Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 12:33

Дружити заради рейтингів: чому фракції більше не хочуть об’єднуватись


Верховна рада, 29 жовтня 2016 року

Політичний листопад став місяцем партійних нарад. «Народний фронт» уже мав з’їзд, «Блок Петра Порошенка» – форум. Планує провести свої збори партії і «Батьківщина», хоч і змінивши в останній день заплановане місце. На таких нарадах озвучуються політичні амбіції та плани щодо майбутніх виборів. Скажімо, вже схоже на те, що розмови про ймовірне об’єднання двох найбільших фракції – «Народного фронту» та БПП – стихли. Чи можуть вони ще передумати? І чи не планують «здружуватись» інші політичні сили заради вищих відсотків?

На з’їзді «Народного фронту» 11 листопада лідер партії Арсеній Яценюк закликав свою політичну силу змінювати Конституцію, переходити на парламентсько-президентську республіку та зменшувати повноваження президента й Кабінету міністрів. Він також анонсував, що партія готується до парламентських виборів, а в 2018 році ще й озвучить свого кандидата на президентських перегонах.

«Об'єднання політичних сил не стояло на порядку денному», – сказав Яценюк журналістам, коментуючи перспективи союзу.

Щоправда, це не зовсім так. Джерела в обох політичних силах, починаючи з літа і до середини осені, не на камеру говорили про консультації, які велись щодо цього. Утім, тепер про союз не йдеться.

У політиці немає нічого сталого, каже депутат «Народного фронту» Андрій Тетерук. Партія переосмислила політичні уроки, залікувала рани від інформаційної кампанії, ініційованої утікачем Олександром Онищенком, і готова рухатись уперед.

Андрій Тетерук
Андрій Тетерук

А от політичних союзів із іншими партіями «Народний фронт» не планує. Це «не варто навіть обговорювати», каже Тетерук.

«Саме ми є тією рушійною силою, завдяки якій ухвалюються усі законопроекти. Це вони повинні мріяти про те, щоб приєднатись до нас», – говорить представник «Народного фронту».

Низка політичних експертів називала причиною сварки двох фракцій саме затримання Олександра Авакова, сина міністра внутрішніх справ. Проте це неправда, і об’єднання Блоку Петра Порошенка та «Народного фронту» не планувалось від початку, запевняє депутат від БПП Олексій Гончаренко.

«Ну, до чого тут син Авакова? Справа в тому, що БПП і «Народний фронт» не є силами, які абсолютно рівні за своїми позиціями. «Народний фронт» є значно більш радикальним, скажімо, щодо розірвання стосунків, значно більш войовничу риторику мають. І по багатьох речах наші позиції розходяться. Ми не є копіями один одного. А об’єднуватись потрібно навколо спільної ідеї», – говорить Гончаренко.

До Нового року Рада має розглянути низку важливих законопроектів: держбюджет на 2018 рік, зміни до виборчого законодавства, порядок самоврядування на Донбасі. Чи не вирішить «Народний фронт», без чиїх голосів навряд вдасться ухвалити рішення, поторгуватись за зміни до Конституції?

Гончаренко упевнений, що це невигідно фракції, адже зробить парламент недієздатним і похитне позиції, власне, «Народного фронту», а представників цієї політичної сили багато в уряді.

«Навіть якщо весь БПП і весь «Народний фронт» проголосують – це далеко не триста. Я не бачу триста голосів під це, просто їх немає на сьогоднішній день. Вони мають стільки ж влади, як і БПП – вони не пилятимуть гілку, на якій сидять», – каже Гончаренко.

Рішення про те, чи об’єднуватись, ухвалювалось не на з’їздах цих сил, а у закритих кабінетах тих, хто керує «Народним фронтом» та БПП, каже лідер «Самопомочі» Олег Березюк.

Олег Березюк
Олег Березюк

Він називає об’єднання політичних сил «братськими могилами» і радить партіям проходити до парламенту під власним іменем.

«Самопоміч» не планує союзів із іншими політичними силам, принаймні до наступних виборів: «Ми розглядаємо об’єднання в залі після виборів, у коаліції», – каже Березюк.

Не планують об’єднуватись із іншими партіями і в «Батьківщині». За словами її представника Сергія Соболєва, так само він не вірить і в перспективи союзу «Народного фронту» з БПП у майбутньому, коли їхні відносини «відтануть».

Сергій Соболєв
Сергій Соболєв

«Чи буде між ними об’єднання… Ну, якщо їхні рейтинги дійдуть до 1%, у однієї й іншої сили, може, вони об’єднаються навколо процедури, коли 2% будуть прохідним бар’єром. У інше я навряд вірю», – сказав Соболєв.

«Кожен олігарх буде мати по своїй зірці-кандидату в президенти»

Проти політичної дружби БПП та «Народного фронту» зіграли низка факторів, каже політолог Микола Давидюк. По-перше, це прагнення президента Петра Порошенка взяти під контроль силовий блок – такий процес триває вже півроку, і затримання сина міністра МВС стало лише публічним його проявом. Тоді як, скажімо, справи проти заступників Арсена Авакова пройшли майже непомічено у медіапросторі, каже Давидюк.

По-друге, у «Народного фронту» надто великі апетити, що не відповідають їхнім рейтингам, каже політолог.

«Тому вони і запрошувати Гройсмана, щоб не лише міністри, а і хоч хтось рейтинговий був на з’їзді», – каже Давидюк.

І оскільки об’єднання цих двох політичних сил ненагальне, на з’їзді «Народний фронт» надіслав Порошенкові меседж: друга за розміром фракція має політичні амбіції, якими не хоче поступатись, проте і виходити з коаліції теж не хочуть, говорить політолог.

Проблема лиш у тому, що і БПП і «Народний фронт» щодо перспектив союзу та політичних планів спілкуються одне з одним, не зі своїми виборцями. І це, серед іншого, заважає їм нарощувати електорат, додає Давидюк.

Інші сили також не поспішатимуть об’єднуватись: зараз легше за півроку створити і розкрутити нову партію, ніж об’єднуватись із тією, що вже давно існує, каже експерт.

Навіть навпаки, говорить Давидюк, на наступних виборах з’явиться інший політичний тренд: популяризуватиметься міф про успішного президента, а у минулому – актора Рональда Рейгана. «Зараз кожен олігарх буде мати по своїй зірці-кандидату в президенти. Хтось буде мати співака, хтось телеведучого-коміка, хтось, я не знаю, порнозірку. Але кожен буде мати свого».

З одного боку, такі зіркові кандидати зможуть відволікати увагу від рейтингових і давно відомих кандидатів, а з іншого боку, можуть дійсно працювати на власні відсотки, резюмує експерт.

Реальна передвиборча кампанія запуститься із березня і набере обертів до серпня 2018 року, прогнозує Давидюк. І на те, хто з ким дружитиме, напряму впливатимуть політичні рейтинги сил.

Наразі картина виглядає так: у липні 2017 року, за даними опитування фонду «Демініціативи» спільно з соцслужбою Центру Разумкова, на можливих парламентських виборах бар'єр у 5% подолали би сім політичних сил. «Батьківщина» (11,2%), БПП (9,3%), «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка (8,3%), «Опозиційний блок» (8,4%), «За життя» Вадима Рабиновича (7,7%), «Радикальна партія» Олега Ляшка (7,3%) та «Самопоміч» (5,8%).

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG