Доступність посилання

17 Серпень 2017, Київ 14:22

Прозорість є, тепер потрібна участь суспільства – експерт про фініш е-декларування


Бігова доріжка, велотренажер, причеп «Бджілка» 90-го року випуску, запонки, інкрустовані дорогоцінним камінням, художній набір шахів і багато, дуже багато картин. Усі ці речі задекларували високопосадовці, а один політик навіть вніс у декларацію вила як атрибут своєї виборчої кампанії. Друга хвиля е-декларування в Україні завершена. Минулі вихідні були ударним вікендом для антикорупційних активістів і тих, хто займається так званою «журналістикою даних». Вони розбирали декларації, структурували наявну там інформацію, вишукували тенденції і зрештою просто іронізували з певних речей, які задекларували посадовці. Але що далі? Яку користь отримало суспільство від запровадження системи електронного декларування?

842 тисячі – стільки декларацій внесли в систему держслужбовці різних рангів протягом «другої хвилі». Через упровадження електронного декларування статків суспільство отримало величезний масив інформації у відкритому доступі – однак, чималий її відсоток уже опрацьований чи, принаймні, прочитаний експертами і журналістами. І йдеться не лише про політиків найвищого рангу, чиї годинники й хутра викликають найбільшу цікавість у обивателя – багато місцевих активістів і регіональна преса аналізують дані чиновників своїх міст і навіть сіл.

Фініш другої хвилі е-декларування проходив напружено – збої в електронному реєстрі, дискусія, хто в цьому винен – Агентство із запобігання корупції чи державне підприємство «Українські спеціальні системи», зрештою, позов голови НАЗК до оператора реєстру. Але попри це, очевидно, ще механізм електронного декларування в країні працює.

Нове в деклараціях: військові казначейські зобовязання

Із нового – реєстр показав, що декілька високопосадовців купували у держави військові казначейські зобов’язання (це цінні папери, які випускала держава для акумуляції грошей на потреби Збройних сил). У 2016 році вони погашалися і, відповідно, відобразились у деклараціях як дохід політиків. Вклали гроші таким чином силовики – голова МВС Арсен Аваков і секретар РНБО Олександр Турчинов, а також депутат Юлія Тимошенко.

Хто примножив і звідки це взялось

Серед державної верхівки найбільше примножив статки прем’єр-міністр Володимир Гройсман: у 2016 році він одержав 15,8 мільйонів гривень доходу, тоді як у 2015-му – півтора. Походження цього приросту – продаж земельної ділянки, автомобіля і здача в оренду нерухомості.

Вдвічі збільшив дохід віце-прем'єр з питань житлово-комунального господарства Геннадій Зубко: з 911 тисяч до 1 мільйона 355 тисяч. Переважна частина суми у декларації значиться як гонорар або інші виплати від ПАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» – 980 тисяч гривень.

Валерія Гонтарева збільшила свій дохід із 27 до 57 мільйонів гривень, тобто вдвічі. Переважна частина суми у декларації очільниці НБУ – це продаж частки в офшорній компанії ICU Holdings Limited (Віргінські острови).

Що стосується президента, то дохід Петра Порошенка впав уп’ятеро порівняно з 2015 роком, з 62 до 12 мільйонів гривень.

Усунений з посади голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, який зараз перебуває під слідством, задекларував дохід у три мільйони гривень, при цьому, взагалі не внісши у реєстр зарплату за минулий рік. Майже все із цих трьох мільйонів – передача прав та обов'язків за договором про участь у фонді фінансування будівництва.

Що має відбуватися з деклараціями далі?

Суть декларування у тому, що чиновники мають пояснити, звідки у них такі статки. І якщо не можуть, настає кримінальна відповідальність. Без цього відкритість статків сама по собі не зменшує корупцію.

Ми розпочали перевірку щодо президента, прем’єр-міністра. Далі – віце-прем’єри, міністри

Нацагентство вже вивчає декларації: почали з найвищих посадовців і мають завершити цей процес до кінця квітня: «Ми розпочали перевірку щодо президента, прем’єр-міністра. Далі – віце-прем’єри, міністри», – сказав в ефірі каналу «112 Україна» заступник голови НАЗК Руслан Радецький.

За задумом антикорупціонерів, для бажаного ефекту має спрацювати весь каскад нещодавно створених антикорупційних органів: Нацагентство із запобігання корупції перевіряє декларації, НАБУ розслідує, Антикорупційна прокуратура подає до суду.

Але є і ще одна складова, зауважує експерт групи «Реанімаційного пакету реформ» Сергій Лобойко.

«Демократія будується на трьох китах: це прозорість, підзвітність і участь. Дуже важливо, щоб суспільство, зробивши перший крок до побудови прозорості (до речі, революційний крок, це серйозна суспільна новація, яку практично ніде в світі не побачити), щоб далі запрацював механізм контролю, який призводить до результату, і третє – щоб запрацювала участь. Коли люди долучаються, висувають кращих від попередніх кандидатів, беруть під контроль владу через різні інструменти – електронні, громадські ради», – коментує експерт РПР.

Партії будуть спекулювати на неспроможності НАЗК – політолог

Політолог фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна вважає, що безпорадність НАЗК і відсутність до цього часу дієвої співпраці між НАЗК, НАБУ і Антикорупційною прокуратурою може знизити довіру до нових антикорупційних органів.

«Суспільство відреагувало таким загальним шоком. Але очікуваним був і другий крок: щоб ця можливість перетворилася на реальні дії – а їх не відбулось, – говорить вона. – Більше того, ми спостерігаємо справжній політичний спектакль з НАЗК, і це може мати наслідки для громадської думки про те, як українське керівництво бореться з корупцією».

Марія Золкіна вважає, що більшою проблемою є навіть не збої в реєстрі, які гаряче обговорювались останнім часом, а те, що НАЗК за останні півроку не перевірила практично нічого з першої хвилі декларування.

30 декларацій в роботі з десятків тисяч – це ламає кредит довіри, який українці готові були дати новим антикорупційним органам

«30 декларацій у роботі з десятків тисяч – це ламає кредит довіри, який українці готові були дати новим антикорупційним органам», – каже вона.

Поряд з цим, зауважує Марія Золкіна, з перевіркою фінансування політичних партій у НАЗК справді є прогрес. Але політсили мають аргументи для дискредитації антикорупційного органу:

«Партії будуть використовувати цей момент неспроможності НАЗК, щоб сказати, що та інформація, з якою вони про партії виходять, не заслуговує на довіру: «подивіться, вони не можуть уже півроку організувати нормальне функціонування реєстру – як ми можемо довіряти їхнім висновкам про перевірку партійних кас?» – каже політолог.

Чи будуть репутаційні наслідки?

Це один з дуже важливих посилів українським політикам: прихід у політику – це не лише благо, це величезна підзвітність

«Це нарешті ставить політиків у дискомфортну ситуацію, – коментує завершення хвилі декларування голова ради «Лабораторії законодавчих ініціатив» Ігор Когут. – Це один з дуже важливих посилів українським політикам: прихід у політику – це не лише благо, це величезна підзвітність».

Натомість політтехнолог, директор GMT Group Анатолій Луценко переконаний, що посадовці аж ніяк не комплексують від того рівня втручання суспільства в їхні фінансові справи. Навіть більше: на його думку, саме відсутність поки що відповідальності призводить до того, що е-декларування відіграє роль легалізації тіньових прибутків.

Олег Ляшко, який ніколи не працював у комерційних структурах, розповів, що у нього спокійно може бути 10 мільйонів, щоб купити будинок, і на його 5% електорату це не позначилось

«Вони сприйняли е-декларування як такий собі нульовий варіант, щоб легалізувати свої тіньові прибутки. Я розмовляв з європейськими експертами, і в них є великий знак запитання: навіщо було починати цю кампанію, якщо політики, які задекларували свої статки і не працювали жодного дня в комерційних структурах, не понесли покарання. Звичайно, це був певний репутаційний ризик – опублікувати свої статки, але я вам приводжу приклад: Олег Ляшко, який ніколи не працював у комерційних структурах, розповів, що у нього спокійно може бути 10 мільйонів, щоб купити будинок, і на його 5% електорату це не позначилось, вони у нього від цього падати не стали», – говорить Анатолій Луценко.

Наприкінці 2016 року в опитуванні соціологічної групи «Рейтинг» українці назвали запуск е-декларування одним із найбільших успіхів країни після перемоги Джамали на Євробаченні, виступу параолімпійської збірної і підняття мінімальних зарплат. Однак експерти наголошують, що ця довіра не безмежна і залежить від того, чи будуть найближчим часом відкриті кримінальні справи проти чиновників за тіньові збагачення.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG