В Україні планують побудувати завод із виробництва дронів. Як нещодавно повідомив міністр оборони Олексій Резніков, Україна і Туреччина мають підписати угоду про створення заводу для конструювання військових безпілотних дронів «Байрактар», які планують обладнати двигунами українського виробництва.
Тим часом питання «війни у повітрі» – все ще одне з найгостріших на сході. Радіо Донбас.Реалії зібрали головні запитання про безпілотники в ООС. Розібратися з тим, що відбувається з ними на передовій, нам допоміг інструктор з аеророзвідки з позивним «Гліб». Він – ветеран і співробітник фонду компетентної допомоги армії «Повернись живим».
Якою зараз станом на лютий 2022 року є ситуація з застосуванням безпілотників в ООС?
– Якщо порівнювати з попереднім сезоном, то активність безпілотників значно менша.
Є прислів'я, яке стверджує, що взимку не воюють. Це напряму стосується БПЛА: через погодні умови більшість польотів відкладається. Кожен виліт командирам доводиться зважувати ризики втрати БПЛА та ймовірну корисність вильоту, і саме взимку ризики сильно переважують.
На озброєнні контрольовані Росією угруповання мають те саме, що і регулярна армія Росії. Це – БПЛА середнього радіусу дії. Вони погано пристосовані для умов Донбасу у цю пору року – низька хмарність обмежує максимальну висоту польоту, непрогнозовані опади унеможливлюють планову роботу, під час високої вологості є величезні шанси обледеніння, а в сильні морози – падає, і час в повітрі, і морально-психологічний стан операторів. На це все накладається робота засобів РЕБ, що робить кожен виліт дуже сумнівним задоволенням.
Це саме можна сказати і про українські БПЛА такого типу: «Лелеки» та «Фурії» не надто спроможні літати у таку погоду.
На арену виходять «низькольоти» – безпілотники малого радіусу, які мають невеликі габарити, що робить їх майже невразливими для стрілецької зброї, обладнаних під ППО кулеметів, та тим більше ПЗРК/ЗРК, на висоті до 300-400 метрів. Переважно мова про цивільні квадрокоптери – всім відомі «мавіки», «фантоми» та менш відомі «аутели». Цей сегмент по обидва боки війни майже повністю забезпечується зусиллями волонтерів, тому українська армія має значну перевагу в кількості та якості самих засобів. До того ж, зростає рівень підготовки операторів, що зменшує кількість втрат, як бойових, так і через необережність пілота. Як результат – маємо більший приріст в кількості коптерів, відповідно, більшу активність.
Ситуація в противника відрізняється масштабами: кількість придбаних безпілотників ледь не дорівнює кількості збитих, хоча фаховість пілотів відчутно зросла.
Варто зазначити, що 22 грудня минулоріч були поновлені заходи з дотримання режиму припинення вогню, через що БпЛА не можуть перетинати лінію фронту. Це також значно зменшує повітряну активність з обох боків.
Які безпілотники, за даними української розвідки, є у контрольованих Росією угрупувань?
– Найчастіше фіксують «Орлани» різних модифікацій, «Елерони», «Гранати». Але трапляються і «Тахіони», «Форпости» та «Застави». Так само використовують квадрокоптери, переважно це дрони від DJI — «фантоми» та «мавікі». Іноді трапляються унікальні літаки та коптери, зроблені, мабуть, не серійним методом. Такі кустарні коптери, як правило, використовуються для скидання адаптованих снарядів по позиціям ЗСУ, і, на відміну від маленьких коптерів DJI, мова йде про значно більшу вагу. «Тренд» минулого року – скидання 82-мм міни. І тут ми уже говоримо про більше 7 кг проти 500-600 грамів, які зазвичай «тягають» «фантомами». Також «скидали» на розташування наших військових різноманітні міни, на кшталт ПОМ-2, РПГ, РКГ. Кілька таких коптерів були збиті/подавлені ЗСУ, проте, їхня собівартість достатньо низька для того, щоб пробувати ще – прощупувати міцність повітряної оборони та здійснювати дрібні диверсії у тилу.
Хоча у вигляді трофеїв «Оріони» ще не показували, не варто забувати, що їх застосовували щонайменше на навчаннях в анесаваному Криму, а радіус дії цих БпЛА достатній для того, щоб маневрувати над Донбасом навіть з аеродрому Феодосії. «Оріони» також мають варіант «ударної» комплектації, що створює небезпечну перспективу у цьому році.
А що має українська армія напротивагу?
– «Байрактари». Звісно, не тільки їх. Штатні «Лелеки» та «Фурії» достатньо вправно здійснюють і розвідку, і, за потреби, могли би коригувати артилерійський вогонь, майстерність операторів дозволяє дронам працювати і в постійних умовах роботи РЕБ противника, і в складних метеоумовах. Є ще, до прикладу, «PD-1», «Sparrow» і «Spectator», а також «Валькірії» та «Мари».
Квадрокоптери різних форматів та моделей, завезені волонтерами – це невід’ємна частина нашої війни. Крім розвідки та коригування, їх доволі часто застосовують для скидання адаптованих або саморобних боєприпасів. Нещодавно хлопці з ГО «Аеророзвідка» опублікували відео, де показують подібне застосування мультироторних коптерів.
Для того, щоб не втрачати позицій у цих перегонах, всі БпЛА мають постійно модифікуватися, переоснащуватися. Рівень підготовки екіпажів має зростати.
Яку допомогу для аеророзвідки уже здійснили міжнародні партнери України?
– Тут можу згадати волонтерську допомогу Литви, а саме благодійний фонд «Blue/Yellow», який закуповує та передає квадрокоптери DJI та Autel українським військовим. Також сюди можна додати і продаж Україні антидронових рушниць литовською компанією NT Service.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу
