Доступність посилання

ТОП новини

Путін може позбавити Лукашенка козирів у грі з Росією – Валюшко (огляд преси)


Плакат на акції протесту проти режиму Олександра Лукашенка. Мінськ, 17 серпня 2020 року

«Дзеркало тижня» досліджує, що чекає на Білорусь у відносинах із Росією: анексія, вільне плавання, статус-кво? Автор статті, експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Валюшко зауважує про збіг у часі двох головних, але не тотожних, питань: «Чи втримається режим Лукашенка і чи виживе білоруська державність?».

«Контрольний пакет з їх вирішення належить Кремлю, але спосіб і вектор його використання далеко неочевидні. Запланований на понеділок візит Олександра Лукашенка до Росії покаже, який алгоритм обере Москва», – переконує дописувач.

Він зазначає, що зараз Москві вигідніше, щоб усе мало не такий прямолінійний вигляд, бо санкції за відкриту дестабілізацію ще однієї країни їй зовсім не потрібні. Натомість можна підвести Лукашенка до «дрібничок», які задовольнять Путіна набагато більше. Серед цих «дрібничок», які ще в лютому були головними козирями Білорусі у великій грі з Росією, дописувач називає:

– відкриття нових військових баз Росії на своїй території;

– беззастережне прийняття російської політики ціноутворення на енергоносії;

– зняття всіх перешкод у транзиті російських нафти і газу в Європу білоруською ГТС тощо.

Про ці та інші плани Кремля щодо Білорусі йдеться в статті «Плата за владу».

Протести в Білорусі вивели стосунки президента Білорусі Олександра Лукашенка і президента Росії Володимира Путіна на новий рівень – вони ще досі намагаються використовувати один одного, однак тепер Кремль за свої послуги може отримати набагато більше, переконаний російський політолог Дмитро Орєшкін, з думкою якого знайомить «Новое время». «Лукашенко розуміє: поки влада в Білорусі спирається на силу, вона належить тому, в кого більше багнетів. Якщо раптом у країні з’являться багнети, віддані комусь іншому, Лукашенко перетвориться на маріонетку Путіна, а потім буде відсторонений від влади. Це добре для Кремля, але не для Лукашенка. Поки мирні протестувальники створюють для нього меншу загрозу, ніж збройні солдати РФ», – наголошує політолог. Заголовок статті – «Танго Лукашенка і Путіна».

У Білорусі від 9 серпня тривають антивладні протести, які розпочалися після того, як Олександра Лукашенка вшосте поспіль оголосили переможцем виборів президента. Ані опозиція, ані міжнародна спільнота не визнали вибори вільними і справедливими.

Із настанням осені коронавірус в Україні може стати агресивнішим і поширюватися помітно швидше. Про те, який сценарій очікує українців, з'ясовував тижневик «Новое время». Висновки автора статті, колишнього міністра економіки Тимофія Милованова невтішні: летальних випадків може виявитися набагато більше, ніж очікувалось.

По-перше, зміна сезону – із настанням осені поширення вірусу загрожує стати агресивнішим. До того ж, безвідповідальна поведінка багатьох українців, а також м’який підхід влади до введення епідеміологічних обмежень. Усе це результат змішання політики й економіки, переконаний дописувач. Він вважає, що не можна було зупиняти економіку країни і позбавляти громадян можливості заробітку. А також давати підставу мерам міст критикувати рішення Києва. Це означає, що в майбутньому жорсткого карантину вже не передбачається.

По-друге, пише автор, пандемія в Україні може піти на спад лише в тому разі, якщо: а) всі будуть дисциплінованими і вірус припинить поширюватися; б) більшість перехворіє і з’явиться колективний імунітет; або в) винайдуть вакцину, яка стане загальнодоступною. Перший варіант, на думку дописувача, неможливий в Україні. Другий займе чимало часу. Рік або більше. Та й ніхто з політиків і чиновників не наважиться підтримати такий підхід. Тому дописувач вважає найімовірнішим третій варіант.

Відтак пандемія буде в Україні щонайменше рік. І хоча держава, на думку автора, робить усе можливе, але розраховувати на її допомогу все-таки не варто, радить дописувач. Стаття називається «Як жити далі?».

Старт виборчої кампанії так і не потішив суспільство приємними несподіванками. Попри всі натяки політиків на необхідність об'єднатись, «щоб гуртом протистояти ворогам України», ніякого єднання не відбулось і вже не відбудеться, стверджує дописувач «Українського тижня» Роман Малко.

Він зазначає, що знову на місцеві вибори всі йдуть окремо, наголошуючи на власній винятковості та сподіваючись, що от цього разу їм точно казково пощастить. При цьому вони не забувають наголошувати на загрозах, які нависли над країною, і на потребі консолідувати зусилля патріотів, щоб не допустити реваншу. А центром такої консолідації, звісно, кожен вбачає саме себе, зазначає дописувач. І наголошує: ігри в демократію, богообраність та месіанство політиків під час чуми загрожують країні. «Роздрібнюючи національно свідомий електорат і втрачаючи свій шанс відхопити шматок влади, проукраїнські партії навіть не помітять, як віддадуть країну ватній та чужинецькій меншості», – попереджає автор статті «Уперед по мінах, або Ціна партійного егоїзму».

Навіть за оптимістичними прогнозами державних структур українська економіка 2021 року майже на 3% не дотягуватиме до рівня 2019 року, інформує «Український тиждень». Причини відсутності необхідних умов для економічного зростання України аналізує дописувач видання Олександр Крамар. Він вважає, що для сталого й динамічного покращення та модернізації економіка України потребує не швидких і штучно здешевлених адміністративними методами дешевих грошей від НБУ, а кардинальної зміни державної політики у фінансово-кредитній сфері.

«Важливо заохочувати громадян накопичувати й використовувати фінансові ресурси для інвестування у внутрішнє виробництво товарів, а не сприяти споживчому кредитуванню, яке в нинішніх умовах стимулює лише імпорт», – наголошує автор.

Адже в умовах, коли внутрішній ринок не захищений від напливу імпорту товарів з інших держав, бізнесу вигідніше вкладатися в торгівлю імпортними товарами й надання послуг. Відтак важливо створювати умови не просто для зростання споживання товарів і послуг у країні, а щоб дедалі більшу частину товарів, що їх споживатимуть в Україні, виробляли всередині країни. На цьому наголошується в статті «Примарне відновлення».

Наприкінці липня Кабінет міністрів схвалив прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021–2023 роки, який, зокрема, передбачає зростання ВВП наступного року на 4,6% при інфляції 7,3%, інформує Урядовий портал.

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG