Від радянського «дубка» до сучасної «піксельки». Українська армія за чотири роки війни змінює вже третю військову форму. Питання в якості. Перший варіант – «гелетейка» – свій тест провалила. У разі загоряння форма миттєво плавиться, що неприпустимо для військового однострою. Після масових скарг військових у Міністерстві оборони відрапортували – критику врахували, почали поставки нової тканини. Журналісти проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії протестували старі зразки і ті, що прийшли їм на зміну.
Військовий парад 2014 року. Українська армія крокує Хрещатиком в новому «пікселі».
2015 рік. Знову парад – і той самий «піксель». Але військові цю форму вже охрестили «гелетейкою» – за прізвищем екс-міністра оборони України Валерія Гелетея, оскільки саме при ньому бійці отримали нову екіпіровку.
На перших етапах війни форма загорялася, плавилася – і ми втрачали людейВолодимир
«На перших етапах війни форма загорялася, плавилася – і ми втрачали людей, втрачали особовий склад. Саме через якість матеріалу», – згадує військовослужбовець Збройних сил України Володимир.
Втрати, яких можна було уникнути. Десантник Олександр Литвин не з чуток знає – наскільки небезпечна «гелетейка» в бойових умовах.
«Ми були підбиті РПГ. Кумулятивним пострілом. Моєму товаришеві струмінь зайшов прямо в серце. Відірвало кисть руки. Він лежав у мене на руках і горів. Він горів синім полум’ям. Ми його поливали, тушили чотири рази, а він знову спалахував», – розповідає боєць 95-ї десантно-штурмової бригади Олександр Литвин.
Центр матеріального забезпечення Міноборони України з’явився два роки тому. Саме там відповідають за якість форми.
«Проблема тканини, яка використовувалася у «гелетейці», в тому, що це був сумнозвісний артикул 2701. А це тканина – плащова. Вона не призначена для виготовлення одягу, який контактує зі шкірою», – зазначає начальник відділу розробки речового майна ЗСУ Василь Саковець.
І ось новий камуфляж, що потіснив «гелетейку». За час війни на сході країни українська армія змінила три види форми, крім тієї екіпіровки, яку передавали бійцям волонтери. Тільки група волонтера Юрія Москаленка пошила майже півтисячі комплектів.
«Це, власне, не форма, це роба. Це звичайна спецівка, просто пофарбована в такий колір. До цієї форми взагалі не можна якісь претензії висувати щодо вогнестійкості чи вологостійкості, тому що це не форма, в принципі», – каже Москаленко.
Донбас.Реалії вирішили перевірити на вогнетривкість всі три варіанти, щоб порівняти сучасний камуфляж і попередні – «гелетейку» і «дубок». Якраз той самий «дубок», який розробили ще при Радянському Союзі. Але українські військові встигли повоювати в ньому на Донбасі.
«Завдання одягнути військових не стояло, завдання було дати хоч щось, щоб голі не ходили», – додає волонтер.
Це відома «гелетейка». З вогненебезпечної тканини 2701.
«Вона була повністю синтетична. Було написано 80% на 20%, або 85% на 15%. Але фактично тут бавовни немає взагалі», – пояснює Москаленко.
Підпалимо і останню версію «пікселя» – уже з нової тканини. Горить чи не горить?
У Анатолія Вороніна, головного лікаря опікового центру, свої вагомі аргументи – чому військова форма повинна містити мінімум синтетики.
«Якщо така тканина горить там до 300-400 градусів. Звичайно, якщо бавовняна тканина, то температура горіння синтетичної тканини в два, а то й в два з половиною рази вища – 800-900 градусів», – зазначає головний лікар Київського опікового центру Анатолій Воронін.
Починаємо із застарілого «дубка».
«Як я й казав, тут дуже великий вміст натуральних волокон, тому що вона практично миттєво тліє. Вона не плавиться, а тліє. Вона миттєво спалахує. Нема у неї там ніякого вогнезахисту і так далі», – вказує Юрій Москаленко.
Форма згоріла за 3 хвилини. Тепер – «гелетейка». Саме її бійці української армії носили більше двох років.
«Ну ось ми бачимо, що вона практично миттєво загорілася. Якщо б можна було передати запах, це абсолютний запах паленої гуми», – констатує волонтер.
«Гелетейка» згоріла миттєво – за півтори хвилини. «На жаль, ось так згорали наші хлопці. Ось саме так згорали наші хлопці», – каже Москаленко.
Опікова рана проникає за межі шкірних покривів. При цьому страждають м’язи. Страждають сухожилля, кісткиАнатолій Воронін
«Оплавлення падає на підлогу і на підлозі продовжує горіти. Опікова рана проникає за межі шкірних покривів. При цьому страждають м’язи. Страждають сухожилля, кістки і так далі», – каже Анатолій Воронін.
Настав час підпалити і новий екземпляр. Його створили в травні цього року. Склад тканини: 65% бавовна, синтетика 35% – поліестер.
«Такого ефекту, як в 2701, коли, грубо кажучи, як поліетиленовий пакет приплавлявся до тіла, на цьому типі уніформи на сьогоднішні день немає», – каже Василь Саковець.
Форма все ж швидко запалюється, але горить локально.
«Той, хто коли-небудь плавив пластик, ті знають про що я кажу. Я думаю, що тут співвідношення явно не 65% на 35%. Я думаю, там бавовни 35%, а 65% синтетики», – наголошує Юрій Москаленко.
Новий екземпляр українського камуфляжу не розплавився і горів частинами. Полум’я знищило його за дві хвилини. А це означає, що ризик для бійців отримати великі опіки, несумісні з життям, як і раніше, залишається.
ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
