Доступність посилання

ТОП новини
23 Вересень 2018, Київ 09:17

Творці Конституції: як це було і що змінилося


Конституцію ухвалили за одну ніч, але розробляли її кілька років

Першу Конституцію незалежної України ухвалили протягом однієї ночі – із 27 на 28 червня. Після цього кілька разів її намагалися змінювати, але жодного разу не переписували заново. Радіо Свобода поговорило із трьома очевидцями та безпосередніми учасниками цих подій, членами парламенту другого скликання, про конституційну ніч 1996-го, дискусії навколо окремих положень Основного закону і те, як вони оцінюють його виконання станом на тепер.

Олександр Мороз, тогочасний голова Верховної Ради

Олександр Мороз
Олександр Мороз

Про конституційний процес. Я не сказав би, що не було питань, про які не можна було домовитись. Треба було узгодити різні позиції. Найбільше зусиль вимагало подолати спротив Адміністрації президента, але це вдалося, бо депутати різних політичних сил і уподобань, все-таки, були державниками. Вони виходили з інтересів країни.

Україна переживає гіркі часи саме тому, що Конституція не дотримується
Олександр Мороз

Про здобутки і провали Конституції. Не спрацювало багато чого, але з іншого боку, все спрацювало. Ми не просто зафіксували Україну як суверенну, демократичну і правову державу, а ми нормами Конституції це все визначили. А багато чого не вдалося зробити, бо всі керівники виконавчої влади, найперше – всі президенти, добивалися собі особливих повноважень, які виходили за межі Конституції, і відбувалося те, що в самому законі називається узурпацією влади. І тому плачевні наслідки такі. Україна переживає гіркі часи саме тому, що Конституція не дотримується, і всі ці солодкозвучні реформи зроблені всупереч Конституції.

Володимир Стретович, депутат другого скликання Верховної Ради

Володимир Стретович
Володимир Стретович

Боротьба, в основному, розгорнулася між двома групами депутатського корпусу: тими, хто виступав за жорстку президентську владу, і тими, хто надавав перевагу парламентській республіці
Володимир Стретович

Про конституційний процес. Головною була дискусія щодо повноважень: Адміністрація президента і особисто Леонід Кучма були категорично проти, щоб держава ставала парламентською республікою. Протягом двох років тривав цей процес. А в ті дні, починаючи з кінця березня, комуністи взагалі зайняли обструкційну позицію: їм вказівка була з Москви всіляко не давати ухвалити Конституцію, бо це, по суті, була відповідь на запитання, є українська держава чи нема, буде вона чи не буде, розгорталися вибори у Росії, Єльцин ішов на другий термін. Тому боротьба, в основному, розгорнулася між двома групами депутатського корпусу: тими, хто виступав за жорстку президентську владу, централізацію і таке інше, і тими, хто надавав перевагу парламентській республіці. Щоб посилити владу президента, пропонували двопалатний парламент.

Але каталізатором цього процесу конституційного послужив указ президента від 27 червня, який був оприлюднений зранку, про те, що треба провести у вересні референдум, схвалити Конституцію, запропоновану президентом, де парламенту відводилась бутафорська роль, вся влада концентрувалася в руках президента. І це послужило стимулом для того, щоб парламентарі, обговоривши це питання, почали засідання о 18-й годині і о 9-й годині 17 хвилин закінчили голосування безперервним процесом.

У першій реакції Конституції було записано, що розміщення військових баз іноземних держав на території України не допускається
Володимир Стретович

Про Крим дискусія була дуже гострою. У першій реакції Конституції було записано, що розміщення військових баз іноземних держав на території України не допускається, і це мало бути записано в основній частині, де йде мова про загальні положення. Але оскільки був шалений тиск з боку Росії, то це питання було під певним впливом виключене, оскільки Конституція була компромісним документом. І тоді вирішили як напівзахід перенести це питання у перехідні і прикінцеві положення, де зазначається термін, що війська Чорноморського флоту залишаються, але не більше ніж на 20 років, тобто 2017-го, і це тоді знайшло консенсус. Ця дискусія була дуже гострою і тривалою із залученням експертів НАТО. Шляхом компромісів прийшли до такої формули, яка при належному виконанні могла бути здійснена.

Про здобутки і провали Конституції. По-перше, Україна проголошувалась як суверенна, демократична, соціальна і правова держава – у цих чотирьох визначеннях був накреслений план, до чого ми мали прагнути у процесі подальшого законодавчого будівництва. Але в результаті будівничі забули, до чого ми прагнули.

По-друге, ми чітко проголосили права і свободи людини і громадянина і прописали, що цей розділ може бути змінений тільки референдумом, іншими словами – стабілізували Конституцію.

По-третє, ми розмежували повноваження між Верховною Радою, президентом, прокуратурою, судом, прописали адміністративно-територіальний устрій, іншими словами, паспортизували державу.

Документ був цілісний, збалансований, але не вдалося уникнути двовладдя виконавчої влади: з одного боку там – уряд, з іншого – президент. А якщо зараз змінювати Конституцію, то треба писати її заново, тому що це наскільки складний за своєю архітектонікою документ, що вона вимагає наукового і творчого підходу для зміни її в цілому.

Віктор Шишкін, депутат другого скликання Верховної Ради, пізніше – генеральний прокурор і суддя Конституційного суду

Віктор Шишкін
Віктор Шишкін

Про конституційний процес. Враховуючи, що там була прорадянська, проімперська, прокомуністична більшість, найважче було домовитись про мову, про Крим – вони всі хотіли автономію, що вони і протягнули, і про статус землі – власність на землю є чи нема, вона є національним багатством чи невідомо чиїм.

Про здобутки і провали Конституції. Основними здобутками є принципи, закладені у першому розділі, і права людини, закладені у другому, і всі елементи незалежної держави.

Провалом є знищення статусу української мови, бо особливо виділено було російську мову. Там було написано «російську мову та інших мов», але чому не мою молдовську, чому не гагаузьку, чому не кримськотатарську? Фактично це означало дискримінацію цих «інших».

Про зміни до Конституції. Це не був крок вперед, це було розбалансування документа. Не можна вставити у «Мерседес» двигун від «Запорожця», так само не можна всовувати щось у раніше сформовану систему: або пишеться нова система, або залишається стара. З точки зору доцільності – то це смакова: комусь подобається президентська республіка, комусь – парламентська. Мені, наприклад, парламентська.

Все залежить від людей, які приходять до влади: якщо вони – падлюки, то вони – падлюки, якщо вони нормальні, то нормальні, і форма правління тут ні до чого
Віктор Шишкін

Кожна держава сама собі це визначає. Одні живуть із президентською формою правління добре, інші – з парламентською, це залежить від людей, які приходять до влади: якщо вони – падлюки, то вони – падлюки, якщо вони нормальні, то нормальні, і форма тут ні до чого. Коли машина потрапляє в аварію, винна не машина, а водій за кермом.

Про чинну конституційну реформу. Це – знущання над Конституцією. У нас війна. Нехай всі читають 157-му статтю: в умовах війни Конституція не змінюється. А по суті вона стосується лише судоустрою. Судоустрій як такий розбалансований і дискредитований цими змінами. Судді погані? Міняйте суддів. Система тут до чого?

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG