – йдеться в повідомленні.
За даними рятувальників, обстріли пошкодили автозаправну станцію та кілька автомобілів. Кількість постраждалих уточнюється.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Читайте також: Через удар Росії по Херсону загинули двоє людей, у громаді є поранені
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українське командування підтвердило перше за час війни ураження Омського НПЗ у Росії
Українські війська завдали удару по Омському нафтопереробному заводу, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України 6 липня:
«Сьогодні підрозділи Сил спеціальних операцій Збройних Сил України уразили Омський нафтопереробний завод (Омська область), який знаходиться на відстані майже 2 500 км від державного кордону України. Це останній з 11-ти найбільших виробників бензину в РФ, який уразили українські воїни».
За даними штабу, завод є найпотужнішим нафтопереробним підприємством у Росії з обсягом переробки понад 21 мільйона тонн на рік та спеціалізується на випуску широкого спектру пального, мастил та нафтохімічної продукції. Він має один із найвищих показників глибини переробки нафти у РФ (близько 99%).
«НПЗ випускає високооктанові автомобільні бензини (АІ-92, АІ-95, G-Drive 100), дизельне пальне класу «Євро-5», авіаційний гас (марок ТС-1 та РТ). Є також виробником бензолу, параксилолу та ортоксилолу, спеціалізованої продукції та мастил, сировини для технічного вуглецю, моторних та індустріальних олив. Задіяний у забезпеченні російської окупаційної армії», – заявляє Генштаб.
Військові зафіксували влучання на території заводу з подальшою пожежею, ступінь пошкоджень уточнюється. Попередньо, уражена установка первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-11 проєктною потужністю 8,4 мільйона тонн нафти на рік.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження заводу.
Потенційні санкції проти російських комбатантів значно послабили після обговорень – чиновник ЄС
Наступний, 21-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії, у який Єврокомісія запропонувала включити обмеження на в’їзд до ЄС для російських військових-учасників війни проти України, був значно пом’якшений після обговорень послів країн-членів ЄС. Про це Радіо Свобода повідомив чиновник Євросоюзу, знайомий із перебігом обговорень змісту пакета.
Зокрема, за словами посадовця, позицію щодо заборони на отримання шенгенських віз для військових, які воювали на боці Росії у війні проти України, значно послабили, і зараз немає певності, чи залишиться вона у пакеті взагалі.
На його думку, з обговорень можна зробити висновок, що певні країни ЄС не хочуть жодних санкційних обмежень щодо шенгенської політики, бо, ймовірно, занепокоєні тим, що це створить прецедент і наступним кроком може стати заборона в’їзду для російських туристів.