Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 13:42

Смерть студента в одному з відділків міліції у Києві викликала нову хвилю дискусій щодо дотримання законності працівниками органів внутрішніх справ. Правозахисники звинувачують міліціонерів у порушенні прав людини, у катуваннях, а у МВС спростовують такі закиди. Порушень у діях міліції не виявили, заявив начальник київської міліції Олексій Крикун, інформуючи про хід розслідування смерті дев’ятнадцятирічного студента Ігоря Індила у Шевченківському районному управлінні міліції.

За версією міліціонерів, студент був п’яним. У райуправлінні, куди його доставили для складання протоколу, хлопець сам упав на підлогу, йому стало зле. Викликали «швидку», медики надали затриманому першу допомогу, але забрати його до лікарні відмовилися.

Хлопця перевели до кімнати для затриманих, де були ще двоє чоловіків. При цьому черговий у відділку бачив усіх трьох. Хлопець ліг на лавку відпочити. Потім черговий почув шум, і побачив, що студент впав із лавки, зазнав черепно-мозкової травми. Інші затримані були на відстані кількох метрів від нього. Черговий викликав медиків, приїхала бригада «швидкої», але врятувати хлопця не вдалося.

Щоправда, це все – не остаточні висновки.

Розслідування триває

І службове розслідування, і розслідування Генпрокуратури у цій справі триває, повідомив Радіо Свобода керівник прес-служби Київської міліції Володимир Поліщук. «Мотивів вважати, що міліція стала головною причиною смерті, нема, – говорить він. – Але ми з себе не знімаємо відповідальність, бо це трапилося в нас. Тому після того, як в понеділок буде остаточний результат судово-медичної експертизи, який покаже точний час, коли хлопець отримав цю травму, тоді буде відповідне рішення Прокуратури міста Києва. А потім ми зможемо розказати, що трапилося і які висновки контролюючий міліцію орган (тобто Прокуратура) зробив».

Зі свого боку, Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова стверджує, що «міліція знову намагається покрити своїх колег». І це, за її словами, не перший такий випадок. На думку українського омбудсмана, всі винні у порушеннях закону посадовці залишаються зрештою непокараними.

«Це не є випадковістю, – стверджує вона. – За даними Омбудсмана України, це вже другий випадок за останній час в Шевченківському райвідділі міліції, коли студента було затримано, а потім вбито. Ми проводимо розслідування у першій справі, що сталась кілька місяців тому, а зараз я звернулась до міністра внутрішніх справ України і прокурора міста Києва з вимогою провести розслідування чесно, прозоро та об’єктивно».

Керівники прес-служби Київської міліції Володимир Поліщук переконує, що правоохоронці самі зацікавлені у виявленні тих своїх колег, які вчинюють незаконні дії: «У нас у складі Головного управління боротьби з організованою злочинністю є відділ, який займається протидією зловживанням правоохоронців, також є інспекція з особового складу. Кожного тижня, через тиждень на оперативних нарадах останнім пунктом йдеться про якісь зловживання».

«Повністю виключити можливість тортур із боку правоохоронців неможливо»

Чотири роки тому Вадима Главатого затримали міліціонери іншого київського районного відділку – Подільського. Його запідозрили у крадіжці мобільного телефону.

І після серії допитів хлопець став інвалідом, стверджує мати Вадима: «Його так побили, що на третій день він не міг ходити! Його вели під руки. Приїхала швидка – зафіксувала, що він знепритомнів, що у нього була черепно-мозкова травма, численні гематоми. А міліція його потім віддає у СІЗО з іншою довідкою – поранення м’яких тканин. І такого нещасного побитого, його повезли у СІЗО».

Зі свого боку, міліціонери Подільського районного відділку наголошують, що діяли і діють тільки в рамках закону. А Прокуратура міста Києва заявила, що підстави для порушення кримінальної справи проти працівників Подільського РВ ДУ МВС відсутні.

Як вважає правозахисник Дмитро Гройсман, повністю виключити можливість тортур із боку правоохоронців неможливо – і Україна тут не виняток. Інша річ – частота застосування катувань. Щоб максимально її зменшити, треба передусім правильно підбирати кадри.

«Якщо критерієм є, чи служила людина в армії, це одна справа, якщо – чи має хоча б має повну спеціальну середню освіту, – це інша справа, тобто ми будемо мати інших людей. А якщо прийматимуть в міліцію кожну людину, хто може влаштуватися в будь-яку іншу публічну службу, – це те що ми маємо зараз, – то що ж можна очікувати? Насправді відбір має бути прозорим, публічним, з оприлюдненням даних психологічного тестування щодо кожної людини, яка приходить на службу», – вважає експерт.

Крім того, конче необхідні зміни у законах, які б краще забезпечували права затриманих, заарештованих, ув’язнених тощо, говорить Дмитро Гройсман: «Необхідні закони, які встановлюють правові гарантії для осіб, які перебувають в примусових відносинах із правоохоронною системою. Якщо такі гарантії будуть – насамперед, через реформування Закону України «Про попереднє ув’язнення», прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу із забезпеченням реальних, а не удаваних гарантій на захист на всіх етапах розгляду кримінальних справ чи справ про адміністративне правопорушення, які можуть мати своїм наслідком позбавлення волі, – то тоді можна говорити про покращення ситуації».

Правозахисники запевняють, що випадки тортур в українській міліції непоодинокі. За даними Харківської правозахисної групи, у період 1992–2009 років в Україні порушили майже 9 тисяч кримінальних справ за фактами неправомірних дій співробітників органів внутрішніх справ.

У міліції ж повідомляють, що Служба внутрішньої безпеки МВС почала перевірки дотримання законності працівниками органів внутрішніх справ. За цим повідомленням, під контроль підпадають всі міліціонери, незалежно від посад, звань, часу служби тощо. Якими є перші результати такої перевірки, поки що не інформують.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG