Гість сьомого епізоду подкасту «Свої серед своїх» – Олександр Чайка, доброволець 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. До 24 лютого він був дитячим хореографом, навчав дітей танців і акробатики. Без жодного військового досвіду зголосився йти до війська, але вже на початку квітня 2022-го отримав поранення, внаслідок якого втратив ногу.
У подкасті «Свої серед своїх» Радіо Свобода спілкується із українцями та українками, які стали до лав Сил оборони України у російсько-українській війні.
Попередні випуски можна послухати тут.
Олександр Чайка розповів про свій невеликий військовий досвід, протезування і повернення до улюбленої справи – тренування дітей. Через десять місяців після поранення він знову набрав групи дітей у Києві та мріє стати реабілітологом. Чоловік переконаний, що хороший тренер – це необов’язково той, хто може показати, а той, хто вміє доступно пояснити дитині, що і як робити.
Поранення
До початку повномасштабного вторгнення Олександр Чайка не цікавився політикою, не читав новини. Жив звичайним життям – працював тренером з акробатики для дітей, планував одружитися.
24 лютого завіз свою дівчину та її сестру у Львів, а 2 березня пішов там до військкомату.
«Я відразу подумав, що в мене багато племінників, хрещеники є, мої учні. Розумів, що хтось має стати на захист країни. Чому я маю бути осторонь?» – розповідає чоловік.
Після короткого навчання Олександр Чайка потрапив у Луганську область – спочатку у Лисичанськ, потім у Попасну.
Вчитися потрібно було дуже швидко, адже жодного військового досвіду у Олександра не було. Переймали досвід від більш досвідчених військових, переглядали навчальні відео. Але вже на початку квітня чоловік отримав серйозне поранення, яке загрожувало його життю.
«Снаряд від танка влучив крізь землю прямо в окоп, де я перебував, мене засипало повністю землею, тільки голову було видно. Побратима сильно ранило осколком. З’явилися думки: «Невже це все?», – згадує Олександр.
Але його товариш зміг покликати на допомогу – і чоловіка через добу доставили до лікарні в Дніпрі. Проте ногу врятувати не вдалося.
Протезування у США
Олександр Чайка провів у лікарнях понад п’ять місяців. За цей час зробив пропозицію своїй дівчині Анні, і пара одружилась.
Спочатку прогнози лікарів були невтішні – Олександр вже не зможе ходити та все життя користуватиметься інвалідним візком. У чоловіка була складна ампутація – ногу відрізали по стегно.
Однак у вересні Олександр пройшов протезування за програмою Operation Renew Prosthetics у Медичному центрі ортопедії та протезування (MCOP) у Вашингтоні. Отримати протез військовому допоміг український фонд Future for Ukraine. У США чоловіком опікувався відомий лікар Майкл Коркоран, який майже 20 років протезує американських військових.
У Олександра поясний протез, тому йому не можна змінювати поточну вагу. Повертатися до фізичних навантажень було складно, але поступово почав помірно тренуватись.
Реакція суспільства на ампутацію
Олександр Чайка каже, що коли був у США – йому дякували за службу на вулиці. «Вони бачать, що я – не їхній солдат, я – солдат з України, але все одно підходять, обіймають, дякують за роботу», – розповідає військовий.
Після повернення в Україну він часто помічав, що люди реагують на нього неприхильно.
«Спочатку реагували, наче я прокажений. Але з часом ця ситуація змінюється. Запропонувати допомогу ще ніколи не було поганою справою. Погодитись чи ні – залежить вже від самої людини. І вам легше буде, що ви запропонували, а не потім думаєте: «Треба було підійти чи ні», – каже Олександр.
У сьомому епізоді подкасту «Свої серед своїх» Олександр Чайка детальніше розказав про:
- найскладніший час після поранення – перебування в реанімації;
- спілкування з побратимами після поранення;
- повернення до улюбленою справи – тренування дітей;
- отримання статусу «Учасник бойових дій», якого він досі не має;
- бюрократію, яка засмучує;
- сприйняття дітьми його «робоноги»;
- про питання, з якими звертаються до нього інші військові зі схожими ситуаціями;
- те, як варто спілкуватися з людьми з інвалідністю.
Слухати подкаст можна на подкаст-платформах:
Електронна адреса проекту: uapodcast@rferl.org
