Доступність посилання

ТОП новини
24 Червень 2018, Київ 14:11

Розгортання ЗРК С-400 у Криму: що означає і кому це потрібно


Російські зенітно-ракетних комплекси С-400 «Тріумф» в Севастополі, 13 січня 2018 року

В окупованому Криму в районі мису Фіолент у Севастополі розгорнули другий дивізіон російських зенітно-ракетних комплексів С-400 «Тріумф». Перший розгорнули ще на початку 2017 року за Феодосією, а найближчим часом на півострів прибуде і третій. За словами військового командування Росії, двох комплексів цілком достатньо для контролю всього повітряного простору анексованого Криму та Чорного моря.

В анексованому Севастополі розгорнули другий дивізіон російських ЗРК С-400 (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:17 0:00

​С-400 «Тріумф» – це російська зенітно-ракетна система (ЗРК) великого й середнього радіусу дії. Система, як заявляють, може вражати аеродинамічні цілі на відстані до 400 кілометрів, а також балістичні цілі – до 60 кілометрів.

Військовий експерт та екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко пояснює, що самі по собі вони не несуть загрози, а призначені для знищення повітряних цілей.

Росія формує на півострові систему з сухопутних та повітряних військ, а також морського флоту.

Військово-космічні сили Росії складаються з військової авіації та військ повітряно-космічної оборони, елементом якої і є С-400.

Ігор Романенко
Ігор Романенко

«Путін бачить Крим як фортецю, тому відбувається його посилення сучасним озброєнням», – наголошує Романенко.

На його думку, факт розгортання ЗРК на півострові в першу чергу спрямоване на НАТО, хоча російські медіа наголошують, що комплекс призначений для «знищення загрози з боку України».

Російське агентство «РІА Новості» повідомляє твердження російських силових структур у Криму, що Україна посилює агресивну риторику щодо Криму і проводить випробування крилатих ракет.

Військовий експерт Олег Жданов погоджується, що Росія прагне перетворити Крим на військову базу, і зазначає, що у заявах Росії щодо «захисту від України» немає нічого дивного.

Олег Жданов
Олег Жданов

«Якщо подивитися соціологічні опитування, то наша країна друга після США, яку росіяни вважають своїм ворогом. Тому це досить логічно, що вони так кажуть. Тепер ми «маємо до них територіальні претензії», і вони б мали захищатися, якщо Україна вирішить військовим шляхом повернути територію Криму», – каже експерт.

Визначити рівень небезпеки С-400 для України поки неможливо

На думку експерта з питань безпеки і ризиків Юрія Костюченка, розгортанням цього типу озброєнь Росія реалізує положення своєї «Державної програми розвитку озброєнь на 2007–2015 роки» (від 2 липня 2006 року) та «Програму реформи Збройних сил Росії на 2008–2020 роки» (від 14 жовтня 2008-го).

«Усе це відбувається в межах як загального зовнішньополітичного курсу, визначеного ще «мюнхенською промовою» Путіна 10 лютого 2007 року на Конференції з питань безпеки, так і в рамках Воєнної доктрини Росії в редакції від 25 грудня 2014-го. Саме відповідно до цього документу НАТО й Україна визначаються як головні загрози безпеці Росії», – зазначає Костюченко.

Експерт також наголошує, що в розгортанні ЗРК С-400 немає нічого дивного чи несподіваного.

Юрій Костюченко
Юрій Костюченко

«Виконання положень згаданих програм іде із значним запізненням – як через брак фінансування, так і через нестачу технологій та комплектуючих, які раніше росіяни отримували на Заході та в нас», – каже Костюченко.

Про те, чи є ці дії загрозливими для України, експерт повідомляє, що визначити рівень небезпеки наразі неможливо, бо жодного використання цієї системи ще не було.

За його словами, у Сирії такого типу системи показали свою нездатність захистити повітряний простір і військові об’єкти не тільки від технологічно переважаючої зброї, але й від атак саморобних пристроїв.

Комплекси С-400 у Сирії

Росія також використовує ЗРК С-400 у Сиирії. Напочатку січня сирійські угруповання здійснили напад на російську базу з використанням понад десятка безпілотних апаратів із саморобними бомбоскидальними пристроями.

Російські військові стверджували, що збили чи вивели з ладу всі ці апарати, і шкоди вони не заподіяли, однак, за іншими даними, дрони завдали пошкоджень російським літакам.

Перед тим російська база Хмеймім була атакована 31 грудня. За повідомленнями, які в Москві заперечували, тоді також були пошкоджені кілька російських літаків.

Юрій Костюченко зазначає, що С-400, розгорнуті росіянами в Сирії після того, як Туреччина збила російський літак, не вирішили жодного воєнного завдання.

«Не було перехоплено жодної з шести атак ізраїльських військово-повітряних сил, які відбулися в зоні їхньої відповідальності, було пропущено атаку «Томагавків» (які С-400 мали б перехоплювати, за технічними характеристиками), на базу Хмеймім були здійснені дві атаки за допомогою саморобних дронів (а, за деклараціями розробників, С-400 є ефективним проти БПЛА)», – зазначає експерт.

За його словами, не лише розвиненіші технології потенційного противника (F-35 чи «Томагавки»), але й саморобні примітивні дрони є нездоланним противником для С-400.

«Комплекси С-400, навіть інтегровані в систему з комплексами «Панцир», С-300, «Бук-М2» та «Тор», не змогли «закрити небо Сирії» і «надійно захистити військові об’єкти Росії», як було обіцяно», – додав Костюченко.

Туреччина у радіусі С-400

Радіус досяжності встановлених у Криму систем ППО охоплює також і Туреччину, яка наприкінці грудня підписала кредитну угоду в рамках домовленості про закупівлі Анкарою російських С-400 на 2,5 мільярди доларів.

Турецькі ЗМІ сухо повідомили, що росіяни розгорнули другий дивізіон ЗРК С-400 на півострові. Будь-яких коментарів на цю тему в національних медіа не було.

Військовий експерт Олег Жданов зазначив, що теоретично потрапляння іноземних літаків у зону ураження С-400 регулюється нормами міжнародного права.

«Застосування цих комплексів має бути в межах повітряного простору, який належить тій чи іншій країні. Зазвичай країни перекривають захист повітряного простору вздовж кордону і це відбувається за домовленості. Країни спостерігають за ними частково на території інших держав», – каже Жданов.

Голова російської державної компанії «Ростех» Сергій Чемезов у інтерв’ю газеті «Коммерсант» повідомляв, що перші поставки ЗРК в Туреччину планують почати в березні 2020 року.

У той же час, Туреччина є членом НАТО, а російські системи протиповітряної зброї не можуть бути інтегровані в оборонну систему альянсу.

Крім того, наміри цієї країни придбати російські С-400 у деяких західних столицях розглядають як образу НАТО на тлі загострення відносин із Росією через її роль у війнах на сході України і в Сирії.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу тим часом заявив, що купівля системи, яка викликала серйозне занепокоєння серед союзників Туреччини, є необхідністю і що Туреччина «потребує цього терміново».

«Ми хотіли придбати систему в наших союзників у НАТО, але це не вдалося», – заявив Чавушоглу в інтерв’ю агентству dpa 1 січня.

Росія анексувала український півострів Крим у березні 2014 року, після чого Європейський союз, США та інші країни застосували перші економічні санкції проти Москви. Після того їх багато разів продовжували й розширювали, в тому числі й через агресію Росії на Донбасі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG