Доступність посилання

ТОП новини

На межі 1 квітня: хто буде сміятись над електронним декларуванням для активістів?


Правозахисники проводять акцію біля Верховної Ради з вимогою скасувати е-декларування для антикорупційних активістів, 19 березня 2018 року
Правозахисники проводять акцію біля Верховної Ради з вимогою скасувати е-декларування для антикорупційних активістів, 19 березня 2018 року

Скасувати е-декларування для антикорупційних активістів рекомендує Венеційська комісія і вимагають українські громадські організації. Причому зробити це як перші, так і другі вважають за необхідне на цьому тижні, бо з 1 квітня для активістів, які не задекларують свої статки, може настати відповідальність. У парламенті перебуває кілька законопроектів на цю тему, але не виключено, що підтримки не вистачить жодному.

Під час акції 19 березня під стінами Верховної Ради громадські активісти позначили себе мішенями, тим самим символізуючи те, що влада, на їхню думку, намагається знищити активний громадський сектор.

У жодній європейській країні не існує декларування майна активістів, наголошують учасники акції, втім, таке можна зустріти в Казахстані, Росії та Білорусі.

Трохи передісторії

Рік тому парламент ухвалив зміни до закону «Про запобігання корупції», а президент його підписав. Ці зміни, зокрема, зобов’язували членів антикорупційних організацій подавати електронні декларації про майно, що відразу ж викликало шквал критики не лише в Україні, а й з боку міжнародних партнерів (стаття 3, пункт 5 цього закону).

Ветувати закон президент не зміг, бо документ передбачав ще й звільнення від декларування військовослужбовців, які перебувають у зоні АТО, що необхідно було провести терміново.

Втім, президент запропонував розробити зміни до закону і внести їх до парламенту як «невідкладні». У липні 2017 року президент подав законопроекти № 6674 та № 6675 щодо цього і досі просить парламент їх підтримати (понад вісім місяців).

Президентські законопроекти передбачають зміну електронного декларування на розширену податкову звітність для громадських організацій.

Громадські активісти не вірять у такі заклики. Вони кажуть: «Коли президентові треба, закони ухвалюються за один день».

Хіба активістам важко задекларувати свої статки?

Від початку декларування було запроваджене для тих, хто має стосунок до влади та бюджетних ресурсів, аби боротися з корупцією. Те, що влада вирішила зобов’язати до декларування антикорупційних активістів, правозахисники вважають помстою.

«Ухвалення рішення про декларування активістів – помста політиків за діяльність громадських організацій. В Україні наразі діє 78 тисяч громадських організацій. Але прийдуть лише до тих, хто буде не погоджуватися зі владою, а не хвалитиме її», – вважає заступник голови правління Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

За незаповнення декларації тим, хто займається антикорупційними розслідуваннями чи проектами, може загрожувати кримінальна відповідальність, пояснює голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик. Вона вважає, що це не може зачепити всіх активістів, але найбільш ефективних, певно, можуть утискати таким чином.

«Активісти мають вносити декларації в реєстр осіб, які уповноважені на виконання функцій держави. Це смішно, бо громадянське суспільство не виконує функцій держави, воно є сторожовим псом, контролює, спостерігає за тим, як державні органи виконують свої обов’язки. І, зокрема, антикорупційні активісти стежать за тим, аби зменшувалась корупція», – наголошує Печончик.

Мотивація сторін

Представники громадськості, які вийшли під Верховну Раду, переконані, що закони є антидемократичними і метою є знищення будь-якої невигідної активності.

Та є й ще одна ймовірна причина такого затягування зі скасуванням норми, вважають правозахисники: є спроби торгів – скасувати декларування для активістів в обмін на виведення з-під декларування когось із чиновників, заявляє Тетяна Печончик.

З іншого боку, серед депутатів ходить обурення щодо того, що активісти вважають утисками електронне декларування. Адже за відсутності відповідальності та справедливого механізму перевірки даних у деклараціях електронне декларування стає інструментом усунення й шантажу «незручних» посадовців.

Мотивація «відчуйте на собі те, що довелось нам» теж є, підтверджують як депутати, так і представники громадськості.

Крім того, значний відгук знайшли сумніви в джерелах походження чималих статків декого з відомих українських антикорупційних діячів, які ті, на думку критиків, не змогли задовільно пояснити.

Чи будуть зміни?

Громадські активісти наполягають на ухваленні не президентських законопроектів, а іншого, депутатського, під номером 6271.

Запропоновані президентом Петром Порошенком зміни Венеційська комісія теж розкритикувала і рекомендувала їх переглянути.

«Мета проектів законів № 6674 та № 6675 – замінити накладені й розкритиковані раніше вимоги щодо подачі електронних декларацій для антикорупційних активістів на обтяжливу податкову звітність та посилення публічного розкриття детальної фінансової інформації, яка повинна бути представлена організаціями громадянського суспільства (громадськими об’єднаннями), чий загальний річний дохід перевищує 300 прожиткових мінімумів (наразі приблизно 14 350 євро), та окремими бенефіціарами міжнародної технічної допомоги. У нинішній формі суворі вимоги щодо розкриття інформації разом із суворими санкціями у разі невиконання, ймовірно, матимуть дестимуляційний вплив на громадянське суспільство і можуть навіть поставити під загрозу існування низки організацій громадянського суспільства, які можуть втратити статус неприбуткової організації через санкції», – мовиться в повідомленні Венеційської комісії.

За інформацію Радіо Свобода, законопроекти щодо скасування електронного декларування для антикорупційних активістів Верховна Рада буде розглядати у четвер, 22 березня.

Один із президентських законопроектів перебуває в комітеті з податкової політики під головуванням депутата від «Блоку Петра Порошенка» Ніни Южаніної. Голова комітету підтверджує, що розгляд має відбутися цього тижня і є «невідкладним». Втім, вона вважає, що депутати не готові підтримати якийсь із них.

На відміну від Венеційської комісії, Ніна Южаніна вважає гарним виходом із ситуації заміну декларування фізичної особи на звітність юридичної – громадської організації.

«Підхід щодо декларування громадськими організаціями є абсолютно цивільним і прозорим способом звітування, аби витрачання грантів не відбувалося виключно задля лобістських тем. Так було б більш-менш справедливо», – зауважує депутат.

Лідери парламентської більшості ще нещодавно чітко давали зрозуміти, що можливі лише незначні поступки, а не повне скасування.

У Європі вже давно чітко дали зрозуміти, на які кроки чекають щодо цього питання, висновок Венеційської комісії лише зміцнив позицію міжнародних партнерів.

Не ухвалити жодного законопроекту до 1 квітня – зганьбитися перед міжнародною спільнотою, це розуміють і в Адміністрації президента. «Альтернатива – ганьба країни в міжнародному середовищі з 1 квітня. Сумно і прикро це», – зазначив заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків.

  • Зображення 16x9

    Ольга Комарова

    Журналіст Українського бюро Радіо Свобода з 2015 року. До команди приєналася як переможниця Регіональної стипендії Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа. Після завершення стипендії залишилася працювати в редакції кореспондентом. Автор і ведуча серії радійних програм «Свобода в деталях», яка виходила на частотах Радіо НВ. Ведуча і журналіст програми «Ньюзрум», автор серії програм «Коротка пам'ять», які виходять на Ютуб-каналі Радіо Свобода Україна. В журналістиці працює з 2009 року. Починала свій шлях з роботи на комунальному телебаченні міста Южного Одеської області. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG