Літописний «шлях з варяг у греки», котрий проходив через Київ, українські науковці та активісти пропонують відновити … у сфері туризму. З цією метою громада столиці України пропонує створити археологічний музей на Поштовій площі, а також відреставрувати будівлю Річкового вокзалу та поновити туристичні маршрути Дніпром. Для цього у Києві проводять конкурс на створення історико-культурного туристичного центру «Річкова брама тисячолітнього Києва».
Київ ІХ століття. Місто над Дніпром є столицею давньо-руської держави, потужним політико-економічним регіональним центром. Географічне положення «града Кия» визначає його значення як транспортного вузла на міжнародних торговельних шляхах. На Подолі, у районі нинішньої Поштової площі, за князювання Володимира Великого зводять церкву Різдва, це поруч з пристанню «Притика» на річці Почайні, яка тут впадає у Дніпро. Згідно наукових досліджень, у цьому місці і швартувались торговельні судна, які ходили «з варяг у греки» і у зворотному напрямку.
Київ ХІХ століття. Місто залишається потужним торговельно-економічним центром у межах Російської імперії. На Подолі, понад Дніпром, прокладають набережну, а наприкінці ХІХ століття з дрібних промислових, торговельних і складських приміщень тут «виростає» ціле містечко. Київська влада виділяє кошти на спорудження гавані і впорядкування ділянок вздовж Дніпра. З київської гавані маршрути пасажирських суден пролягають по Дніпру, Десні, Прип’яті.
Київ ХХ століття. На Поштовій площі у 1957-1961 роках будують річковий вокзал (проект команди архітекторів, серед яких – Вадим Гопкало, Вадим Ладний, Григорій Слуцький). Будівля з боку площі мала два поверхи, а з боку набережної Дніпра – чотири. Оздоблення інтер’єрів, включно з фресками, присвяченими історії України, виконали художники Іван Литовченко, Ернест Котков, Валерій Ламах. У 2012 році будівлю Річкового вокзалу закрито на ремонт, який не доведено до завершення: капітальну реконструкцію нові власники приміщення розпочали взимку 2016 року, вона триває дотепер.
Річковий вокзал: центр туризму та культури
Київські митці, науковці і громадські активісти вважають за необхідне «повернути до життя» не лише річковий вокзал, але і територію довкола, адже ця частина столиці України має більш як тисячолітню історію. Так, 27 квітня у будівлі Річкового вокзалу відкрито виставку сучасного мистецтва Renovation, у рамках культурного проекту «Бухта art space».
А незабаром будуть відомі результати конкурсу на створення історико-культурного центру «Річкова брама тисячолітнього Києва». Як повідомила Радіо Свобода представник України у міжнародній пам’ятко-охоронній організації «ІКОМОС», координатор громадської спільноти «Музей на Поштовій площі» Ольга Рутковська, серед очікуваних результатів конкурсу – створення «комфортного публічного простору на Поштовій площі», де «знайдено пам’ятки археології – залишки стародавнього прибережного міського кварталу та гавані».
«Річкова брама тисячолітнього Києва» у свою чергу повинна стати частиною туристичного маршруту «Чотири площі», який поєднає унікальні пам’ятки історії, археології, культури України та цілої Європи. Про це Радіо Свобода розповів один з ініціаторів проекту Віталій Білецький.
«Чотири площі» – це маршрут, який розкаже про історію давньої Русі, історію Києва, історію формування Української державностіВіталій Білецький
«Чотири площі» – це маршрут, який розкаже про історію давньої Русі, історію Києва, історію формування Української державності. Маршрут проходитиме через території, де містяться храм Святої Софії Київської, Михайлівський Золотоверхий монастир, Контрактова та Поштова площі. До речі, ріка Дніпро є, скажімо так, повноправним об’єктом маршруту», – пояснює Білецький.
За його словами, проект «річкова брама тисячолітнього Києва» є першим, який ініціювала громада Києва: до його здійснення долучаються представники різних соціальних груп, мистецьких напрямків і неурядових організацій. Як зазначає Віталій Білецький, «проект дозволить вберегти унікальні пам’ятки археології та історії та популяризувати Київ як потужний туристичний центр і серед «варягів», і серед «греків».
