Доступність посилання

22 Серпень 2017, Київ 00:46

Розмаїття по-українськи. Підтримка національних культур і прояви гомофобії?


Арка дружби народів розмальована у кольори веселки. Київ, 4 травня 2017 року

Київ – «Святкуємо різноманітність» – гасло цьогорічного міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення», який у ці дні приймає Київ. Але казати про те, що в Україні захищають та цінують розмаїття – національне або гендерне – наразі не доводиться, визнають експерти. Так, на околиці Києва невідомі спалили поселення ромів, а спробу розмалювати у кольори веселки відому в Києві Арку дружби народів зупинили релігійні активісти, представники «Правого сектору» і ВО «Свобода». І хоча мер Віталій Кличко пообіцяв завершити оздоблення арки фрагментом українського національного орнаменту, гіркий присмак нетолерантності залишився, визнають експерти.

​Як розуміють українці поняття «розмаїття»? Що означає «шанувати різноманіття»? Центр соціальної активності попросив відповісти на це запитання ВІЛ-позитивну дівчину, хлопця з інвалідністю, рома і трансгендерну дівчину.

«Шанувати різноманіття – це поважати себе, кожного та бути вільним; це поважати індивідуальність кожної людини; бути собою; бути разом, незважаючи на походження. Для мене поважати різноманіття – це бачити цінність у кожній людині», – відповіли учасники опитування.


На початку травня на вулицях столиці України були вивішені білборди з написами «Святкуймо різноманіття та рівність», які співзвучні з офіційним слоганом «Євробачення» – Celebrate Diversity. Цю соціальну рекламу розмістив правозахисний центр «Наш світ», який захищає права ЛГБТ-спільноти. Завдання рекламних бігбордів – нагадати про існування і привернути увагу до проблем цієї української спільноти. Україну згадують у звітах ООН, пов’язаних з гендерною дискримінацією.

«Гості «Євробачення» із західних країн звикли до видимого різноманіття своїх співгромадян та поваги до кожного з них, але українцям та іншим жителям східної частини Європи це може бути навдивовижу. Але ЛГБТ-спільнота – невід'ємна та неодмінна частина будь-якого суспільства, зокрема і нашої країни, вона заслуговує на рівноправне та поважне ставлення і підтримку з боку держави та широкого суспільства. Революція гідності проголосила людську гідність однією з вищих цінностей у нашій країні – отже, шануймо один одного, бо ми цього варті», – закликають у прес-центрі «Нашого світу».

Також фахівці нагадують: уряд України два роки тому взяв на себе зобов'язання розробити низку законів щодо врахування прав та інтересів ЛГБТ-громадян – зокрема законопроекту про цивільне партнерство, який має бути готовий вже у другому кварталі цього року, тобто у найближчі два місяці. На жаль, прогрес у цьому питанні відсутній, визнають фахівці.

Законодавство є, але чи його виконують?

Українське законодавство захищає і права національних громад, але на практиці трапляються випадки, коли правоохоронні органи «не помічають» злочинів, скоєних проти меншин. Так, голова ромського об’єднання «Чіріклі» Земфіра Кондур повідомила Радіо Свобода про деталі підпалу стихійного ромського поселення у Києві: тоді більшість ромів перебували поза поселенням, а після його спалення вони залишились без якої-не-якої, але домівки.


Постраждалі пов’язали підпал з тим, що неподалік розташовані автотраса і залізниця – імовірно, комусь з місцевих начальників не подобалось, що гості «Євробачення» могли побачити «імпровізовані поселення» поруч з дорогою. Поліція наразі розслідує факт підпалу.

Як наголошує експерт, подібний випадок мав місце напередодні проведення в Україні чемпіонату з футболу «Євро-2012», коли в одному з районів Києва було спалене поселення ромів та представників інших національностей. Тоді постраждалі стверджували, що серед підпалювачів були й (тоді ще) міліціонери, котрі погрожували ромам.

Позитивний імідж України подібні дії аж ніяк не створюють, оскільки такі дії є грубим порушенням та зневагою до прав людини

«Позитивний імідж України подібні дії аж ніяк не створюють, оскільки такі дії є грубим порушенням та зневагою до прав людини. На тлі подібних дій лозунг «Євробачення» – «Святкуємо різноманітність» – виглядає як знущання», – зазначила Кондур.

Необхідні просвітництво та інформованість – експерти

Щоб убезпечити громадян України від подібних порушень їхніх прав у майбутньому, самі українці вважають за необхідне відповідним чином виховувати дітей. Людина має звикати до того, що люди різні з самого дитинства, і велику роль у вихованні принципу рівності мають і родина, і освіта. При цьому важливою складовою є виховання патріотизму, вважає кримська татарка, координатор центру переселенців у Межигір’ї Гайде Різаєва.

Україна – тим більше нині, у військовий час – повинна зберегти всі свої традиції, і я кажу про традиції народів, які проживають в Україні та є її громадянами

«Україна – тим більше нині, у військовий час – повинна зберегти всі свої традиції, і я кажу про традиції народів, які проживають в Україні та є її громадянами. Необхідно шанувати історію України. І батьки, і школа, і виші мають виховувати у дітей повагу до мови, культури, традицій України і народів, які її населяють. І не можна забувати про те, що дитина має бути обізнана із справжніми цінностями – і національними, і загальнолюдськими. Тобто, це все – невід’ємна частина виховання та освіти, яку має отримати кожна дитина», – каже Різаєва в інтерв’ю для Радіо Свобода.

Не менш важливо, в якому інформаційному середовищі перебувають діти, якими джерелами інформації послуговуються їхні рідні, вважає директорка «Київського освітнього центру «Простір толерантності» Анна Ленчовська.

«Простір, який нас оточує, теж, без сумніву, на нас впливає. Його можна використовувати як для позитивного впливу, для формування, як ми кажемо, європейськості, так і можемо використовувати хаотично, як це є зараз. Або як у Криму, де Росія наразі створює свою віртуальну реальність», – зазначила Ленчовська у коментарі для Радіо Свобода.

До чого призводять «інформаційне зомбування», використання тоталітарної пропаганди в освітній сфері, поширення гомофобії і ксенофобії, можна бачити на прикладі анексованого Росією українського Криму та окупованої підтримуваними Кремлем бойовиками частини Донбасу, каже експерт.

Проста людська підтримка конче потрібна, щоб люди не були в ізоляції

«Важливо те, що можуть робити самі люди – підтримувати контакти з тими людьми, які залишились у Криму. І ця проста людська підтримка конче потрібна, щоб люди не були в ізоляції», – пропонує Ленчовська.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG