Доступність посилання

ТОП новини

«Крим перетворюється на економічну пустелю»: як західні санкції впливають на Росію й анексований півострів


Україна, Грузія, Чорногорія, Албанія, Ісландія і Норвегія вкотре приєдналися до санкцій Європейського союзу проти Росії за анексію Криму і Севастополя. Заява опублікована на сайті Європейської ради. Санкції передбачають обмеження на імпорт у ЄС товарів із Криму і Севастополя, заборону перебування європейських круїзних лайнерів у портах Криму, інвестиції в півострів, заборону на експорт до Криму певних технологій і обладнання, зокрема, у сфері транспорту, телекомунікацій і видобутку нафти й газу. Раніше Росія на тлі коронавірусної пандемії намагалася почати процедуру скасування санкцій через інструментарій ООН, але ця спроба була заблокована Україною. Про те, як кримські санкції впливають на Росію й анексований півострів, ішлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі Григорій Жигалов зазначає, що всі рішення, які ухвалюються в ЄС, мають бути спершу схвалені кожною країною Євросоюзу.

«Тобто якщо всі країни «за», а одна країна «проти», то просто не може бути ухвалене рішення. Так працює ЄС. Тут іде процес безперервності санкцій, тому що ось зараз, у вересні, буде закінчуватися термін дії санкцій проти компаній і фізосіб за порушення територіальної цілісності України. І там також буде ухвалене рішення з боку ЄС про продовження санкцій на пів року або на рік», ‒ каже Жигалов.

Григорій Жигалов
Григорій Жигалов

Він зазначає, що з боку деяких європейських політиків лунають заяви про необхідність діалогу з Росією і перегляду санкцій, але вони не впливають на остаточне рішення.

«Загалом, коли приходить час ухвалювати рішення, навіть коли є дискусія, лідери держав або Рада ЄС доходять єдиної думки, що санкції потрібно продовжувати», ‒ зазначає Жигалов.

Коментуючи нібито проросійську політику Італії щодо санкцій і України, він каже, що «в Італії зараз ніхто і не згадає про «гуманітарну допомогу» Росії під час пандемії».

«Практично відразу ця допомога розцінювалася як гуманітарно-пропагандистський крок. І італійські медіа писали, що чомусь замість медиків приїхали військові і що Росія використовує цю операцію як пропагандистські торпеди. Я думаю, що зараз в Італії мало хто згадає, що щось таке було. Якщо говорити про допомогу, яка потрібна Італії зараз в умовах розгортання другої хвилі пандемії і економічної кризи, що також розгортається і наближається, то зараз ідеться про мільярди євро, яких потребує італійська економіка, як і Іспанії, Німеччини, практично всіх країн ЄС. У цьому випадку Італія покладається на Брюссель, на гранти, дешеві кредити, програми допомоги, які вже затвердив і збирається далі затверджувати Брюссель», ‒ зазначив Жигалов, прогнозуючи, що Італія надалі підтримуватиме санкції проти Росії.

Керівник моніторингової групи редакції BlackSeaNews та «Інституту чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко вважає кримські санкції й антиросійські санкції за агресію проти України «історією успіху».

Економічні перспективи Криму відсутні
Андрій Клименко

«Якщо у 2014 році в Росії була ейфорія, що вони собі «перлину захопили» (йдеться про анексію Криму і Севастополя ‒ ред.), то через рік усе це стихло. Ніяких гральних зон, «семизіркових» готелів немає і не буде. Крим ‒ у п’ятірці найбільш дотованих Росією регіонів. Економічні перспективи Криму відсутні. Крим, за винятком неправильного чотирикутника (Севастополь, Бахчисарай, Сімферополь, Білогірськ, Судак, Алушта, Ялта), перетворюється на економічну пустелю. Це території, з яких тікає життя, бізнес, гроші, їдуть люди», ‒ каже Клименко.

Андрій Клименко
Андрій Клименко

Оцінюючи обсяг коштів, які Росія витрачає на дотації для Криму, Клименко каже про приблизно 3‒4 мільярди доларів на рік.

Припинення подачі води до Криму ‒ це теж санкції, це елемент економічної війни
Андрій Клименко

«І це тільки щодо бюджету. Плюс є витрати, які ми не бачимо: військові витрати, оборона. Санкції повністю зірвали будівництво надводних кораблів Чорноморського флоту. І я хочу відзначити, що припинення подачі води до Криму ‒ це теж санкції, це елемент економічної війни, що унеможливлює розвиток 70% території Криму», ‒ каже Клименко.

Він також розповів, як західні санкції вплинули на роботу феодосійського заводу «Море», який не зміг добудувати ракетні кораблі «Каракурт».

«Феодосійський завод «Море» в цій ейфорії «приєднання» Криму прибрала до рук ленінградська суднобудівна компанія «Пелла». І в цій компанії так вийшло, що за декілька місяців до окупації Криму вона прикупила собі суднобудівний завод у Німеччині. І вона працює в ЄС. Паралельно на захоплених потужностях феодосійського державного підприємства «Море» вона почала будувати ці три корвети «Каракурт». Звичайно, що про це, не без нашої допомоги, довідалися в ЄС і США. Почалися публікації, почалися розслідування. Було поставлене питання, щоб підвести під санкції всю компанію і, зокрема, її суднобудівний завод. І тому компанія, замітаючи сліди, вирішила спустити недобудовані корпуси на воду й відбуксирувати їх на свій завод у Ленінградську область. Буксиром через Азовське море, Дон, Волгу, Ладозьке озеро. Вони не встигли цього зробити, тому що закрився Дон і Волга восени на зиму, навігація була припинена», ‒ розповів Клименко.

За його інформацією, ці корвети «зимували» у Ростові-на-Дону.

«І ось тільки в червні вони їх притягли на свій завод у Ленінградську область. Це втрата величезної кількості часу, це зрив цього замовлення. І це не виключає того, що ця компанія («Пелла» ‒ ред.) потрапить під європейські та американські санкції», ‒ каже Клименко.

«У Криму звикли, що їм щороку дають гроші, що їм продовжують цю «федеральну цільову програму розвитку Криму і Севастополя». Половина коштів розкрадається кримськими і московськими підрядниками. Вони ж звикли, їм подобається. Вони підсовують усе нові об’єкти, продовжують цю програму. У Москві, звичайно, наростає роздратування. Москва змушує Крим, щоб окупаційна адміністрація хоч якось зменшила суму, яку дає Москва, розпродувала власність нашу з вами, українську і кримську, яка була захоплена», ‒ додав Клименко.

Что такое «крымские санкции»? (видео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:04 0:00

У День Незалежності України президент ГО «Центр глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор журналу «Чорноморська безпека» Михайло Гончар опублікував звернення політв’язнів, в’язнів Кремля на адресу президента України, де, серед іншого, є вимога покарати російських громадян, винних у переслідуванні громадян України на тимчасово окупованих територіях. Також звернення містить вимогу переглянути конвенції Монтре з питань режиму чорноморських проток, переглянути статус Азовського моря, а також вимогу не допустити подачі дніпровської води в Крим.

«Це заклик наших громадян, політв’язнів Кремля для того, щоб продовжувати активно діяти в контексті посилення різноманітних санкційних режимів, які стимулюватимуть агресора, окупанта платити більшу ціну за окупацію Криму», ‒ коментує Гончар.

Михайло Гончар
Михайло Гончар

Він каже, що йдеться про дії на майданчику ООН, щоб «нарешті позбавити Росію права вето у Раді безпеки ООН за окупацію території України, Грузії, військову присутність у Молдові». «Це глобальний контекст, і ми розуміємо, що це складно реалізувати, хоча це питання стоїть на порядку денному багатьох країн, які намагаються впливати на нинішній путінський режим», ‒ зазначає Гончар.

«Важливе питання ‒ це притягнення до кримінальної відповідальності осіб як з окупаційної адміністрації, так і в Росії, Москві, тих слідчих, суддів, прокурорів, співробітників спецслужб, які винні у репресіях, які були розгорнуті, починаючи з 2014 року, в Криму і тривають зараз», ‒ додає Гончар.

За його словами, «якщо хтось вважає, що зможе десь, якось спокійно вийти на пенсію і жити десь, якщо не в Криму, то в Сочі, то це не так».

«Списки такі є, персоналії ці відомі, в усіх справах «екстремістів», «терористів», «диверсантів», «шпигунів» тощо. За минулий рік кількість репресованих (у Криму, за інформацією українського омбудсмена ‒ ред.) збільшилася на 17 осіб», ‒ резюмував Гончар.

На думку експерта, сьогодні у пріоритеті має бути посилення санкцій проти Росії, а не спроби з нею домовитися.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG