Напередодні 30-ї річниці Дня Незалежності України президент Володимир Зеленський просить депутатів негайно затвердити Великий герб – державний символ, який передбачений Конституцією, але який так і не з'явився за усі ці роки.
Чи дослухається до його вимоги Верховна Рада? Та чи потрібен такий великий герб, з огляду на те, яке формальне і неформальне місце в суспільстві посів тризуб?
Необхідність Великого українського герба затверджена на законодавчому рівні ще 1996 року.
Така вимога з'явилась у Конституції через небажання депутатів-комуністів підтримати як єдиний державний герб тризуб, тож довелося шукати компроміс.
«Це (вимога Великого державного герба – ред.) був спосіб виключно політично розблокувати конституційний процес, бо вони (комуністи – ред.) не могли прийняти, що символ боротьби за незалежність буде національним гербом. Їм потрібно було якесь звичне збіжжя, колосся», – пояснює історик та журналіст Олександр Зінченко.
За останні три десятиліття в Україні відбулося вже кілька спроб обрати найкращий ескіз цього державного символу.
Останній конкурс провели минулого року (вже за президентства Володимира Зеленського). Переможцем тоді обрали роботу Олексія Кохана, яка, однак, зазнала численної крити та стала об'єктом жартів.
Нині на розгляд до Верховної Ради президент Володимир Зеленський вніс зовсім інший проєкт: ескіз, який є одним із низки варіантів розробки колективу під керівництвом Олександра Івахненка ще середини 1990-х років (інший варіант цього ж зображення пропонувався до затвердження законопроєктом 2001 року, але його різко розкритикували фахівці-геральдисти, і врешті, й після деяких внесених змін, до розгляду документа не дійшло).
«У нас немає і не було ніяких зобов’язань вносити переможця по жодному з конкурсів (по останньому конкурсу теж). Ескіз, який зараз внесений президентом, він у минулорічному конкурсі на другому чи третьому місці теж фігурував (ну, схожий на нього дуже, приблизно). Тому тут питання про зміст, а не про форму», – пояснив у коментарі Радіо Свобода перший заступник голови фракції «Слуга народу» та член комітету з питань організації держвлади Олександр Корнієнко.
На запитання Радіо Свобода про те, чи доцільно у такому разі було взагалі проводити ще один конкурс, він зазначив, що це «був фол останньої надії» від Мінкульту.
«Так, там були нові ідеї «групи Дубілета», тому що Дубілет знайшов геральдистів, вони розробили нові ідеї, але вони, на жаль, негеральдичні виявилися», – наголосив Корнієнко.
Є тризуб і достатньо?
Затвердити ескіз великого герба президент Зеленський пропонує депутатам невідкладно. Апелює до того, що «у рік 30-ліття Незалежності і 25-ліття нашої Конституції потрібно у цьому питанні нарешті поставити крапку».
Але чи вистачить голосів? Частина фракцій уже заявила: підтримувати ідею великого герба Зеленського не буде.
«Немає жодного сенсу підтримувати те, що є пережитком російської імперіалістичної спадщини. Нам достатньо тризуба – нашого єдиного герба, тому що це ознака суверенної, незалежної, унітарної держави, а не федерації, як того хоче Кремль», – пояснив у коментарі Радіо Свобода представник фракції «Голос» Роман Лозинський.
«Тризуб за десятки-сотні років боротьби за незалежність і за вже 30 років незалежної України став таким об’єднавчим символом. Зараз намагатися вносити ще якісь додаткові доповнення до цього герба – тільки додатково розколювати суспільство», – додав Радіо Свобода член фракції «Європейська солідарність» Володимир В’ятрович.
Водночас є і ті, хто ще не визначився: підтримувати запропонований президентом ескіз чи ні.
«Якщо виходити із Конституції, великий герб потрібний, однозначно. В якому вигляді потрібний? Ми будемо ще вивчати це питання. І в першу чергу послухати тут треба буде професійних істориків», – сказав Радіо Свобода член фракції «Опозиційна платформа – За життя» Юрій Загородній.
Про те, чи підтримувати проєкт великого герба, розмірковують нині навіть деякі представники монобільшості.
У керівництві ж фракції сподіваються законодавчо затвердити його ескіз вже до кінця поточної сесії парламенту (тобто до 16 липня).
Чи вдасться це так швидко? Питання. Бо, серед іншого, одним із найбільших каменів спотикання під час обговорення може стати корона, яка є в цьому проєкті великого герба.
А навіщо корона?
«Корона дивує однаково всіх. Це не політики зараз намалювали цю корону, а це була пропозиція 2009 року включити в герб корону. Начебто, Володимира Великого (насправді її не існує і описів її теж не існує). Ну і взагалі корони бувають або в монархіях, або в країнах, які, можливо, раніше були монархіями. Але ми республіка, яка ніколи не була монархією. У найбільш темні часи, коли був Янукович, він теж не виказував бажання правити вічно, і, я думаю, що і в президента Зеленського абсолютно немає такого бажання», – пояснив Радіо Свобода член фракції «Слуга народу» та член комітету з питань організації держвлади Дмитро Гурін.
Корона – не єдина проблема. На думку експертів, внесений до Ради Зеленським ескіз великого герба взагалі не дуже відповідає традиціям геральдики. Зокрема, щитотримачі – козак та лев, – на ньому не лише неправильно розташовані, а й зображені у невідповідних кольорах.
Попри це, у керівництві «Слуги народу» пропонуватимуть голосувати проєкт без довготривалих обговорень.
«Ми будемо рекомендувати голосувати в першому читанні і в цілому, а там будемо дивитися, як комітет підтримає, як зал», – розповів Радіо Свобода перший заступник голови фракції «Слуга народу», член комітету з питань організації держвлади Олександр Корнієнко.
Водночас не всі у парламенті налаштовані оптимістично. Наприклад, член фракції «Голос» Роман Лозинський вважає, що голосів, щоб підтримати великий герб, не вистачить.
«Після цього треба буде повернутись до дискусії, аби в Конституції не було цього положення, аби Україна, як унітарна, незалежна, суверенна держава мала єдиний герб тризуб», – пропонує депутат.
Але і тут є нюанс. Справа в тому, що змінити конституційні вимоги до державних символів можна лише через референдум, а у «слузі народу» вважають, що «народ не пробачить» їм, якщо вони витратять два мільйони гривень на референдум із такого питання.
Нині малий український герб – тризуб – у вищій лізі світової геральдики, стверджують фахівці.
Усе – завдяки своїй графічній лаконічності, виразності та загадковості.
В його основі – символ Київського князя Володимира Великого, правителя України-Русі. Відтак український герб має вагоме історичне підґрунтя. Так само органічно він увібрав у себе усі етапи визвольної боротьби українців за здобуття незалежності.
Чи варто його ускладнювати? Питання. Адже, на думку, експертів, свою функцію тризуб виконує бездоганно.
«Нащо його ускладнювати, замість того, щоб залишити ось цю голу, яскраву лаконічність? Друге питання вже суто політичне: навіщо теперішній українській владі повторювати те, що зробили комуністи у парламенті 1996 року? З політичної точки зору це – абсолютно недоцільно», – вважає історик та журналіст Олександр Зінченко.
Відповідно до Конституції, для ухвалення великого герба необхідні голоси не менш ніж двох третин від конституційного складу Верховної Ради, тобто принаймні 300 депутатів.
