Доступність посилання

25 Липень 2017, Київ 11:51

Перекладач французького фільму про Майдан оскаржила рішення суду про штраф через критику стрічки


Кадр з фільму «Маски революції»

Перекладач фільму французького кінорежисера-документаліста Поля Морейра «Україна: маски революції» Анна Чесановська оскаржила рішення паризького суду, який оштрафував її за критику на адресу фільму. Чесановська звинуватила Морейра в упередженості, зазначивши, що режисер підтасовував і виривав з контексту заяви українських політиків, які фігурують в стрічці. Це, на її думку, змінювало сенс їхніх висловлювань. Багато важливих заяв, зазначає Чесановська, були просто вирізані з фільму. Морейра сприйняв її слова як наклеп і зажадав спростування. Суд погодився з його доводами і засудив жінку до штрафу на суму 13,6 тисяч євро, включаючи компенсацію моральної шкоди, витрати на адвоката та судові витрати.

Прем’єра фільму «Україна: маски революції» відбулася 1 лютого 2016 року на французькому телеканалі Canal+. У стрічці, присвяченій подіям в Україні у 2013-2014 роках, які призвели до зміни влади в країні, висловлюється думка про те, що «Україна стала пішаком у геополітичній грі Сполучених Штатів проти Росії», а ультраправі націоналістичні угруповання диктують свою волю Верховній Раді і уряду. Перед прем’єрою посольство України в Парижі просило Canal+ не показувати фільм, адже він «дає хибне уявлення про події в Україні». Керівництво каналу відмовилося виконати це прохання.

В інтерв’ю Радіо Свобода Ганна Чесановська пояснила, що призвело до позову проти неї і чому вона подала апеляцію на судове рішення у цій справі.

До того, як я написала свої дві статті, журналісти, які займаються українським питанням, а також люди з інтелектуальних кіл і кілька дипломатів підписали лист протесту, в якому критикували роботу Морейра

– Спочатку я написала дві статті, в яких розкритикувала цей документальний фільм, і як раз на ці дві статті Поль Морейра відреагував. Хоча я була далеко не єдиною людиною, не єдиним журналістом, хто критикував його роботу, і відгуки інших журналістів були набагато жорсткішими порівняно з моїми, в них трапляються навіть слова «корисний ідіот» і тому подібні. Навіть можу сказати, що до того, як я написала свої дві статті, журналісти, які займаються українським питанням, а також люди з інтелектуальних кіл і кілька дипломатів підписали лист протесту, в якому критикували роботу Морейра. Причому досить жорстко.

Ганна Чесановська
Ганна Чесановська

Для цього фільму я переклала два інтерв’ю – з Ігорем Мосійчуком і Андрієм Білецьким. Коли я перекладала ці інтерв’ю, нічого кримінального або чогось, що було не на користь Україні, я не побачила. Звичайно, в інтерв’ю Мосійчука і Білецького були не дуже вдалі фрази, але загалом вони були звичайними. Але що сталося потім? Сталося те, що Морейра взяв тільки ті фрази, які йому сподобалися, тобто він взяв все негативне, найгірше, а всі нюанси він викинув – якраз ті, про які я написала в своїй статті. Через те, що ніхто з журналістів не бачив оригінальних кадрів цього фільму до того, як все було порізано і змонтовано, а я була єдиною людиною, хто їх бачив, то можу засвідчити: те, що він вирізав і потім склеїв, не відповідає тому, що хотіли сказати люди. Я про це написала.

Мій адвокат подав апеляцію на винесене судом рішення, і ми зробили запит, щоб були пред’явлені оригінальні кадри, щоб суд все-таки міг порівняти і побачити, що враження від оригінальних кадрів – в порівнянні з тим, що було зроблено, – зовсім інші

З усіх журналістів Морейра вибрав мене, тому що нападати на Le Monde, Le Figaro, Libération йому, напевно, не по зубах, а у Франції все-таки досить сильні профспілки журналістів. Але йому, напевно, знадобилося трохи відбілити свою репутацію, і він, напевно, вирішив, що це буде найкращий спосіб. На жаль, в суді мені не вдалося довести, що дійсно мала місце маніпуляція з цими кадрами, тому що Морейра не надав оригінальних кадрів, а просто на словах пояснити, що там було насправді і що вийшло в результаті, в принципі, досить складно. Мій адвокат подав апеляцію на винесене судом рішення, і ми зробили запит, щоб були пред’явлені оригінальні кадри, щоб суд все-таки міг порівняти і побачити, що враження від оригінальних кадрів – в порівнянні з тим, що було зроблено, – зовсім інші.

– Де публікувалися дві Ваші статті? І чи могли б Ви конкретніше розповісти, які фрази і заяви були «підтасовані» в цьому фільмі?

Він вибрав скандальні фрази і опустив всі нюанси. І за це я його критикувала

– Я написала дві статті. Перша була опублікована в Libération, в якій я розповідала, як відбулася маніпуляція під час монтажу. Наприклад, в інтерв’ю Білецького запитують: «Хто входить до складу «Азова»?». Він каже, що в складі «Азова» – 60 відсотків націоналістів, але є і росіяни, білоруси, люди інших країн, національностей, іншого віросповідання (іудеї, мусульмани). Це істотний нюанс, але Морейра використовував тільки фразу, де говориться, що в складі батальйону – 60 відсотків націоналістів. Всі нюанси такого роду були стерті, викинуті. Далі, коли в інтерв’ю Мосійчук розповідав про відео (Морейра показував йому відео на своєму телефоні, де на кадрах «Правий сектор» когось б’є), він запитував, без контексту: «Ви так часто робите, ви так часто знімаєте?» Він каже: «Так, так». Але Мосійчук пояснює, що коли в країні щось відбувається, люди припиняють вірити в правосуддя і оскільки у нас дуже корумпована судова система, потрібно знімати докази, щоб потім їх можна було надати в суді. Це теж повністю було викинуто. Також у фільм не увійшли слова Мосійчука про те, хто є українським націоналістом, він пояснює, що це – людина української крові, той, хто народився на українській землі, але потім він каже, що українським націоналістом може бути в принципі будь-якій людина, людина будь-якої національності, яка підтримує ідею незалежності України. І це теж викинули. Тобто він вибрав скандальні фрази і опустив всі нюанси. І за це я його критикувала.

– Як сталося так, що Ви стали працювати над цим фільмом, і чи знали, яким буде цей фільм ще до того, як він був змонтований і показаний?

У мене не було жодних думок, що я буду причетна до фільму, який буде лити воду на млин Кремля

– Звичайно ж, я нічого не знала, інакше я просто не погодилася б працювати над цим матеріалом. А сталося все дуже просто: я, крім усього іншого, є професійним перекладачем, і мої координати є практично у всіх продюсерських компаній, які працюють на телебаченні або роблять документальне кіно. Я не вперше перекладаю для документального кіно про Україну. А з компанією, яка займалася цим фільмом, я співпрацювала і раніше – дуже вдало, до речі, фільм вийшов цікавий. Тому у мене не було жодних думок, що я буду причетна до фільму, який буде лити воду на млин Кремля. Адже щодо французьких журналістів можна використовувати слово «поміркований», їх не можна назвати пропагандистами, тому я була дуже здивована, коли побачила результат цієї роботи. Ще раз повторюся, я перекладала тільки 10, може, навіть 5 відсотків цього фільму, а іншими перекладами займався інший перекладач, ім’я та прізвище якого не вказувалися, і говорити, хто це був, вони не захотіли, і до речі, у мене є питання до перекладу. Загалом, ось так це і сталося.

– Серед перекладачів згадане тільки Ваше прізвище, а інших перекладачів в титрах немає?

– Саме так. Там була інша перекладачка, яка переклала 80, навіть 90 відсотків цього фільму, але в титрах її прізвище не вказане. Там вказане тільки моє прізвище, нібито всю цю роботу робила винятково я сама. Це теж викликає питання.

– Штраф, який на Вас наклав суд першої інстанції, – досить велика сума – понад 13 тисяч євро. Ви будете подавати апеляцію, але тим не менш, чи привернув цей суд суспільну увагу у Франції, чи висловлюють Вам підтримку колеги-журналісти та перекладачі у Франції?

В цій справі потрібно проявити обережність, адже вона стає політичною, а перетворювати її на політичні дебати не хотілося б

– Звичайно, підтримка є, але медійного резонансу не було. У Франції ми не зв’язувалися зі ЗМІ, тому що насамперед адвокату потрібно було підготувати захист. Насправді справа розглядається вже рік, хоча тільки зараз всі про неї дізналися. Позов був поданий ще минулого року. Ми з моїм адвокатом весь цей час готувалися, і він мені радив поки не популяризувати цю справу і не політизувати її, щоб не лякати суддів. Для адвоката ця справа була нескладною і звичайною – захист свободи слова, право кожного на точку зору. Я висловила свою точку зору, що слова Мосійчука і Білецького були спотворені, я так думаю і так вважаю, спираючись на докази, які залишилися, на жаль, тільки у Поля Морейра. Зараз, звичайно, французькі журналісти, які в курсі цієї справи і, наприклад, підписували протестні листи, підтримують мене: словами, якимись діями, але поки нічого не пишуть, тому що в цій справі потрібно проявити обережність, адже вона стає політичною, а перетворювати її на політичні дебати не хотілося б.

Матеріал повністюна сайті Російської редакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG