Внаслідок атаки Росії на Київщині є загиблий, 7 людей поранені
Російська армія атакувала Київську область протягом ночі на 20 серпня, повідомив голова обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.
За його даними, населені пункти області зазнавали ударів ударними дронами, балістичними та крилатими ракетами.
«Станом на 7:00 маємо 7 травмованих у Бориспільському та Броварському районах. Одна людина загинула», – заявив голова області.
Зокрема, в Бориспільському районі шестеро постраждалих, з них чотирьох госпіталізували. У Броварському районі одна людина загинула, ще одна зазнала травм.
«Внаслідок атаки у Бориспільському районі пошкоджено 14 приватних будинків, 4 складські будівлі, автозаправну станцію, багатоповерхівку та 8 автомобілів. На місцях працюють усі оперативні служби. Фахівці фіксують наслідки атаки та вже працюють над їх ліквідацією», – додав Ткаченко.
Раніше мер Києва Віталій Кличко повідомив про 12 загиблих і понад 30 постраждалих у столиці. 21 серпня в Києві оголосили днем жалоби.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ повідомив про 26 російських атак на Покровському напрямку за добу
Протягом доби на фронті відбулося 234 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 20 серпня.
Зокрема, на Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 17 російських атак. На Лиманському напрямку російські загарбники намагалися просунутися 11 разів, на Слов’янському – 19.
Генштаб зазначив, що на Куп’янському та Придніпровському напрямках армія РФ минулої доби штурмових дій не проводила.
На Костянтинівському напрямку мали місце 24 атаки – російські війська вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Іллінівки та Іванопілля, а також у напрямках Новодмитрівки, Павлівки, Олександро-Шультиного та Новоселівки.
«Найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де наші захисники зупинили 26 атак. Ворог виявляв активність у районах Білицького, Котлиного та Молодецького, а також здійснював штурми у напрямках Мирного, Вільного, Кучерового Яру, Ганнівки, Матяшевого, Світлого, Шевченка, Василівки, Удачного та Муравки», – йдеться в зведенні.
Також, поміж іншого, російські війська атакували 11 разів на Гуляйпільському напрямку, намагаючись просунутися в районі Гіркого, а також у напрямках Добропілля, Воздвижівки, Цвіткового та Новоселівки.
12 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що з січня у рамках наступальної операції на Олександрівському напрямку українські військові повернули під свій контроль 26 пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях, загалом 745 квадратних кілометрів.
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), російські війська на початку серпня продовжували наступальні операції на Слов’янському напрямку, але не досягли підтвердженого прогресу, оскільки українські війська контратакували в цьому районі.
Аналітики ISW у своєму звіті писали, що 13 та 14 серпня російські війська продовжували наступальні операції в тактичному районі Костянтинівка-Дружківка, але не досягли підтвердженого прогресу.
Кличко повідомив про 12 загиблих внаслідок російського удару по Києву
Кількість загиблих через російську атаку на Київ зросла, повідомив міський голова Віталій Кличко вранці 20 серпня.
«Уже 11 загиблих у столиці. Із них 7 людей загинули в Соломʼянському районі», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Згодом кількість загиблих зросла до 12 – один із постраждалих помер у лікарні.
Перед тим Кличко повідомляв про 33 постраждалих у місті.
21 серпня в столиці оголосили днем жалоби: будуть приспущені прапори на комунальних будівлях, рекомендовано приспустити державні прапори на будівлях державної та приватної форм власності. Розважальні заходи завтра будуть заборонені.
«Ліквідація наслідків атаки в Солом’янському, Святошинському та Дарницькому районах столиці триває», – додав Кличко.
Раніше ДСНС повідомляла про шістьох загиблих через атаку на столицю. Руйнування фіксували в трьох районах Києва.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Нічна атака на столицю: наслідки та руйнування внаслідок обстрілу
Водія евакуаційного рейсу мобілізували під час перевезення людей
Водія евакуаційної місії Херсонського загону Червоного Хреста зняли з рейсу та мобілізували просто на трасі між Херсоном і Миколаєвом. У цей час у машині на нього очікували люди, яких щойно евакуювали з прифронтового Херсона, у тому числі маленька дитина та люди з інвалідністю.
Ситуація спричинила скандал у соціальних мережах, і хоча водій не мав бронювання чи відстрочки – юристи певні: поліцейські перевищили свої повноваження. Оскільки чоловік не мав проблем із військово-обліковими документами, не перебував в розшуку на момент перевірки, йому мали лише виписати повістку і відпустити, кажуть юристи.
Кореспонденти Радіо Свобода розбирались у цій ситуації.
Румунія повідомляє про падіння безпілотника біля кордону з Україною під час атаки РФ
Румунська система радіолокаційного спостереження Румунії MApN о 02:23 20 серпня виявила групу повітряних цілей поблизу кордону з Україною – про це повідомило Міністерство оборони країни вранці четверга.
В повітря підняли два літаки F-18 повітряно-космічних сил Іспанії для спостереження за ситуацією, а також гелікоптер IAR-330 SOCAT Повітряних сил Румунії для повітряної розвідки.
«О 03:21 безпілотник увійшов у національний повітряний простір приблизно за 13 кілометрів на схід від муніципалітету Галац. О 03:24 екіпаж гелікоптера IAR-330 SOCAT повідомив, що ціль впала приблизно за 4 кілометри на північний схід від міста Грінду, повіт Тулча, у безлюдній місцевості», – йдеться в повідомленні.
Падіння дрона спричинило пожежу, яка згасла самостійно. За даними міністерства, ніхто не постраждав. Група військових прямує до місця падіння для забезпечення безпеки району.
Оперативне командування Польщі повідомляло про превентивну активацію системи протиповітряної оборони в зв’язку з масованою атакою Росії на Україну.
Російська армія завдала чергового удару по Україні протягом ночі із залученням ракет різних типів і реактивних безпілотників. У Києві, зокрема, відомо про шістьох загиблих і понад 30 поранених.
До Румунії вже неодноразово залітали російські безпілотники. У травні 2026 року один із них упав на дах 10-поверхового житлового будинку в Галаці та вибухнув. Двоє людей зазнали поранень.
Нічна атака на Київ: 16 загиблих, 40 поранених, заблоковані в укритті
Eнаслідок російської атаки в ніч проти 20 серпня у Києві та Київській області загинули 16 людей, ще 40 були поранені, повідомила українська влада.
21 серпня оголосили Днем жалоби у столиці.
Наслідки нічної атаки продовжують ліквідовувати.
Росія допомагає Ірану, використовуючи шлях через Каспійське море: що відомо
Каспійське море перетворюється на важливий логістичний коридор у межах поглиблення військового співробітництва між Росією та Іраном, які прагнуть доправляти вантажі одна одній поза досяжністю західних військово-морських сил, що стежать за дотриманням санкцій.
Армія Росії втратила майже 1,5 тисячі військових за добу – дані ЗСУ
Російські війська втратили близько 1 480 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 20 серпня.
За оцінкою українського командування, загальні втрати армії РФ за час повномасштабного вторгнення сягнули близько 1 472 640 військових.
Генштаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 12 283 танки (+7 за добу)
- 25 165 бойових броньованих машин (+3)
- 48 261 артилерійська система (+56)
- 2 050 реактивних систем залпового вогню (+7)
- 1 577 засобів протиповітряної оборони
- 439 літаків
- 354 гелікоптери
- 2 321 наземний робототехнічний комплекс (+10)
- 470 869 безпілотників оперативно–тактичного рівня (+1 672)
- 5 010 крилатих ракет
- 35 кораблів і катерів
- 2 підводних човни
- 136 818 автомобілів і автоцистерн (+500)
- 4 551 одиниця спеціальної техніки (+3)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
ЗСУ попередили про загрозу балістики. У Києві пролунали вибухи
Повітряні сили Збройних сил України попередили про рух балістичних ракет на Київ з півночі.
Військові попередили про загрозу застосування балістичного озброєння.
У Києві пролунали вибухи.
Мер Віталій Кличко підтвердив, що Київ перебуває під атакою балістики. Він закликав людей перебувати в укриттях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Атака Росії на Київ: влада повідомляє про загиблих, є руйнування в трьох районах
Російська армія завдала чергового масованого удару по Україні протягом ночі на 20 серпня.
Міський голова Віталій Кличко вночі повідомляв про трьох загиблих. Згодом Київська міська військова адміністрація уточнила, що загинули п’ятеро людей, ще 23 зазнали поранень.
«Станом на 03:20 наслідки ворожої атаки фіксуються на понад 12 локаціях у Дарницькому, Святошинському, Соломʼянському районах міста. Пошкоджено житлові будинки, медичний заклад, заклад освіти», – повідомляє КМВА.
Міська влада зафіксувала значну пожежу на складських приміщеннях.
Служби працюють над ліквідацією наслідків.
Згодом ДСНС повідомила, що кількість загиблих зросла до шести, 33 людини постраждали. Рятувальники деблокували з-під завалів двох людей і продовжують ліквідовувати наслідки нічної атаки столиці у Святошинському, Солом’янському та Дарницькому районах.
У Святошинському районі було влучання на території одного з промислових об’єктів. За іншою адресою виникла пожежа у складській будівлі на площі 500 квадратних метрів.
У Солом’янському районі, як повідомляли рятувальники, в житловому будинку зруйновані верхні 8-й і 9-й поверхи, триває пожежа. За іншими адресами вибиті вікна в житлових будинках, будівлі медичного закладу та виникли пожежі автомобілів, гаражів і магазину. Пожежа в гаражах ліквідована.
На Дарниці рятувальники врятували одну людину й передали її медикам.
Наразі Повітряні сили попереджають про рух реактивних безпілотників, в тому числі над Києвом.
На початку доби Київ зазнав атаки балістичних ракет, у місті лунали вибухи.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Козятинський подякував всім, хто виходив на протест через відставку Федорова: «все було не дарма»
Ветеран і громадський активіст, колишній бойовий медик батальйону «Вовки Да Вінчі» Дмитро Козятинський, який у липні одним із перших закликав українців виходити на акції на підтримку ексміністра оборони Михайла Федорова, подякував всім, хто виходив на протест.
«Вважаю, що все було не дарма: щонайменше ми домоглися звільнення Сирського і призначення Драпатого, чого мало хто міг очікувати ще місяць тому. Я цьому неймовірно тішуся», – написав він у фейсбуці.
Козятинський каже, що так і не вдалося налагодити діалог між владою та суспільством. На його думку, саме відсутність комунікації була першопричиною цих протестів.
Він також заявив, що до виборів – про необхідність яких напередодні заявив Федоров – під час війни ставиться негативно.
«Не уявляю, як технічно надати можливість голосувати та балотуватися тисячам військових, які зараз перебувають на фронті. Також мене дуже лякає роз'єднаність суспільства під час виборчого процесу і те, як це може вплинути на хід війни. У будь-якому разі вуличний протест – точно не місце для виборчого дискурсу», – додав Козятинський.
У Києві та інших містах України з 16 липня продовжувалися протести через звільнення Федорова. Також від мітингувальників лунали заклики до відставки головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, якого зрештою звільнили. Цю посаду тепер обіймає Михайло Драпатий.
Верховна Рада 19 серпня підтримала призначення Євгенія Хмари міністром оборони України. За це рішення проголосували 312 народних депутатів.
Омбудсмен: Росія встановила місця перебування 79 військових, яких вважали зниклими безвісти
Російська сторона встановила місця перебування 79 військовослужбовців, які вважалися зниклими безвісти за особливих обставин. Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець після переговорів із російською омбудсманкою Яною Лантратовою.
«Російська сторона поінформувала про відвідування декількох місць, де утримуються українські військовополонені. Яна Лантратова прийняла рішення запустити системний моніторинг місць утримання наших військовополонених, залучивши всю регіональну структуру, тобто відвідування будуть постійними», – написав він у телеграмі.
Омбудсман також повідомив про обговорення ситуації щодо незаконно утримуваних цивільних. Лубінець заявив, що порушив питання щодо створення моніторингової місії з числа закордонних омбудсманів – наразі воно опрацьовується.
Україна та Росія 19 серпня провели обмін військовополоненими – до Украхни з російського полону вдалося повернути 103 військових.
У червні Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими заявляв, що за чотири роки додому вдалося повернути 9606 українських громадян – військових і цивільних.
Ввечері 4 червня Зеленський оприлюднив відкритий лист до російського президента Володимира Путіна, у якому, серед іншого, запропонував визначити «чітку дату зустрічі», а також наголосив, що Україна також готова до обміну військовополоненими за принципом «всіх на всіх». Але Путін відхилив пропозицію Зеленського провести переговори.
Атака РФ по Житомиру: МВС каже про подвійний прямий удар по будівлі поліції, число постраждалих зросло
Російські війська завдали подвійного прямого удару по будівлі Головного управління Нацполіції в Житомирській області – внаслідок атаки загинули двоє правоохоронців, постраждали понад 40 людей. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Іван Вигівський.
«Цинічний та свідомий удар. Вдень. Коли в приміщенні були не тільки працівники, а й відвідувачі – цивільні громадяни. В момент оголошення повітряної тривоги більшість людей встигли спуститись в укриття, але подвійний прямий удар, на жаль, забрав життя двох працівників поліції», – написав він у телеграмі.
За його словами, внаслідок удару загинув 32-річний старший оперуповноважений Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області Артем Зубчук та 39-річна помічниця начальника ГУНП в Житомирській області Юлія Євдокимова.
Вигівський повідомив, що у будівлі Головного управління Національної поліції в Житомирській області, яка зазнала удару РФ, ще тривають аварійно-рятувальні роботи.
Вдень 19 серпня про удар реактивними дронами по будівлі Головного управління Національної поліції в Житомирській області інформував голова ОВА Віталій Бунечко. Згодом у поліції повідомили, що у Житомирі внаслідок російського удару «Бандеролями» – гібрид крилатої ракети й дрона – загинули двоє поліцейських, щонайменше 20 людей постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: на фронті за добу було майже 190 боїв, найбільше – на Покровському напрямку
На фронті від початку цієї доби відбулося 189 бойових зіткнень, найбільше – на Покровському напрямку, повідомив у вечірньому зверненні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Покровському напрямку було 26 російських атак, сили РФ намагалися просунутися в районах населених пунктів Вільне, Кучерів Яр, Ганнівка, Матяшеве, Світле, Білицьке, Шевченко, Василівка, Котлине, Удачне, Муравка та Молодецьке.
На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 21 російський штурм поблизу Іванопілля, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Новоселівки.
На Слов’янському напрямку було 14 спроб російських загарбників йти вперед поблизу Кривої Луки, Закітного та Миколаївки.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському та Курському, Південно-Слобожанському, Лиманському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
На Куп’янському та Придніпровському напрямках штурмових дій противника не зафіксували.
12 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що з січня у рамках наступальної операції на Олександрівському напрямку українські військові повернули під свій контроль 26 пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях, загалом 745 квадратних кілометрів.
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), російські війська на початку серпня продовжували наступальні операції на Слов’янському напрямку, але не досягли підтвердженого прогресу, оскільки українські війська контратакували в цьому районі.
Аналітики ISW у своєму звіті писали, що 13 та 14 серпня російські війська продовжували наступальні операції в тактичному районі Костянтинівка-Дружківка, але не досягли підтвердженого прогресу.
ОВА: ввечері російський дрон вдарив по Миколаївщині, постраждала людина
Сьогодні ввечері російські війська атакували Вознесенський район Миколаївської області, повідомив у телеграмі виконувач обовʼязки начальника обласної військової адміністрації Георгій Решетілов.
За його словами, попередньо, сили РФ застосували безпілотник типу «Гербера» – внаслідок атаки постраждала 46-річна жінка, її госпіталізували у стані середньої тяжкості.
Пошкоджено приватний будинок, додав Решетілов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський: вже є хороша взаємодія Хмари та Драпатого
Президент України Володимир Зеленський заявив, що вже є хороша взаємодія нового міністра оборони Євгенія Хмари та нового головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого.
«Уже є хороша взаємодія Хмари і Драпатого. Дякую за це. І перед зимою ми в Україні маємо бути впевнені – і будемо впевнені – у нашій обороні, у наших позиціях максимально, наскільки це можливо», – сказав він у своєму відеозверненні.
Президент пояснив своє головне завдання для нового міністра оборони.
«Моє головне завдання для міністра оборони України в цих умовах – це реальне налаштування системи нашої оборони, системи виробництва і закупівель, системи постачання у війська. Таке налаштування, щоб захист життя в Україні отримував усе необхідне для відбиття російських ударів, для утримання позицій на фронті і для наших активних дій і завдання відчутних ударів Росії у відповідь на її терор», – зазначив він.
Зеленський зауважив, що Євгеній Хмара своєю службою ще в «Альфі» довів, що він «слів на вітер не кидає і точно знає, що окупантів не бʼють пустими обіцянками».
Президент розраховує, що Міністерство оборони розширить простір застосування дипстрайків, разом з виробниками української зброї забезпечить більше можливостей захисту українського неба і разом з партнерами додасть можливостей оборонним операціям та наступальним діям ЗСУ.
Верховна Рада 19 серпня підтримала призначення Євгенія Хмари міністром оборони України. За це рішення проголосували 312 народних депутатів.
22 липня новим головнокомандувачем ЗСУ став Михайло Драпатий.
16 липня після повідомлень ЗМІ про те, що Зеленський не вноситиме кандидатуру Михайла Федорова на посаду міністра оборони в новому уряді, почалися протести.
Зеленський пояснив мотиви відставки Федорова тим, що у головкома Олександра Сирського і Федорова конфлікт.
Федоров: політичний фальстарт чи заявка на нового опозиційного лідера
Верховна Рада призначила новим міністром оборони Євгенія Хмару, який до цього перебував у статусі виконувача обов’язків. Це рішення підтримали понад 300 народних депутатів. Сам генерал Хмара з парламентської трибуни повідомив, що він уже перебуває в цивільному статусі, як це вимагає закон.
Але центрі Києва все ще стоять молоді люди з гаслами на картонках, які вимагали повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони. Президент Зеленський цього не зробив. І Федоров, вочевидь розуміючи, що міністром стане Хмара, увечері 18 серпня записав звернення, у якому закликав провести вибори під час війни.
«Демократія не може бути заручницею Росії… Ми повинні знайти законний, безпечний і реалістичний механізм, який дасть змогу Україні відновити повноцінний демократичний процес навіть за умов тривалої війни. Це складно. Потрібно забезпечити право голосу військових, мільйонів українців за кордоном, людей у прифронтових регіонах. Потрібно забезпечити безпеку виборчого процесу, незалежність інституцій і довіру до результату», – сказав він.
Що означає ця заява Федорова? Він починає свій політичний проєкт? Чи зараз вдалий час для цього? До чого це може привести?
Дивіться про це у програмі Свобода Live.
Читайте текстову версію обговорення у програмі ТУТ
Через удари РФ по Нікопольщині поранений 32-річний поліцейський – ОВА
Російські військові понад 20 разів атакували Нікопольщину артилерією та безпілотниками, одна людина зазнала поранень, повідомив увечері 19 серпня голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
«Противник поцілив по Нікополю, Покровській, Марганецькій і Червоногригорівській громадах. Пошкоджені інфраструктура, харчове підприємство, коледж, адмінбудівля, приватні будинки і багатоповерхівки, магазин, автівки. Постраждав 32-річний працівник поліції. Він лікуватиметься амбулаторно», – йдеться в повідомленні.
На тлі санкцій США у Євросоюзі заявили про підтримку МКС
У Євросоюзі заявили про рішучу підтримку Міжнародного кримінального суду після того, як США запровадили санкції проти його високопосадовців.
«Президент Європейської ради Антоніу Кошта та я рішуче підтримуємо Міжнародний кримінальний суд, його президентку Томоко Акане та посадовців, які забезпечують виконання його місії», – написала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі Х.
Вона додала, що МКС допомагає забезпечити «справедливість для жертв деяких із найжахливіших злочинів у світі», щоб виконувати цю «надзвичайно важливу роботу», його судді та посадовці повинні мати можливість діяти «незалежно та без зовнішнього тиску».
Аналогічне повідомлення у cоцмережах оприлюднив Антоніу Кошта.
18 серпня США запровадили санкції проти голови Міжнародного кримінального суду Томоко Акане, а також старшого юриста обвинувачення МКС Абдулає Сеє.
Держсекретар США Марко Рубіо нагадав, що Білий дім вважає МКС «корумпованим і фатально політизованим», який «зловживає своїми повноваженнями та виходить за межі свого мандата».
У липні Рубіо пообіцяв «демонтувати» Міжнародний кримінальний суд і закликав інші країни приєднатися до цих зусиль Вашингтона. У Держдепартаменті США уточнили, що «масштабна кампанія з усунення загрози, яку МКС становить для суверенітету США», включатиме в себе загальноурядову відповідь, спрямовану на систематичне позбавлення МКС можливості «діяти, переслідувати американських військовослужбовців чи посадовців або іншим чином загрожувати американському суверенітету».
У серпні минулого року адміністрація президента Трампа запровадила проти МКС санкції та скасувала обмеження на постачання зброї Ізраїлю.
Міжнародний кримінальний суд уже вдруге стикається з заходами США у відповідь. Під час роботи першої адміністрації Трампа у 2020 році Вашингтон запровадив санкції проти головного прокурора МКС Фату Бенсуда та директора департаменту з питань юрисдикції Факісо Бенчочохо у зв’язку з розслідуванням імовірних воєнних злочинів США в Афганістані.
США та Ізраїль не є учасниками Римського статуту, на підставі якого в 2002 році був створений МКС.
У Північній Кореї відреагували на заяву Зеленського про відправку до 50 тисяч військових КНДР до Росії
Сестра лідера Північної Кореї Кім Йо Чжон заперечила заяву президента України Володимира Зеленського про те, що Пхеньян планує надіслати до Росії ще до 50 000 військових для боротьби на боці Москви.
Кім Йо Чжон заявила, що оцінка Зеленського є «безпідставною» та «інсценованим інцидентом», пише Reuters з посиланням на корейське інформаційне агентство KCNA.
При цьому сестра лідера КНДР заявила, що відповідальність за початок та затягування війни РФ проти України повністю лежить на Сполучених Штатах та Заході.
Читайте також: Північна Корея обіцяє «завжди бути в одному окопі» з Росією
8 серпня Володимир Зеленський заявив, що Північна Корея планує направити до Росії від 30 до 50 тисяч своїх військових. За його словами, КНДР «буде нарощувати досвід сучасної війни», буде отримувати ліцензії від Росії.
У 2024 році лідери Росії і Північної Кореї Володимир Путін і Кім Чен Ин підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство, що закріпив військовий союз двох країн. Північна Корея постачає Росії зброю і боєприпаси, а з осені 2024 року понад 14 000 північнокорейських військовослужбовців воювали разом із російськими силами в Курській області РФ проти України, зазнавши, за повідомленнями, значних втрат.
5 серпня Reuters із посиланням на представника Головного управління розвідки Міноборони України Андрія Черняка повідомляв, що північнокорейський ракетний підрозділ розпочав розгортання на заході Росії й може бути оснащений 120 балістичними ракетами і шістьма пусковими установками для ударів по Україні.
За його словами, Пхеньян вже відправив до Росії нову партію з 40 ракет KN-23 і KN-24, а також персонал, але конфігурація розгортання і загальна кількість ракет будуть остаточно узгоджені на переговорах на вищому рівні наступного місяця.
30 липня, як повідомляла українська влада, російські військові вперше за довгий час застосували ракету з Північної Кореї – для удару по Радушному біля Кривого Рогу.